Постанова № 50786991, 15.09.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 вересня 2015 р. Справа № 802/2655/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Богоноса М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання: Федчук Т.Ю.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Плесан"

до: департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Вінницькій області територіального органу Державної архітектурно - будівельної інспекції України

про: визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Плесан» (далі ТОВ «Плесан») звернувся у Вінницький окружний адміністративний суд із позовом до відповідача - територіального органу Державної архітектурно - будівельної інспекції України - департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Вінницькій області (далі Департамент) про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

У позовній заяві позивач просив:

визнати протиправними дії Департаменту щодо повернення на доопрацювання декларації про готовність до експлуатації обєкта від 29 травня 2015 року № ВН 152151490188;

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту про Повернення на доопрацювання декларації про готовність до експлуатації обєкта від 29 травня 2015 року № ВН 152151490188;

Зобовязати Департамент вчинити дії щодо реєстрації та видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Плесан» ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації «Будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 в с. Петрик зупинка Рибаче Літинського району, автошлях Львів Знамянка, 337+560 км., категорія складності ІІ, код 1252.1».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ТОВ «Плесан» будучи замовником будівництва, отримав право на виконання будівельних робіт на підставі зареєстрованої за № ВН 082142100151 від 29.07.2014 року ОСОБА_3 про початок виконання будівельних робіт (категорія складності обєкта - ІІ). Будівельні роботи проведено протягом 2014 2015 років.

Після завершення будівництва 02.02.2015 року ТОВ «Плесан» звернулося до Департаменту і надало для реєстрації ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації. Проте, Департамент своїми листами від 03.02.2015 року № 152150340188, від 02.03.2015 року № ВН152150610477, від 17.03.2015 року № ВН 152150760523 та від 29.05.2015 року № ВН 152151490188 повертав подану декларацію.

Приймаючи рішення від 29.05.2015 року № ВН 152151490188 про повернення ОСОБА_3 відповідач зазначив, що вирішення питання про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта «Будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 в с. Петрик зупинка Рибаче Літинського району, автошлях Львів Знамянка, 337+560 км., категорія складності ІІ, код 1252.1» можливе за умови уточнення проектною організацією розрахунку класу наслідків (відповідальності) обєкта будівництва та визначення категорії складності з урахуванням ємності існуючих резервуарів палива, а також приналежності до існуючих обєктів підвищеної небезпеки».

Позивач вважає протиправними дії та рішення Департаменту щодо повернення декларації про готовність до експлуатації обєкта від 29 травня 2015 року № ВН 152151490188 оскільки подана декларація за своєю формою відповідає усім вимогам. При цьому позивач зазначив, що відповідач при реєстрації ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації вправі надавати оцінку лише повноті відомостей вказаних у ОСОБА_3. Крім того позивач зазначив, що відповідач зареєструвавши ОСОБА_3 № ВН 082142100151 від 29.07.2014 року про початок виконання будівельних робіт погодився із правильністю визначення категорія складності обєкта (ІІ категорія складності).

Відповідач заперечив проти позовних вимог та просив у задоволенні позову відмовити. Як на підставу заперечень Департамент зіслався на те, що при реєстрації ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації виникли сумніви у правильності зазначення у ОСОБА_3 категорії складності обєкта. У звязку із тим, Департамент прийняв рішення повернути ОСОБА_3 та розяснити, що її реєстрація можлива за умови уточнення проектною організацією розрахунку класу наслідків (відповідальності) обєкта будівництва та визначення категорії складності з урахуванням ємності існуючих резервуарів палива, а також приналежності до існуючих обєктів підвищеної небезпеки.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю. У наданих поясненнях звернув увагу суду на те, що ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації була заповнена згідно вимог чинного законодавства України. Крім того, вказав на те, що згідно оскаржуваного рішення, Департамент не ставив під сумнів відповідність декларації за повнотою її заповнення. При цьому, на думку представника, відповідач вийшов за межі наданих Законом повноважень запропонувавши уточнити розрахунок класу наслідків (відповідальності) обєкта будівництва, оскільки таке уточнення на стадії реєстрації ОСОБА_3 не може бути проведене.

Представник відповідача у наданих поясненнях зазначив, що при реєстрації ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації у Департаменту виникли сумніви у достовірності вказаних у ній даних щодо категорії складності обєкта, у звязку із чим, було прийнято рішення про повернення ОСОБА_3 та запропоновано позивачу звернутись до проектної організації для уточнення класу наслідків (відповідальності) обєкта будівництва та визначення категорії складності з урахуванням ємності існуючих резервуарів палива. При цьому, представник зазначив, що жодних зауважень до повноти ОСОБА_3 станом на момент прийняття оскаржуваного рішення не було.

Заслухавши пояснення представників сторін, надавши оцінку письмовим доказам, які містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог із наступних мотивів.

Судом встановлено, що позивач (замовник будівництва) отримав право на виконання будівельних робіт «Будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 в с. Петрик зупинка Рибаче Літинського району, автошлях Львів Знамянка, 337+560 км., категорія складності ІІ, код 1252.1» на підставі зареєстрованої за № ВН 082142100151 від 29.07.2014 року ОСОБА_3 про початок виконання будівельних робіт (категорія складності - ІІ) (а.с. 7-9).

02.02.2015 року ТОВ «Плесан» звернулося до Департаменту із ОСОБА_3 про готовність вказаного обєкта до експлуатації (а.с. 12-16).

Департамент на підставі рішення від 03.02.2015 року № 152150340188 повернув на доопрацювання ОСОБА_3 (а.с. 10-11).

18.02.2015 року позивач повторно звернувся до відповідача та подав доопрацьовану ОСОБА_3 про готовність вказаного обєкта до експлуатації (а.с. 18-22).

Департамент на підставі рішення від 02.03.2015 року № ВН 152150610477 повернув на доопрацювання ОСОБА_3 із зазначенням причин повернення (а.с. 17).

05.03.2015 року позивач повторно звернувся до відповідача та подав доопрацьовану ОСОБА_3 про готовність вказаного обєкта до експлуатації (а.с. 25-29).

Проте, Департамент своїм рішенням від 17.03.2015 року № ВН 152150760523 повернув на доопрацювання ОСОБА_3 із зазначенням причин повернення (а.с. 23-24).

18.05.2015 року позивач повторно звернувся до відповідача із ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації (а.с. 33-37).

За наслідками перевірки ОСОБА_3 відповідачем прийнято рішення від 29.05.2015 року № ВН 152151490188 про повернення на доопрацювання ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації (а.с. 31-32). Як на підставу для його прийняття відповідач зіслався на те, що при перевірці ОСОБА_3 виникли сумніви щодо достовірності відомостей про категорію складності обєкта будівництва. У звязку із цим, розяснено позивачу, що вирішення питання про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта «Будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 в с. Петрик зупинка Рибаче Літинського району, автошлях Львів Знамянка, 337+560 км., категорія складності ІІ, код 1252.1» можливе за умови уточнення проектною організацією розрахунку класу наслідків (відповідальності) обєкта будівництва та визначення категорії складності з урахуванням ємності існуючих резервуарів палива, а також приналежності до існуючих обєктів підвищеної небезпеки».

Позивач не погодившись із рішенням від 29.05.2015 року № ВН 152151490188 про повернення на доопрацювання ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації звернувся до суду із позовом для захисту своїх прав та інтересів.

Визначаючись щодо заявлених у справі позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи на відповідність зазначеному критерію оскаржуваних дій та рішень відповідача у справі суд зазначає, що правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 32 Закону № 3038-VI, усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Згідно ч. 1-2 ст. 36 Закону № 3038-VI, право на виконання будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Як зазначалося, позивач (замовник будівництва) отримав право на виконання будівельних робіт «Будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 в с. Петрик зупинка Рибаче Літинського району, автошлях Львів Знамянка, 337+560 км., категорія складності ІІ, код 1252.1» на підставі зареєстрованої за № ВН 082142100151 від 29.07.2014 року ОСОБА_3 про початок виконання будівельних робіт (категорія складності - ІІ).

Вказана ОСОБА_3 відповідала усім встановленим чинним законодавством України вимогам як за її формою так і за змістом, оскільки жодних зауважень при її реєстрації Департаментом не висловлено, про що свідчить факт її реєстрації (а.с. 9).

В силу ч. 2 ст. 39-1 Закону № 3038-VI, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати обєкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Судом при зясуванні обставин у цій адміністративній справі встановлено, що реєстрація ОСОБА_3 про початок виконання будівельних робіт є чинною не скасована у вказаному вище порядку, а тому підстави вважати недостовірними вказані у ній дані, в тому числі щодо ІІ категорії складності обєкта будівництва, відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону № 3038-VI, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів (ч. 4 ст. 39 Закону № 3038-VI).

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката (ч. 5 ст. 39 Закону № 3038-VI).

Частиною 10 ст. 39 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Більш детально процедура прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі - об'єкти) врегульована Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 (Порядок № 461).

Пунктом 2 Порядку № 461 передбачено, що прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I-III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).

Реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

ОСОБА_3 приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта.

Реєстрацію декларації здійснює Інспекція за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі (п. 17 Порядку № 461).

Згідно п. 3 розділу 4 Положення про Департамент Державної архітектурно будівельної інспекції у Вінницькій області (а.с. 53-54), Департамент приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом обєкти, які за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належать до І-ІІІ категорій складності (реєструє декларації про готовність обєкта до експлуатації та повертає такі декларації).

Пунктом 18 Порядку № 461 передбачено, що замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 1.

У разі подання декларації до дозвільного центру він передає її Інспекції не пізніше наступного робочого дня.

Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, а другий - залишається в Інспекції, яка її зареєструвала.

Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію (п. 20 Порядку № 461).

У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації (п. 21 Порядку № 461).

Із системного аналізу норм п.п. 20-21 Порядку № 461 суд доходить висновку, що вирішуючи питання про реєстрацію ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації територіальний орган Інспекції повинен перевірити: чи дотримано порядок подання ОСОБА_3 (передбачений п. 18 Порядку № 461) та повноту даних, зазначених у ній.

І лише у випадках коли ОСОБА_3 подана з порушенням установлених вимог чи оформлена не повно Департамент вправі прийняти рішення про повернення її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення.

Судом надана оцінка формі та змісту поданої позивачем ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації, та встановлено, що така відповідає затвердженій Порядком № 461 (додаток 1) формі (а.с. 33-37). Крім того, у судовому засіданні із пояснень представника відповідача встановлено, що зауважень до форми та порядку заповнення поданої позивачем 18.05.2015 року ОСОБА_3 у Департаменту не виникало. Щодо порядку подання декларації, то відповідачем також не висловлено сумнівів щодо його дотримання позивачем.

Проте, як видно із оскаржуваного рішення, відповідач поставив під сумнів лише достовірність вказаних у ОСОБА_3 даних які характеризують категорію складності обєкта будівництва.

Суд звертає увагу на те, що вказана підстава для прийняття рішенням від 29.05.2015 року № ВН 152151490188 про повернення на доопрацювання ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації не ґрунтується на нормах як Закону № 3038-VI так і Порядку № 461, оскільки перевірка ОСОБА_3 на достовірність вказаних у ній даних щодо категорій складності обєкта будівництва не входить у процедуру її реєстрації. Більше того, ані Закон № 3038-VI ані Порядок № 461 не передбачає покладення на замовника будівництва обовязку доводити при вирішенні питання про реєстрацію ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації достовірність зазначених у ній даних, що стосуються категорії складності обєкта будівництва.

Тому, приймаючи оскаржуване рішення Департамент вийшов за межі наданих Законом № 3038-VI та Порядком № 461 повноважень та прийняв його із підстав, які не узгоджуються із нормами чинного законодавства України, яке врегульовує порядок прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I-III категорії складності.

Враховуючи вказане, рішення Департаменту про Повернення на доопрацювання декларації про готовність до експлуатації обєкта від 29 травня 2015 року № ВН 152151490188 є протиправним.

Водночас суд не ставить під сумнів повноваження відповідача здійснювати контроль і за достовірністю даних, наведених у декларації про готовність обєкта до експлуатації. Проте, такий контроль повинен здійснюватися у інший визначений чинним законодавством України спосіб.

Так, відповідно до ч. 1, 3 ст. 32 Закону № 3038-VI, усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Згідно ч. 10 ст. 39 Закону № 3038-VI та п. 19 Порядку № 461, замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Як зазначалося, у випадку неповноти даних зазначених у поданій декларації про готовність об'єкта до експлуатації відповідальність може наступати у формі повернення декларації на доопрацювання.

Водночас, відповідальність за наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації наступає згідно п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Проте, контроль за достовірністю даних, зазначених у поданій замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації може здійснюватися відповідачем не під час вирішення питання про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації (яке повинно бути вирішеним протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів), а за процедурою визначеною Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (Порядок № 553).

Так, згідно п. 7 Порядку № 553, відповідач вправі провести позапланову перевірку у випадку необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність обєкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

У випадку виявлення за результатами такої перевірки недостовірності даних наведених у декларації про готовність обєкта до експлуатації (в тому числі щодо категорії складності обєкта) вживати передбачених Законом заходів з метою як скасування реєстрації декларацій (згідно ст. 39-1 Закону № 3038-VI) так і з метою притягнення винних осіб до відповідальності на підставі Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону).

Зважаючи на вказане, відповідачу слід звернути увагу на недопустимість підміни процедури прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів яка врегульована Порядком № 461 процедурою здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яка врегульована Порядком № 553, оскільки вказані процедури різняться як за своїм завданням, метою проведення так і результатами.

Тому, поставивши під сумнів достовірність вказаних позивачем у ОСОБА_3 даних які характеризують категорію складності обєкта будівництва та запропонувавши позивачу уточнити розрахунок класу наслідків (відповідальності) обєкта будівництва та визначення категорії складності з урахуванням ємності існуючих резервуарів палива, а також приналежності до існуючих обєктів підвищеної небезпеки, відповідач вийшов за межі наданих повноважень та не врахував, що перевірка достовірності таких даних може бути проведена у спосіб визначений Порядком № 553 після реєстрації декларації, а не при вирішенні питання про реєстрацію ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації. При цьому підстав ставити під сумнів достовірність даних при реєстрації ОСОБА_3 у відповідача не було.

Також про незаконний характер оскаржуваного рішення свідчить і те, що чинним законодавством не передбачено покладення на замовника будівництва обовязку доводити при вирішенні питання про реєстрацію ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації достовірність зазначених у ній даних, що стосуються категорії складності обєкта будівництва. У випадку виникнення у відповідача сумнівів щодо достовірності наведених позивачем у декларації даних відповідач не позбавлений можливості провести перевірку після реєстрації декларації.

При цьому інформація про достовірність чи не достовірність даних може бути перевірена відповідачем із використанням передбачених Порядком № 553 заходів та засобів, а не шляхом направлення замовнику пропозицій подати додаткові дані при реєстрації декларації з метою підтвердження достовірності тих чи інших пунктів декларації.

Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення вийшов за межі повноважень та діяв не у спосіб, що передбачений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI.

З огляду на вказане, суд вбачає підстави для визнання протиправним та скасування рішення Департаменту про Повернення на доопрацювання декларації про готовність до експлуатації обєкта від 29 травня 2015 року № ВН 152151490188 і як наслідок для зобовязання Департаменту вчинити дії щодо реєстрації та видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Плесан» ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації «Будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 в с. Петрик зупинка Рибаче Літинського району, автошлях Львів Знамянка, 337+560 км., категорія складності ІІ, код 1252.1».

При цьому приймаючи рішення про зобовязання відповідача вчинити певні дії суд враховує, що в силу п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

При цьому, як розяснено Пленумом Вищого адміністративного суду України у п. 10.3 Постанови «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Тому, з огляду на те, що ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації «Будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 в с. Петрик зупинка Рибаче Літинського району, автошлях Львів Знамянка, 337+560 км., категорія складності ІІ, код 1252.1» подана у порядку передбаченому законодавством, а дані наведені у ній є повними, що не заперечено відповідачем, в суду наявні підстави для зобовязання Департаменту прийняти чітко визначеного рішення, що не є втручанням у сферу адміністративного розсуду субєкта владних повноважень.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Департаменту щодо повернення на доопрацювання декларації про готовність до експлуатації обєкта від 29 травня 2015 року № ВН 152151490188 то такі задоволенню не підлягають оскільки згідно ч. 4 ст. 39 Закону № 3038-VI про реєстрацію чи повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації, приймається рішення. Тому належним способом захисту прав та інтересів позивача є саме визнання протиправним та скасування рішення, а не визнання протиправними дій, про що додатково просив позивач.

При розподілі судових витрат, суд керується ч. 3 ст. 94 КАС України, та присуджує їх в користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Вінницькій області територіального органу Державної архітектурно - будівельної інспекції України про Повернення на доопрацювання декларації про готовність до експлуатації обєкта від 29 травня 2015 року № ВН 152151490188.

Зобовязати Департамент Державної архітектурно - будівельної інспекції у Вінницькій області територіальний орган Державної архітектурно - будівельної інспекції України вчинити дії щодо реєстрації та видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Плесан» (код ЄДРПОУ 31150619) ОСОБА_3 про готовність обєкта до експлуатації «Будівництво газозаправного пункту типу СЗГ-К-5 на існуючій АЗС № 19 в с. Петрик зупинка Рибаче Літинського району, автошлях Львів Знамянка, 337+560 км., категорія складності ІІ, код 1252.1».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із Державного бюджету України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Плесан» (код ЄДРПОУ 31150619) частину сплаченого при зверненні до суду судового збору в сумі 48 грн. 72 коп. (сорок вісім гривень сімдесят дві копійки).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович