Постанова № 50755520, 21.09.2015, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА Справа № 636/4206/15-а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Провадження № 2-а/636/160/15

21 вересня 2015 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бондар С.Б., за участю секретаря судового засідання Веприцької С.О.,

позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Чугуєва Харківської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_3 районі Харківської області про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2015 року ОСОБА_1 (надалі за текстом позивач) звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду Україні в ОСОБА_3 районі Харківської області (надалі за текстом відповідач) та просить визнати протиправним рішення відповідача від 04 вересня 2015 року № 8942-02/23 про відмову в перерахунку пенсії щодо включення йому до розрахунку при перерахунку пенсії за віком державного службовця суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за сумлінну безперервну працю та індексації заробітної плати у загальній сумі 11968 грн. 52 коп.; зобов'язати відповідача провести йому перерахунок пенсії за віком, як державному службовцю, з 01 вересня 2015 року, згідно довідки № 1752, виданої 04 вересня 2015 року ОСОБА_3 міським районним центром зайнятості про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення відповідно до Закону України «Про державну службу», включивши до складу заробітної плати суми, виплачені йому з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2010 року, які були виплачені але не враховані йому при призначенні пенсії: матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 2952 грн. 00 коп., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 7202 грн.45 коп., індексації заробітної плати в сумі 338 грн. 07 коп., грошової винагороди за вислугу - 1476 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 11968 грн. 52 коп., відповідно до законодавства, діючого на час призначення пенсії (із збереженням 90% нарахування пенсії на момент його виходу на пенсію у 2010 році).

У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити, надав пояснення, аналогічні до викладених в позовній заяві.

Представник відповідача, за довіреністю, ОСОБА_2, у судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову, просив відмовити у його задоволенні за безпідставністю заявлених вимог, посилаючись на те, що при визначенні розміру пенсії державним службовцям у заробітну плату слід враховувати виплати, які входять до структури заробітної плати та, які передбачені ст. 33 Закону України «Про державну службу», оскільки матеріальні допомоги є одноразовими виплатами і не зазначені в переліку складових заробітної плати, тому не включаються до заробітку, що враховується при призначенні пенсії державним службовцям.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, та наявні документи пенсійної справи позивача, перевіривши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, встановив факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

На підставі вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 46 Конституції України передбачає право кожного громадянина на соціальний захист.

Як передбачено частинами 2 та 3 статті 22 Конституції України, конституційні права гарантуються та не можуть бути скасованими або звуженими. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Судом встановлено, що з 05 липня 2010 року позивач перебуває на обліку у відповідача, і отримує пенсію по інвалідності 2 групи, як державний службовець, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».

04 вересня 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, надав відповідні довідки.

Рішенням пенсійного органу від 04 вересня 2015 року № 8942-02/23 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з посиланням на норму ст. 33 Закону України «Про державну службу», якою передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок, ст. 37 Закону України «Про державну службу», якою передбачено, що пенсія державним службовцям з 01 січня 2015 року призначається в розмірі 60% суми їх заробітної плати, а відповідно до вимог ст. 371 Закону України «Про державну службу», перерахунок пенсії здійснюється у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям, на підставі п.п. 5 п.3 прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначаються пенсії відповідно до законів України «про службу в органах місцевого самоврядування» (а.с.13,14).

Суд вважає посилання відповідача на норми ст.ст. 33, 37, 371 Закону України «Про державну службу», постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань, грошова винагорода за вислугу років та індексація заробітної плати є одноразовими виплатами, а тому не включаються до заробітку, що враховується при перерахунку пенсії державним службовцям, є неправомірними.

Із довідки № 1752, виданої позивачу 04 вересня 2015 року ОСОБА_3 міським районним центром зайнятості про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення відповідно до Закону України «Про державну службу», вбачається, що позивач з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2010 року отримував матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 2952 грн. 00 коп., матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в сумі 7202 грн.45 коп., грошову винагороду за вислугу років в сумі 1476 грн. 00 коп., індексацію заробітної плати в сумі 338 грн. 07 коп., а всього на загальну суму 11968 грн. 52 коп. (а.с.12 ).

У зазначеній вище довідці про складові заробітної плати, форму яких затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 14 лютого 2011 року № 5-1, включено премії, у графу «Інші виплати», включені матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода за вислугу та індексація заробітної плати, на які нараховане страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому для розрахунку пенсії позивачу безпідставно не включено дохід у загальному розмірі 11968 грн. 52 коп.

Таким чином, об'єктом обчислення розміру пенсії при призначенні пенсії для відповідача є сума заробітної плати, з якої справляється збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Суд зазначає, що стаття 33 Закону України «Про державну службу», на яку посилається відповідач, визначає умови оплати праці державних службовців, а не умови їх пенсійного забезпечення.

На підставі вимог частини 2, 6, 7 ст. 33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до вимог ст. 35 Закону України «Про державну службу», державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу, тобто виплата матеріальних допомог на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань та за вислугу визначена законом.

Відповідно до змісту ст. 37 Закону України «Про державну службу», відповідач повинен був виходити з отримуваної позивачем суми заробітної плати, у тому числі «інших виплат», до яких належить матеріальна допомога на оздоровлення і допомога для вирішення соціально-побутових питань, оскільки чинним законодавством пенсійний орган не наділений повноваженнями самостійно визначати структуру заробітної плати державного службовця.

Згідно до вимог ст. 2 Закону України «Про оплату праці», структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Таким чином, законодавством віднесено до складу заробітної плати інші виплати.

При цьому надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належить до додаткових видів грошового пенсійного забезпечення й приймаються в розрахунок при зарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Включення до складової заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, індексації заробітної плати передбачені Законами України «Про державну службу», «Про оплату праці», постановами Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268, від 20 грудня 1993 року № 1049, від 31 травня 2000 року № 865. Управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_3 районі Харківської області при прийнятті оспорюваного рішення не враховано вимоги статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

На підставі вимог ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які згідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати ( доходу), з яких справляються страхові внески ( збори) до соціальних фондів , що діяла на день одержання зазначеного заробітку.

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Факт нарахування та сплати страхових внесків або збору підтверджується довідкою № 1752, виданою 04 вересня 2015 року позивачу ОСОБА_3 міським районним центром зайнятості про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с.12).

Зазначена довідка знаходиться у відповідача в матеріалах пенсійної справи, яка досліджувалась в судовому засіданні.

З таких підстав суд вважає, що відповідач неправомірно відмовив позивачеві в перерахунку пенсії з01 вересня 2015 року.

Вищенаведені обставини та факти у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок про те, що обставини, на які позивач посилався у позові, як на підстави своїх вимог, - обґрунтовані, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати, на які нараховувався збір на обовязкове державне пенсійне страхування, включаються до складу заробітної плати державного службовця, враховується при обчисленні розміру його пенсії, оскільки перевага має надаватися не положенням Законів № 3723-ХІІ та № 108/95-ВР, які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин стаття 41 Закону № 1058-ІV та стаття 66 Закону № 1788-ХІІ, а тому позовні вимоги в цієї частині позову є доведеними.

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 28 травня 2013 року по справі № 21-91а13 та від 06 листопада 2013 року по справі № 21-350а13, врахування якої є обовязковим в силу приписів ч. 1 ст. 2442 КАС України.

В порушення вимог ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, представник відповідача не навів доказів у підтвердження своїх заперечень до позову.

З зазначених правових підстав і наведених нормативно-правових актів, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо відсутності правових підстав для проведення позивачу перерахунку пенсії.

Враховуючи викладене вище, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову, як доведеного та обґрунтованого.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 46 Конституції України, ст. ст. 2, 7-9, 11, 17, 18, 71, 94, 99, 104, 105, 121, 128, 153, 158-163, 167, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 33, 37, 371 Закону України «Про державну службу», ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 2 Закону України «Про оплату праці», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_3 районі Харківської області про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_3 районі Харківської області від 04 вересня 2015 року № 8942-02/23 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 пенсії щодо включення йому до розрахунку при перерахунку пенсії за віком державного службовця суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за сумлінну безперервну працю та індексації заробітної плати у загальній сумі 11968 грн. 52 коп.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_3 районі Харківської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком як державному службовцю з 01 вересня 2015 року, згідно довідки № 1752, виданої 04 вересня 2015 року ОСОБА_3 міським районним центром зайнятості про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення відповідно до Закону України «Про державну службу», включивши до складу заробітної плати суми, виплачені позивачу з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2010 року, але не враховані при призначені йому пенсії: матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 2952 грн. 00 коп., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 7202 грн.45 коп., індексації заробітної плати в сумі 338 грн. 07 коп., грошової винагороди за вислугу років в сумі 1476 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 11968грн. 52 коп., відповідно до законодавства, діючого на час призначення пенсії (із збереженням 90% нарахування пенсії на момент виходу позивача на пенсію у 2010 році).

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 487 грн.20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 21 вересня 2015 року.

Суддя: С.Б. Бондар