Постанова № 50788029, 07.09.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2015 р. Справа № 805/3325/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

вул. Добровольського, 1, м. Словянськ

зал судового засідання № 108а

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ - ШІППІНГ» м. Донецьк

до відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 12.06.2015 року № 0000314700/3517/10/28-03-42

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ - ШІППІНГ» м. Донецьк, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 12.06.2015 року № 0000314700/3517/10/28-03-42.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем була проведена перевірка за результатами, якої складено акт № 199/28-03-42/31158623 від 20.05.2015 року, згідно з яким встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищено податковий кредит та відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за березень 2015 року на суму ПДВ 3556527 грн.

На підставі акту камеральної перевірки винесено податкове повідомлення рішення від 12.06.2015 року № 000314700/3517/10/28-03-42 відповідно до якого позивачу було зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3556527 грн. Позивач зазначає, що спірне податкове повідомлення - рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки винесене з порушенням вимог податкового законодавства.

Представник позивача, ОСОБА_1О, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі не прибуття відповідача належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ - ШІППІНГ» зареєстровано в якості юридичної особи 05.10.2000року за № 12661200000003843, включено до ЄДРПОУ за № 31158623, перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Відповідачем проведено камеральну перевірку даних «ТОВ МЕТІНВЕСТ - ШІППІНГ» правомірності нарахування суми відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та суми податкового кредиту за березень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 20.05.2015 року № 199/28-03-42/31158623, яким встановлені порушення п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, ст.200Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за березень 2015 року на суму податку на додану вартість в розмірі 3556527 грн. (а.с. 27 - 35)

Не погодившись з висновками перевірки, що викладені в акті, позивачем надані контролюючому органу заперечення на акт перевірки від 03.06.2015 року за №15/06/17. (а.с. 20 - 24)

10.06.2015 року відповідачем надано відповідь на заперечення ТОВ «МЕТІНВЕСТ - ШІППІНГ» відповідно до якої висновок щодо встановлення порушень податкового законодавства залишено без змін.

На підставі акту перевірки, контролюючим органом прийнято спірне податкове повідомлення - рішення від 12.06.2015 року за № 0000314700/3517/28-03-42, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3556527 грн. (а.с. 15)

Як вбачається з акту перевірки відповідно до додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року ТОВ «МЕТІНВЕСТ ШИППІНГ» включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 3556526,94 грн. по податковим накладним отриманим від ДП «Донецька залізниця».

Згідно даних АІС Податковий блок сума податкових зобовязань ДП «Донецька залізниця» за березень 2015 року становить 0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за березень 2015 року ДП «Донецька залізниця» до СДПІ у м. Донецьку не надавало та не задекларувало свої податкові зобовязання.

З урахуванням вищенаведеного податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за березень 2015 року на суму ПДВ в розмірі 3556526,94 грн.

На підставі пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, у тому числі, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше.

Відповідно до п. 200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем та ДП «Донецька залізниця» укладений договір № 52 на користування місцевим телефонним звязком та надання послуг звязку від 30.12.2008 року відповідно до якого ДП «Донецька залізниця» забезпечує підключення кінцевого(вих) пристрою(їв) споживача до телефонної мережі в кількості 2 (двох) телефонних апаратів та встановлює кінцевий пристрій, який має сертифікат відповідності Державного комітету звязку та інформації України.

На виконання умов договору позивачем надано витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 10341111, податкову накладну № 322/017 від 31.03.2015 року,рахунок № 03-33635.3 від 31.03.2015 року за телекомунакіційні послуги за березень 2015 року а також платіжне доручення від 13.05.2015 року за № d0000005406. (а.с. 57 - 59)

Крім того, між позивачем та ДП «Донецька залізниця» укладений договір про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення вантажів та надання залізницею послуг № Е 010693 від 15.04.2008 року відповідно до якого «залізниця» надає послуги «експедитору» повязані з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги. До вищезазначеного договорубули укладені додаткові угоди № 13 від 21.07.2010 року, № 36 від 25.07.2012 року, № 36/1 від 29.11.2012 року.

На виконання умов договору позивачем надано витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 10311120, податкові накладні № 55/011 від 02.03.2015 року, № 100/011 від 03.03.2015 року, № 142/011 від 04.03.2015 року,№ 177/011 від 05.03.2015 року, № 178/011 від 05.03.2015 року, № 231/011 від 06.03.2015 року, № 232/011 від 06.03.2015 року, № 309/011 від 1103.2015 року, №349/011 від 12.03.2015 року, № 350/011 від 12.03.2015 року, № 411/011 від 13.03.2015 року, № 412/011 від 13.03.2015 року, № 503/011 від 17.03.2015 року, № 680/011 від 20.03.2015 року, № 503/011 від 17.03.2015 року, №728/011 від 23.03.2015 року, № 779/011 від 24.03.2015 року, № 937/011 від 27.03.2015 року, платіжні документи від 02.03.2015 року № d000002521, від 03.03.2015 року № d000002573, від 04.03.2015 року № d000002673, від 05.03.2015 року № d000002680, від 05.03.2015 року № d000002685, від 06.03.2014 року № d000002740, від 06.03.2015 року № d000002739, від 11.03.2015 року № d000002871, від 11.03.2015 року № d000002854, від 12.03.2015 року № d000002914, від 12.03.2015 року № d000002911, від 13.03.2015 №d000002953, від 13.03.2015 року d000002958, від 17.03.2015 року №d000003088, від 20.03.2015 року № d000003300, від 23.03.2015 року № d000003358, від 24.03.2015 року № d000003446, від 27.03.2015 року № d000003612, а також виписки про списання грошових коштів з рахунків ТОВ «МЕТІНВЕСТ - ШІППІНГ». (том справи - 1, а.с. 69 243, том справи 2, а.с. 1 - 49).

Позивач додатково зазначив, що було зроблено коригування по податковим накладним № 411/011 від 13.03.2015 року та № 937/011 від 27.03.2015 року, що підтверджується розрахунками коригування № 1214/011 від 31.03.2015 року та № 1216/011 від 31.03.2015 року.

Також, між позивачем та ДП «Донецька залізниця» укладений договір підряду № Д/В 013/6 - ДР від 25.12.2014 року відповідно до якого підрядник зобовязується відповідно до цього договору на свій ризик та за завданням замовника виконати деповський ремонт вантажних вагонів хоперів для перевезення охолоджуваного коксу, а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання умов цього договору позивачем надано суду витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 26343619, податкові накладні № 4/214 від 16.03.2015 року, № 5/214 від 20.03.2015 року, платіжні документи № d000003304 від 20.03.2015 року, № d000003032 від 16.032015 року, акти виконаних робіт від 30.04.2015 року, від 31.03.2015 року (том справи - 2 а.с. 56 69).

Також, 25.12.2014 року між ТОВ «МЕТІНВЕСТ - ШІППІНГ» та ДП «Донецька залізниця» укладений договір № Д/З 015/0 ПО на технічне обслуговування власних вантажних вагонів з відчепленням, відповідно до якого підрядник зобовязується, відповідно до договору на свій ризик та за завданням замовника виконувати технічне обслуговування з відчеплення вагонів замовника, а замовник зобовязується прийняти та сплатити надані послуги.

На виконання умов цого договору позивачем надано суду витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 26343620, податкові накладні № 8/144 від 11.03.2015 року, №7/144 від 11.03.2015 року, № 22/144 від 17.03.2015 року,№ 24/144 від 17.03.2015 року, № 23/144 від 17.03.2015 року, № 30/144 від 24.03.2015 року, платіжні документи № d00002871 від 11.03.2015 року, № d00002882 від 11.03.2015 року, № d00003128 від 17.03.2015 року, № d00003124 від 17.03.2015 року, № d00003142 від 17.03.2015 року, № d000003466 від 24.03.2015 року, акти виконаних робіт від17.03.2015 року, від 23.03.2015 року, від 19.03.2015 року, від 18.03.2015 рокута від 20.05.2015 року (том справи 2, а.с. 78 99).

Крім того, на виконання умов вищезазначеного договору позивачем були надані залізничні квитки. (том справи - 2., а.с. 97)

Суд зазначає, що з урахуванням вищенаведеного, документом, який підтверджує право платника податку на податковий кредит є належним чином оформлені податкові накладні. Податкові накладні надані позивачу його контрагентом оформлені відповідно до вимог законодавства і тому підстав для виключення іх із складу податкового кредиту зазначених в них сум ПДВ немає.

Висновки акту перевірки ґрунтуються виключно на даних автоматизованої системи Податковий блок в результаті чого встановлено розбіжності між сумою податкового кредиту позивача та податкових зобовязань його контрагентів, які дорівнюють 0 грн. оскільки податкові декларації останніми не надані. Однак відомості в зазначеній системі можуть свідчити лише про порушення з боку постачальника позивача вимог податкового законодавства при виконанні своїх зобовязань, а ні як не про відсутність факту здійснення господарських операцій.

Позивач як платник податку не несе відповідальності у випадку заниження податкових зобовязань іншими платниками податків. Зокрема розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобовязаннями його контрагента не можуть свідчити про відсутність факту придбання ТОВ «МЕТІНВЕСТ - ШІППІНГ» послуг у вказаного вище підприємства, і як наслідок, завишення податкового кредиту з ПДВ. Навпаки наявність належно оформлених первинних, документів, а саме договорів, податкових накладних, платіжних документів підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Також слід зазначити, що відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, у тому числі і по зобов'язанням контрагента, чи по зобов'язанням контрагента постачальника позивача.

Відповідно, платник податку (покупець) не несе відповідальність за наслідки невиконання постачальником обов'язків з декларування своїх податкових зобов'язань та несплати податку до бюджету. Відповідальність за допущені податкові правопорушення, в такому випадку, несе безпосередньо правопорушник.

Виходячи з позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у рішеннях по справах Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії, Булвес АД проти Болгарії, позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби, наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у звязку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

З матеріалів перевірки не вбачається порушення вимог Податкового кодексу України позивачем, а отже відповідальність за можливе не перерахування податку, сплаченого позивача своєму контрагенту, до бюджету, є відповідальністю виключно такого контрагента.

Суд зазначає, що обставини справи свідчать про те, що спірні господарські операції позивача з його контрагентом є реальними, факт їх вчинення та наявність ділової мети їх вчинення підтверджується належними доказами.

З урахуванням вищенаведеного висновки акту перевірки про завищення податкового кредиту за березень 2015 року є безпідставними.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено обґрунтованість висновків Акту перевірки та винесення спірного податкового повідомлення - рішення , натомість позивачем надані всі необхідні документи та матеріали, які свідчать про реальність вчинених правочинів.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення рішення від 12.06.2015 року № 0000314700/3517/28-03-42 є протиправними та такими, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ - ШІППІНГ» м. Донецьк до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 12.06.2015 року № 0000314700/3517/10/28-03-42 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Межрегіонального Головного управління Міндоходіввід 12.06.2015 року № 0000314700/3517/10/28-03-42 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3556527 грн.

Стягнути з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ - ШІППІНГ» м. Донецьк судовий збір в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім гривень) 20 копійок.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Олішевська B.В.