Постанова № 50789319, 27.08.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2015 року 810/3258/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, за участю третьої особи: Переяслав-Хмельницького управління державної Казначейської служби України про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

в с т а н о в и в:

Спільне українсько-великобританське товариство з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Переяслав-Хмельницької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, третя особа: Переяслав-Хмельницьке управління Державної казначейської служби України, про стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірною бездіяльністю податкового органу щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь Товариства, оскільки право останнього на таке відшкодування підтверджене відповідачем в установленому законом порядку.

Представник позивача в судове засідання не прибув, однак надав заяву про підтримку позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання також не прибув, заперечень проти позову до суду не надав, проте надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання також не прибув, заперечень проти позову чи інших заяв до суду не надав, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22 грудня 2014 року позивачем подано до податкового органу декларацію з ПДВ за листопад 2014 року (р/н НОМЕР_1).

Відповідно до вказаної декларації позивачем заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку податок на додану вартість у сумі 1 934 631,00 грн. (ряд. 23.1 Декларації).

Разом з податковою декларацією податковому органу підприємством надано заяву про повернення вказаної суми бюджетного відшкодування.

Також, 20 січня 2015 року СП ТОВ «Нива Переяславщини» подало до Переяслав-Хмельницької об'єднаної податкової інспекції головного управління ДФС України у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року (реєстраційний номер НОМЕР_2).

Згідно з вказаною декларацією позивачем заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку податок на додану вартість у сумі 901 100,00 грн. (ряд. 23.1 Декларацій).

Разом з податковою декларацією податковому органу підприємством надано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 901 100,00грн

Переяслав-Хмельницькою ОДПІ проведено документальні позапланові виїзні перевірки декларування сум бюджетного відшкодування ПДВ, за результатами яких складено довідки № 26/15-01/25564175 від 19.02.2015 року та №47/15-01/25564175 від 20.03.2015 року.

Відповідно до п. 4.1. довідки № 26/15-01/25564175 від 19.02.2015 року, перевіркою не встановлено порушень при відображенні СТ ТОВ «Нива Переяславщини» у декларації за листопад 2014 року бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого до відшкодування на рахунок платника у банку у сумі 1 934 631,00 грн.

Згідно з п. 4.1. довідки №47/15-01/25564175 від 20.03.2015 року перевіркою не встановлено порушень при відображенні СП ТОВ «Нива Переяславщини» у декларації за грудень 2014 року бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого до відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 901 100,00 грн.

Таким чином, довідками документальних позапланових виїзних перевірок декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість № 26/15-01/25564175 від 19.02.2015 року та №47/15-01/25564175 від 20.03.2015 року підтверджено позивачу бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за листопад та грудень 2014 року в сумі 2 835 731,00 грн.

Доказів протилежного відповідачем не надано.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.п.21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Підпунктом 14.1.18 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V ПК України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України).

У відповідності до п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Фактичні обставини справи свідчать, що позивачем, з огляду на наявність у нього від'ємного значення податку на додану вартість, було заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника, шляхом подання відповідних декларацій, розрахунків та заяв, а відтак, позивач вчинив всі необхідні дії для отримання заявленого бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідно до п. 200.11 ст.200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Як уже було судом встановлено, за наслідками проведення перевірок позивача контролюючим органом не було виявлено порушень законодавства при відображенні ПДВ.

В аспекті наведеного, суд звертає увагу на те, що згідно п.200.12 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Згідно з п. 200.23. ст. 200 Податкового кодексу. України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Виходячи із системного аналізу норм податкового законодавства, яким урегульовано механізм повернення заборгованості з бюджету з відшкодування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про те, що вимога про стягнення з Державного бюджету України 2 835 731,00 грн. ПДВ та 379 643,84 грн. пені є передчасною, враховуючи відсутність висновку про повернення з Державного бюджету України відповідного відшкодування, відтак, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Проте, суд зазначає, що невірне формування позивачем своїх вимог не є підставою для відмови в їх задоволенні, враховуючи те, що їх обґрунтованість підтверджується матеріалами справи. Так, відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Отже, з метою захисту прав позивача, суд вважає, що належним захистом позивача буде зобов'язання відповідача підготувати висновок та подати його до Переяслав-Хмельницького управління Державної казначейської служби України про відшкодування податку на додану вартість за листопад 2014р., грудень 2014р., загалом у сумі 2 835 731,0 грн.

Керуючись статтями 11, 70-72, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Переяслав-Хмельницьку обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області підготувати висновок та подати його до Переяслав-Хмельницького управління Державної казначейської служби України про відшкодування на користь Спільного українсько-великобританського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Переяславщини» податку на додану вартість за листопад 2014р., грудень 2014р., загалом у сумі 2 835 731,0 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.