Рішення № 50769278, 10.09.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі :

Головуючого судді Бондаренко Ю.О.

судді: Собослой Г.Г., Павліченко С.В.

при секретарі : Чейпеш С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 05 травня 2015 року у цивільній справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення 33369,43 долари США.

Позов мотивований тим, що 26.12.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №MKАWA80000151407, відповідно до якого остання отримала від позивача кредит в розмірі 7215,36 доларів США, з кінцевим терміном повернення 25.09.2013 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем і ОСОБА_2 було укладено договір поруки. ОСОБА_1 належним чином взяті на себе зобов'язання не виконував в результаті чого, станом на 27.01.2015 року його заборгованість перед банком склала 33369,43 долари США.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 05 травня 2015 року позов було задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором №MKАWA80000151407від 26.09.2008 року в розмірі 244246,46 грн. та судові витрати.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ КБ "ПриватБанк" подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині зменшення суми пені та відмови в задоволенні вимоги про стягнення штрафів і в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову в частині штрафів не взяв до уваги, що штраф передбачений договором і сплачується одноразово при невиконання умов договору. Також на думку апелянта при ухваленні рішення суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину, що відповідачі не звертались з таким проханням до суду. Зменшення розміру пені можливе при настанні певних умов, про які ні в рішенні ні в судовому засіданні не заявляв відповідач.

В судовому засіданні представник апелянта підтримала апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.303, ч.2, 3 ст.213 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.12.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №MKАWA80000151407, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 7215,36 доларів США, з кінцевим терміном повернення 25.09.2013 року, в свою чергу відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування коштами в строк та в порядку встановленого договором (а.с. 11-18). З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за умовами якого останній взяв на себе зобов'язання відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань по кредитному договору в тому-ж розмірі що і боржник (а.с.19).

Наведені обставини підтверджені матеріалами справи і сторонами не оспрорені.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

За умовами п. 16.1.8 кредитного договору позичальник зобов'язана погашати заборгованість в період з 21 по 25 число кожного місяця в розмірі 227,54 долари США. Відповідач належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого станом на 27.01.2015 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 33369,43 долари США , з яких 5862,47 долари США заборгованість за кредитом, 3032,37 долари США заборгованість по відсоткам, 2476,24 долари США заборгованість по комісії за користування кредитом, 20394,35 долари США заборгованість по пені, 15,73 долари США штраф (фіксована частина), 1588,27 штраф (процентна складова) (а.с.5-6).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою відповідно до ст.. 554 ЦК України, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За таких обставин заборгованість підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення штрафів виходив з того, що за одне і те саме зобов'язання не може встановлюватись подвійної відповідальності у вигляді штрафу та пені.

Висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 14.9. кредитно-заставного договору обумовлено, що при порушенні позичальником будь-якого грошового зобов'язання за договором понад 30 календарних днів Банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. плюс 5 % від суми невиконаного зобов'язання.

Наведений пункт договору, не визнавався недійсним в судовому порядку, його недійсність прямо не встановлена законом, а тому в силу ст.204 ЦК України, даний договір підлягає виконанню в тому числі і щодо сплати штрафів.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд першої інстанції констатувавши значене перевищення пені над розміром збитків не зазначив інших обставин, які мають істотне значення, що є обов'язковою підставою для застосування положень ч.3 ст. 551 ЦК України. Відповідачі в судове засідання не з'явились та не заявляли про зменшення розміру пені.

З огляду на наведене, відсутні підстави для застосування положень ст. 551 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 309 ЦПК України норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Враховуючи, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи та виніс рішення з неправильним застосування норм матеріального права, рішення суду першої інстанції в оскарженій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст.209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк - задовольнити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 травня 2015 року, в частині відмови в задоволенні позову - скасувати, і в цій часитмині ухвалити нове рішення, яким позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 в частині стягнення пені та штрафу - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість по пені в розмірі 20394,35 долари США, що еквівалентно 324066 грн. та штрафи в розмірі 1604 долари США , що еквівалентно 21487,56 грн.

В іншій частині рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 травня 2015 року - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді