Вирок № 50765490, 17.09.2015, Дружківський міський суд Донецької області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року колегія суддів Дружківського міського суду Донецької області у складі:

головуючого - судді Грубника О.М.

суддів Лебеженка В.О.

ОСОБА_1

при секретарі Варламової О.Д.

за участю прокурора Драчевської Т.І.

захисників ОСОБА_2

ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4,

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківки Донецької області кримінальне провадження №1-кп/229/78/2015 за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, одружений, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

в вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.258-3 ч.1, 365 ч.3 КК України

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_7, українець, громадянин України, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину: ІНФОРМАЦІЯ_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, раніше не судимий, зареєстрованийта проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9,

в вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.258-3 ч.1, 365 ч.3 КК України

В С Т А Н О В И Л А:

обвинувачений ОСОБА_6, який перебував на посаді інспектора з технічного нагляду відділення ДАІ з обслуговування міста Дружківка УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, згідно наказу начальника ГУМВС України в Донецькій області №138 о\с від 18.04.2014р., та обвинувачений ОСОБА_7, який перебував на посаді інспектора з організації дорожнього руху відділення ДАІ з обслуговування міста Дружківка УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, згідно вищевказаного наказу начальника, маючи звання капітанів міліції, є працівниками правоохоронного органу, представниками влади та посадовими особами, вчинили кримінальне правопорушення передбачене ст.367 ч.2 КК України при наступних обставинах.

Так, відповідно до ст.2 Закону України «Про міліцію» основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку.

ОСОБА_8 ч.2 ст. 10 цього Закону працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких, зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.

ОСОБА_8 ч.1 ст. 11 цього Закону міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції.

ОСОБА_8 працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №382 від 28.12.1991р., працівник органів внутрішніх справ України зобовязаний мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися зі злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоровя, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок.

Так, 28 травня 2014 року близько о 16 годині 00 хвилин, знаходячись на перехресті вулиць Леніна та Радченко м.Дружківки Донецької області, під час несення служби, виконуючи службові обовязки по дорожньому патрулюванню м.Дружківка, діючи в межах своїх службових повноважень, обвинувачені ОСОБА_6 разом із ОСОБА_7 та особою, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, після виявлення порушення водієм транспортного засобу ПДР України, зупинили транспортний засіб ВАЗ 21061 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 В ході складання протоколу про адміністративне правопорушення, між водієм ОСОБА_4 та обнуваченими ОСОБА_6, ОСОБА_7 і особою, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, виник словесний конфлікт на ґрунті невизнання ОСОБА_4 своєї вини в скоєнні адміністративного правопорушення. В цей час біля них зупинився автомобіль «Ніссан» червоного кольору з якого вийшли двоє озброєних осіб, яких оголошено у розшук за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.260 КК України. В ході спілкування, між ОСОБА_4 та двома озброєними особами, яких оголошено у розшук за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.260 КК України, виник словесний конфлікт, який згодом переріс в бійку між ними, в ході якої вищевказаними двома озброєними особами, потерпілому ОСОБА_4 невстановленим металевим предметом були заподіяні тілесні ушкодження, а саме: забиту рану голови та садна плечових та правого ліктевого суглоба, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя (понад шість днів, але не більше як три тижні 21 день).

Спостерігаючи за конфліктом між двома озброєними особами, яких оголошено у розшук за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.260 КК України, та ОСОБА_4, обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7 та особа, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, діючи необережно, через несумлінне ставлення до виконання своїх службових обовязків, в порушення вимог ст.ст.2, 10, 11 Закону України «Про міліцію», ОСОБА_8 працівника органів внутрішніх справ України, не вжили жодних заходів щодо запобігання та припинення протиправних дій двох озброєних осіб, яких оголошено у розшук за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.260 КК України, відносно потерпілого ОСОБА_4, не забезпечили його особисту безпеку, та не захистили його права і свободи, законні інтереси, хоча мали реальну можливість виконати ці обовязки в даній обстановці.

Невиконання обвинуваченими ОСОБА_6, ОСОБА_7 та особою, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, своїх службових обовязків спричинили наслідки у вигляді тілесних ушкоджень заподіяних ОСОБА_4 двома озброєними особами, яких оголошено у розшук за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.260 КК України, та знаходяться у причинному звязку з наслідками, що настали.

Крім того, в цей же день приблизно о 16 годині 30 хвилин на місце події, на автомобілі «ГАЗель» марки «СОБОЛЬ» приїхали не встановлені слідством особи, у кількості 5 чоловік, одягнуті у камуфляжну форму, троє з яких були озброєні вогнепальною зброєю. Потерпілий ОСОБА_4 в цей час перебував в салоні свого автомобіля. Невстановлені слідством озброєні особи стали вимагати від ОСОБА_4 вийти з автомобілю, на що останній відповів відмовою. Після цього, один з озброєних осіб, за допомогою зброї, розбив переднє пасажирське вікно з метою відчинити двері. Потерпілий ОСОБА_4 дістав ніж та став чинити опір, після чого, озброєна невстановлена особа зробила один постріл з невстановленої вогнепальної зброї в ліву руку ОСОБА_4, заподіявши йому наскрізне вогнепальне поранення лівої кисті, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоровя (понад шість днів, але не більше як три тижні 21 день). В подальшому, на вимогу озброєних осіб, потерпілий ОСОБА_4 вийшов з автомобілю, та намагався втекти. Однак невстановлена озброєна особа з невстановленої вогнепальної зброї зробила два постріли в бік потерпілого ОСОБА_4, заподіявши йому одне наскрізне вогнепальне поранення правого стегна з осколковим переломом діафиза стегнової кістки, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Після цього, невстановлені озброєні особи затягли ОСОБА_4 до автомобіля «Соболь» та відвезли його до приміщення відділу Державної Служби Охорони в м.Дружківка за адресою: Донецька область, м.Дружківка вул. Культурна 3, звідки на автомобілі швидкої допомоги потерпілий був доставлений до центральної міської лікарні м.Дружківка. Весь цей час, обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7 та особа, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, знаходячись безпосередньо біля місця події, діючи необережно, в порушення вимог Закону України «Про міліцію», ОСОБА_8 працівника органів внутрішніх справ України, не запобігли та не припинили неправомірні дії пятьох невстановлених озброєних осіб відносно потерпілого ОСОБА_4, не забезпечили його особисту безпеку, та не захистили його права і свободи, законні інтереси, через несумлінне ставлення до своїх службових обовязків, хоча мали реальну можливість виконати ці обовязки в даній обстановці.

Невиконання обвинуваченими ОСОБА_6, ОСОБА_7 та особою, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, своїх службових обовязків спричинили тяжкі наслідки у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, завданих потерпілому ОСОБА_4 невстановленими озброєними особами, та знаходяться у причинному звязку з наслідками, що настали.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.258-3 ч.1, 365 ч.3 КК України, не визнав та пояснив, що він працював на посаді інспектора з технічного нагляду ВДАІ м.Дружківка. 28 травня 2014 року він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 заступив на чергування. В цей день приблизно в 16 годині вони знаходилися на вул.Радченко напроти перукарні «Чародійка». Він знаходився у службовому автомобілі ВАЗ 2109 сіро-зеленого кольору державний номер 21-50. Почувши сигнал трамвая, напарник зупинив ОСОБА_4, який став обурюватися тим, що його зупинили, вимагав від них показати службові посвідчення, маршрутний лист та інші документи, відмовлявся надати інспектору ДАІ свої документи. ОСОБА_7 поїхав, щоб взяти пояснення від водія трамваю, а він знімав на відеокамеру поведінку ОСОБА_4, щоби додати запис до адмінматеріалів. Відібравши у водія трамвая пояснення, ОСОБА_7 повернувся та почав складати протокол відносно водія ОСОБА_4. В цей час підійшли брати ОСОБА_10, у яких в кобурах були пістолети та стали зясовувати, що трапилося. Вони їм пояснили, що ОСОБА_4 порушив правила дорожнього руху і зараз відносно нього складається протокол. Між Зіновєвими та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, який переріс у бійку. Вони почали розтягувати їх, він впав на землю, а ОСОБА_9 отримав удар в обличчя. Потім конфлікт зупинився та ОСОБА_7 продовжив складати протокол. Потім він почув звук розбитого скла в автомобілі Ніссан, який належить ОСОБА_10, та між ними знову почалася бійка Він побачив ОСОБА_4 з розбитою головою. В цей час підїхала машина марки «Нива» та «Газель» з озброєними в формі людьми у кількості 5-6 осіб, які відтіснили їх у бік.

ОСОБА_4 закрився у своїй машині, а озброєний чоловік у формі став вимагати від нього, щоб той відкрив двері, вийшов з автомобілю та ліг на землю. Цей озброєний чоловік прикладом автомата АК розбив скло автомобіля та намагався витягти ОСОБА_4 з його машини. ОСОБА_4, знаходячись в своїй машині, відмахувався від нього ножем. В цей час він почув постріл з пістолету. ОСОБА_4 почав кричати, у нього на руці була кров. Потім ОСОБА_4 вибіг з машини і, тримаючи ніж, побіг в їх сторону. Озброєний чолові у формі став кричати йому, щоб ОСОБА_4 кинув ніж інакше він буде стріляти. Пролунав другий постріл, а потім ще один, від якого ОСОБА_4 впав на асфальт. Озброєні люди взяли ОСОБА_4 під руки та погрузили в машину «Газель», а також відібрали у нього відеокамеру та поїхали в сторону виконкому. Він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на службовому автомобілі поїхали в відділ ДАІ, де повідомили про цей випадок свого начальника Земського, а потім начальника ОСОБА_11 ОСОБА_9 також телефонував до чергової частини ОСОБА_11

Вони не втручалися у цей конфлікт, оскільки не мали зброї, а їх тримали на відстані озброєні люди, він боявся за своє життя. ОСОБА_4 він ніяких ударів не наносив, не провокував, не ображав. Озброєних осіб, так званої, «ДНР» не викликав. Участь у діяльності терористичної організації «Донецька Народна Республіка» не приймав, на блокпостах «ДНР» не стояв, спільні чергування не проводив. Працював в органах МВС України з 10 січня 1993 року має державні нагороди, приймав безпосередню участь у порятунку співробітників спецпідрозділу ДАІ «Кобра» 17 квітня 2014 року.

Щодо подій 01 липня 2014 року, то він нічого не може пояснити, оскільки з потерпілим ОСОБА_5 він не знайомий, в цей день він скутер під керуванням ОСОБА_5 не зупиняв.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.258-3 ч.1, 365 ч.3 КК України, не визнавта пояснив, що він працював на посаді інспектора з організації дорожнього руху ВДАІ м.Дружківка. З квітня 2014 року вони несли службу без табельної зброї. 28 травня 2014 року о 8 годині ранку він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 заступив на чергування на службовому автомобілі марки ВАЗ-2109 державний номер 21-50. В цей день приблизно о 16 годині вони зупинилися на перехресті вулиць Радченко та Леніна біля дитячої бібліотеки, напроти перукарні «Чародійка» та стали контролювати рух автотранспорту.

Він побачив, як водій автомобілю ВАЗ-2103, рухаючись по вул.Леніна та повертаючи ліворуч на вул.Радченко, не надав переваги у русі трамваю. Інспектор Куйко зупинив даний автомобіль, після чого представився та назвав водію причину зупинки його транспортного засобу. Між водієм ОСОБА_4 та інспектором Куйко виник спір, оскільки водій не погодився з причиною зупинки. ОСОБА_4 висловлювався на їх адресу нецензурною лайкою. ОСОБА_6 намагався задокументувати цей факт за допомогою відеокамери. Він сів у службовий автомобіль і поїхав до залізничного вокзалу, де відібрав у водія трамваю пояснення. ОСОБА_4 ознайомився з цими поясненнями, надав свої документи, після чого він став складати протокол.

В цей час до них підійшли озброєні брати ОСОБА_10, яки поцікавилися, що трапилося. Він сказав їм, що нічого не трапилося, він складає протокол відносно водія, який порушив правила дорожнього руху. Вони стали розмовляти з ОСОБА_4, після чого між ними виникла сварка, яка переросла у бійку. Вони втрьох стали їх розтягувати та заспокоювати. Через деякий час між Зіновєвими та ОСОБА_4 знову виник конфлікт, який закінчився бійкою. Зі сторони магазину «АТБ» підїхав автомобіль «Нива», з якого вийшли двоє озброєних чоловіка з автоматами та пістолетами. ОСОБА_4 сів у свій автомобіль на праве переднє сидіння та зачинився. Один озброєний чоловік підійшов до них і наказав їм залишатися на місті, а інший підійшов до автомобілю ОСОБА_4 та став вимагати, щоб той вийшов з машини та ліг на землю. В цей час зі сторони площі Леніна підїхав автомобіль «Газель», з якої вийшли озброєні люди у балаклавах та оточили місце події.

Озброєний чоловік розбив скло автомобіля потерпілого. ОСОБА_4 в цей час достав ніж і почав махати ним. Озброєний чоловік став погрожувати ОСОБА_4 прострелить йому руку, якщо він не кине ножа. ОСОБА_4 не реагував на його погрози, чоловік здійснив постріл, після чого прикладом автомата розбив заднє бокове скло в автомобілі та відкрив двері. ОСОБА_4 з ножем вибіг з автомобілю і побіг в їх сторону. Підбігши до нього, ОСОБА_4 спробував нанести йому удар ножем, після чого спробував сховатися за стовпом. Озброєний чоловік декілька разів повторив вимогу кинути ніж та лягти на землю, а потім зробив два постріли в біг потерпілого, в результаті чого ОСОБА_4 впав на асфальт. Озброєні люди підхопили його за руки та погрузили в свій автомобіль «Газель». Потім всі автомобілі разом з автомобілем ОСОБА_4 направилися в сторону площі Леніна. Він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 на службовому автомобілі поїхали до відділу ДАІ, де повідомили свого начальника Земського про дану подію.

ОСОБА_4 вони не били. В конфлікт він не втручався, оскільки боявся за своє життя. Він просив озброєних осіб зупинитися, однак вони на його слова не реагували. ОСОБА_9 телефонував до чергової частини ОСОБА_11 та повідомив про те, що трапилося. Участь у діяльності терористичної організації «Донецька Народна Республіка» він ніколи не приймав, на блокпостах «ДНР» не стояв, спільні чергування з ополченцями не проводив. Працював в органах МВС України з 15 серпня 2002 року.

Про випадок 01 липня 2014 року він нічого пояснити не може, бо в цей час знаходився у відпустці.

Дослідивши та оцінивши докази на підтвердження встановлених судом обставин, суд прийшов до таких висновків.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження згідно витягу з наказу начальника ГУ МВС України в Донецькій області №138о/с від 18.04.2014р. капітан міліції ОСОБА_7 був призначений з 1 квітня 2014 року інспектором організації дорожнього руху відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування м.Дружківка управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Донецькій області. Капітан міліції ОСОБА_6 був призначений з 1 квітня 2014 року інспектором з технічного нагляду відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування м.Дружківка управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Донецькій області.

Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7, являючись працівниками правоохоронного органу, представниками влади та посадовими особами і відповідно до ст.2 Закону України «Про міліцію» були зобовязані запобігати та припиняти правопорушення, забезпечувати особисту безпеку громадян, захищати їх права і свободи, законні інтереси, та захищати власність від злочинних та кримінально протиправних посягань, а також, згідно ОСОБА_5 працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №382 від 28.12.1991р., мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися зі злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоровя, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок.

Судом встановлено той факт, що стороною обвинувачення не були надані посадові інструкції обвинувачених, які діяли станом на 28 травня 2014 року, оскільки відповідно до інформації №9/1548 від 05.05.2015р. начальника УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області посадові інструкції ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були вимушено залишені на тимчасово окупованій території (у м.Донецьк) під час захоплення адміністративної будівлі управління ДАІ ГУ МВС України в Донецькій області представниками незаконних озброєних формувань. (т.3 а.с.46).

Посадові інструкції, які надані суду не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони були затверджені начальником УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області 12.06.2014р., тобто після вищезазначених подій.

Як вбачається з постової відомості розстановки нарядів дорожньо-патрульної служби за станом на 28.05.2014 року обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, заступили на службу 28.05.2014р. з отриманням спецзасобів ПР, БР, газ, технічного засобу Драгер «Беркут», радіостанції Вертеп-10. Табельна вогнепальна зброя ОСОБА_6, ОСОБА_7 та особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження 28.05.2014р. не видавалась. (т.2, а.с.157).

Факт невидачі обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 табельної вогнепальної зброї, окрім постової відомості також підтверджується довідками №3117 та №3118 від 20.10.2014р. виданими заступником начальника ОСОБА_11 ГУМВС України в Донецькій області. (т.2, а.с.61, 72).

Матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_4 за ч.2 ст. 122 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення серія ПС-1 №400210 від 28.05.14р., пояснення водія трамваю ОСОБА_12 підтверджують, що саме 28 травня 2014 року приблизно о 16 годині відбулася подія кримінального правопорушення за участю обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 та особи, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, та ОСОБА_4 Зазначений доказ узгоджується з поясненнями обвинувачених, потерпілого ОСОБА_4, свідкіа ОСОБА_12

Свідок ОСОБА_12 допитана в судовому засіданні пояснила, що 28 травня 2014 року вона працювала на трамваї номер Т-88 по маршруту №1. Біля 15 годині на площі Леніна автомобіль не надав їй переваги у русі і вона була вимушена проїхати перехрестя вулиць Леніна та Радченко на заборонений сигнал світлофору. На кінцевій зупинці на залізничному вокзалі працівник ДАІ ОСОБА_7 на службовому автомобілі відібрав у неї пояснення стосовно даного випадку.

ОСОБА_8 протоколу огляду місця події від 12 листопада 2014 року та фототаблиці до нього, була оглянута ділянка місцевості на перехресті вул.Леніна з вул.Радченка, м.Дружківка Донецької області, як місце скоєння кримінального правопорушення (т.1 л.с.129-134). Даний доказ узгоджується з вищезазначеними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_8 протоколу огляду місця події від 28 травня 2014 року автомобіля марки ВАЗ 21061ЗНГ був виявлений та вилучений ніж (т.2, а.с.12).

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 28 травня 2014 року приблизно о 15 годині 45 хвилин він після роботи їхав на своєму автомобілі марки ВАЗ-2103 додому. Біля дитячої бібліотеки на вул.Радченко він був зупинений працівниками ДАІ. Через 15-20 хвилин підїхали брати ОСОБА_10, стали казати, що він погано себе поводить і що вони зараз викличуть «оперативну групу ДНР». Він не бачив, щоб хтось з працівників ДАІ комусь телефонував підчас конфлікту. ОСОБА_7 поїхав в сторону центральної міської лікарні, а повернувся зі сторони виконкому, пояснивши, що трамвай встиг зробити коло. Він ознайомився з поясненнями водія трамваю, після чого надав працівникам ДАІ свої документи. ОСОБА_7 почав складати протокол. Конфлікт між ним та Зіновєвими тривав приблизно 5 хвилин. У них був пістолет. Він достав телефон і спробував це записати на відео, у звязку з чим між ним та братами Зіновєвими почалася бійка. Він розбив скло в автомобілі Ніссан, який належав ОСОБА_10. ОСОБА_6 ззаду бив його по потилиці, як йому здалося, пістолетом, а брати ОСОБА_10 намагалися покласти його на землю. Він вирвався та зачинився у своєї машині.

Через декілька хвилин підїхав автомобіль «Соболь», з якого вийшли троє озброєних осіб в балаклавах. Один з них розбив праве переднє скло і намагався відчинити двері. Він став бити його по руках, щоб він не міг їх відчинити. Він взяв у бардачку ніж та став чинити опір. Чоловік у масці прострелив йому руку, після чого став кричати, що відкриє вогонь на ураження. Працівники ДАІ стояли поруч і не втручалися. ОСОБА_6 знімав все на відеокамеру. Він вийшов з машини і сховався за стовпом, потім спробував забігти за банк. На його шляху стояв ОСОБА_7, він махнув ножем в його сторону, той відскочив. В цей час пролунав постріл, пуля попала йому в ногу, він упав на землю. На нього одягли кайданки, він лежав обличчям в землю і не бачив, що робили в цей момент працівники ДАІ. Потім його затягли до автомобілю «Соболь» і привезли до «штабу ДНР», який знаходився у приміщенні Державної служби охорони. Через 15-20 хвилин приїхала швидка допомога, яка надала йому першу медичну допомогу та відвезла його до лікарні. Він вважає, що обвинувачені заслуговують на суворе покарання.

При проведенні слідчого експерименту 12 листопада 2014 року за участю потерпілого ОСОБА_4 останній розповів про обставини події, що мали місце 28 травня 2014 року за його участю, додавши, що його автомобіль був зупинений працівниками ДАІ, одягнутими у формений одяг працівника ДАІ України з жезлом в руках. Він на вимогу працівника ДАІ надати документи на автомобіль та водійське посвідчення, попросив їх предявити відео з порушенням ним правил ПДР, сертифікацію на зйомку та маршрутний лист. Працівники ДАІ відмовились надавати йому зазначені документи. Він в свою чергу також відмовився надавати їм свої документи. З приводу цього між ним та працівниками ДАІ виникла сварка. ОСОБА_7 відібрав пояснення від водія трамваю, та ознайомив його з ним. Після цього він надав свої документи, та погодився на складання протоколу, однак відмовився його підписувати.

В цей час до них підїхали брати ОСОБА_10 та почали його принижувати та казати, що він неправильно себе поводить з працівниками ДАІ. Під час цієї розмови ОСОБА_10 повідомили, що викликали оперативну групу. Він хотів зняти братів ОСОБА_10 на мобільний телефон, і з цього приводу між ним та Зіновєвими почалась бійка, під час якої він розбив скло автомобіля на якому приїхали брати ОСОБА_10. Під час бійки з братами Зіновєвими до нього ззаду підійшли працівники міліції та почали бити його рукояткою пістолета. Він намагався втекти та забіг у салон власного автомобіля та зачинився всередині. В цей час до них підїхав автомобіль «Газель» марки «Соболь» з якого вийшли пятеро озброєних осіб. Один з них почав пістолетом стукати у вікно його автомобіля, а потім розбив переднє пасажирське вікно і хотів відчинити двері. Він дістав ніж з бардачка та почав відмахуватись і побачив, як працівники ДАІ розбили заднє праве скло його автомобіля та намагались відчинити двері. Після цього всі відійшли від автомобіля, а озброєний чоловік прострелив йому руку. Він зазначив, що працівники ДАІ особисто приймали участь у сприянні сепаратистам у всьому. (т.1 л.д.135-142).

Пояснення потерпілого ОСОБА_4 під час слідчого експерименту узгоджуються з протоколом огляду місця події від 28 травня 2014 року, згідно якого в автомобілі НОМЕР_2 зафіксовано розбите скло у передній та задній пасажирських дверях, осколки скла знаходяться в салоні. Також на задньому сидінні зліва був виявлений та вилучений розкладний ніж. В районі будинку №13 по вул. Леніна м.Дружківка напроти входу в приміщення ПП «Промкрепеж» у краю огорожі ліворуч на проїжджій частині виявлені осколки скла (т.2, а.с.12).

ОСОБА_8 з протоколом предявлення особи для впізнання від 06 жовтня 2014 року потерпілий ОСОБА_4 впізнав на фотокартці №3 на якій зображений ОСОБА_6, як одного із працівників ДАІ, які зупинили його 28 травня 2014 року в м.Дружківка Донецької області, з яким у нього в подальшому виник конфлікт. (т.1 а.с.143-144)

ОСОБА_8 з протоколом предявлення особи для впізнання від 06 жовтня 2014 року потерпілий ОСОБА_4 впізнав на фотокартці №1 на якій зображений ОСОБА_7, як одного із працівників ДАІ, які зупинили його 28 травня 2014 року в м.Дружківка Донецької області, з яким у нього в подальшому виник конфлікт. (т.1 а.с.145-146)

Пояснення потерпілого ОСОБА_4 також не суперечать висновку судово-медичної експертизи №133 від 29 травня 2014 року згідно якого при обстеженні ОСОБА_4 і зверненні за медичною допомогою були виявлені наступні ушкодження: наскрізне вогнепальне поранення правого стегна з осколковим переломом діафиза стегнової кістки, наскрізне вогнепальне поранення лівої кисті, забита рана голови, садна правого ліктівого суглоба.

Наскрізне вогнепальне поранення правого стегна і наскрізне вогнепальне поранення лівої кисті, утворилися в результаті пострілів з вогнепальної зброї сильного бою, патрони якої були спорядженні, вірогідніше за все, кулями.

Вкрай короткий опис поранень в медичних документах не дозволяє встановити які із поранень були вхідними, а які вихідними отворами. Це не дає змоги точно встановити напрям пострілів. Можна лише сказати, що постріл в стегно мав напрямок або косо спереду назад і дещо зсередини зовні, або в протилежному напряму, а постріл в кисть або зі сторони долоні до тилу або в протилежному напрямку.

Наскрізне вогнепальне поранення правого стегна з осколковим переломом діафизу стегнової кістки, як небезпечне для життя, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

Наскрізне вогнестрільне поранення лівої кисті відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя (понад шість днів, але не більше як три тижні (21 день).

Забита рана голови, садна плечових та правого ліктівого суглоба утворилися від дії тупих предметів.

Забита рана голови відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя (понад шість днів, але не більше як три тижні (21 день).

Садна плечових та правого ліктівого суглоба відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Всі ушкодження утворилися, можливо, в строк вказаний в постанові (т.2 а.с.9-10).

Свідок ОСОБА_13, яка була безпосереднім очевидцем подій, в судовому засіданні пояснила, що 28 травня 2014 року біля 16 години вона йшла до перукарні «Чародійка» та побачила службову машину працівників ДАІ марки ВАЗ зеленого кольору, та машину ОСОБА_10, які знаходилися по вулиці Радченко біля дитячої бібліотеки. Рядом з машинами стояли брати ОСОБА_10, потерпілий та ОСОБА_6. Ще двоє працівників ДАІ знаходилися у своєму службовому авто. ОСОБА_10 почали бити потерпілого спочатку руками, а потім і ногами, а ОСОБА_6 все знімав на відеокамеру. Потім ОСОБА_10 дістав пістолет та почав ним бити потерпілого по голові. Вона втрутилася у конфлікт, стала їх розтягувати. ОСОБА_10 стали їй погрожувати, а ОСОБА_6 пояснив, що вони намагалися скласти протокол на потерпілого. В цей час підійшла ОСОБА_14 і теж намагалася допомогти потерпілому та заспокоїти ОСОБА_10. Потерпілий вирвався, сів в своє авто та зачинився в середині, а вона зателефонувала до міліції.

Через 5-7 хвилин підїхала машина «Газель», з якої вийшли озброєні люди у воєнній формі та масках з автоматами. Ці люди вибили скло в автомобілі потерпілого та витягли його з машини. Потерпілий чинив опір, кричав та звав на допомогу. Вирвавшись, він почав убігати і в цей час пролунав постріл, від якого потерпілий впав на землю. Озброєні люди взяли його під руки та поволокли до себе в машину ГАЗЕЛЬ. Вона вдруге зателефонувала до міліції, однак міліція приїхала, коли вже нікого не було.

Вона зверталася до працівників ДАІ, вимагала, щоб вони все це припинили, однак вони нічого не робили і не намагалися допомогти потерпілому та завадити озброєним чоловікам. Вона не бачила у працівників ДАІ зброї, у ОСОБА_6 в руках була лише відеокамера. Вона стверджує, що працівники ДАІ не били потерпілого ОСОБА_4. В той час в місті Дружківка було три блокпости «ДНР», вона часто проїжджала повз них і жодного разу не бачила там обвинувачених.

Підчас досудового слідства свідок ОСОБА_13 впізнала обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як працівників ДАІ, які 28 травня 2014 року були учасниками подій відносно ОСОБА_4, що підтверджується протоколами предявлення особи для впізнання за фотознімками від 8 жовтня 2014 року (т.2, а.с. 54, 58).

Пояснення свідка ОСОБА_13 надані в судовому засіданні узгоджуються з поясненнями свідка ОСОБА_14 яка пояснила суду, що 28 травня 2014 року, проходячи площею Леніна, вона почула крики ОСОБА_13 та побачила машину ДАІ сірого кольору разом з працівниками міліції, машину ОСОБА_10, та хлопця у якого з голови текла кров. ОСОБА_10 бігав з пістолетом у руках, а ОСОБА_6 знімав все на відеокамеру. Вона підійшла и спитала, що трапилось, за що вони його вбивають? ОСОБА_10 сказали, що потерпілий керував автомобілем у стані алкогольного спяніння. Скориставшись нагодою, коли ОСОБА_10 відійшов до бібліотеки, потерпілий сів до своєї машини на переднє пасажирське місце та комусь дзвонив, а ОСОБА_10 в цей час викликав по телефону групу озброєних людей, яка через декілька хвилин приїхала на конфіскованій машині швидкої допомоги марки ВАЗ «Нива». В автомобілі приїхали озброєні люди у воєнній формі та балаклавах у кількості 4-5 осіб. Один з них пістолетом розбив скло в автомобілі потерпілого та почав його витягати. Водій став чинити опір і в цей час пролунав постріл, в результаті якого потерпілий був поранений в руку.

Потім, коли потерпілий вийшов з автомобілю та почав кликати на допомогу і намагався сховатися за стовпом, він був поранений у ногу. Працівники ДАІ спостерігали за цим, а ОСОБА_6, все що відбувалося, знімав на відеокамеру. Працівників ДАІ було троє: ОСОБА_6, ОСОБА_7 та третій, якого вона не знає. Зі слів ОСОБА_13, остання бачила, як саме ОСОБА_10 розбив пістолетом голову потерпілому. Бійка була між потерпілим та братами Зіновєвими, ОСОБА_7 в цей час сидів в службовому автомобілі, а ОСОБА_6 знімав все на відеокамеру. Вона не бачила, щоб працівники ДАІ наносили потерпілому удари. Сама вона не бачила моменту спричинення потерпілому тілесних ушкоджень. Потерпілий просив допомоги, однак працівники ДАІ не намагалися йому допомогти. Під дулом автоматів працівників ДАІ ніхто не тримав. Жодного разу в «штабі ДНР» вона не бачила ОСОБА_7 и ОСОБА_6. Стверджує, що озброєних осіб викликав особисто ОСОБА_10.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні підтвердив пояснення свідка ОСОБА_14, та пояснив, що 28 травня 2014 року, знаходячись у своєї квартирі, він побачив у вікно трьох працівників міліції та братів ОСОБА_10, потім до яких підїхала машина «Нива» сірого кольору з трьома озброєними чоловіками у формі та балаклавах. Один з них розбив скло в автомобілі, який стояв біля дороги, де знаходився потерпілий та в цей час пролунав постріл, після чого з автомобіля вибіг потерпілий. Далі пролунали ще два постріли, в результаті яких потерпілий був поранений в ногу. Потім озброєні люди потягли потерпілого до свого автомобіля, а працівники ДАІ весь час перебували біля службового автомобілю та спостерігали, а ОСОБА_6 все знімав на відеокамеру. ОСОБА_10 були озброєні, його дружина намагалася заспокоїти їх, однак крім неї і ОСОБА_13 ніхто в конфлікт не втручався. Він не бачив, щоб на працівників ДАІ наводили зброю.

Він жодного разу не бачив обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на блокпостах «ДНР», вважає, що вони не повязані з цією організацією. На його думку, працівники ДАІ не мали змоги протистояти озброєним особам, оскільки не мали при собі табельної зброї.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що 28 травня 2014 року біля 16 годині вона їхала на автомобілі повз ощадбанку та побачила сірий автомобіль ДАІ з символікою України, працівників ДАІ в форменому одязі без зброї, які стояли біля свого автомобіля та озброєного чоловіка, який наводив на них зброю. Також там знаходився автомобіль «Ніссан», який належить братам ОСОБА_10, «Нива» та біла «Газель». У ОСОБА_10 в руках був пістолет, поруч було 2-3 озброєних чоловіка у камуфляжній формі. Як потім їй стало відомо, працівники ДАІ зупинили водія за порушення правил дорожнього руху, мимо проїжджали брати ОСОБА_10, яки були повязані з «ДНР», зупинилися та стали зясовувати, що трапилося. Вона кожен день їздила повз блокпости «ДНР» та жодного разу не бачила там обвинувачених.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що вона працює продавцем в магазині «Мясна весна», який розташований по вул.Радченко. 28 травня 2014 року вона знаходилася на своєму робочому місці. Вона бачила як працівники ДАІ зупинили напроти Ощадбанку автомобіль ВАЗ темно зеленого кольору та перевіряли документи. Після чого потерпілий сів в свою машину, а працівник ДАІ кудись поїхав та хвилин через десять повернувся. Потім зі сторони магазину «АТБ» підїхала машина бордового кольору, з якої вийшли двоє. Близько 16 години чоловік з бордової машини дзвонив по телефону. Потім підїхала машина мікроавтобус та зупинилася біля автомобіля працівників ДАІ, з якої вийшли троє чоловіків озброєних автоматами. Водій автомобіля сів на переднє пасажирське сидіння. Двоє «ополченців» направили автомати на працівників ДАІ, а третій розбив вікно, після чого став бити водія прикладом по голові та прострелив колесо, так як водій не хотів відчиняти двері.

Потерпілий дістав ніж, вискочив з машини та став їм розмахувати. Коли на нього направили автомат, він спробував сховатися за стовпом. Один з озброєних «ополченців» здійснив постріл йому в ногу, від якого водій впав на землю. Двоє «ополченців» в масках схватили водія під руки та відволокли його в мікроавтобус та поїхали в сторону площі Леніна, бордова машина поїхала за ними, а машина працівників ДАІ поїхали в сторону ДАІ.

Працівники ДАІ підчас конфлікту стояли біля автомобіля і нічого не робили, оскільки у них не було зброї, а «ополченці» були озброєні автоматами. Одна жінка намагалася допомогти водію, вона підійшла і стала розмовляти з чоловіками, яки приїхали на бордовому автомобілі.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що він працює фельдшером на станції швидкої допомоги м.Дружківка. 28 травня 2014 року в 17 годин надійшов виклик про вогнепальне поранення біля Ощадбанку по вул.Леніна,13. Коли бригада швидкої допомоги приїхала на місце, там вже нікого не було. Їм повідомили, що потерпілого відвезли у приміщення Державної служби охорони. Коли вони приїхали туди, то там побачили озброєних людей, так званих, «ополченців». Працівників ДАІ там не було. У дворі вони побачили потерпілого з вогнепальним пораненням правого стегна та кісті руки. Надавши йому першу невідкладну допомогу, вони відвезли його до лікарні. На блокпостах «ДНР» він жодного разу не бачив обвинувачених.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні підтвердив покази свідка ОСОБА_18 та пояснив, що він працює водієм швидкої допомоги. 28 травня 2014 року біля 17 години надійшов виклик до Ощадбанку по вул.Леніна, але коли вони туди приїхали, там вже нікого не було. Потім їх направили до приміщення Державної служби охорони, де був поранений потерпілий, якого вони доставили до лікарні. Потерпілий був у шоковому стані, обличчя було в крові, нога забинтована.

Свідок ОСОБА_20 допитаний в судовому засіданні пояснив, що 28 травня 2014 року він їхав з роботи та побачив біля магазину «Мясна весна», як потерпілий сидить на пасажирському місці автомобілю ВАЗ, а працівники ДАІ намагалися відчинити двері та перевірити у нього документи. Хвилин через десять приїхала машина «Газель», з якої вийшли більше пяти людей в масках з автоматами та відтіснили працівників ДАІ від автомобілю на відстань приблизно 10 метрів, направивши в їх сторону зброю.

Озброєні люди оточили автомобіль ВАЗ, розбили скло в машині та витягли потерпілого з машини. Працівників ДАІ було троє, вони були в формі ДАІ, а озброєні люди були в камуфляжній формі. У одного з працівників ДАІ була відеокамера. Коли потерпілий вийшов з машини, то пролунав постріл, потім ще один і потерпілий впав поранений в ногу. Потерпілий став голосно кричати, звати на допомогу. Люди намагалися заступитися за потерпілого, однак озброєні люди в камуфляжній формі сказали їм, щоб вони розходилися по домівках, якщо не бажають їхати з ними. Він не бачив, що відбувалося потім. Міліцію він не викликав.

Під час інциденту він знаходився біля салону МТС на відстані 200 метрів. Він не бачив, щоб працівники ДАІ наносили потерпілому удари, вони не допомагали озброєним людям витягати потерпілого з машини, не намагалися завадити йому, коли він втікав. Зброї у працівників ДАІ не було, тому, на його думку, вони не могли припинити протиправні дії озброєних людей та допомогти потерпілому. Він кожен день проїжджав повз блокпосту «ДНР» на пос.Донский, коли їхав на роботу, та жодного разу не бачив там обвинувачених та їх службовий автомобіль.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив, що 28 травня 2014 року він працював у відділенні «Ощадбанку», розташованого за адресою: м.Дружківка, вул.Леніна,13. Біля 16 годин 00 хвилин був чутний шум з вулиці де він побачив автомобіль ВАЗ, потерпілого, та людей в балаклавах, які були озброєні. Один з озброєних осіб розбив скло в автомобілі щоб витягти потерпілого з машини, а через деякий час невідома озброєна особа в балаклаві зробила постріл з пістолета в потерпілого ОСОБА_4. В потерпілого стріляли два рази. Пізніше підїхали ще декілька озброєних людей в балаклавах зі зброєю. Поряд з машиною потерпілого, яка знаходилася навпроти салону холодильників, знаходилася службова машина працівників ДАІ, біля якої стояли та спостерігали за тим, що відбувається, троє працівників ДАІ. Він не бачив, щоб працівники ДАІ наносили потерпілому удари та вони не допомагали озброєним людям.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що 28 травня 2014 року вона знаходилась на робочому місці у відділенні «Ощадбанку», розташованого за адресою: м.Дружківка, вул.Леніна,13. Вона бачила, як працівники ДАІ в форменому одязі зупинили автомобіль, після чого розмовляли з водієм автомобілю. Через декілька хвилин приїхала «Газель» з озброєними людьми в камуфляжній формі та пролунали постріли. Зі слів прохожих вона дізналася, що на вулиці був поранений чоловік, якого потім забрали невідомі озброєні люди та поїхали на автомобілі «Газель». Вищевказані події вона бачила уривками, оскільки знаходилась на робочому місці.

Таким чином, виходячи з вищенаведених доказів, суд вважає встановленим, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7, обіймаючи посади інспектора з технічного нагляду відділення ДАІ м. Дружківка, та інспектора з організації дорожнього руху відділення ДАІ м. Дружківка відповідно, реалізуючи свої службові повноваження, які визначені Законом України «Про міліцію» та Присягою працівника органу внутрішніх справ України, 28 травня 2014 року в період часу приблизно з 16-00 до 16-30 год., знаходячись на вул.Радченко м.Дружківка Донецької області, не сумлінно поставились до виконання покладених на них службових обовязків, а саме не забезпечили особисту безпеку потерпілого ОСОБА_4, та не захистили його права і свободи, законні інтереси, хоча мали реальну можливість виконати ці обовязки при вчиненні відносно останнього кримінального правопорушення, що призвело до тяжких наслідків у вигляді заподіяння потерпілому ОСОБА_4 невстановленими особами тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Між службовою недбалістю обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та наслідками що настали, є причинний зв'язок.

Разом з тим, в судовому засіданні був встановлений той факт, що обвинувачений ОСОБА_6 не наносив ніяких ударів потерпілому ОСОБА_4

Роблячи такий висновок, суд опирається на пояснення свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, які стверджували, що обвинувачені не наносили ніяких ударів потерпілому ОСОБА_4

Суд критично ставиться до пояснень потерпілого ОСОБА_4 в частині того, що саме обвинувачений ОСОБА_6 наніс йому удар по потилиці, як йому здалося, рукояткою пістолета, оскільки його пояснення в судовому засіданні та під час слідчого експерименту за його участю, мають суттєві протиріччя.

Так, потерпілий ОСОБА_4 під час слідчого експерименту стверджував, що під час бійки з братами Зіновєвими до нього підійшли працівники міліції, які почали бити його ззаду рукояткою пістолета по голові, а в судовому засіданні стверджував, що удар йому наносив саме ОСОБА_6 Покази потерпілого надані ним як під час слідчого експерименту, так і в судовому засіданні спростовуються поясненнями вищевказаних свідків.

