Рішення № 50742739, 16.09.2015, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/6008/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді - Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря - Бондаренко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, понесених на ремонт, облаштування та утримання спільного майна, третя особа - ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, понесених на ремонт облаштування та утримання спільного майна, третя особа - ОСОБА_3.

В обґрунтування позову представник позивача вказала, що з 2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах. У 2007 році ОСОБА_1 інвестував свої власні грошові кошти у будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 та у 2008 році став власником двокімнатної квартири АДРЕСА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно НОМЕР_4 від 03 липня 2008 року, яке було зареєстроване в Сєвєродонецькому БТІ за № НОМЕР_5 від 04 липня 2008 року. Мешкати в квартирі було не можливо так як там булі голі стіни. У 2010 році сторони спільно обладнали собі житло, але лише тому, що на той час вже іншого житла у позивача не було, оскільки він його продав для того, щоб в повному обсязі сплатити внесок за спірну квартиру. Спільне життя у сторін не склалося, сторони недовго прожили у спірній квартирі. ОСОБА_2 з кінця 2010 року декілька разів уходила від позивача, так як її не влаштовувало мешкати без належних умов, а у квітні 2011 року пішла остаточно та в вересні 2011 року забрала свої речі, що підтверджується актом від 01 вересня 2014 року. Сторони розірвали шлюб 07 листопада 2012 року на підставі рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області по справі № 1227/6171/2012 від 07 листопада 2012 року. З травня 2011 року ОСОБА_1 мешкає однією сім'єю з третьою особою - ОСОБА_3., що підтверджується актом обстеження місця проживання № 7 від 13 травня 2015 року. З 12 жовтня 2013 року позивач та третя особа знаходяться в зареєстрованому шлюбі. ОСОБА_1 вважав квартиру АДРЕСА_2 своєю особистою приватною власністю, так як для її придбання витрачалися його власні кошти, а не спільні із відповідачем кошти. Відповідачу про це було добре відомо, і саме тому у 2011 році вона пішла з квартири та не підіймала питання щодо її поділу. З травня 2011 року по травень 2013 року подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 робило ремонт у квартирі ОСОБА_1 для того щоб зробити її придатною для проживання родини. У зв'язку з цим, за два роки родина ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зробила необхідний ремонт у квартирі АДРЕСА_2, яка належала ОСОБА_1 на праві приватної власності, на загальну суму 142664 гривні 50 копійок та придбала меблі, які є вбудованими і тому є невід'ємною частиною квартири на загальну суму 34018 гривень 00 копійок. Крім цього родина ОСОБА_1 та ОСОБА_3 самостійно сплачувала усі необхідні житлово-комунальні послуги по утриманню квартири, на загальну суму 27227 гривень 99 копійок, що підтверджується доданими до заяви довідками та чеками. На думку позивача, відповідач ОСОБА_2 до спірної квартири не мала жодного відношення, вона не приймала участі в її придбанні, не проводила в квартирі ремонтні роботи для того, щоб зробити її придатною для проживання, також відповідач не приймала участі в облаштуванні спірної квартири, сплаті комунальних послуг, утриманні квартири в належному стані. Але не дивлячись на це відповідач звернулася до суду та рішенням Сєвєродонецького міського суду № 428/2476/14-ц від 13 червня 2015 року ОСОБА_2 виділено у власність ? частку квартири АДРЕСА_2. З рішенням апеляційного суду ОСОБА_1 вдалося ознайомитися лише у червні 2015 року і саме тому він дізнався, що має право на звернення до суду з позовом до ОСОБА_2 для відшкодування коштів, особисто їм витрачених на ремонт, облаштування та утримання спільної з його колишньою дружиною квартири. Саме усе це і стало поштовхом для звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_4 не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилася, про причину неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином (оголошення в газеті «Урядовий Кур'єр» № 161 від 03 вересня 2015 року). Зави про розгляд справи за її відсутності не надходило.

В судове засідання третя особа не з'явилася, про причину неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник позивача не заперечувала проти розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.

У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно із копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6, виданим 14 серпня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецького міського управління юстиції, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 14 серпня 2004 року зареєстрували шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 378. Прізвище дружини після одруження - ОСОБА_2.

Згідно із копією рішення Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 1293 від 01 липня 2008 року за ОСОБА_1 оформлено право приватної власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2.

Згідно із копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_4, виданого 03 липня 2008 року Сєвєродонецькою міською радою та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № НОМЕР_7 від 04 липня 2008 року, квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

Згідно із копією акту обстеження місця проживання № 6 від 13 травня 2015 року ОСББ «Гвардійський НОМЕР_8» ОСОБА_1 з 2010 року мешкає за адресою: АДРЕСА_1

Згідно із копією рішення Сєвєродонецького міського суду від 07 листопада 2012 року по справі № 428/6171/2012 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний.

Згідно із копією акту обстеження місця проживання № 7 від 13 травня 2015 року ОСББ «Гвардійський НОМЕР_8» ОСОБА_1 мешкає з 2011 року за адресою АДРЕСА_1, разом із ОСОБА_3.

Згідно із копією акту від 01 вересня 2014 року ОСББ «Гвардійський НОМЕР_8» ОСОБА_2 з 2011 року не мешкає за адресою: АДРЕСА_1

Згідно із копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_9, виданим 12 жовтня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 12 жовтня 2013 року зареєстрували шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 602.

Згідно із копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_10, виданим 09 квітня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4, про що зроблено відповідний актовий запис № 308. Батьком записаний ОСОБА_1, матір'ю - ОСОБА_3.

Згідно із копією рішення Сєвєродонецького міського суду від 13 червня 2014 року по справі № 428/2476/14-ц визнано квартиру АДРЕСА_1 об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Виділено у власність ОСОБА_2 ? частку квартири АДРЕСА_1.

Вищевказане рішення суду залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17.02.2015 року. Також у вказаній ухвалі апеляційним судом зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування коштів, які він особисто витратив на ремонт, облаштування та утримання спірної квартири.

Згідно із копією прибуткового касового ордеру № 274 від 05 липня 2011 року ОСОБА_1 придбані та встановлені вікна, а також проведено скління балкону на загальну суму 13890 (тринадцять тисяч вісімсот дев'яносто) гривень 00 копійок.

Згідно із копією рахунка-фактури № ТВ-0000001 від 12 травня 2011 року ОСОБА_1 придбані дверні блоки, лінолеум, плитка полова на загальну суму 29400 (двадцять дев'ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

Згідно із копією товарного чеку № 4 від 01 березня 2013 року ОСОБА_1 придбані будівельні матеріали на загальну суму 23725 (двадцять три тисячі сімсот двадцять п'ять) гривень 00 копійок.

Згідно із копією товарного чеку № 16 від 14 квітня 2013 року ОСОБА_1 придбані двері та комплектуючі на загальну суму 11860 (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Згідно із копією товарного чеку № 20 від 25 квітня 2013 року ОСОБА_1 придбані сантехнічні матеріали на загальну суму 9560 (дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Згідно із копією товарного чеку № 31 від 15 травня 2013 року ОСОБА_1 придбані будівельні матеріали на загальну суму 32992 (тридцять дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 50 копійок.

Згідно із копією акта ТВ-0000001 від 20 травня 2013 року ОСОБА_1 оплачені роботи по ремонту квартири на загальну суму 21237 (двадцять одна тисяча двісті тридцять сім) гривень 00 копійок.

Згідно із копією прибуткового касового ордеру № 312 від 12 листопада 2011 року ОСОБА_1 придбані меблі для кухні, які за твердженнями представника позивача були вбудовані в кухню у квартирі і зараз є її невід'ємною частиною, на загальну суму 24318 (двадцять чотири тисячі триста вісімнадцять) гривень 00 копійок.

Згідно із копією прибуткового касового ордеру № 331 від 09 грудня 2011 року ОСОБА_1 придбані меблі у коридор, які за твердженнями представника позивача були вбудовані і також є невід'ємною частиною коридору в квартирі, на загальну суму 9700 (дев'ять тисяч сімсот) гривень 00 копійок.

Згідно із копією довідки № 5 від 12 травня 2015 року ОСББ «Гвардійський НОМЕР_8» ОСОБА_1 в період з 01.01.2011 року по 01.05.2015 року сплачено в рахунок квартирної плати за адресою: АДРЕСА_1, суму у розмірі 11461 (одинадцять тисяч чотириста шістдесят одна) гривня 84 копійки.

Згідно із копіями виписок по особовому рахунку № НОМЕР_11 від 21 травня 2015 року та згідно із копіями фіскальних чеків (а.с. 22-25) ОСОБА_1 сплачено за послуги водопостачання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, в період з січня 2011 року по травень 2015 року суму у загальному розмірі 7012 (сім тисяч дванадцять) гривень 11 копійок.

Згідно із копією виписки з особового рахунку № НОМЕР_12 від 19 травня 2015 року та копією виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 від 19.05.2015 року ОСОБА_1 сплачено за газопостачання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, в період з січня 2011 року по травень 2011 року суму у загальному розмірі 8754 (вісім тисяч сімсот п'ятдесят чотири) гривні 04 копійки (6784,04 грн. + 1970,00 грн.)

Згідно із копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_13 та згідно із інформацією, яка була надана на вимогу суду УДМС України в Луганській області, ОСОБА_2 з 18 вересня 2008 року по 18 квітня 2014 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

Суд зазначає, що у відповідності до ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 13 Конституції України власність зобов'язує.

На підставі ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 Цивільного кодексу України на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно із ст. 383 Цивільного кодексу України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Положеннями ст. 360 Цивільного кодексу України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Згідно матеріалів справи встановлено, що власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках, при цьому ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_2 не мешкає з 2011 року, в той час як ОСОБА_1 з ОСОБА_3 в квартири АДРЕСА_1 мешкають з 2011 року.

ОСОБА_1 в період з січня 2011 року по травень 2015 року робив ремонт в квартирі, облаштовував її та ніс витрати по утриманню квартири АДРЕСА_1, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Доказів рівномірної участі відповідача ОСОБА_2 у вищевказаних витратах суду не надано, хоча вона в якості власника 1/2 частки квартири повинна нести витрати по утриманню, облаштуванню та ремонту квартири.

Понесені позивачем витрати на ремонт квартири, облаштування та утримання квартири підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме судом встановлено, що:

- позивачем понесені витрати зі сплати комунальних послуг в квартирі в загальному розмірі 27227 грн. 99 коп. (8754,04 грн. за сплату послуг по газопостачанню + 11461,84 грн. за сплату послуг по квартирній платі + 7012,11 грн. за сплату послуг по водопостачанню);

- позивачем понесені витрати по ремонту квартири в загальному розмірі 176682 грн. 50 коп. (13890,00 грн. + 29400,00 грн. + 23725,00 грн. + 11860,00 грн. + 9560,00 грн. + 32992,50 грн. + 21237,00 грн. + 24318,00 грн. + 9700,00 грн.)

Отже, виходячи із рівності часток сторін у праві спільної часткової власності на спірну квартиру, суд вважає законним та справедливим рівний поділ витрат на ремонт квартири, облаштування та утримання квартири між сторонам, внаслідок чого з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму відшкодування витрат по поліпшенню та облаштуванню квартири у розмірі 88341 грн. 25 коп. (176682,50 грн. поділити на 2) та суму відшкодування витрат по утриманню квартири у розмірі 13613 грн. 99 коп. (27227,99 грн. поділити на 2).

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, понесених на ремонт облаштування та утримання спільного майна є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною квитанцією № 386 від 24 червня 2015 року про сплату судового збору у сумі 243,60 грн., квитанцією № 140 від 27 серпня 2015 року про сплату за оголошення в пресі у сумі 420,00 грн., у зв'язку із чим суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача вищевказані суми судових витрат.

Суд також враховує, що позивача було частково звільнено від сплати судового збору, у зв'язку із чим з відповідача в дохід держави на підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути суму судового збору, від сплати якої позивача було звільнено - 775,95 грн. (сума судового збору в повному розмірі 1019,55 грн. мінус 243,60 грн. (сума судового збору в розмірі, який було сплачено позивачем).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 197, 212-215, 223-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, понесених на ремонт, облаштування та утримання спільного майна, третя особа - ОСОБА_3, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, суму відшкодування витрат по поліпшенню та облаштуванню квартири у розмірі 88341 (вісімдесят вісім тисяч триста сорок одна) грн. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, суму відшкодування витрат по утриманню квартири у розмірі 13613 (тринадцять тисяч шістсот тринадцять) грн. 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, суму судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. та суму витрат за публікацію оголошення у пресі про виклик відповідача в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 775 (сімсот сімдесят п'ять) грн. 95 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Д. Б. Баронін