Рішення № 50773506, 10.09.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 314/4754/13 Головуючий у 1 інстанції: Беспалько Т.Д.

№ провадження 22-ц778/1229/15 Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі:

головуючого Стрелець Л.Г.

суддів Гончар М.С.

Каракуші К.В.

при секретарі: Бурак А.В.

за участю прокурора Свинаренко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Запорізької області на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 грудня 2014 року у справі за позовом Запорізького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави до Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, ОСОБА_3, Реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області, треті особи: відділ Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області, Державне підприємство «Запорізьке лісомисливське господарство», ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство «Дочірній Банк Сбербанку Росії», про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту, скасування державної реєстрації права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року Запорізький міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави звернувся до суду з позовом, який в ході розгляду справи був неодноразово уточнений, до Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, ОСОБА_3, треті особи: відділ Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області, ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту, скасування державної реєстрації права власності.

Також у вересні 2013 року Запорізький міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави звернувся до суду з позовом, який в ході розгляду справи був неодноразово уточнений, до Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, ОСОБА_4, треті особи: відділ Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області, ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту, скасування державної реєстрації права власності

В обґрунтування позову зазначав, що проведеною прокурорською перевіркою за участю спеціалістів Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, встановлено, що рішенням Петро-Михайлівської; сільської ради №22 від 24.07.2007 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 площею 0,25 га (кадастровий НОМЕР_1) для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

На підставі зазначеного рішення Петро-Михайлівської сільської ради ОСОБА_4 отримала Державний акт на право власності на землю серії НОМЕР_2, який було зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за НОМЕР_3.

ОСОБА_4 за договором дарування від 24.12.2010 р. посвідченим-приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Морозовою В.М. р.№ 4072 передала вказану земельну ділянку у приватну власність ОСОБА_3, про що державним реєстратором Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області прийнято рішення про державну реєстрацію прав, та їх обтяжень №6888279 від 17.10.2013р. та внесено запис №2919696 про реєстрацію права власності на земельну ділянку,

Крім цього, Петро-Михайлівською сільською радою прийнято рішення №21 від 24.07.2007, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 площею 0,25 га (кадастровий НОМЕР_4) для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

У подальшому на підставі: зазначеного рішення, ОСОБА_3, отримав Державний акт на, право власності на землю серії НОМЕР_6, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на, право власності на ,землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за НОМЕР_5.

Зазначає, що вказані рішення Петро-Михайлівської сільської ради прийняті, а Державні акти на право власності на земельну ділянку видані із порушеннями земельного законодавства з наступних підстав.

По-перше, відповідно, до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.11.2012, складеного Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області, земельні ділянки які відведені ОСОБА_4 та ОСОБА_3, частково розташовані за межами населеного пункту на землях лісогосподарського призначення, які перебувають, у користуванні і ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», а тому не могли виділятися для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та передаватись у приватну власність.

По-друге, земельні ділянки відведені на підставі технічної документації із землеустрою без розроблення проекту землеустрою та без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації.

У зв'язку з чим рішення сільської ради є незаконними, державні акти є недійсними, тому наявні підстави для-скасування державної реєстрації цих актів, в тому числі скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запису №2919696 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку зареєстрованого за ОСОБА_3

Внаслідок прийняття Петро-Михайлівською сільською радою оскаржуваних рішень без

розроблення проекту землеустрою, без погодження з природоохоронним і санітарно-

епідеміологічним органами і органом охорони культурної спадщини, а також без згоди

землекористувача ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», земельні ділянки

незаконно вибули з їх;володіння; було змінено її цільове призначення, чим порушено

інтереси держави.

Земельна ділянка, яка надавалася ОСОБА_4 підлягає витребуванню у добросовісного набувача, також необхідно скасувати державну реєстрацію права власності.

Посилаючись на зазначені обставини просив суд поновити строк позовної давності, визнати незаконним та скасувати рішення Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району від 24.07.2007 року № 21, який було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку площею0,25 га ОСОБА_3 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_6 виданий ОСОБА_3, який було зареєстровано в книзі реєстрації державних акту на право власності на землю та на право постійного користування землею, догорів оренди землі за НОМЕР_5, зобов'язати відділ Держкомзему у Вільяннському районі Запорізької області скасувати запис НОМЕР_5 про державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 виданий ОСОБА_3, зобов'язати ОСОБА_3 повернути до відділу Держкомзему у Вільяннському районі Запорізької області оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 серпня 2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії».

