Постанова № 50789369, 08.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2011 р. № 2а-11661/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Журомської М.В.,

за участю секретаря Чернишенко Н.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів в розмірі 4 593,77 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до ОСОБА_2, просить стягнути на користь Львівського міського центру зайнятості кошти в сумі 4 593,77 грн. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач в період перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітний та одержуючи допомогу, був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності фізична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 740859 від 26.09.2011 р. Оскільки відповідач не міг підпадати під категорію безробітнього та отримувати соціальні послуги та матеріальне забезпечення, а тому зазначені кошти підлягають до стягнення.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить позов задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідач до суду не зявився, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, заперечень суду не подав. На адресу суду неодноразово повертався поштовий конверт, що адресований відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві: м. Львів, вул. Грабянки, 13/67. Згідно з частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 71 КАС України.

Заслухавши пояснення учасника процесу, перевіривши матеріали справи, зясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991р. №803-XII зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Згідно п. 3 ст. 1 цього ж Закону передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах.

Відповідно до п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. за №219, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

З матеріалів справи вбачається, що 05.07.2011 р. ОСОБА_2 звернувся до Львівського міського центру зайнятості в пошуках роботи та на підставі поданих документів до центру зайнятості 12.07.2011 р. такого визнано безробітним та призначено допомогу з безробіття. За період з 12.07.2011 р. по 25.09.2011 р. позивачем виплачено відповідачу допомогу з безробіття в сумі 4 593,77 грн.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що відповідача було ознайомлено з правилами та обовязками особи, якій надається статус безробітного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991р. №803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно п.5 ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 2 березня 2000 року №1533-III, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом за погодженням з правлінням фонду.

На виконання своїх повноважень, позивачем було проведено перевірку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 2 березня 2000 року №1533-III.

За результатами перевірки, було встановлено, що відповідач незаконно отримав допомогу з безробіття за період з 12.07.2011 р. по 25.09.2011 р. в сумі 4 593,77 грн., оскільки станом на момент отримання спірної допомоги був зареєстрований компетентиними органам як субєкт підприємницької діяльності, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 740859 від 26.09.2011 р.

Згідно ч. 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 2 березня 2000 року №1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частина 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», передбачає, що сума виплаченого забезпечення застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд приходить до висновку, що відповідач при поданні заяви про надання йому статусу безробітнього допустив зловживання, оскільки не надав інформації центру зайнятості про статус субєкта підприємницької діяльності фізичної особи та одержав протиправно допомогу з безробіття.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи і підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (м. Львів, вул. Грабянки, 13/67) на користь Львівського міського центру зайнятості (р/р 37170001000584, ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, код ЗКПО 25555035) кошти в сумі 4 593,77 грн.(чотири тисячі пятсот девяносто три гривні 77 коп.).

Судові витрати з сторін не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 12.12.2011 року.

Суддя Журомська М.В.

З оригіналом згідно

Суддя Журомська М.В.