Постанова № 50780491, 04.02.2014, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/4174/13-а

Номер провадження 2-а/213/9/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 року, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Попова В.В.,

при секретарі Толстікової А.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу до ОСОБА_2 про стягнення суми сплаченої тимчасової держаної допомоги дітям, батько яких ухиляється від сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищенаведеним позовом та просить суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради м. Кривого Рогу суму тимчасової державної допомоги у розмірі 5980,50 грн.

В обґрунтування предявлених вимог позивач зазначив, що 21.08.2006 року ОСОБА_3 звернулась до управління з заявою про призначення тимчасової державної допомоги на сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батько якого - ОСОБА_2 - ухилявся від сплати аліментів. Даний факт підтверджувався довідками про неотримання аліментів з серпня 2006 року по липень 2008 року, з квітня 2010 року по вересень 2010 року, тому ОСОБА_3 отримала тимчасову державну допомогу у загальному розмірі 5980,50 грн. 29.07.2013 року від державної виконавчої служби Інгулецького району надійшов лист про можливість стягнення з відповідача аліментів, у звязку з його працевлаштуванням у ТОВ «Промспецбуд» електрогазозварювальником. Тому 19.08.2013 року управління надало лист відповідачу про необхідність відшкодування коштів безпідставно отриманих державних допомог в добровільному порядку. У звязку з тим, що відповідач не повернув виплачену тимчасову державну допомогу, то управління вимушено звертатися до суду для вирішення цього питання.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач у судовому засідання позовні вимоги не визнав у повному обсязі. Зазначив, що діти проживали разом з ним, він їх кормив і одягав, а третя особа ОСОБА_3 отримувала ці грошову допомогу від держави і витрачала її на власні потреби. Остання не проживала з ними з 2004 року. Гроші на утримання дітей вона не надавала. Про те, що з нього стягуються аліменти він знав, проте не звертав на це увагу. З 2004 року по 2008 рік він ніде не працював, а вже коли влаштувався, то колишня дружина принесла виконавчий лист на роботу. Потім вже він дізнався і про отримувану ОСОБА_3 державну допомогу.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно, своїх заперечень проти позову не надала.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_2 є його батьком, а ОСОБА_3 матірю. Остання переїхала проживати до своєї матері, коли йому виповнилось 13 років. До того часу вона ще приймала участь у його виховання, а після того ні. Грошові кошти передавала дуже рідко. В останній раз більше року тому. Їх з сестрою утриманням та вихованням займався лише батько. Мати схильна до вживання алкогольних напоїв, не працює. Отримані від держави кошти на їх утримання не витрачала.

Заслухавши сторони, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідач ОСОБА_2, згідно виконавчого листа №12-148 від 31.08.1994 року зобовязаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.34).

Відповідач ухилявся від сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина (а.с.16-19, 21).

Згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України № 189 від 22.02.2006 року Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме", тимчасова державна допомога призначається у разі, коли рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у звязку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення.

Згідно заяви, ОСОБА_3, з серпня 2006 року по липень 2008 року та з квітня 2010 року по вересень 2010 року була отримувачем тимчасової державної допомоги в розмірі 5980,50 грн. на неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого є відповідач ОСОБА_2 та який ухиляється від сплати аліментів на утримання сина (а.с.4-15, 20).

29.07.2013 року Інгулецький відділ ДВС Криворізького МУЮ повідомив УПСЗН, що з ОСОБА_2 утримуються аліменти із заробітної плати. Боржник офіційно працевлаштований у ТОВ «Промспецбуд» (а.с.23,24).

Відповідно до п.10 Постанови Кабінету Міністрів України № 189 від 22.02.2006 року Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме" встановлено, що у разі добровільного виконання рішення суду особою, зобовязаною сплачувати аліменти одержувач зобовязаний повідомити у десятиденний строк орган праці та соціального захисту населення. У звязку з цим виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця , що настає за місяцем, в якому виникла зазначена обставина.

Відповідач в добровільному порядку не повертає суму виплаченої ОСОБА_3 тимчасової державної допомоги, тому, суд вважає, що переплачена сума допомоги у розмірі 5980,50 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Доказів не цільового використання ОСОБА_3 отриманих коштів відповідачем суду не надано, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись Постановою КМУ № 189 від 22.02.2006 року Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме", ст.ст. 3, 9-11, 41, 70-71, 94, 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради (50026, м. Кривий Ріг, пр. Південний, 1, р/р 35417036000483 ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012 ОКПО 03192342) суму сплаченої тимчасової державної допомоги у розмірі 5980 /п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят/ гривень 50 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В.Попов.