Рішення № 50779623, 14.09.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/7575/15-ц

Провадження № 22-ц/792/1468/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючої - судді Кізюн О.Ю.

суддів: Янчук Т.О., Варвус Ю.Д.

при секретарі Кошельник В.М.

з участю: представників сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні справу провадженням № 22ц/792/1468 /15 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 09 червня 2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,

встановила:

16.04.2015 року Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості. В обгрунтування вимог позивач вказував, що 19.03.2008 року між сторонами було укладено кредитний договір, згідно умов якого відповідач отримав від банку кредитні кошти з лімітом кредитування у 500 000 дол. США на строк до 18.03.2018 року зі сплатою 13,5% річних за користування кредитними коштами. Позичальник порушив умови кредитного договору щодо своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків і станом на 23.03.2015 року за ним утворилася заборгованість на загальну суму - 923 897,46 дол. США та 5 460 358,9 грн., яка складається із суми заборгованості за кредитом - 495 586, 17 дол., яка являється і простроченою заборгованістю; заборгованість по відсоткам складає 428 311,29 дол. США, в тому числі прострочена заборгованість по відсоткам - 423 545,52 дол. США; сума пені за несвоєчасне погашення кредиту складає 3 029 729,77 грн., сума пені за несвоєчасну сплату відсотків - 2 430 629, 13 грн.

На вимоги банку достроково повернути кредитні кошти та погасили заборгованість відповідач не реагує, тому позивач просив стягнути з відповідача на користь Банку суму заборгованості. яка складає 923 897,46 дол. США та 5 460 358,9 грн., а також судові витрати в сумі 3 654 грн.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_2 просив суд застосувати позовну давність, вказуючи на те, що позивач неодноразово звертався до нього з вимогами про дострокове погашення заборгованості, у тому числі 28.01.2011 року та 22.02.2011 року, якими вимагав в

_______________

Головуючий у першій інстанції - Мазурок О.В. Справа №22ц/792/ 1468 /15

Доповідач -Кізюн О.Ю. Категорія № 19,27

строк до 30-ти днів погасити заборгованість у сумі 646 016,19 дол. США, в тому числі заборгованість по кредиту - 495 586,17 дол. США, заборгованість по відсотках - 150 430,02 дол. США. відповідно загальний строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за кредитним договором від 19.03.2008 року сплив 02.03.2014 року. Окрім цього рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 03.07.2013 року звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за означеним кредитним договором станом на 12.03.2011 року в сумі 654 081,34 дол. США , в тому числі заборгованість по кредиту - 495 586,17 дол. США, заборгованість по відсотках - 158 495, 17 дол. США.(а.с.53-54)

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 09 червня 2015 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" відмовлено в повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі публічне акціонерне товариств „Райффайзен Банк Аваль" вважає, що висновки суду першої інстанції про сплив позовної давності є необґрунтованими, оскільки умовами договору визначено дату остаточного повернення кредиту - 18.03.2018 року. Між сторонами не було домовленості щодо зміни строку повернення кредиту, а вимога банку щодо дострокового погашення кредиту є способом застосування санкції до боржника.

В судовому засіданні представник апелянта підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі, представник ОСОБА_2 апеляційної скарги не визнала.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно п.3 та п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові з підстав спливу позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки АТ „Райффайзен Банк Аваль" 28.01.2011 року висунуло вимогу ОСОБА_2 про дострокове погашення заборгованості, тому з 2 березня 2011 року почався перебіг позовної давності щодо сплати загальної заборгованості. Позивач звернувся до суду з означеним позовом 16.04.2015 року, тобто поза межами строку звернення до суду.

Колегія суддів вважає, що з таким висновком суду першої інстанції повністю погодитись не можна, оскільки він зроблений без урахування обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, та незастосування судом норм матеріального права, які підлягали застосуванню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 ЦК України).

Згідно із частиною другою ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Встановлено і ці обставини ніким не оспорюються, 19.03.2008 року між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" (з 17.09.2008 року змінено повне найменування на ПАТ „Райффайзен Банк Аваль") та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/02-07/1-2-117, згідно умов якого ОСОБА_2 отримав від Банку кредитні кошти з лімітом кредитування 500 000 долари США на строк до 18.03.2018 року зі сплатою 13,5% річних за користування кредитними коштами.

Відповідно до п.1.7.1 частини 2 кредитного договору Банк здійснив видачу кредитних коштів позичальнику однією сумою 500 000 долари США шляхом перерахування коштів в безготівковій формі на поточний рахунок.

Пунктом 1.5.1 частини 2 кредитного договору визначено, що погашення відповідної частини Кредиту здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення Кредиту та сплати процентів (Додаток №1 до цього Договору), шляхом внесення готівки в касу Банку або безготівковим перерахуванням на позичковий рахунок, вказаний в Частині №1 цього Договору.

Встановлено, що ОСОБА_2 порушив зобов'язання щодо внесення щомісячних платежів на погашення кредиту та сплати відсотків, останній платіж у розмірі 1750 долари США ним було внесено 24.03.2009 року, який був зарахований на погашення нарахованих відсотків. Станом на 23.03.2015 року заборгованість ОСОБА_2 по кредитному договору складає 923 897,46 дол. США та 5 460 358,9 грн., в тому числі: заборгованості за кредитом - 495 586, 17 дол., яка являється і простроченою заборгованістю; заборгованість по відсоткам - 428 311,29 дол. США, в тому числі прострочена заборгованість по відсоткам - 423 545,52 дол. США; сума пені за несвоєчасне погашення кредиту - 3 029 729,77 грн., сума пені за несвоєчасну сплату відсотків - 2 430 629, 13 грн.

Відповідно до пункту 1.9.1 частини 2 кредитного договору № 014/02-07/1-2-117 від 19.03.2008 року сторони домовились, що Банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання позичальником боргових чи інших зобов'язань за цим Договором. При цьому виконання боргових зобов'язань повинно бути проведено Позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання Позичальником відповідної вимоги.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо повернення кредитних коштів відповідно до графіку повернення кредиту та сплати процентів, позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялися вимоги про дострокове погашення заборгованості.

Так, 22.06.2009 року відповідачу була вручена претензія про сплату заборгованості за кредитним договором № 014/02-07/1-2-117 від 19.03.2008 року до 30.06.2009 року в сумі 534 203,80 долари США (а.с.15)

28.01.2011 року направлена вимога про усунення порушень відповідно до вимог ст.35 Закону України «Про іпотеку», в якій ОСОБА_2 пропонувалось в строк протягом 30-ти днів погасити заборгованість по кредитному договору в сумі 646 016,19 долари США, в тому числі заборгованість по кредиту - 495 586,17 долари США та заборгованість по відсотках -150 430,02 долари США, і одночасно зазначалось, що у разі несплати боргу, Банк буде ініціювати питання про звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку (а.с.57-58)

Повторно аналогічна вимога була направлена відповідачу 22.02.2011 року (а.с.59)

В березні 2011 року АТ „Райффайзен Банк Аваль" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок дострокового погашення заборгованості по кредитному договору № 014/02-07/1-2-117 від 19.03.2008 року, яка станом на 12.03.2011 року становила 654 081,34 долари США, в тому числі заборгованість по кредиту - 495 586,17 долари США та заборгованість по відсотках -158 495,17 долари США (а.с.55-56)

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 03.07.2013 року у цивільній справі № 2/22/8/8525/2011 за позовом ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/02-07/1-2-117 від 19.03.2008 року звернуто стягнення на предмет іпотеки : нежитлове приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_1 і належить іпотекодавцям, шляхом продажу предмета іпотеки Банком з укладанням від імені ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем (а.с.35-38)

Сторонами визнано, що на час розгляду справи предмет іпотеки залишається не проданим.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що Банк, пред'явивши відповідачу вимогу від 22.06.2009 року про повне дострокове погашення зобов'язання за кредитом, змінив кінцевий строк виконання основного зобов'язання за кредитним договором , і який з урахуванням правил пункту 1.9.1 частини 2 кредитного договору настав 23.06.2009 року, і з цього моменту почався перебіг загального строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загально і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимог, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності до нового строку не зараховується (ст. 264 ЦК України).

Відповідно до наведених нормативних положень та встановлених обставин перебіг позовної давності для Банку розпочався 23.06.2009 року, проте позовна давність була перервана у зв'язку з пред'явленням Банком позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ураховуючи, що звернення стягнення на предмет іпотеки не призвело до належного виконання зобов'язання, колегія суддів приходить до висновку, що наявність судового рішення про звернення стягнення на іпотечне майно не позбавляє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором.

Отже, новий строк перебігу позовної давності для Банку розпочався з дати ухвалення апеляційним судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки - 03.07.2013 року, в зв'язку із цим строк звернення до суду у даній справі позивачем не пропущено.

Зазначеним обставинам суд першої інстанції не дав належної правової оцінки.

Разом із цим, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" підлягають частковому задоволенню з наступних мотивів.

Умовами кредитного договору встановлено ( п.4), що сума кредиту та процентів погашається рівними частинами на протязі всього строку дії кредитного договору згідно з графіком погашення.

Відповідно до п.4.1.1 частини 2 кредитного договору за порушення зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Наведене свідчить, що сторони кредитного договору встановили строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі цього договору.

За змістом частини третьої статті 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252 - 255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Ураховуючи зміст зазначених правових норм та умови укладеного між сторонами кредитного договору, необхідно дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, аналіз норм статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що з ОСОБА_2 на користь позивача підлягають достроковому стягненню кредитні кошти у розмірі 495 586,17 долари США, заборгованість за відсотками в сумі 195 073,70 долари США, яка визначена в межах строку позовної давності з 08.04.2012 року по 23.03.2015 року,; пеня за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 1 657 969,2 грн. за період з 08.04.2014 року по 23.03.2015 року та пеня за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 2 190 624,46 грн. за цей же період.

В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити за спливом позовної давності.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 09 червня 2015 року скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" заборгованість по кредитному договору № 014/02-07/1-2-117 від 19 березня 2008 року у сумі 690 659,87 доларів США (шістсот дев'яносто тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять доларів США та 87 центів ), що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 495 586,17 доларів США та заборгованості по відсоткам у розмірі 195 073,70 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" нараховану пеню по кредитному договору № 014/02-07/1-2-117 від 19 березня 2008 року у сумі 3 848 593, 66 грн. (три мільйони вісімсот сорок вісім тисяч п'ятсот дев'яносто три гривні 66 коп.), яка складається із пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 1 657 969,2 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 2 190 624,46 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" судові витрати у сумі 3 654 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча:підпис

Судді:підписи

Копія вірна. Суддя апеляційного суду О.Кізюн