МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.04.2015 р. Справа № 814/1110/15
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середи О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження справу за
адміністративним позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області, м. Первомайськ
до відповідача: Комунального підприємства Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал», м. Первомайськ
третя особа 1: ОСОБА_1, м. Первомайськ
третя особа 2: Відділ державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області, м. Первомайськ
Суть спору: визнання дій незаконними, стягнення заборгованості в сумі 1876, 14 грн.,
в с т а н о в и в:
Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з Комунального підприємства Первомайської міської ради «Первомайський міський водоканал» (надалі - відповідач) заборгованості в сумі 1876, 14 грн., треті особи - ОСОБА_1 та Відділ державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість, яка ним не сплачена.
Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Судом надсилалося повідомлення за місцезнаходженням відповідача та третіх, яке було ними своєчасно отримане, але вони в судове засідання не зявилися, причин неявки не повідомили, заперечень проти позову не надали.
У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа - підприємець та перебував на обліку в управлінні ПФУ в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області як платник єдиного податку.
Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-УІ (надалі - Закон №2464) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообовязкового державного соціального страхування в обовязковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону №2464).
Виключно Законом №2464 визначаються, зокрема, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообовязкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність.
Згідно п. 4 ст. 4 Закону №2464 ОСОБА_1 був платником єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та повинен був своєчасно, в установлені терміни його сплачувати.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобовязаний:
- своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;
- вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем та календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.
Згідно п. 11 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. Тобто для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Однак, ОСОБА_1 несвоєчасно, та не в повному обсязі сплачував внески, в звязку з чим виникла заборгованість по єдиному внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування (недоїмка).
На підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464 за несплату (негіерерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 401,03 грн та нараховано пеню у розмірі 1475,11 грн згідно рішення №874 від 15.02.2013 року.
ОСОБА_1 управлінням Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі направлялось рішення № 874 від 15.02.2013 року про сплату боргу в сумі 1876,14 грн. В добровільному порядку борг не сплачено.
Рішення від 15.02.2013 року №874 щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 1876,14 грн. було направлено на примусове виконання до відділу ДВС Первомайського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області 07.03.2013 року. Постановою головного державного виконавця від 11.03.2013 року було відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 8 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Управлінням було повторно направлено рішення від 15.02.2013 року №874 щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 1 876,14 грн. згідно заяви від 15.01.2014 року.
Постановою головного державного виконавця від 27.01.2014 року було відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 1876,14 грн.
Постановою головного державного виконавця від 12.02.2014 року було звернуто стягнення боргу на заробітну плату ОСОБА_1, який працював у відповідача - Комунального підприємства Первомайський міський водоканал (далі - КГІ Первомайський міський водоканал).
Згідно наданого листа від 16.09.2014 року №555 відповідачем із заробітної плати ОСОБА_1 повністю утримано 1876,14 грн на погашення боргу за рішенням №874 від 15.02.2013 року, 52,50 грн - витрат
на проведення виконавчих дій та 187,61 грн - виконавчого збору.
Відповідач в вищезазначеному листі зазначив, що перерахування коштів не відбудеться в звязку з їх відсутністю.
Враховуючи лист КП ГІервомайський міський водоканал від 16.09,2014 року №555, головним державним виконавцем винесено постанову від 25.09.2014 року "про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини 1 статті 49, статті 50 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Частина 3 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.
Відповідно до п. 12.18 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженоСнаказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 при перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органів державної виконавчої служби здійснюється на підставі платіжних доручень.
Однак, перерахування коштів та здійснення списання коштів з рахунків органів державної виконавчої служби на підставі платіжних доручень не відбулося.
Відповідно до частини 1 статті 87 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, зазначеної у статті 3 цього Закону, яка зобов'язана здійснити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини такої юридичної особи.
Згідно до положень статті 11, частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 11, 71, 94, 122, 158, 160-163, 167, 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області - задовольнити.
Визнати незаконними дії Комунального підприємства „Первомайський міський водоканал щодо неперерахування коштів відділу ДВС Первомайського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області на виконання постанови від 12.02.2014 року ВП № 41708297 про стягнення із заробітної плати ОСОБА_1 на погашення боргу в сумі 1876,14 згідно рішення від 15.02.2013 року № 874.
Стягнути з Комунального підприємства „Первомайський міський водоканал (55213, Миколаївська область м. Первомайськ, вул. Київська, 129-а, код ЄДРПОУ 33089321) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та Первомайському районі Миколаївської області борг в сумі 1876, 14 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку/
Головуючий суддя О. Ф. Середа
Судове рішення № 50789399, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 27.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 814/1110/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: