Рішення № 50757945, 17.09.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2326/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 29,30 Калашник С. І. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВініченка Б. Б.суддівБондаренка С. І. , Новікова О. М. при секретаріДемченко Н. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 30 червня 2015 року у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_7 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2014 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

В обгрунтування своїх позовних вимог вказував, що в лютому 2012 року між страховою компанією та ТОВ «ВП Роганський м'ясокомбінат» був укладений договір добровільного страхування наземного транспортного засобу, за умовами якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією забезпеченого транспортного засобу автомобіля МАN д.н.з. НОМЕР_1.

25 грудня 2012 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням відповідача, внаслідок чого було пошкоджено застрахований автомобіль м'ясокомбінату.

Відповідно до постанови суду ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

13 лютого 2013 року ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» виплачено страхове відшкодування в розмірі 23 831,59 грн.

Відповідач від добровільної сплати боргу страховій компанії відмовився, що і стало підставою для звернення до суду про стягнення суми страхового відшкодування до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 30 червня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представника Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на момент вчинення ДТП не була застрахована, Моторно-транспортне бюро, а не відповідач, має відшкодовувати шкоду.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 25 грудня 2012 року у м. Чорнобай Черкаської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участі

автомобіля марки МАN д.н.з. НОМЕР_1, належний ТОВ «ВП Роганський Мясокомбінат» під керуванням ОСОБА_8, що перебував із ТОВ у трудових відносинах згідно Наказу № 250-ОС (а.с. 18), та автомобіля марки «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 (а.с. 22)

Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2012 року ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. (а.с. 23)

Встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 застрахована не була.

Між приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ТОВ «ВП Роганський М'ясокомбінат» 27 лютого 2012 року був укладений комплексний договір № 06/02-200017552 добровільного страхування транспортного засобу (каско), водія та пасажирів від нещасних випадків. (а.с. 4-9)

Згідно Звіту № 27 від 23 січня 2013 року по визначенню вартості відновлювального ремонту автомобіля MAN TGA реєстраційний номер НОМЕР_1, вартість відновлювального ремонту із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових частин автомобіля складає 24 385 грн. 83 коп. (а.с. 31)

27 грудня 2012 року ТОВ «ВП Роганський М'ясокомбінат» звернулося до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із заявою про перерахунок страхового відшкодування. (а.с. 48)

На підставі поданих документів було складено страховий акт № 132750157-1 від 30 січня 2013 року про виплату страхового відшкодування в розмірі 23 831 грн. 59 коп.

13 лютого 2013 року ПрАТ «СК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 23 831 грн. 59 коп., що підтверджується платіжним дорученням № ЗР006538. (а.с. 53)

Відповідно до статті 993 ЦПК до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за заподіяні збитки унормований і статтею 27 Закону України "Про страхування". За приписами цієї норми, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У п.п. 26, 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішення спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року № 4 зазначено, що до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК.... У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.

Таким чином, з моменту виплати страхового відшкодування потерпілому у позивача виникло право зворотної вимоги щодо відшкодування шкоди в межах фактичних затрат ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», що складає 23 831 грн. 59 коп.

19 лютого 2013 року позивачем було направлено ОСОБА_7 претензію про відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою в порядку регресу в розмірі 23 831 грн. 59 коп. (а.с. 54-55).

Проте, вищевказана претензія позивача була залишена відповідачем без реагування.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що на момент скоєння ДТП транспортний засіб відповідача не був застрахований, а тому шкоду, заподіяну ТЗ відповідача, на підставі пп. «а» п. 41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодовує МТСБ.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції погодився з такими доводами відповідача, однак такі висновки суду не відповідають нормам діючого матеріального права.

Згідно з ч. 1 ст. 22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Підпунктом 43.1.2., п. 43.1. ст. 43 цього Закону визначено, що фонд захисту потерпілих призначений для здійснення розрахунків з потерпілими.

За таких обставин, страхове відшкодування не є шкодою, заподіяною страховику, оскільки страхова виплата є виконанням страховиком своїх договірних зобов'язань перед страхувальником, та враховуючи п. 1.3 ст. 1 Закону такий страховик не є потерпілим, тобто особою, майну якої, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяна шкода.

Крім того, відповідно до п.п. «а» п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7. статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно з п. 36.4. зазначеного Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Із системного аналізу вказаних норм закону вбачається, що МТСБУ не здійснює регламенту виплату страховику, який сплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, на підставі п.п. «а», п. 41.1. ст. 41 Закону України, що випливає зі змісту п. 36.4. ст. 36 цього Закону, в зв'язку із чим висновок суду про обов'язок МТСБ відшкодувати шкоду ПрАТ «СК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» не ґрунтується на законі.

Колегія суддів зауважує, що у суді першої інстанції на підставі ст. 33 ЦПК України МТСБ до участі у розгляді справи у якості співвідповідача не залучалося.

Встановивши вказані вище обставини справи та враховуючи правову природу правовідносин, що склалися між сторонами, беручи до уваги виплату ПрАТ «СК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та перехід у порядку суброгації до позивача права зворотної вимоги грошових коштів до ОСОБА_7 в межах фактичних затрат, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими, а витрати позивача по виплаті страхового відшкодування, в силу закону, мають бути відшкодовані в повному обсязі, тому стягнення зазначених коштів з винної особи, відповідальність якої застрахована не була відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

З урахуванням скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, у силу ч. 5 ст. 88 ЦПК України, підлягають розподілу судові витрати сторін.

Керуючись ст.ст. 993 ЦК України, статтями 1, 22, 27, 36, 41, 43 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 27 ЗУ «Про страхування», ст. ст. 88, 303, 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» задовольнити.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 30 червня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» грошові кошти у сумі 23 831 грн. 59 коп.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 365 грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :