Постанова № 50788775, 17.09.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року м.Житомир справа № 806/2948/15

час прийняття: 15 год. 05 хв. категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Гуменюк А.Ю.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Компані" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області про визнання дій та бездіяльності незаконними, скасування податкових повідомлень-рішень від 23.07.2015 №0000662201, №0000652201,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Компані" звернулось до суду з позовом в якому просить визнати незаконними дії та бездіяльність посадових осіб Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області щодо самостійного розгляду поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Компані" заперечень до акту перевірки без запрошення/повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Компані" у відповідності до вимог ст. 86 Податкового кодексу України та скасувати податкові повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області від 23.07.2015 №0000662201, №0000652201. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначило, що висновки акту перевірки на підставі якого винесено спірні рішення є неправомірними, оскільки підприємством у відповідності до вимог законодавства, здійснено господарські операції з поставки насіння сої врожаю 2014 року СТОВ "Оберіг". Крім того зазначило, що посадовими особами податкового органу в порушення вимог ст. 86 Податкового кодексу України розглянуто подані підприємством заперечення на акт перевірки без представника позивача.

Представники позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених в письмових запереченнях щодо позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Компані" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску за період з 01.01.2011 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт №3931/06-25-22-01/37711948 від 13.07.2015 року (а.с.11-42).

В акті перевірки зазначено наступні порушення:

- пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.1, п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 495000 грн. за 2014 рік;

- п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 320843 за грудень 2014 року та завищення від"ємного значення по податку на додану вартість р.19 в сумі 229157 грн. за грудень 2014 року.

Вказаний акт Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 Компані» 13.07.2015 року отримало (під підпис) 13.07.2015 року, про що свідчить відмітка в акті перевірки (а.с.42).

Відповідно до пп. 86.7. ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті, (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь v порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та, або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

17.07.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Компані" подано до Житомирської ОДПІ письмові заперечення на акт перевірки. У вказаних запереченнях позивачем виявлено бажання взяти участь у розгляді заперечень (а.с.47-50).

Встановлено, що Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області розглянуто заперечення підприємства без його повідомлення про місце і час проведення такого розгляду. За результатами розгляду заперечення висновки акту перевірки №3931/06-25-22-01/37711948 від 13.07.2015 року залишено без змін (а.с.51-52).

За таких обставин суд приходить до висновку про незаконність дії посадових осіб Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області щодо самостійного розгляду поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Компані" заперечень до акту перевірки без запрошення/повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Компані" у відповідності до вимог ст. 86 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки №3931/06-25-22-01/37711948 від 13.07.2015 року контролюючим органом винесено податкові повідомлення - рішення від 23 липня 2015 року, а саме:

- №0000662201, яким позивачу збільшено грошове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 401054,00 грн., в тому числі, 320843,00 грн. - за основним платежем, 80211,00 грн. - за штрафними санкціями (а.с.45);

- №0000652201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 618750,00 грн., 495000,00 грн. - за основним платежем, 123750,00 грн. - за штрафними санкціями (а.с.43).

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Підставою для нарахування позивачу, згідно акту перевірки, податкових зобов"язань з податку на додану вартість і податку на прибуток, стало завищення на думку податкового органу підприємством собівартості придбаних товарів, відповідно до ціни їх реалізації, за 2014 рік.

Згідно довідки Головного управління статистики у Житомирській області від 03.11.2014 року №04.3-08/858 видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Компані", зокрема, є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (а.с.130).

Встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Компані" (Постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Оберіг" (Покупець) укладено договір поставки № ПФ - 250414 від 25 квітня 2014 року (а.с.121-123).

За умовами вказаного договору Постачальник бере на себе зобов"язання здійснити поставку Покупцю, а Покупець - прийняти та оплатити поставлений Постачальником товар, перелік, асортимент, ціна за одиницю якого зазначено в Специфікації, що є додатком до цього Договору та його невід"ємною частиною.

Пунктом 2.1 вказаного Договору визначено, що Постачальник зобов"язується передати товар до 31 грудня 2014 року включно.

До вище вказаного договору між сторонами складено та підписано Специфікацію №1 від 25.04.2014 року. Сторони затвердили вказану специфікацію про наступне: постачанню підлягає насіння сої (соя насіннєва) українського походження, написом врожаю 2014 року в кількості 12500 тонн., загальна сума якої з урахуванням ПДВ становить 13200000,00 грн.(а.с.174).

На виконання договору поставки № ПФ - 250414 від 25 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 - ОСОБА_3" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Компані" (Покупець) укладено договір поставки 3ПТ - 221214 від 22.12.2014 року (а.с.117-119).

За умовами вказаного договору Постачальник зобов"язується поставити та передати у власність Покупцю товар власного виробництва - сою насіннєву 2014, в кількості 1 250 тонн, в асортименті та за ціною згідно специфікації на кожну партію (поставку) Товару, які є невідємними частинами цього договору.

Товар поставляється партіями в кількості, в асортименті та за ціною згідно специфікацій до Договору, які підписуються сторонами на кожну партію і є невід"ємними частинами цього Договору.

До вказаного Договору між сторонами складено та підписано Специфікацію №1 від 22 грудня 2014 року. Загальна вартість товару згідно специфікації складає 16500000,00 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.120).

Встановлено, що 29.12.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Компані" (Поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 - ОСОБА_3" (Зберігач) укладено договір зберігання №ЗБ-291214 (а.с.113-115).

За умовами вказаного договору Поклажодавець передає, а Зберігач зобов"язується прийняти на зберігання протягом строку цього договору сою насіннєву врожаю 2014 року в загальній вазі 1250 тонн.

Приймання майна на відповідальне зберігання та повернення його з відповідального зберігання здійснюється сторонами за квитанціями, які є невід"ємною частиною цього договору.

На виконання умов договору між сторонами складено та підписано квитанцію складського зберігання №1/ЗБ-291214 (а.с.116).

Судом встановлено, що 29.12.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Компані" на виконання умов договору поставки № ПФ - 250414 від 25 квітня 2014 року реалізувало Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Оберіг" сою насіннєву врожаю 2014 року у кількості 1250 тонн на загальну суму 13200000 грн., в т.ч. ПДВ 2200000 грн. Дана обставина підтверджується видатковою накладною (а.с. 112), податковою накладною (а.с.54) та довіреністю на отримання ТМЦ (а.с.111).

Податкова накладна відповідає вимогам ч.2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV, із змінами і доповненнями, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

В акті перевірки зазначено, що вищевказана операція по придбанню та реалізації сої мала завчасно збитковий характер та не передбачала на меті отримання будь - якого прибутку для ТОВ "ОСОБА_4 Компані", а була проведена лише з метою безпідставного формування податкового кредиту та собівартості придбаних товарів (а.с.18).

Як встановлено вище, предметом договору поставки є соя насіннєва врожаю 2014 р. Вартість вказаного товару визначається на світових ринках та залежить від курсу національної одиниці до світових валют.

25.04.2015 р. НБУ встановив курс 14813 - 11.3832 гри. за 1 доллар США. Станом на момент виконання угоди 29.12.2014 р.. НБУ був встановлений курс долару в розмірі 15.7686 грн. за 1 доллар США. що призводило до збільшення ціни (при її відображенні в умовних одиницях) в 1.385 рази.

Таким чином, для виконання зобовязання 29.12.2014 р. товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 Компані» придбало 29.12.2014 р. необхідну кількість сої у ТОВ «Фаворит-Агро» за ринковою ціною на час продажі в 11000 грн./тонна (без ПДВ) та в той же день 29.12.14 р. реалізувало її СТОВ "Оберіг" за контрактною ціною в 8800 грн./тонна (без ПДВ) на загальну суму передбачену угодою - 13200000 грн.

Отже, підприємством здійснено спірну реалізацію ТМЦ за ціною нижчою від собівартості придбаного товару з незалежним від підприємства обставин. Суд звертає увагу на те, що збиток від не виконання договору був би набагато більшим за збитки понесені у зв"язку із продажем сої за ціною, що виявилась нижче закупівельної, а саме у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання договору, згідно ст. 622 ЦК України.

Слід зазначити, що платник здійснює фінансово-господарську діяльність на власний ризик, а тому вправі самостійно оцінювати її ефективність та доцільність. А відтак платник самостійно вирішує, які саме господарські операції йому необхідно здійснити для забезпечення своєї діяльності. Здійснюючи свою підприємницьку діяльність на власний ризик, платник несе усі негативні наслідки можливої економічної неефективності своїх рішень. При цьому такий платник не має обов'язку бути економічно ефективним та раціональним та може приймати нестандартні з економічної точки зору рішення, що є елементом його правосуб'єктності як учасника ринкових правовідносин.

Також суд зазначає, що за результатами господарської діяльності за 2014 рік підприємство не є збитковим та отримало прибуток в розмірі 2668904 грн. (а.с. 184-186).

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 15.01.2014 року по справі №К/9991/72918/11.

Крім того, судом встановлено, що операція з продажу сої згідно договору поставки №ПФ-250414 від 25.04.2014 року, в січні 2015 року було скоригована, у зв"язку повним повернення СТОВ "Оберіг" товару та відповідно були скориговані всі її наслідки (а.с.55), а відтак на будь - які розрахунки з бюджетом спірна операція не вплинула.

Щодо посилань контролюючого органу, що договір поставки № ПФ-250414 від 25.04.2014 року між ТОВ «ОСОБА_4 Компані» та СТОВ «Оберіг» складено відповідно до умов Ф'ючерсного контракту та має всі його ознаки отже і повинен відповідати його вимогам та критеріям, зокрема бути зареєстрованим у Розрахунковій палаті, біржі та відбуватись за її наглядом та участю, то суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до пояснень головного бухгалтера ТОВ «ОСОБА_4 Компані» ОСОБА_5, договір поставки № ПФ-250414 від 25.04.2014 року між ТОВ «ОСОБА_4 Компані» та СТОВ «Оберіг» не являється Ф'ючерсним контрактом (а.с.19).

Судом встановлено, що по своїй суті договір поставки № ПФ-250414 від 25.04.2014 року, містить, ознаки форвардного, а не фючерсного контракту, оскільки згідно загальних правил ведення господарської діяльності в Україні. Форвардний контракт це договір, що укладається сторонами про здійснення на поставки у майбутньому на умовах, визначених на момент його укладання. При цьому договір, для того, щоб вважатись форвардним контрактом, повинен мати всі встановлені законодавством реквізити.

На відміну від ф'ючерсного контракту, всі умови форвардного контракту', в тому числі й ціна, погоджуються на момент його укладання. В подальшому продавець зобов'язаний передати товар за раніше погодженою ціною. За умовами форвардного контракту сторони несуть ризик зміни ціни на товар (як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення).

За таких обставин, суд приходить до висновку про безпідставність доводів контролюючого органу, що договір поставки № ПФ-250414 від 25.04.2014 року між ТОВ «ОСОБА_4 Компані» та СТОВ «Оберіг» складено відповідно до умов Ф'ючерсного контракту.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах, придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

За таких обставин, суд приходить до висновку про неправомірність податкових повідомленнь-рішеннь Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області від 23.07.2015 №0000662201, №0000652201.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків. Будь-яких беззаперечних та достатніх доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача при формуванні сум податкового кредиту відповідачем - суб'єктом владних повноважень, суду не надано.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача і задовольняє позов підприємства в повному обсязі.

Керуючись статтями 158-163,167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати незаконними дії та бездіяльність посадових осіб Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області щодо самостійного розгляду поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Компані" заперечень до акту перевірки без запрошення/повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 Компані" у відповідності до вимог ст. 86 Податкового кодексу України.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області від 23.07.2015 №0000662201, №0000652201.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 21 вересня 2015 р.