Ухвала суду № 50759807, 17.09.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/15347/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2015 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., при секретарі судових засідань Гаєвському О.С., за участю прокурора Миколаєнка А.О., заявника/захисника ОСОБА_2, особи в інтересах, якої подано заяву/підозрюваного ОСОБА_3 розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про скасування обов'язку передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України, у рамках дії запобіжного заходу у вигляді застави відповідно до ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 13.08.2015 року стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцяПолтавської обл., освіта вища, розлученого, маючого на утриманні 2 неповнолітніх дітей, відстороненого від посади тимчасово виконуючого обов'язки головного інспектора відділу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Оболонського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, гуртожиток, проживаючого в АДРЕСА_2 раніше не судимого, в рамках кримінального правопорушення внесеного 06.08.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015100040000121, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України,

в с т а н о в и в:

До слідчого судді цього місцевого суду надійшла вказана заява заявника, яка подана у порядку ст. 201 КПК України та обгрунтована тим, що 13.08.2015 року ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з можливістю внесення застави та покладенням обов»язків із числа передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. На цей час підозрюваний уніс заставу. Разом з тим, у зв»язку з повідомленням підозрюваному про підозру у вчиненні злочину керівництвом Управління ДСНС в м. Києві вирішується питання про його звільнення, як співробітника ДСНС. Процедура звільнення передбачає обов"язкове проходження військово-лікарняної комісії, у якій, зокрема, мають бути проведені електромагнітні дослідження роботи серця та головного мозку, а наявний електронно-механічний пристрій, який закріплений на тілі ОСОБА_3 створює небажані магнітні поля, тобто фактично унеможливлює проведення ВЛК, у зв"язку з чим заявник просить скасувати покладений на підозрюваного обов»язок носити електронний засіб контролю.

У судовому засіданні заявник заяву підтримав, просив задовольнити зі вказаних у ній підстав.

ОСОБА_3 у судовому засіданні заяву заявника підтримав, просив задовольнити та пояснив, що на цей час офіційного повідомлення про проходження ВЛК не отримував. Будь-яких медичних документів про перелік необхідних при ВЛК обстежень йому не надавався, а він лише в розмові з посадовими особами самостійно записав їх на аркуші паперу. Додатково підозрюваний зазначив, що браслет якогось особливого дискомфорту йому не створює, апріорі, покладений на нього обов»язок не залишати місце проживання створює більший дискомфорт, адже не дає змогу залишати помешкання, повноцінно виховувати дітей, надавати їм належне виховання, тобто зменшує його авторитет, як батька в очах останніх.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, у зв»язку з її необгрунтованістю, оскільки доказів того, що підозрюваному призначено ВЛК, достовірний перелік процедур при її проведенні, або ж, що браслет буде негативно впливати на його стан здоров»я стороною захисту не надано взагалі. Крім того, прокурор зауважив, що, якщо дійсно підозрюваному буде призначено при ВЛК певні процедури, при яких носіння браслену є не бажаним, вони мають змогу звернутися до прокуратури з клопотання про його зняття на час проведення такої процедури.

Тож, слідчий суддя заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали заяви заявника, приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

У судовому засіданні встановлено, що 13.08.2015 року слідчим суддею застосувано до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області, у межах шістдесяти діб, а саме по 08 жовтня 2015року включно. Визначено заставу у розмірі 70мінімальних розмірів заробітної плати, що становить 85260 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці. У разі внесення застави зобов»язано ОСОБА_3 прибувати до СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві за першою вимогою та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено наступні обов'язки: не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Визначено 2 місячний термін дії обов'язків, покладений судом, у разі внесення застави, з дня її внесення та, що з моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На цей час, підозрюваним унесено заставу, тож відносно нього діє запобіжний захід у вигляді застави із покладенням обов»язків вказаних в ухвалі від 13.08.2015 року.

У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Тобто, саме на заявника при зверненні до суду покладається обов"язок довести обставини на які він посилається.

За таких умов, слідчий суддя, аналізуючи підстави вказані заявником у заяві та підозрюваним у судовому засіданні вважає за необхідне зміни обов'язок «не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду» на «не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду», оскільки останній, на цей час, дійсно є недоречним, хоча і був необхідним та етапі обрання запобіжного заходу.

При цьому, слідчим суддею враховується те, що підозрюваний розлучений, однак на його утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, тож необхідність його пересування по місту Києві в першу чергу обумовлена необхідністю належного виховання дітей, їх утримання, розвитку.

В свою чергу, слідчий суддя виходить з того, що зміна обов»язку не призведе до негативних наслідків, оскільки на підозрюваного покладено обов»язки здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю, тож при їх виконанні та належному контролю органів ОВС в частині, яка стосується електронного засобу контролю, негативні наслідки є неможливими.

Однак, заявник будучи вільним у використанні наданих йому прав та обов»язків у межах та спосіб регламентований КПК України доказів того, що ОСОБА_3 призначено ВЛК взагалі не надав, як і доказів того, що наявність електронного засобу контролю унеможливлює проведення певних обстежень, а підозрюваний у разі скасування даного обов'язку, не дивлячись на відсутність документів, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, все ж таки матиме змогу потрапити на іншу територію України, де, на цей час, йде АТО, у зв»язку з чим саме обов»язок в обмежені пересування по території м. Києва сприятиме уникненню таких наслідків.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку узадоволенні заяви в частині скасування обов'язку носити електронний засіб контролю відмовити, оскільки викладені у ній доводи з даного питання є сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 177, 178, 182, 194, 201, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

Заяву - задовольнити частково.

Покладений на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 13.08.2015 року в рамках кримінального правопорушення внесеного 06.08.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015100040000121, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, обов'язок «не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду» змінити на «не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду».

В іншій частині у задоволенні заяви - відмовити.

Роз»яснити, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов»язано прибувати до СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві за першою вимогою та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено у межах 2 місячного терміну з дня внесення застави наступні обов'язки:

? не відлучатись з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

? здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

? носити електронний засіб контролю.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді в частині зобов"язання вчитини дію орган досудового розслідування, на підставі ст. 121 Конституції України, покласти на прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва Миколаєнка А.О.

Ухвала оскарження не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали о 17 год. 00 хв. 22.09.2015 року.

Слідчий суддя: О.В. Бірса