Ухвала суду № 50760655, 17.09.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27192/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року Печерський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді: Литвиновій І. В., при секретарі Іванові Г. Д., розглянувши у судовому засіданні заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», Моторно (транспортне) страхове бюро України про відшкодування шкоди, заподіяної у результаті скоєння дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

16.09.2015 до Печерського районного суду м. Києва електронною поштою від позивача подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на автомобіль "Lexus LS 570" (д. н. з. НОМЕР_2), що належить відповідачу - ОСОБА_2 на праві власності.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 недбало та байдуже ставиться до власних цивільних обов'язків, а саме: не з'явився у призначений час для огляду автомобіля "Hyundai Sonata" (д. н. з. НОМЕР_1) з метою оцінки завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди збитків та 09.07.2015 у судове засідання у Печерському районному суді м. Києва з розгляду адміністративного матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Як зазначено позивачем у заяві про забезпечення позову, вказані обставини дають підстави мати сумніви у належному виконанні відповідачем рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, в заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

За правилами статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір (ч.ч. 1-3 вказаної статті Кодексу).

У заяві про забезпечення позову заявником не наведено підстав щодо необхідності забезпечення даного позову та доказів того, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду чи створювати обставини, які б утрудняли чи унеможливлювали його виконання, оскільки ґрунтуються на припущеннях, суб'єктивній оцінці обставин. Проте, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Окрім того, всі вказані підстави, на які посилається позивач у своїй заяві про забезпечення позову, вже були вказані у попередньо поданій заяві від 31.07.2015, що надійшла до суду разом із позовною заявою та була розглянута судом, про що постановлено судом ухвалу від 21.08.2015 про залишення без задоволення заяви про забезпечення позову. Інших обставин та підстав, що не були вказані раніше, для накладення арешту на транспортний засіб відповідача у заяві від 15.09.2015 позивачем не вказано.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», Моторно (транспортне) страхове бюро України про відшкодування шкоди, заподіяної у результаті скоєння дорожньо-транспортної пригоди- залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя І. В. Литвинова