Рішення № 507895, 22.03.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.03.07 р. Справа № 8/18пн

за позовом Донецької виробничо-торгівельної фірми у вигляді товариства з обмеженою

відповідальністю "Фактория", ЄДРПОУ 20324443, м.Донецьк

до відповідача Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації

м.Донецька”, ЄДРПОУ 03336670, м.Донецьк

про визнання права власності

Суддя Ємельянов А. С.

Представники:

від позивача: Дибов О.В.-по дов.

від відповідача: Горяєв В.М.-заст. нач. з прав. роб.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Донецька виробничо-торгівельна фірма у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Фактория", м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, м.Донецьк, про визнання права власності на будівлю пункту первинної обробки зерна (літ.Б-1) площею 481,8 кв.м., будівлю складу №2 (літ.В), будівлю складу №3 (літ.Г), сторожки з тамбуром (літ.Е), будівлю котельної (літ.Ж), будівлю складу №4 (літ.З), будівлю пункту погрузки зерна (літ.Н), будівлю побутових приміщень (літ.О), будівлю майстерень (літ.П), що розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Ананченка, 17б.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на відсутність з його боку будь-яких порушень прав інших осіб під час будівництва спірних об’єктів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №01/802 від 14.03.2007р. повідомив суд про відсутність з його боку будь-якого оспорювання прав позивача на спірне майно.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Рішенням №204/1 від 21.04.2004р. виконавчого комітету Донецької міської ради вирішено передати позивачу в оренду строком на 15 років для експлуатації існуючих складів земельну ділянку площею 1,4137 га, яка розташована по вул.Ананченка, 17б у Петровському районі м.Донецька.

На підставі вказаного рішення, 12.07.2004р. між позивачем та виконавчим комітетом Донецької міської ради був підписаний договір оренди, згідно з яким позивач прийняв у строкове платне користування вказану вище земельну ділянку.

Виходячи зі змісту позовної заяви, на вказаній земельній ділянці для здійснення статутних завдань позивачем було побудовано будівлю пункту первинної обробки зерна (літ.Б-1) площею 481,8 кв.м., будівлю складу №2 (літ.В), будівлю складу №3 (літ.Г), сторожки з тамбуром (літ.Е), будівлю котельної (літ.Ж), будівлю складу №4 (літ.З), будівлю пункту погрузки зерна (літ.Н), будівлю побутових приміщень (літ.О), будівлю майстерень (літ.П).

В зв’язку з відсутністю відповідних правоустановчих документів на спірні об’єкти, позивачем заявлені вимоги про визнання його права власності на будівлю пункту первинної обробки зерна (літ.Б-1) площею 481,8 кв.м., будівлю складу №2 (літ.В), будівлю складу №3 (літ.Г), сторожки з тамбуром (літ.Е), будівлю котельної (літ.Ж), будівлю складу №4 (літ.З), будівлю пункту погрузки зерна (літ.Н), будівлю побутових приміщень (літ.О), будівлю майстерень (літ.П).

Відповідач у відзиві на позовну заяву №01/802 від 14.03.2007р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на ті обставини, що він є неналежним відповідачем по справі у зв'язку з відсутністю оспорювання ним будь-яких прав позивача на спірне майно.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Статтею 48 Закону України “Про власність” передбачено, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Пунктом 5 ст.376 Цивільного кодексу України встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, необхідними умовами для визнання права власності на самочинно збудоване майно є наявність у позивача права власності (користування) на земельну ділянку, на якій розташоване спірне майно, а також встановлення того факту, що самочинне будівництво не порушує прав інших осіб.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, згідно з наданим до матеріалів справи договором оренди земельної ділянки від 12.07.2004р. позивач є користувачем земельної ділянки площею 14137 кв.м., яка знаходиться по вул.Ананченка, 17б у Петровському районі м.Донецька.

При цьому, як вказує позивач, самовільне будівництво проведено ним у межах площі земельної ділянки, визначеної договором оренди від 12.07.2004р. Ці обставини з боку відповідача не спростовані.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач як землекористувач має право на звернення до суду з вимогою про визнання його права власності на підставі п.5 ст.376 Цивільного кодексу України.

Згідно з наданим до матеріалів справи висновком про технічний стан будівельних конструкцій позивача, складеним ДП "Науково-дослідницький і проектний інститут Донецький ПромбудНДІпроект", встановлено, що спірні будівельні конструкції позивача знаходяться в нормальному стані та можуть бути прийняті в експлуатацію.

При цьому, за кожною спірною спорудою позивача ДП "Науково-дослідницький і проектний інститут Донецький ПромбудНДІпроект" дана технічна характеристика.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з того, що згідно з ліцензією серії АБ №209714 від 29.03.2005р. ДП "Науково-дослідницький і проектний інститут Донецький ПромбудНДІпроект" надане право здійснювати обстеження та оцінювання технічного стану будівельних конструкцій, суд приймає до уваги вказаний вище висновок як доказ дотримання позивачем будівельних норм і правил при будівництві спірних об’єктів.

На підставі вищевикладеного, виходячи з того, що спірні об’єкти збудовані на земельній ділянці, користувачем якої є позивач, приймаючи до уваги надані до матеріалів справи документи щодо оцінки технічного стану спірних конструкцій, пояснення інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю, суд дійшов висновку про відсутність порушень встановлених норм та правил при будівництві спірного майна.

Посилання відповідача на відсутність з його боку оспорювання прав позивача на спірне майно судом до уваги не приймаються.

Згідно з п.18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України N01-8/98 від 31.01.2001р. "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" оскільки відповідно до пункту 5 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах.

Крім цього, як встановлено судом, згідно з наданою до матеріалів справи заявою від 17.01.2007р. позивач звернувся до відповідача з клопотання про реєстрацію його права власності на спірне майно (направлення вказаного клопотання на адресу відповідача підтверджується квитанцією №59 від 18.01.2007р.). Проте, відповідачем доказів проведення або відмови у проведенні державної реєстрації права власності позивача на спірне майно до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, враховуючи вимоги п.5 ст.376 Цивільного кодексу України, приймаючи до уваги надані до справи документи, а також відсутність будь-яких доказів порушення будівництвом спірних об’єктів прав інших осіб, позовні вимоги про визнання права власності на будівлю пункту первинної обробки зерна (літ.Б-1) площею 481,8 кв.м., будівлю складу №2 (літ.В), будівлю складу №3 (літ.Г), сторожки з тамбуром (літ.Е), будівлю котельної (літ.Ж), будівлю складу №4 (літ.З), будівлю пункту погрузки зерна (літ.Н), будівлю побутових приміщень (літ.О), будівлю майстерень (літ.П), що розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Ананченка, 17б, підлягають задоволенню.

Враховуючи, що на момент звернення позивача до суду у останнього були відсутні правоустановчі документи на спірне майно, за висновками суду, з боку відповідача не було припущено будь-яких неправильних дій, внаслідок яких виник спір по цій справі.

Таким чином, у відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Донецької виробничо-торгівельної фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Фактория", м.Донецьк до Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації м.Донецька”, м.Донецьк задовольнити повністю.

Визнати право власності Донецької виробничо-торгівельної фірми у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Фактория", м.Донецьк на будівлю пункту первинної обробки зерна (літ.Б-1) площею 481,8 кв.м., будівлю складу №2 (літ.В), будівлю складу №3 (літ.Г), сторожки з тамбуром (літ.Е), будівлю котельної (літ.Ж), будівлю складу №4 (літ.З), будівлю пункту погрузки зерна (літ.Н), будівлю побутових приміщень (літ.О), будівлю майстерень (літ.П), що розташовані за адресою: м.Донецьк, вул.Ананченка, 17б.

В судовому засіданні 22.03.2007р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 23.03.2007р.

Суддя