Ухвала суду № 50773497, 17.09.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 329/312/15-ц Головуючий у 1 інстанції Глянь С.І.

Номер провадження 22-ц/778/5304/15 Суддя-доповідач Воробйова І.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів Воробйової І.А.

Онищенко Е.А.

При секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 22 квітня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідно до укладеного договору № ZPCHGA00000001 від 14 червня 2007 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 55900,00 грн. на термін до 14 червня 2017 року.

Відповідачем не дотримано умов зазначеного договору, внаслідок чого станом на 06 березня 2015 року ОСОБА_3 має заборгованість в сумі 47029,04 грн., яка складається з: 31343,71 грн. - заборгованість за кредитом; 9052,93 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1293,19 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 2861,64 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до договору: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 2227,57 грн. - штраф (процентна складова).

На підставі викладеного, позивач просив суд, стягнути з відповідача на його користь заборгованість в сумі 47029,04 грн. та судові витрати.

Заочним рішенням Чернігівського районного суду Запорізької області від 22 квітня 2015 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 47029,04 грн. та судовий збір в сумі 470,29 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи і наданим доказам, рішення ухвалено з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору №ZPCНGА00000001 від 14.06.2007 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 55900,00 грн. на термін до 14.06.2017 року.

Нормами ст.627 ЦК України передбачено, що сторони відповідно до ст.6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, в визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст., ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Внаслідок не виконання боржником кредитних зобов"язань станом на 06.03.2015 року року виникла заборгованість у розмірі - 47029,04 грн., з яких 31343,71 грн. - заборгованість за кредитом; 9052,93 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1293,19 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 2861,64 грн.- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до умов кредитного договору: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина); 2227,57 грн. - штраф (процентна складова).

До виниклих правовідносин суд правильно застосував норми ст.ст.525,526,530,546-549, ч.2 ст.1050 ЦК України, та обгрунтовно вважав за необхідне задовольнити вимоги Банку.

Проте не можна погодитися із сумою стягнутої пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором.

Станом на 05.03.2015 року банк визначив розмір пені у сумі 2861,64 грн. за період з 15.06.2007 року по 06.03.2015 року.

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.1 ст.257 цього Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За правилом ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.4,5 ст.267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Слід також зазначити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові у справі від 19 листопада 2014 року у справі № 6-160цс14, перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення; позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу; у разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті; несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів; відповідно до вимог ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду та починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Із матеріалів справи вбачається,що спір розглянутий судом у заочному порядку у відсутність відповідача, а тому судова колегія вважає, що відповідач був позбавлений можливості заявити клопотання про застосування судом спеціальної позовної давності у даному спорі. З урахуванням цих обставин і того, що відповідач є слабкішою стороною у договорі з банком, судова колегія вважає правильним застосувати у даному спорі положення закону щодо спеціального строку позовної давності, передбаченого ч.2 ст.258 ЦК України.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин ч.2 ст. 258 ЦК України, а тому позовні вимоги щодо стягнення пені задовольнити частково і визначити розмір неустойки, що підлягає стягненню за період з 20.03.2014 року по 20.03.2015 року у сумі 2819,5 грн.

Крім того, відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" судам розґяснено, що резолютивна частина рішення суду повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у ст. ст. 215 - 217 ЦПК України. У ній, зокрема, має бути зазначено розмір грошових сум чи перелік майна, присуджених стороні.

Резолютивна частина рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам до судових рішень у грошових зобов»язаннях, оскільки судом не визначено, з чого та яких сум складається стягнута з відповідача на користь позивача заборгованість, тобто не вказані складові кредитної заборгованості, а тому колегія суддів вважає за необхідне змінити в цій частині оскаржуване рішення.

Таким чином, доводи апелянта щодо неправильного застосування судом норм матеріального права в частині нарахування розміру пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором, є обґрунтованими і за таких обставин судове рішення в цій частині підлягає зміні.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 22 квітня 2015 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість у розмірі 46986,90 грн. за кредитним договором №ZPCНGА00000001 від 14.06.2007 року, яка складається з 31343,71 грн. - заборгованість за кредитом; 9052,93 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1293,19 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 2861,64 грн.- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до умов кредитного договору: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина); 2227,57 грн. - штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 470 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: