Рішення № 507575, 20.03.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.03.07 р. Справа № 12/16

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Черняк Л. А.;

за участю представники сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – Орлов В.В. – довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Єнакіївській металургійний завод” м. Єнакієве,

до відповідача - закритого акціонерного товариства „Єнакіївській коксохімпром” м. Єнакієве,

про стягнення 23 100грн., -

У судовому засіданні оголошувалась перерва

з 15.02.2007р. по 20.02.2007р.

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач - відкрите акціонерне товариство „Єнакіївській металургійний завод” м. Єнакієве (далі - ЄМЗ), з позовом до відповідача, закритого акціонерного товариства „Єнакіївській коксохімпром” м. Єнакієве (далі – ЄКХП), про стягнення 23 100грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на на порушення відповідачем умов договору № 2500005, встановлену при прийнятті вантажу недостачу, що було зафіксовано актами приймання вантажу за кількістю № 247 від 27.05.2005 р. та № 247а від 27.05.2005 р.; поставку коксу доменного на підставі накладних №№ 692, 693, 747, 748, 749, 750, 751, 752, 753, 754, 755, 756, 757, 758, 759, 760; сплату відповідачу вартості продукції на підставі рахунків-фактур №А-0001048 від 24.05.2005р. на суму 1423567, 20грн.; №А-0001065 від 26.05.2005р. на суму 1195933,20грн.; платіжні доручення № 257707 від 27.05.2005 р., № 257778 від 30.05.2005 р., № 257833 від 31.05.2005 р.,

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.04.2006р. відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2006р. вищевказане рішення скасовано та позов ЄМЗ задоволено у повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2006р. скасовано рішення господарського суду Донецької області від 19.04.2006р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2006р. та справу №12/16 направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Вищий господарський суд України звернув увагу суду першої інстанції, що при новому розгляді слід звернути увагу на обґрунтований висновок місцевого суду про порушення норм законодавства при переважуванні вантажу та необґрунтованість висновку суду про неукладеність договору №2500005.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяви та додаткових поясненнях до суду.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та в судових засіданнях проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що вантаж був прийнятий позивачем по вазі брутто та нетто, вказаних в накладних без будь-яких застережень.

Пояснив, що вантаж вивозився з території відповідача транспортом позивача, під час приймання коксу позивач порушив вимоги Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. П-6 (далі Інструкція).

Крім того, вважає, що позивач для правильного розрахунку недостачі та визначення сухої ваги коксу та застосування % вологості, повинен був здійснити відбір проб відповідно до ДОСТ 322-12-2-94, чого ним не було зроблено, а таму ставить під сумнів правильність розрахунку нестачі.

Відповідно до положень ст.69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

У судове засідання 20.03.2007 р. представник позивача не з’явився, про час і місце слухання справи належним чином був повідомлений про що свідчить особистий підпис представника позивача на ухвалі про відкладення слухання справи на 20.03.2007 р.

Відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи закінчено за відсутності представника позивача, рішення прийнято на підставі наданих до суду документів.

При новому розгляді справи, суд враховує положення ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України, якими визначено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені сторонами документи, заслухав їх пояснення, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно положень до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, яки вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.07.2006р. по справі № 40/19 за позовом ВАТ „Єнакіївській металургійний завод” до ЗАТ „Єнакіївській коксохімпром” про стягнення вартості недостачі в сумі 4480,80грн., встановлено факт того, що договір №2500005 між сторонами був укладений з 01.03.2005р., оскільки сторони обумовили усі істотні умови, передбачені законодавством для даного типу договорів, а саме: предмет договору, строк його дії, ціну продукції, якісні показники продукції та порядок її оплати.

Вказана постанова залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2006р.

Факт укладеності договору № 2500005 знайшов своє підтвердження у поясненнях сторін наданих до суду.

Таким чином, суд встановив, що на час поставки продукції по накладним №№ 692, 693, 747, 748, 749, 750, 751, 752, 753, 754, 755, 756, 757, 758, 759, 760 діяв договір № 2500005.

З наданих до суду матеріалів убачається, що згідно договору № 250005 сторони домовились про поставку коксу доменного, кількість та номенклатура якого повинна бути вказана в специфікаціях.

У специфікації (а.с. 17 том 1) сторонами узгоджена поставка коксу доменного марки КД-2-ТУУ-322-00190443-114-96 у червні 2005р. у кількості 35000тн (+10%) у сухій вазі вартістю 1100грн.00коп. (без ПДВ) за одну тонну, всього на суму 38500000грн.00коп. (без ПДВ).

У додатку № 1 до договору № 2500005 визначений виробник продукції ЗАТ “Єнакіївський коксохімпром” та узгоджені його якісні показники.

Позивачем даний договір був підписаний з протоколом розбіжностей.

Відповідачем, продавцем за договором, розбіжності були розглянуті, визначена узгоджена редакція спірних умов договору, однак лист узгодження розбіжностей позивачем не підписано. Фактично сторони виконували умови договору, про що свідчать відомості рахунків-фактур, платіжних доручень, в яких є посилання сторін на даний договір.

Додатковою угодою № 3 до договору 01.11.2005р. (арк. 53 том 1) сторони визначили строки дії договору з 01.03.2005р. по 31.12.2005р., та встановили, що інші пункти договору залишаються без змін.

Такі дії сторін не протирічать ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, згідно якої сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Умовами договору № 2500005 від 01.03.2005р. та порядком, узгодженим протоколом загальної ради сторін від 07.09.2004р. про передачу коксової продукції, встановлено, що позивач забезпечує відповідача порожніми вагонами для навантаження коксової продукції, відповідачем здійснюється переважування порожніх вагонів перед навантаженням та навантажених вагонів на 100-тонних вагонних вагах. По закінченні навантаження відповідачем здійснюється передача позивачу накладних внутрішньозаводського обігу за супровідною відомістю. Завантажені вагони знаходяться на колії верхнього парку ст. Верхня Сортувальна відповідача.

23.05.2005р., 24.05.2005р. та 26.05.2005р. за накладними №№ 692, 693, 747, 748, 749, 750, 751, 752, 753, 754, 755, 756, 757, 758, 759, 760, було завантажено кокс доменний у вагонах №№56185545, 1797, 1955, 58813981, 1218, 58806696, 1791, 58825142, 58816299, 58819004, 64982465, 63892871, 66576851, 65735821, 65725921, 67170084. Вказані накладні прийняті представником позивача.

16 спірних вагонів були вивезені з під’їзної колії відповідача 27.05.2005р. о 02год. 45хв. та подані для перевірки кількості вантажу на ваги ст. Сортувальна о 02год. 51хв. того ж дня. Приймання продукції по кількості позивачем здійснене в момент отримання продукції 27.05.2005р., кількість продукції перевірена на 200-тонних електромеханічних вагах ст. Сортувальна.

При прийомці встановлена недостача продукції в кількості 19,4тн, комісія по прийомці визначила, що продукція, якої недостає, в вагони поміститися не могла, про що складено акт №247 від 27.05.2005р., прийомка зупинена, телефонограмою № 482 від 27.05.2005р. о 04год. 30хв. був визваний представник поставщика для участі 27.05.2005р. о 05год. 30хв. в подальшій прийомці продукції по кількості.

Оскільки, відповідач відмовився від участі в прийманні вантажу, позивачем приймання продукції здійснено за участю представника громадськості Болгова Ю.М., якій діяв за посвідченням № 247а від 26.05.2005року, та складено акт № 247а від 27.05.2005р., яким підтверджена виявлена недостача та зазначено, що вага нетто вантажу буде визначена шляхом зважування тари вагонів після вивантаження продукції.

27.05.2005р. здійснено переважування тари порожніх вагонів, про що складено акт № 98 від 27.05.2005р. за участю іншого представника громадськості Шуляк Є.В., повноваження якого підтверджуються посвідченнями №98 від 27.05.2005р. Даним актом встановлена нестача вантажу в кількості 9,8 тн. У своєму висновку комісія визначила, що нестача продукції виникла в результаті неправильного вказання маси вантажу в вагонах вантажовідправником.

Прийомка продукції здійснена позивачем по фактичній вологій вазі, вказаній відповідачем. Розрахунок вартості недостачі здійснено після отримання рахунків-фактур та сертифікатів якості з урахуванням відсотку вологості продукції, який указано відповідачем в документі про якість та в рахунку, тобто - виходячи з наданих позивачем даних з урахуванням норм природного зменшення та показника вологості; кількість недостачі продукції склала 17,5 тн на суму 23100грн.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на виявлену під час прийняття вантажу недостачу у загальній кількості 17,5тн вантажу у сухій масі за актами прийомки продукції (товарів) за кількістю №№ 247, 247а від 27.05.05р., складених за результатами прийняття вантажу.

Згідно п. 9 Інструкції прийняття продукції має здійснюватись в момент одержання її від постачальника, яким у даному випадку є відповідач.

За накладними №№692, 693, 747, 748, 749, 750, 751, 752, 753, 754, 755, 756, 757, 758, 759, 760 продукція була прийнята позивачем від відповідача у кількості, зазначеній у цих накладних, без будь-яких застережень.

Пунктом 3.1 договору №2500005, сторони визначили, що якість товару повинна відповідати діючим в Україні ДОСТам та ТУ та підтверджуватись сертифікатами якості. Якість поставленого товару оговорюється у додатку до договору.

Згідно з Додатком № 4 до договору, сторони визначили поставку продукції – коксу доменного КД-2 ТУУ-322-00190443-114-96.

Я убачається з актів №№247, 247а від 27.05.05р. позивачем здійснено приймання продукції по кількості шляхом зважування, при цьому відбір проб на вологість не здійснювався, що є порушенням вимог ДСТУ 322-12-2-94 “Кокс кам’яновугільний, пековий і термоантрацит. Правила прийняття”, застосування якого при прийнятті спірного вантажу необхідно відповідно до вимог п. 4 Технічних умов ТУУ 322-00190443-114-96.

Пунктом 4.3. вказаного ДСТУ допускається лише використання для визначення сухої маси партії коксу, що надійшла, масової долі загальної вологи, визначеній постачальником та зазначеній в документі про якість.

З огляду на зазначене, при прийнятті коксу доменного, позивач для визначення недостачі повинен був здійснити відбір відповідно до ДОСТ 322-12-2-94, чого ним не було проведено.

Посилання позивача на те, що ДОСТ 322-12-2-94 передбачає два способи визначення сухої маси коксу є необґрунтованими. З наданого розрахунку нестачі вбачається, що кокс прийнято по сухій масі, фактично проби позивачем не проводилось, з наданих пояснень позивача до суду убачається за основу були прийняті данні надані відповідачем.

Крім того, в акті про перевірку ваги тари відсутнє посилання, чи здійснювалося очищення вагонів після вивантаження продукції.

Суд також зазначає, що згідно накладних, тара була перевішена на 100-тонних ваг. вагах, а згідно актів перевірки тари, перевірка тари здійснювалася на 200-тонних електромеханічних вагах.

Крім того, за висновком комісії нестача складає 19,4 тн, за актом № 98 від 27.05.2005р. різниця при переважуванні тари складає 9,8 тн, в той час як позивач при розрахунку посилається на нестачу у розмірі 17,5 тн, що також підтверджує недостовірні відомості щодо встановлення факту нестачі.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що позивачем не доведено наявності недостачі у сумі 23 100грн., а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню у порядку визначеному ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статті ст.52 Статуту залізниць України, положеннями Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р.П-6, на підставі статей 33, 43, 49, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, статтями, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволені позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Єнакієвській металургійний завод» м.Єнакієве, до Закритого акціонерного товариства «Єнакієвській коксохімпром» м.Єнакієве, про стягнення недостачі у сумі 23 100грн.

Суддя Приходько І.В.

Пом. с: Давидовська Т.В.

тел.: 305-75-46

Надруковано 3 прим.