Рішення № 507722, 22.03.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.03.07 р. Справа № 40/32

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерофіс Лімітед” м. Київ

до відповідача державного підприємства „Макіїввугілля” м.Макіївка

про стягнення 208852 грн. 10 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача Орлов В.В. - юрисконсульт

від відповідача Несторенко В.Ф. - юрисконсульт

У судовому засіданні у межах процесуального строку згідно ст. 77 ГПК України з 21.03.07р. по 22.03.07р. була оголошена перерва.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 208852 грн. 10 коп. згідно договору купівлі-продажу продукції № 05748 від 22.11.05р.

До прийняття рішення по справі позивач згідно ст. 22 ГПК України уточнив підстави позову та намагається стягнути з відповідача борг в сумі 208852 грн. 10 коп. згідно договору поставки продукції № 05748 від 22.11.05р.

Відповідач визнав борг за винятком 146 грн. 69 коп., однак безпосередньо в засіданні звернув увагу суду на те, що ця сума не повинна розглядатися по даній справі, оскільки є предметом іншого зобов’язання, зокрема: договору зберігання № 0560у від 15.12.05р.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників сторін, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 22.11.05р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Інтерофіс Лімітед” та державним підприємством „Макіїввугілля” в особі відокремленого підрозділу „Управління матеріально-технічного забезпечення” був укладений договір купівлі-продажу продукції № 05748.

На виконання п. 1.1 договору позивач здійснив постачання продукції на адресу відповідача на загальну суму 508852 грн. 10 коп.

Факт постачання продукції підтверджується рахунками з 21.12.05р. по 13.01.06р., накладними з 21.12.05р. по 13.01.06р., довіреністю з 21.12.05р. по 13.01.06р., актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.02.07р., який підписано сторонами без зауважень та пропозицій.

Згідно п. 3.3 укладеного між сторонами договору оплата поставленої продукції здійснюється відповідачем по факту поставки з відстрочкою платежу на протязі 30 днів.

Відповідач свої зобов’язання не виконав, товар отримав на загальну суму 508852 грн. 10 коп., однак його оплату в повному обсязі не провів, внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 208852 грн. 10 коп., який позивач намагається стягнути.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Таким чином за правилами ЦК України відносно істотних умов договору законодавець вимагає: предмет та строк укладення договору. Щодо укладання господарських договорів, то обов’язковими умовами тут є: предмет, ціна та строк його укладання.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продажу, коли інше не передбачено договором, законом або не випливає із характеру правовідносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Тобто, положення про порядок оплаті товару, ціни, тари, упаковки, потрібно брати із загальних положень ЦК України, присвячених купівлі-продажу, а саме використовувати ст.ст. 655-697 ЦК України.

Частиною третьою ст. 712 встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договорів поставки, як це передбачено у частині першої ст. 265 ГК України.

Згідно п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Господарський кодекс України чітко встановлює, що сторонами договору поставки можуть бути суб’єкти господарювання, вказані у п.п. 1,2 частини другої ст.55 ГПК України.

Таким чином законодавець ще раз чітко розвів принцип, за котрим розрізняються договір купівлі-продажу та договір поставки: реалізація суб’єктами господарювання товарів не господарюючим суб’єктам здійснюється за правилами купівлі продажу.

Як свідчать докази по справі, сторони є суб’єктами господарювання у розумінні ст. 55 ГК України.

Господарське зобов’язання повинно виконуватися належним чином за договором, законом або за звичаями ділового обігу та припинятися за приписами ст.ст. 193, 203 ГК України.

Факт неналежного виконання зобов’язань за договором підтверджено доказами по справі, а існування господарських правовідносин підтверджено визнанням відповідачем боргу.

За такими обставинами, позов щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 208852 грн. 10 коп. обґрунтовано та підлягає задоволенню.

У зв’язку з тим, що у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного керуючись ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 712 ЦК України 2003 року, ст. ст. 55, 193, 203, 264, 265 ГК України, ст. ст. 22, 44, 49, 77, 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з державного підприємства „Макіїввугілля”, 86157, м. Макіївка, Донецька область, пл. Радянська, 2, ід.код 32442295, р/р 26004040000264 в АБ „Укрбізнесбанк”, МФО 335980, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерофіс Лімітед”, 04053, м. Київ, провулок Киянівський, 3-7, ід. код 32962368, р/р 26008306262980 в АКБ „ТК Кредит” в м.Києві, МФО 322830, борг в сумі 208852 грн. 10 коп., витрати по держмиту в сумі 2088 грн. 53 коп., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., видавши наказ.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України: 27.03.07р.

Суддя Підченко Ю.О.