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 серпня 2014 року накладено арешт на земельну ділянку площею 0,25 га, що розташована по АДРЕСА_1, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 02 грудня 2014 року вищезазначені позови об'єднані в одне провадження.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 грудня 2014 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Заступник прокурора Запорізької області зазначає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.

Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Основні доводи апеляційної скарги полягають в тому, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Ці доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Запорізького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів тих обставин, на які посилався як на підставу своїх вимог, не надав доказів в обґрунтування своїх вимог.

Висновки суду не відповідають вимогам закону, фактичним обставинам справи і зібраним у справі доказам.

За приписами ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно ст. 4 Закону України від 19.06.2003 року «Про державний контроль за використанням та охороною земель» об"єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України(ст. 2 Закону).

Таким чином, порушення вимог закону при передачі у власність особі земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Як визначено у ч.1 ст.5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» в редакції Закону від 16.10.2012 року, державний контроль за використанням та охороною земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду( контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 року № 459/ 2011, таким центральним органом виконавчої влади є Державна інспекція сільського господарства України.

Виходячи із норм Закону Украъни «Про державний контроль за використанням та охороною земель» щодо повноважень зазначеного центрального органу у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотримання законодавства України про охорону земель та Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 459/2011, то повноваженнями безпосередньо звертатися до суду із позовами Держсільгоспінспекція не наділена.

Заступник прокурора Запорізької області в обґрунтування поданого по даній справі позову посилається на порушення вимог законодавства, у тому числі земельного.

Так, у відповідності з вимогами ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 116 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначений ст. 118 ЗК України.

Так, за положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 118 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

За нормами ч.ч. 8-10 ст. 118 ЗК України проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Частинами 1,2 ст. 20 ЗК України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядуванн відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Реалізуючи свої повноваження з розпорядження земельними ділянками, відповідний орган державної влади чи місцевого самоврядування за місцем знаходження земельної ділянки на час виникнення спірних правовідносин мав право змінювати цільове призначення земельних ділянок, які відчужуються (надаються), за умови дотримання положень Порядку розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 677, та Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року № 502 (постанова втратила чинність 20.02.2013 року).

Відповідно до зазначеного Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року № 502 і який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, проект відведення земельної ділянки у разі зміни її цільового призначення погоджується або перепогоджується з органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, а також підлягає державній землевпорядній експертизі, після якої замовник подає проектні матеріали відповідно до сільської, селищної, міської ради або до районної державної адміністрації для прийняття рішення.

Сільська, селищна, міська рада розглядає проектні матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в межах населеного пункту. Рішення сільської, селищної, міської ради або відповідного органу виконавчої влади про зміну цільового призначення земельної ділянки є підставою для оформлення громадянину або юридичній особі державного акта на право власності на земельну ділянку із зміненим цільовим призначенням.

Виходячи з положень ст. 21 ЗК України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсним рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання(передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, відмови у реєстрації земельної ділянки або визнання реєстрації недійсною.

Надані по справі докази не містять даних про те, що стосовно спірної земельної ділянки Петро-Михайлівською сільською приймалися рішення щодо зміни її з категорії землі лісогосподарського призначення на землю сільськогосподарського призначення або землю житлової та громадської забудови з дотриманням вказаного Порядку.

Крім того, зазначена земельна ділянка відведена без розроблення проекту землеустрою, лише на підставі технічної документації із землеустрою, яка не містить передбачених ч. 9 ст. 118 ЗК України погоджень з природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами і органом охорони культурної спадщини Наведене підтверджується і технічним звітом, що складений ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" за результатами інвентаризації земель лісового фонду ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" (Михайлівське лісництво, ур. Круглик, кв. 20-21), проведеної на замовлення ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" ( том1,а.с. 75-90).

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (ч. 1 ст. 126 ЗК України в редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин).

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

За змістом ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Петро-Михайлівської сільської ради № 21 від 24.07.2007 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку, розташовану на території Петро-Михайлівської сільської ради у АДРЕСА_1, площею 0,25 га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вказану земельну ділянку передано безоплатно у власність гр. ОСОБА_3 ( том1,а.с. 11-12).

На підставі вказаного рішення сільської ради № 21 від 24.07.2007 року ОСОБА_3 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 (том.1а.с. 10).

Спірна земельна ділянка до прийняття рішення про безоплатну передачу у власність ОСОБА_3 не перебувала у його користуванні.

Також рішенням Петро-Михайлівської сільської ради № 22 від 24.07.2007 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку, розташовану на території Петро-Михайлівської сільської ради у АДРЕСА_1, площею 0,25 га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вказану земельну ділянку передано безоплатно у власність гр. ОСОБА_4 ( том 2,.а.с. 11-12).

На підставі вказаного рішення сільської ради № 22 від 24.07.2007 року ОСОБА_4 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 (том.1а.с. 10).

Зазначені земельні ділянки були відведені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без розроблення проекту землеустрою, лише на підставі технічної документації із землеустрою, яка не містить передбачених ч. 9 ст. 118 ЗК України погоджень з природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами і органом охорони культурної спадщини ( том 1а.с. 12, том 2, а.с.12).

Висновок органу по земельних ресурсах про погодження технічної документації із землеустрою №№ 281 та 282 було надано 31 липня 2007 року, тобто вже після прийняття Петро-Михайлівською сільською радою рішення №№ 21,22 від 24.07.2007р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державних актів на право власності на земельні ділянки" (том1 і том2 а.с. 12).

Зважаючи на порушення порядку погодження, 03.01.2013 Запорізьким міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері до відділу Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області внесено подання з вимогою усунути виявлені порушення ( том1,а.с. 13-16, том 2, а.с.13-16).

За результатами розгляду подання з наведених вище підстав висновок начальника відділу Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області № 282 від 31.07.2007 року про погодження технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га гр. ОСОБА_3 та на земельну ділянку площею 0,25 га гр.ОСОБА_4 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд відкликано ( том1,а.с. 17-19, том 2 а.с. 17-19).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі.

Вимоги щодо державної експертизи погодженого проекту відведення земельної ділянки також були встановлені Порядком розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004 року (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), п.п. 10, 11 якого визначали, що погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства. Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Проте, відведення земельної ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відбулося без проведення державної експертизи землевпорядної документації.

Наявність вищевказаних порушень підтверджуються і актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.11.2012 року, складеним Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області (том 1,а.с. 20-22, том 2, а.с.20-22).

Також, як вбачається з відповіді відділу Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області № 6246 від 14.11.2012 року, відповідно до Плану утворення території та встановлення меж Петро-Михайлівської сільської ради народних депутатів Вільнянського району 331.92.02-УГ, Проекту встановлення меж сільських населених пунктів Петро-Михайлівської сільської ради народних депутатів Вільнянського району 331.92.02-УГ, земельна ділянка ОСОБА_3, ОСОБА_4 розташована за межами населеного пункту Круглик та відноситься до земель державного лісового фонду Михайлівського лісництва ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" ( том.1,а.с. 19,том.2, а.с.19).

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.11.2012 року, який складений Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області, проекту встановлення меж с. Круглик, матеріалів лісовпорядкування ( том.1,а.с.20-22, том.2, а.с. 20-22), земельні ділянки, відведені ОСОБА_4 та ОСОБА_3, розташовані за межами населеного пункту на землях лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" (Михайлівське лісництво, ур. Круглик, квартал 20,21). У додатку до акту перевірки від 07.11.2012 ( том 2а.с. 138) міститься графічне зображення меж с. Круглик Петро-Михайлівської сільської ради та позначено під № 10 земельні ділянки, передані ОСОБА_4 та ОСОБА_3, частина яких знаходиться за межами населеного пункту.

Факт розташування земельних ділянок, що відведені ОСОБА_4, ОСОБА_3, за межами с. Круглик підтверджується і наданим відділом Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області графічним зображенням земельної ділянки, сформованим за допомогою програмного забезпечення "Земельный учет" (том 1а.с. 89-90).

Зважаючи на викладене, висновки суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог не відповідають фактичним обставинам справи і зібраним у справі доказам.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, планово-картографічні матеріали лісовпорядкування є належними доказами по справі, з яких вбачається, що спірні земельні ділянки перебувають у користуванні ДП "Запорізьке лісомисливське господарство".

Тому, посилання суду першої інстанції в рішенні на те, що планово-картографічні матеріали лісовпорядкування не є належними доказами віднесення до земель ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" є безпідставними.

Під час розгляду справи в апеляційній інстанції були досліджені оригінали планово - картографічних матеріалів лісовпорядкування та допитаний головний лісничий ДП „Запорізького лісомисливського господарства" ОСОБА_7, який підтвердив, що саме планово - картографічні матеріали підтверджують віднесення до земель ДП "Запорізьке лісомисливське господарство, інші документи не використовуються, тому висновок суду про те, що на підтвердження позовних вимог не надані належним чином оформлені планово-картографічні матеріали не відповідає фактичним обставинам.

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 набув земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 у приватну власність за договором дарування від 24.12.2010 року посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального огругу Морозовою В.М. № 4072. На підставі цього договору дарування проведена державна реєстрація прав та їх обтяжень № 6888279 від 17.10.2013 р. та внесено запис № 2919696 про реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Оскільки ж набуття ОСОБА_4 у власність спірної земельної ділянки відбулося з порушенням ст.ст. 116,118 ЗК України, то наявні і правові підстави для визнання недійсним державного акта на право власності на спірну земельну ділянку та для покладання на відповідача ОСОБА_3 обов"язку щодо її повернення.

Висновок суду про те, що власник землі може бути позбавлений права власності лише з підстав визначених ст.ст. 140,144 ЗК України свідчить про те, що суд при вирішенні данного спору не визначився з характером правовідносин, що виникли між сторонами.

Так зі змісту ст.140 ЗК України вбачається, що зазначена норма підлягає застосуванню тільки до тих правовідносин, коли право власності на земельну ділянку набуто особою правомірно, тобто у відповідності до вимог закону, та у передбаченому законом порядку.

У разі неправомірного отримання особою земельної ділянки або отримання її з непередбачених законом підстав, особа не набуває права власності на неї, а тому не набуте право власності не може бути припинено відповідно до ст. 140 ЗК України.

Крім того способі захисту прав передбачені статтями 140-149 ЗК України та статтею 152 ЗК України, статтями 215,216,387,388 ЦК України є різними за своєю суттю та характером, а тому їх обловьязкове одночасне застосування законом не передбачено.

Аналогічна правова позиція щодо застосування ст.140 ЗК України висловлена в постанові Верховного Суду України від 19.06.2013 № 6-57цс13.

Не є обгрунтованим висновок суду про те, що допущені сільською радою порушення земельного законодавства при відведенні у власність земельної ділянки не можуть впливати на законні права ОСОБА_3, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини.

Звернення прокурора до суду було у даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільнозначимого питання про безоплатну передачу земельної ділянки з державної у приватну власність, яка вибула з її власності незаконно.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 року категорично ствердив, що " правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес"(п.54 рішення).

З матеріалів справи вбачається, що за вимогами заявленого позову по даній справі, заступник прокурора Запорізької області просив зобов"язати Управління Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначена вимога задоволенню не підлягає, оскільки не погоджується з положеннями Закону України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно ст. 26 вказаного Закону записи до Державного реєстру вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

Таким чином, рішення суду про визнання недійсним Державного акту про право власності на землю є достатньою правовою підставою для відповідного органу для скасування державної реєстраці, підстав для покладання на нього обов"язку здійснити такі дії в судовому порядку немає.

Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції не можливо визнати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з уваленням нового рішенням про часткове задоволення позовних вимог прокурора.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір на користь держави за розгляд справи судом першої і апеляційної інстанції в загальній сумі 365, 40 грн.

Керуючись ст.ст.307,309, 313,317 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області задовольнити частково.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 грудня 2014 року в цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, наступного змісту:

Позов Запорізького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати рішення Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області № 21 від24.07.2007 року „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акут на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га ОСОБА_3.

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6, виданий на ім'я ОСОБА_3 на підставі рішення Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області № 21 від 24.07.2007 року.

Визнати недійсним та скасувати рішення Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району від 24.07.2007 № 22 „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га ОСОБА_4 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 виданий на ім'я ОСОБА_4 на підставі рішення Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області № 22 від 24.07.2007 року.

Зобов'язати ОСОБА_3 повернути земельну ділянку НОМЕР_1 до земель державної власності.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в сумі 365 грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: