Рішення № 50760407, 21.09.2015, Оболонський районний суд міста Києва

21.09.2015 Справа № 756/5087/15-ц

Справа пр. №2/756/3295/15

ун. №756/5087/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2015 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Великохацької В.В.

при секретарі - Приходько І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна" про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна" (далі - ТОВ "Софарма Україна") про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона на підставі трудового договору №77 з 08.07.2013 року працює медичним представником ТОВ "Софарма Україна".

Наказом директора ТОВ "Софарма Україна" від 03.04.2015 року №26 ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення трудової дисципліни на підставі доповідної записки регіонального менеджера ОСОБА_2, акту від 02.04.2015 року та пояснень ОСОБА_1

Як стверджує позивач, накладене на неї дисциплінарне стягнення є необґрунтованим та незаконним, оскільки порушення трудової дисципліни вона не допускала, свої службові обов'язки виконувала сумлінно.

З цих підстав позивач просила суд визнати незаконним наказ директора ТОВ "Софарма Україна" від 03.04.2015 року №26 про оголошення їй догани за порушення трудової дисципліни, стягнути з відповідача на її користь 10000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди та 8000,00 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, мотивуючи це тим, що 02.04.2015 року ОСОБА_1 було допущено порушення трудової дисципліни, зокрема, позивач безпідставно відмовилась від отримання робочого завдання, протягом робочого дня не виконувала свої посадові обов'язки. З цих підстав представник відповідача просив суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позову.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, показання свідків, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 08.07.2013 року між ТОВ "Софарма Україна" та ОСОБА_1 було укладено трудовий договір №77, згідно якого остання була прийнята на роботу на посаду медичного представника та відповідно до п.1.1. цього договору зобов'язалася на умовах, визначених договором, виконувати обов'язки медичного представника згідно посадової інструкції (додаток №1 до договору) (а.с.9-10).

Згідно наказу директора ТОВ "Софарма Україна" №11/1 "Про встановлення співробітникам м. Донецьк та м. Луганськ іншої території для виконання посадових обов'язків" від 20.06.2014 року у зв'язку з проведенням антитерористичної операції в Донецькій і Луганській області ОСОБА_1 було переведено на роботу в тій же посаді з територією виконання посадових обов'язків у м. Київ.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно п.п.3.1.1., 3.1.2., 3.1.6. трудового договору позивач зобов'язана виконувати свої функції та обов'язки, визначені договором, посадовою інструкцією, затвердженою роботодавцем, ефективно, добросовісно та якісно, застосовуючи всі свої здібності та знання; виконувати та дотримуватися вимог пожежної безпеки, охорони праці та виробничої санітарії, внутрішніх правил та положень ТОВ "Софарма Україна", в тому числі правил внутрішнього трудового розпорядку, рішень та наказів органів управління ТОВ "Софарма Україна" (далі - "Внутрішні правила"); виконувати інші обов'язки, встановлені цим договором та чинним законодавством.

Відповідно до п.3.2. трудового договору ОСОБА_1 підзвітна та підпорядковується безпосередньо регіональному менеджеру. За його вимогою працівник доповідає про хід виконання покладених на нього завдань та обов'язків, а також надає всю необхідну інформацію відносно своєї діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.07.2013 року позивач ознайомлена з посадовою інструкцією медичного представника (а.с.30-32).

Відповідно до посадової інструкції позивач підзвітна безпосередньо регіональному менеджеру, керівнику зовнішньої служби та директору та зобов'язана виконувати вказівки безпосереднього керівника, керівника зовнішньої служби та директора підприємства.

Наказом директора ТОВ "Софарма Україна" від 03.04.2015 року №26 ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення трудової дисципліни на підставі доповідної записки регіонального менеджера ОСОБА_2, акту від 02.04.2015 року та пояснень ОСОБА_1 (а.с.11).

Згідно п.п.1, 2, 3, 11 посадової інструкції до функцій та обов'язків позивача, зокрема, відноситься: виконання плану продажу, затвердженого директором ТОВ "Софарма Україна" на закріпленій території по промоційним препаратам; виконання промоційного плану, затвердженого директором ТОВ "Софарма Україна", досягнення якісних та кількісних цілей на встановленій території у відношенні промоційних препаратів, забезпечення виконання циклового плану роботи у відповідності зі стратегією компанії, планування візитів на кожний робочий день з приділенням особливої уваги цілі візиту; виконання встановленого плану візитів, презентацій та круглих столів для повноцінного інформування лікарів про переваги препаратів компанії, просування препаратів шляхом забезпечення регулярних їх призначень та рекомендацій аптечними працівниками, володіння відмінними знаннями медичних проблем та препаратів, здійснення промоції препаратів у відповідності з Campaign Book, постійного підвищення рівня своїх знань; прояв вищого рівня професіоналізму та ділової етики у повсякденному житті шляхом переконливого особистого прикладу в слідуванні цінностям Софарма.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 17.02.2015 року по 02.04.2015 року ОСОБА_1 перебувала на лікарняному (а.с.37-38).

Судом встановлено, що 02.04.2015 року регіональним менеджером ТОВ "Софарма Україна" ОСОБА_2 позивачу було надано робоче завдання. Однак, ОСОБА_1 в категоричній формі відмовилась від отримання робочого завдання, мотивуючи це тим, що без зустрічі з директором вона нічого отримувати та підписувати не буде. Таким чином, позивач не виконала вимоги безпосереднього керівника, визначеного трудовим договором та посадовою інструкцією - регіонального менеджера ТОВ "Софарма Україна" ОСОБА_2 У зв'язку з відмовою позивача від отримання свого робочого завдання від безпосереднього керівника було складено акт (а.с.43).

Позивачем не заперечується той факт, що вона була обізнана станом на 02.04.2015 року щодо відсутності змін в організації праці, зміни території обслуговування. Так, про зміну території обслуговування ОСОБА_1 була повідомлена лише 03.04.2015 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с.12-13).

Отже, 02.04.2015 року ОСОБА_1, відмовившись від отримання робочого завдання, повинна була виконувати трудові обов'язки без врахування будь-яких змін у звичайному режимі відповідно до умов трудового договору та раніше узгоджених посадових обов'язків, в тому числі виконувати план продажів та промоційний план, планувати візити на кожний робочий день, виконувати встановлений план візитів. Однак, позивач в порушення вимог трудового договору та посадової інструкції 02.04.2015 року протягом робочого дня ігнорувала свої обов'язки та функції.

Ст.139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до вимог ст.140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

За приписами п.1 ч.1 ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

Згідно ч.3 ст.149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ними орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, при обранні ОСОБА_1 такого виду стягнення, як догана, ТОВ "Софарма Україна" було досліджено обставини, передбачені ч.3 ст.149 КЗпП України, а також безпідставне невиконання та ігнорування вимог безпосереднього керівника, визначеного договором та посадовою інструкцією - регіонального менеджера ТОВ "Софарма Україна" ОСОБА_2, небажання ОСОБА_1 виконувати свої посадові обов'язки та умови трудового договору, посадової інструкції, внутрішніх правил ТОВ "Софарма Україна", поведінки працівників, тривалість вчинення проступку, а саме - протягом цілого робочого дня 02.04.2015 року.

Крім того, в ході розгляду справи встановлено, що регіональним менеджером ОСОБА_2 16.02.2015 року вже порушувалось питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани (а.с.34-36). Однак, ОСОБА_1 з 17.02.2015 року пішла на лікарняний та перебувала на лікарняному до 02.04.2015 року. В подальшому після виходу з лікарняного 02.04.2015 року позивачем було допущено порушення трудової дисципліни.

У своєму позові ОСОБА_1 зазначала, що вона є одинокою матір'ю та не може бути звільнена, внаслідок накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани їй було спричинено моральних страждань, що призвело до порушення звичайного укладу життя, створило напружену ситуацію в родині, у зв'язку з чим відповідачем на її користь має бути відшкодовано моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.

Однак суд не погоджується з даним твердженням позивача з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1,8 ст.15 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану у встановлених законом випадках. Про державну реєстрацію розірвання шлюбу в паспортах громадянина України осіб робиться відмітка про розірвання шлюбу із зазначенням прізвища, імені та по батькові особи, з якою розірвано шлюб, та місця і дати державної реєстрації розірвання шлюбу.

Згідно п.24 наказу Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000 року "Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 року за №719/4940, про державну реєстрацію розірвання шлюбу в паспортах громадян України осіб, шлюб між якими розірвано, робиться відмітка про реєстрацію розірвання шлюбу із зазначенням місця і часу цієї реєстрації, прізвища, власного імені та по батькові особи, з якою розірвано шлюб, прізвища після реєстрації. П.25 цього наказу передбачено, що відмітка про розірвання шлюбу за рішенням суду проставляється в паспортах громадян України осіб, шлюб між якими розірвано, у разі їх звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану та пред'явлення рішення суду. У паспорті громадянина України зазначаються прізвище, ім'я, по батькові особи, з якою розірвано шлюб, повне найменування суду, яким ухвалено рішення, дата і номер рішення суду, прізвище після розірвання шлюбу.

У наданій позивачем копії її паспорта (10 сторінка) всіх необхідних реквізитів, зокрема, прізвища, імені та по батькові особи, з якою розірвано шлюб, а також прізвища після розірвання шлюбу не міститься (а.с.3). Крім того, позивачем не надано рішення суду, на підставі якого було розірвано шлюб.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 06.11.1992 року одинокою матір'ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.

Ст.157 СК України передбачено, що виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Відповідно до ст.158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

За приписами ст.ст.164,165 СК України у разі ухилення батька від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини мати має право звернутися до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав. Крім того, главою 15 СК України передбачено обов'язок батька утримувати дитину та його виконання, зокрема, обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття, сплату аліментів, стягнення аліментів у разі ухилення від утримання, призначення тимчасової державної допомоги.

Відтак, про виховання та утримання жінкою дитини самостійно може свідчити офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому законодавством порядку документ, яким підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини (наприклад, рішення суду про позбавлення батьківських прав; ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів; акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації, або акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини; довідка зі школи (садочку) про те, що батько не бере участі у вихованні дитини).

Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що вона самостійно виховує та утримує дитину, а тому статус одинокої матері нею не доведено.

Таким чином, на думку суду, позивачем не спростовано доводів відповідача, що накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани є законним та обґрунтованим, таким що випливає з ступеня тяжкості вчиненого позивачем проступку та заподіяної шкоди.

Також не підлягає задоволенню вимога позивача про відшкодування моральної шкоди, оскільки зазначена вимога є похідною та залежить від правомірності накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позову.

З огляду на вищенаведене, відповідно до ст.ст.139,140,147,149 Кодексу законів про працю України, ст.ст.157,158,164,165 СК України, Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", Наказу Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000 року "Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 року за №719/4940, та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна" про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні при проголошенні судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В. Великохацька