Жоден зі свідків допитаних в судовому засіданні цих обставин не підтвердив, а навпаки стверджували, що зброї у працівників ДАІ не було і удари потерпілому працівники ДАІ не наносили.

Факт відсутності зброї підтверджується довідками №3117, №3118 від 20.10.2014 р. виданих заступником начальника ОСОБА_11 ГУМВС України в Донецькій області, згідно яких обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з 12 квітня 2014 року вогнепальна зброя не видавалась (т.2 а.с. 61, 72).

Більш того, з пояснень свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 вбачається, що пістолети були саме у осіб, яких оголошено у розшук за підозрою у скоєні злочину, передбаченого ч.5 ст.260 КК України і бійка відбувалась між потерпілим та цими особами, а обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в бійку не втручались.

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що ствердження потерпілого ОСОБА_4 в частині нанесення йому удару по потилиці саме обвинуваченим ОСОБА_6 має характер припущення, та не підтверджене жодним доказом по справі. За таких обставин суд вважає, що потерпілий ОСОБА_4 фактично не бачив особу, яка безпосередньо наносила йому удар по голові.

Таким чином, суд приходить до висновку, що органом досудового слідства дії обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 по епізоду відносно потерпілого ОСОБА_4 були неправильно кваліфіковані за ст.365 ч.3 КК України як перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалися насильством, та завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним інтересам та спричинили тяжкі наслідки, а їх дії слід кваліфікувати за ст.367 ч.2 КК України як службова недбалість, тобто невиконання службовою особою своїх службових обовязків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Суд вважає, що службова недбалість з боку обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 спричинила тяжкі наслідки у вигляді заподіяння невстановленими особами потерпілому ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

Суд вважає, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не виконали свої службові обовязки, покладені на них Законом України «Про міліцію», Присягою працівника правоохоронного органу, оскільки в даній обстановці вони мали реальну можливість вимагати від невстановлених осіб, яких оголошено у розшук за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.260 КК України, та невстановлених озброєних осіб припинити вчинення протиправних дій відносно ОСОБА_4

Не виконуючи свої службові обовязки, по охороні життя потерпілого ОСОБА_4 обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 діяли необережно, оскільки вони не передбачали можливості настання суспільно небезпечних наслідків своєї бездіяльності, хоча повинні були і могли їх передбачити.

Суд не може погодитись з позицією обвинувачених та їх захисту про відсутність у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 можливості виконати свої службові обовязки щодо захисту потерпілого ОСОБА_4 від протиправних дій через відсутність у них табельної зброї, оскільки в даній обстановці вони мали реальну можливість словесно вимагати від осіб, яких оголошено у розшук за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.260 КК України, та невстановлений озброєних осіб, припинити вчинення протиправних дій відносно ОСОБА_4 Реальна можливість для вчинення таких дій підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які особисто втручались в цей конфлікт і вимагали як від осіб, яких оголошено у розшук за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.260 КК України, так і від невстановлених озброєних осіб припинення протиправних дій.

Крім того, згідно обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він 01.07.2014 року, продовжуючи свою злочинну участь у діяльності терористичної організації «Донецька Народна Республіка», разом із невстановленим інспектором ВДАІ м. Дружківка при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, перебуваючи на вул. Парижської Комуни м. Дружківки Донецької області, приблизно о 09 годині 00 хвилин, зупинили скутер «Брік-2» під керуванням ОСОБА_5, який керував транспортним засобом у нетверезому стані. Після чого, ОСОБА_6 разом із невстановленим інспектором ВДАІ м. Дружківка при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, діючи з прямим умислом, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, доставили ОСОБА_5 та належний йому скутер «Брік-2» до штабу терористичної організації «Донецька Народна Республіка», який був розташований в будинку №3 по вул. Культурна м.Дружківки, Донецької області у приміщенні ОСОБА_11 ВДСО, внаслідок чого ОСОБА_5О незаконно утримувався в камері вищевказаного приміщення до 05.07.2014р.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_6, що супроводжувалися насильством, завдано істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам у вигляді підриву авторитету правоохоронного органу, представником якого він являється, порушення охоронюваних Конституцією України прав громадян на свободу та особисту недоторканність, тяжкі наслідки у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.365 КК України перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданий йому прав та повноважень, що супроводжувалися насильством, та завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державних інтересам та спричинили тяжкі наслідки.

Прокурор в судовому засіданні обґрунтовувала зазначене обвинувачення поясненнями потерпілого ОСОБА_5 та поставою відомістю, журналами інструктажів особового складу, інструктажів по заходам особистої безпеки, обліку інструктажів водіїв, обліку виїздів та повернення транспортних засобів, показами самих обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 1 липня 2014 року він їхав на своєму скутері по вул. П.Комуни м Дружківка та зупинився напроти кафе «Ретро». В цей час до нього підїхали працівники ДАІ на білому автомобілі, які викликали невідомих озброєних осіб, а потім доставили його до «штабу ДНР». Обвинуваченого ОСОБА_6 він знає, як працівника ДАІ в м.Дружківка, але це був не він, а інші невідомі працівники міліції на білому автомобілі.

Як вбачається з постової відомості розстановки нарядів дорожньо-патрульної служби за станом на 01.07.2014 року обвинувачений ОСОБА_6. разом з ОСОБА_9 і ОСОБА_23 заступили на службу 01.07.2014р. на автомобілі ВАЗ-21099 державний номер 22-87. (т.2, а.с.192).

Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 ч.3 КК України по епізоду відносно потерпілого ОСОБА_5 не визнав та пояснив, що дійсно 1 липня 2014 року він перебував на службі, та разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_23 здійснював патрулювання на службовому автомобілі ВАЗ-21099 державний номер 22-87 сірого кольору. В цей день він потерпілого ОСОБА_5 не зупиняв, та до «штабу ДНР» не доставляв.

Журналами інструктажів особового складу, інструктажів по заходам особистої безпеки, обліку інструктажів водіїв, обліку виїздів та повернення транспортних засобів (т.2 а.с.212-248), на думку суду, підтверджують лише факт виходу на службу обвинуваченого ОСОБА_6 1 липня 2014 року, що не заперечує і сам обвинувачений ОСОБА_6, однак і не яким чином не доводить його участь у скоєні кримінального правопорушення відносно потерпілого ОСОБА_5

Інші докази в скоєнні ОСОБА_6 інкримінуємого кримінального правопорушення в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Таким чином, дослідивши і надавши оцінку вищезазначеним доказам, суд вважає їх недостатніми для визнання обвинуваченого ОСОБА_6 винуватим за цим обвинуваченням, оскільки сам потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що зупиняв його не ОСОБА_6 а інші працівники ДАІ, постова відомість та вищезазначені журнали не підтверджують даний факт, обвинувачений ОСОБА_6 заперечує свою участь в даній події.

Тому суд прийшов до висновку про необхідність виправдати обвинуваченого ОСОБА_6 за цим епізодом, за недоведеністю його участі в скоєнні цього кримінального правопорушення.

ОСОБА_8 обвинувального акту ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються в скоєнні кримінально правопорушення, передбаченого ст.258-3 ч.1 КК України при наступних обставинах.

На початку квітня 2014 року, на території Донецької області України, громадянином ОСОБА_24 Федерації ОСОБА_25 та іншими невстановленими особами для насильницького підтримання влади незаконної самопроголошеної так званої «Донецької народної республіки» (далі «ДНР») створено терористичну організацію, яка мала організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, була озброєна вогнепальною зброєю, вибухівкою а також мала тяжке військове озброєння та військову техніку. Крім того, в зазначеній організації було визначено механізм вступу до неї, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставились завдання щоденної діяльності, яка полягала в здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур «ДНР», придушенні організованого опору населення на окупованій території, депортації населення Донецької області, встановлення режиму військового стану, протистоянні правоохоронним органам державної виконавчої влади України, знищенні їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєнні інших тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень. Вказані формування дислокувались в різних населених пунктах та місцевостях Донецької області та мали загальну координацію керівництва.

12.04.2014 року члени терористичної організації «Донецька Народна Республіка», особи яких невстановлені, виконуючи поставлені вищестоящим керівництвом злочинні завдання, із застосуванням автоматичної та іншої вогнепальної зброї, провели заздалегідь розроблену терористичну операцію та здолавши опір співробітників правоохоронних органів України, захопили адміністративні будівлі органів місцевого самоврядування у містах Дебальцеве, Краматорськ, Дружківка та Словянськ Донецької області.

Наприкінці травня 2014 року, ОСОБА_6, перебуваючи на посаді інспектора з організації дорожнього руху відділення ДАІ з обслуговування міста Дружківка УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, згідно наказу начальника ГУМВС України в Донецькій області № 138 від 18.04.2014, маючи звання капітана міліції, тобто являючись працівником правоохоронного органу, представником влади та посадовою особою і відповідно до ст.2 Закону України «Про міліцію» був зобовязаний запобігати та припиняти правопорушення, забезпечувати особисту безпеку громадян, захищати їх права і свободи, законні інтереси, запобігати та припиняти правопорушення, охороняти і забезпечувати громадський порядок та захищати власність від злочинних та кримінально протиправних посягань, а також, згідно присяги працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №382 від 28.12.1991, мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися зі злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоровя, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок, однак, в порушенні вищевказаних вимог, вступив у злочинну змову між інспекторами з технічного нагляду ВДАІ м. Дружківка при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_7, ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою участі у діяльності терористичної організації «Донецька Народна Республіка», надав вказаній організації можливість розраховувати на використання себе згідно з її планами.

Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_6, разом із ОСОБА_7, ОСОБА_9, та з іншими невстановленими особами, у період з кінця травня 2014 року до початку липня 2014 року, здійснював свої умисні протиправні дії у складі терористичної організації «Донецька Народна Республіка», виконуючи охорону правопорядку в м. Дружківка, Донецької області у складі озброєної мобільної групи, здійснював визначені нею функції по окупації даного міста, а також перевіряв транспорт та осіб, які ними керували на території м. Дружківка, Донецької області.

Будучи членом терористичної організації «Донецька Народна Республіка», ОСОБА_6 не забезпечив виявлення та розкриття кримінальних правопорушень, вчинених її учасниками та притягнення їх до кримінальної відповідальності, сприяючи діяльності вказаної організації, цілями якої було вчинення актів тероризму з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, вплив на прийняття рішень органами державної влади та місцевого самоврядування на території Донецької області та привертання уваги громадськості до політичних поглядів зазначеної організації.

Так, 28.05.2014р. близько 16 годині 00 хвилин, знаходячись на перехресті вул.Леніна та вул. Радченко м. Дружківки Донецької області, ОСОБА_6, разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_9, зупинили транспортний засіб ВАЗ 21061 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, після чого, між останнім та ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 виник конфлікт, під час якого до конфлікту (на прохання ОСОБА_7, який доповів про виникнення вказаного конфлікту ОСОБА_26 та ОСОБА_10Л.) приєдналися ОСОБА_26 та ОСОБА_10, яких оголошено у розшук за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 260 КК України.

Під час конфлікту ОСОБА_26, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, діючи узгоджено між собою, стали наносити удари руками та металевим предметом по різним частинам тіла та голові ОСОБА_4, в наслідок чого, спричинили останньому забиту рану голови, садну плеча та правого ліктьового суглоба, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя. Частково вищевказані події ОСОБА_6 фіксував на відеокамеру, місце знаходження якої слідством не встановлено.

Після чого, узгодивши між собою рішення щодо виклику на місце події «оперативної групи», яка входила у склад терористичної організації «Донецька Народна Республіка» та виконувала охорону правопорядку у м. Дружківка, Донецької області та складалась із осіб, у користуванні яких знаходиться вогнепальна зброя, здійснили її виклик. Через деякий час, приблизно о 16 годині 30 хвилин на місце події, на автомобілі «ГАЗель» марки «СОБОЛЬ» приїхали не встановлені слідством особи, у кількості 5 чоловік, одягнуті у камуфляжну форму, троє з яких були озброєні вогнепальною зброєю. В подальшому, у присутності працівників правоохоронного органу ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, які не намагалися припинити злочин відносно ОСОБА_4 та діяли узгоджено з ОСОБА_26, ОСОБА_10 та іншими невстановленими членами терористичної організації, потерпілому ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді наскрізного вогнестрільного поранення правого стегна з осколковим переломом діафиза стегнової кістки, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя, та наскрізного вогнестрільного поранення лівої кисті, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Крім цього, 01.07.2014, продовжуючи свою злочинну участь у діяльності терористичної організації «Донецька Народна Республіка», ОСОБА_6, разом із невстановленим інспектором ВДАІ м. Дружківка при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, перебуваючи на вул. Парижської Комуни м.Дружківки Донецької області, приблизно о 09 годині 00 хвилин, зупинили скутер «Брік-2» під керуванням ОСОБА_5, який керував транспортним засобом у нетверезому стані. Після чого, ОСОБА_6 разом із невстановленим інспектором ВДАІ м.Дружківка при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, діючи з прямим умислом, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, доставили ОСОБА_5 та належний йому скутер «Брік-2» до штабу терористичної організації «Донецька Народна Республіка», який був розташований в будинку №3 по вул. Культурна м.Дружківки, Донецької області у приміщенні ОСОБА_11 ВДСО, внаслідок чого ОСОБА_5О незаконно утримувався в камері вищевказаного приміщення до 05.07.2014.

Таким чином ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються органом досудового розслідування в тому що вони взяли участь у терористичній організації та сприяли її діяльності, тобто вчинили злочин передбачений ч.1 ст. 258-3 КК України.

Як вбачається з обвинувального акту, обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в участі у терористичній організації та сприянню її діяльності обґрунтовувалось поясненнями на досудовому слідстві потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_27

Суд вважає, що в діях обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ст.258-3 ч.1 КК України.

Стаття 91 КПК України передбачає, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи помякшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі повязаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

2. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Обєктивна сторона злочину за ст.258-3 ч.1 КК України полягає в таких формах: 1) створення терористичної групи чи терористичної організації; керівництво терористичною групою чи терористичною організацією; участь у терористичній організації; матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної організації.

Сприяння діяльності терористичної організації означає забезпечення відповідних умов для діяльності такого обєднання.

Інше сприяння діяльності терористичної організації це різноманітні дії по забезпеченню відповідних умов для діяльності терористичних обєднань, які не охоплюються матеріальним або організаційним сприянням створенню або діяльності терористичної організації.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» передбачено такі форми сприяння терористичній діяльності: фінансування терористичної організації; надання або збирання коштів з наміром використання їх для вчинення терористичних актів; проведення операцій з коштами та іншими фінансовими активами; надання коштів, інших фінансових активів, відповідних послуг безпосередньо чи опосередковано для використання в інтересах фізичних осіб, які вчинили терористичні акти; надання допомоги особам, які брали участь в терористичних актах; вербування фізичних осіб для заняття терористичною діяльністю, сприяння встановленню каналів для постачання зброї терористам та переміщенню терористів через державний кордон України; переховування осіб, які фінансували, планували, підтримували чи вчиняли терористичні акти.

ОСОБА_8 обвинувального акту ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вступили в злочинну змову між собою, та іншими невстановленими особами, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою участі у діяльності терористичній організації ДНР, надав вказаній організації можливість розраховувати на використання себе згідно з її планами. Однак зазначена в обвинувальному акті форма участі в терористичній організації не відповідає обєктивній стороні кримінального правопорушення, передбаченого ст.258-3 ч.1 КК України.

Також, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються в здійснюванні умисних протиправних дій по охороні правопорядку в м.Дружківка, перевірку транспорту та осіб які ними керували на території м.Дружківка в складі озброєної мобільної груби терористичної організації «ДНР», а також здійснення визначених нею функцій по окупації даного міста.

Разом з тим, жоден з допитаних в судовому засіданні свідків не підтвердив факт перебування обвинувачених в складі озброєної мобільної групи «ДНР». Також свідки не підтвердили факт перевірки обвинуваченими транспорту та осіб, яки ними керували, разом з членами терористичної організації під час захоплення м.Дружківка.

В період окупації обвинувачені працювали на своїх посадах, виконували свої посадові обовязки у форменому одязі працівника ДАІ України, на службовому транспорті зі спеціальною символікою МВС України.

В судовому засіданні сторона обвинувачення на підтвердження в діях обвинувачених складу злочину передбаченого ст. 258-3 ч.1 КК України посилалась як на докази на покази свідка ОСОБА_27, яка в судовому засіданні пояснила, що 02 липня 2015 року з 09 години 00 хвилин до 11 години 00 хвилин була на першому поверсі в «штабі ДНР» біля кабінету «коменданта Васильовича», де бачила як ОСОБА_6 та Земський в форменому одязі заходили до нього в кабінет та привіталися, між ними відбулася бесіда, яка тривала хвилин пять, про що йшла розмова не чула, після чого ОСОБА_6 та Земський пішли. В ході бесіди двері до кабінету були відчинені.

Аналізуючи пояснення свідка, суд вважає, що ними не підтверджується факт участі обвинувачених у складі терористичної організації, або сприянні в її діяльності. На думку суду перебування обвинуваченого ОСОБА_6 в приміщенні «штабу ДНР» короткий проміжок часу, одноразово, при невідомості змісту бесіди, не свідчить про участь його та обвинуваченого ОСОБА_7 у складі цієї організації .

Окрім того, обвинувачення посилається на пояснення потерпілого ОСОБА_5, який в судовому засіданні заперечував наявність будь яких протиправних дій відносно нього з боку обвинуваченого ОСОБА_6

Сторона обвинувачення посилається як на доказ участі обвинувачених у терористичній організації «ДНР» та сприянні її діяльності, на наявність у телефонній книзі мобільного телефону належного ОСОБА_6, номеру телефону особи, якого оголошено у розшук за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ст.260 ч.5 КК України.

Дійсно, згідно протоколу обшуку від 14 жовтня 2014 року проведеного у ОСОБА_28 в квартирі АДРЕСА_1., було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Nokia 6700» ІМЕІ 357020045648315 з сім карткою в середині №01100600056147 (т.2, а.с.16-19).

ОСОБА_8 протоколу огляду предмету від 14 жовтня 2014 року проведеного в приміщенні кабінету №8 ОСОБА_11 ГУМВС України в Донецькій області, предмет огляду є мобільний телефон «Nokia 6700 Classic» в металевому корпусі, ІМЕІ 357020045648315, власником якого є ОСОБА_6 При огляді мобільного телефону, була виявлена телефонна книга, що містить номера телефонів, в тому числі номер телефону особи, яку оголошено у розшук за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ст.260 ч.5 КК України. (т.2 а.с.20-27).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 не заперечував факту наявності в його телефоні номеру ОСОБА_10, оскільки до окупації м.Дружківка він неодноразово звертався до ОСОБА_10 з приводу надання вантажної техніки для евакуації транспортних засобів з місця ДТП.

Доказів спілкування ОСОБА_6 з особами, яких оголошено у розшук за підозрою у скоєні злочину передбаченого ст.260 ч.5 КК України, в період окупації м.Дружківка стороною обвинувачення не надано, тому суд вважає, що наявність номеру телефону цієї особи в телефоні обвинуваченого ОСОБА_6, не свідчить про участь останнього у терористичній організації та у сприянні її діяльності.

Інші докази на підтвердження участі обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в терористичній організації, та сприянні її діяльності в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Відповідно до розяснень, що містяться в п.19 постанови пленуму Верховного суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя» визнання особи винною у вчиненні злочину можливе лише за умови доведеності її вини.

При цьому слід мати на увазі, що ст.62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін, забезпечення доведеності вини та підтримання в суді державного обвинувачення, яка згідно зі статтею 121 Конституції, покладається на прокуратуру.

Стаття 92 КПК України покладає обовязок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України (зокрема подію кримінального правопорушення, та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення) на слідчого та прокурора.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про недоведеність участі обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в скоєні кримінального правопорушення ч.1 ст. 258-3 КК України, тому вважає необхідним визнати їх невинними в скоєнні зазначеного кримінального правопорушення та виправдати.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_6, суд враховує ступень тяжкості скоєного злочину, яке відноситься до злочину середньої тяжкості, особу винного, той факт, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем мешкання та роботи характеризується позитивно, має численну кількість державних відзнак та почесних грамот та вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавленні волі з позбавленням права обіймати певні посади в правоохоронних органах України.

В якості обставин, що помякшують покарання суд визнає наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 чисельних державних відзнак та почесних грамот за бездоганну службу в органах МВС України (т.2, а.с.104-109), стан здоровя його матері, яка потребує постійного лікування (т.2, а.с.110), його позитивні характеристики за місцем роботи та місцем мешкання (т.1, а.с. 49).

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи наявність кількох обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суспільно-небезпечні обставини, обумовлені окупацією м.Дружківка незаконними збройними формуваннями, суд на підставі ст.69 ч.1 КК України вважає за можливе призначити ОСОБА_6 основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ст.367 ч.2 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_7, суд враховує ступень тяжкості скоєного злочину, яке відноситься до злочину середньої тяжкості, особу винного, той факт, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем мешкання та роботи характеризується позитивно, та вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавленні волі, з позбавленням права обіймати певні посади в правоохоронних органах України.

В якості обставин, що помякшують покарання суд визнає наявність у обвинуваченого ОСОБА_7 державних відзнак за бездоганну службу в органах МВС України (т.2, а.с.73), наявність в нього на утриманні малолітньої дитини, що потребує лікування (т.1, а.с.33, 34), стан здоровя його матері, яка потребує стороннього догляду, (т.1, а.с.35, 36, 41) його позитивні характеристики за місцем роботи та місцем мешкання (т.1, а.с.48).

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи наявність кількох обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суспільно-небезпечні обставини, обумовлені окупацією м. Дружківка незаконними збройними формуваннями, суд на підставі ст.69 ч.1 КК України суд вважає за можливе призначити ОСОБА_7 основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ст. 367 ч.2 КК України.

Приймаючи до уваги матеріальний стан обвинувачених, наявність у них осіб, яких вони мають утримувати за Законом, суд вважає за недоцільне застосовувати до них додаткове покарання у вигляді штрафу.

На думку суду, такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів.

ОСОБА_8 постанови про визнання речових доказів від 24 листопада 2014 року був визнаний речовим доказом та залучений до матеріалів даного кримінального провадження: мобільний телефон «Nokia 6700 Classic» в металевому корпусі, ІМЕІ 357020045648315 (т.2 а.с.28).

ОСОБА_8 постанови про визнання речових доказів від 24 листопада 2014 року був визнаний речовим доказом та залучений до матеріалів даного кримінального провадження: мобільний телефон «Nokia 6700 Gold» в металевому корпусі золотистого кольору, ІМЕІ 355364047162707; SIM-карта №0990222522 (т.2 а.с. 53).

Суд вважає за необхідне речові докази по справі мобільні телефони «Nokia 6700 Classic», та «Nokia 6700 Gold» з сим-картою, повернути обвинуваченим по приналежності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 371, 373, 374 КК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч.2 КК України та призначити йому покарання за ст.367 ч.2 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на один рік та один місяць, з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах України строком на один рік.

ОСОБА_6 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 ч.3 КК України за епізодом відносно ОСОБА_5 та виправдати.

ОСОБА_6 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 258-3 ч.1КК України та виправдати.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6, до набранням вироком законної сили, залишити без змін та тримати його під вартою в Артемівському СІЗО УДПтСУ в Донецькій області.

Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_6 рахувати з 14 жовтня 2014 року.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч.2 КК України та призначити йому покарання за ст.367 ч.2 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на один рік та один місяць, з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах України строком на один рік.

ОСОБА_7 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 258-3 ч.1 КК України та виправдати.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 до набранням вироком законної сили, залишити без змін та тримати його під вартою в Артемівському СІЗО УДПтСУ в Донецькій області.

Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_7 рахувати з 15 жовтня 2014 року.

Речові докази по справі:

- мобільний телефони «Nokia 6700 Classic» ІМЕІ 357020045648315, з сим-картою - повернути обвинуваченому ОСОБА_6

- мобільний телефон «Nokia 6700 Gold» IMEI 355364047162707 - повернути обвинуваченому ОСОБА_7

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суд Донецької області через Дружківський міський суд протягом тридцяти діб: засудженому який перебуває під вартою, або який не був присутній при оголошенні вироку - з моменту вручення йому копії вироку, іншими з моменту проголошення в суді.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченим та прокурору.

Головуючий:

Судді: