Вирок № 50742336, 21.09.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/5262/15-к

н.п. 1-кп/415/442/15

ВИРОК

Іменем України

21.09.15рік м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Старікової М.М.,

за участю: секретаря Соболь Ю.В.,

прокурора Авраменка О.М.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015130240001361 від 24.06.2015 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не судимого в силу ст. 89 КК України, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

З квітня 2015 року, ОСОБА_2, офіційно не звернувшись до Управління кадрового забезпечення Головного управління міністерства Внутрішніх Справ України в Луганській області з питань оформлення на службу, на усних домовленостях з керівництвом роти патрульної служби міліції особового призначення «Торнадо» при ГУ МВС України в Луганській області , почав проходити службу у вказаній роті, де отримав наступну вогнепальну зброю та бойові припаси: бойові набої калібру 9 мм у кількості 30 штук, бойові набої калібру 7,62х51 мм у кількості 30 штук, пістолет Макарова № КЕ 3405 1990 року випуску, ручні осколкові гранати РГД-5 у кількості 2 штук, гвинтівку «Вепрь» серії АЕ 2931, які під час проходження служби постійно зберігав при собі.

Наказом Міністра Внутрішніх Справ від 18 червня 2015 року № 724 рота патрульної служби міліції особового призначення «Торнадо» при ГУМВС України у Луганській області була розформована та підлягала роззброєнню, але ОСОБА_2, ігноруючи цей наказ , залишив при собі надані йому вогнепальну зброю та бойові припаси. Починаючи з 18 червня 2015 року ОСОБА_2 маючи намір на незаконне зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу переніс їх за своїм тимчасовим проживанням за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_6, де зберігав їх без передбаченого законом дозволу до 24 червня 2015 року.

24 червня 2015 року співробітниками міліції у приміщенні спальних кімнат будівлі, розташованої за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Сєрова, буд. 37-а. в період часу з 11 години 30 хвилин до 15 години 45 хвилин, в ході огляду місця події, було виявлено та вилучено: бойові набої калібру 9 мм у кількості 30 штук, бойові набої калібру 7,62х51 мм у кількості 30 штук, які згідно висновку балістичної експертизи № 216 від 25.06.2015 року відносяться до категорії боєприпасів та придатні для стрільби; пістолет Макарова № КЕ 3405 1990 року випуску, який згідно висновку балістичної експертизи № 216 від 25.06.2015 року відноситься до категорії вогнепальної зброї та придатний для стрільби; ручні осколкові гранати РГД-5 у кількості 2 штук, які згідно висновку вибухотехнічної експертизи № 223 від 14.07.2015 року придатні до вибуху та гвинтівку «Вепрь» серії АЕ 2931, яка, згідно висновку балістичної експертизи № 245 від 13.08.2015 року, відноситься до вогнепальної зброї та придатна для стрільби, які ОСОБА_2 зберігав у вказаному приміщенні без передбаченого законом дозволу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України не визнав та пояснив, що приблизно 15 квітня 2015 року з метою захисту територіальної цілісності України від агресора він вступив до роти патрульної служби міліції особового призначення «Торнадо» при ГУ МВС України в Луганській області, яка на той час була розташована у місті Привілля Луганської області, як доброволець. На підтвердження чого йому керівництвом роти були видані внутрішня карточка та довідка про те, що він являється добровольцем роти патрульної служби міліції «Торнадо» ГУМВС України в Луганській області, документів співробітника міліції у нього не було. Паспорт свій він здав на зберігання начальнику штаба ОСОБА_3. Приблизно наприкінці квітня 2015 року приїхав командир роти ОСОБА_4, та після проведення співбесіди з ним та іншими добровольцями, зброярем роти з позивним «Грузин» за розпорядженням командира на постійне зберігання йому було видано: бойові набої калібру 9 мм у кількості 30 штук, бойові набої калібру 7,62х51 мм у кількості 30 штук, пістолет Макарова № КЕ 3405 1990 року випуску, ручні осколкові гранати РГД-5 у кількості 2 штук та гвинтівку «Вепрь» серії АЕ 2931, про що останнім було зроблено запис у відповідному журналі. З питань оформлення на службу офіційно до Управління кадрового забезпечення ГУ МВСУ в Луганській області не звертався,однак йому відомо, що керівництво роти неодноразово зверталось з вимогою зарахувати його до роти. У даній роті служили приблизно 170 осіб, із них 110 осіб були добровольцями. Під час перебування його у роті «Торнадо» він числився як снайпер та розвідник, в його обовязки також входило патрулювання окраїн міста Привілля, Лисичанська та Рубіжного. Коли він виходив у патрулювання гранати з собою не брав, так як не було необхідності. Після патрулювання він завжди повертався на базу. Приблизно 16-17 червня 2015 року він пішов у зовнішній патруль з метою спостереження за пересуванням бойової техніки. Подзвонивши командиру групи з позивним «Барс», останній повідомив, що поки що повертатись до бази не варто, оскільки базу збирались штурмувати. Щоб серед дня не носити з собою гвинтівку та рюкзак, він сховав її в районі пивзаводу міста Лисичанська, а вечорі забрав її та пішки пішов до готелю за адресою вул. Сєрова, буд. 37 «а», де на той час розташовувалась ДРГ «Патріот» щоб визначитись, що йому робити далі, оскільки як щоб роту «Торнадо» дійсно було розформовано він би обовязково здав цю зброю. 24 червня 2015 року співробітниками міліції було проведено огляд кімнати у даному готелі, де він тимчасово проживав, якими й було вилучено зброю,бойової припаси та гранати. Відповідаючи на питання зазначив, що йому було відомо про те, що базу розташування роти «Торнадо» було оточено, однак ніякі накази про розформування роти чи про здачу зброї йому не зачитувались та офіційно не доводились, те що хтось-там у рупор щось можливо і кричав він не чув. При цьому на офіційній сторінки МВС України міністром МВС було зазначено, що конфлікт з ротою «Торнадо» вичерпаний. Його колеги по службі, не говорили йому, що уходять з причини розформування роти. Крім того на даний час роту не розформовано, її перевели у сел. Боярка у Київській області. Вину не визнає, оскільки наказ про розформування роти та її роззброєння до нього не доводили, а якщо такий наказ і був, то строк на ліквідацію роти встановлений 2 місяця.

Не дивлячись на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_2 його вина за викладених вище обставин у вчиненні носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу підтверджується сукупністю досліджених безпосередньо судом у судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.

Так, допитанийв судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що він офіційно проходив службу в роті патрульної служби міліції особового призначення «Торнадо» при ГУМВС України у Луганській області в якості «водія». В даному батальйоні зброя видавалась кожному, не тільки співробітникам міліції, а й добровольцям. ОСОБА_2 також являвся добровольцем, однак яку посаду займав у роті йому не відомо, у нього він бачив гвинтівку та пістолет. 18червня 2015 року до місця розташування роти «Торнадо» приїхали співробітники ГУМВС України в Луганській області, зачитали їм наказ про розформування роти та необхідність скласти зброю. Коли цей наказ зачитували всі добровольці та співробітники роти були на базі, в тому числі і ОСОБА_2 після оголошення наказу на наступний день коли приїхали кореспонденти, він здав зброю ОСОБА_3 з позивним «Горинич», розписався про це в журналі, забрав свій паспорт та залишив базу. ОСОБА_2 він пропонував піти разом, але він залишився. Приблизно 20 червня 2015 року до нього додому прийшов ОСОБА_2 при ньому була гвинтівка та ПМ, був дуже втомлений, відповідати на питання що трапилося не схотів. Після того як ОСОБА_2 пішов, в цей же день 20.06.2015 року йому подзвонив начальник кадрів роти «Торнадо» «Соник» та попросив його передати ОСОБА_2, щоб він віддав те що взяв, а бо залишив у нього, а вони заберуть і ніяких претензій не матимуть. Він зрозумів, що мова йшла про зброю, яку він бачив напередодні у ОСОБА_2. Він подзвонив обвинуваченому та розповів йому про розмову з «Соником», на що ОСОБА_2 сказав, що розбереться сам. Відповідаючи на питання сторони захисту зазначив, що особисто як зачитували наказ не чув, оскільки особу, яка зачитувала наказ на базу не впустили, і наказ зачитували за територією бази, однак ті бійці що чули, повідомили їм про це. Офіційно під підпис його ніхто з наказом не ознайомлював. Потім приїхав виконуючий обовязки командира роти «Торнадо» ОСОБА_6 з позивним «Охотник» та повідомив, що їм потрібно негайно скласти зброю. Коли він залишив табір та здав зброю базу «Торнадо» було оточено, з ним також залишили базу та склали зброю багато інших бійців роти.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що з 05 травня 2015 року він являвся добровольцем роти патрульної служби міліції особового призначення «Торнадо» при ГУ МВС України в Луганській області. ОСОБА_2 вже служив на цей час у даному батальйоні. Зброю їм видавав комбат ОСОБА_4, особисто, інформація про що заносилась до журналів. Добровольцям, які офіційно не являлись співробітниками міліції, видавали довідки про те, що вони являються волонтерами добровольцями. Кожен день вони несли службу та виходили на патрулювання в місто Привілля та околиці річки Сіверський Донець. На патрулювання Лисичанська не виходили, а лише їздили в місто за продуктами. На патруль виходили не менш ніж по 5 осіб. Наказом командира роти було заборонено патрулювати одноосібно. Точну дату не памятає, коли вони повернулись з патрулювання, їм повідомили, що командира роти ОСОБА_4 арештували та що базу «Торнадо» збираються оточувати. Після чого, на третій день вони були в облозі, всім бійцям роти повернули паспорти, а з інтернету побачили як їм зачитували наказ про розформування роти. На наступний день він повернув зброю зброяреві, той не хотів її приймати, однак він поклав зброю на кровать, повернув все, що було йому видано та залишив базу «Торнадо». Офіційно наказ до них ніхто не доводив. Він запропонував ОСОБА_2 поїхати з ними, на що той відмовився та сказав, що хоче перевестись у інший батальйон. Добровольців які б не знали про наказ про розформування та роззброєння у роті не було, оскільки чутки швидко поширювались. Паспорта повернули всім бійцям відразу.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що приблизно 20 червня 2015 року до нього додому за адресою: місто Лисичанськ, вул. Мєльнікова, 113 прийшов обвинувачений, знайомий його зятя ОСОБА_5 та попросив йому допомогти перенести речі, які знаходились біля пивзаводу, на що він погодився та запропонував пройти коротким шляхом. Коли вони підійшли в район пивзаводу, він залишився чекати обвинуваченого, який через деякий час повернувся з рюкзаком та з згортком, що було в рюкзаку та згортку він не цікавився, Після чого, повернувшись до нього додому, де вже знаходився його зять ОСОБА_5, обвинувачений прийняв душ, визвав таксі та поїхав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що 24 червня 2015 року приблизно об 11 годині він знаходився у складі слідчої оперативної групи пі час проведення огляду місця події у готельному комплексі «Венеція», розташованого за адресою: місто Лисичанськ, вул. Сєрова, 37-А. В кімнаті № 5 на другому поверсі знаходився обвинувачений та інші співробітники міліції. На одній з кроватей знаходився туристичний рюкзак, гвинтівка «Вепрь», оптичний приціл, патрони калібру 7,62 в кількості якої не памятає, пістолет Макарова та боєкомплект к пістолету Макарова з кількістю патронів, що він не памятає та дві ручних гранати РДГ. Все було вилучено в присутності понятих. ОСОБА_2 пояснив, що гвинтівка та пістолет належать йому. В іншій кімнаті, де знаходився чоловік узбецької національності було вилучені патрони калібру 5,45, ракетниці, бойову гранату та два магазини.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що 24 червня 2015 року приблизно об 11 годині вона у складі слідчої оперативної групи виїжджала для проведення огляду місця події у готельному комплексі «Венеція», розташованого за адресою: місто Лисичанськ, вул. Сєрова, 37-А. Були присутні поняті, власник готелю та інші співробітники міліції. В одній із кімнат на другому поверсі, де знаходився ОСОБА_2 було вилучено вогнепальну зброю гвинтівку «Вепрь», приціл, пістолет Макарова та патрони до нього, два магазину до пістолету Макарова, патрони калібру 7,62 мм та гранати у якій кількості не памятає. Патрони до АК були виявлені у іншій кімнаті, в якій знаходився чоловік узбецької національності. Також в кімнаті, де знаходився ОСОБА_2 було вилучено телефон та ніж.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що він являється володільцем готельного комплексу «Венеція», розташованого за адресою: місто Лисичанськ, вул. Сєрова, 37-а. Точну дата не памятає, влітку 2015 року він приїхав до готелю, де познайомився з ОСОБА_2, який на той час проживав на другому поверсі готелю. Він представився йому як боєць роти «Торнадо», був одягнений у цивільний одяг, зброї у нього він не бачив. Хто в якій кімнаті проживав йому не відомо, з листопада 2014 року на території готельного комплексу розташовувався підрозділ «Патріот». Він був присутній коли проводився у готелі огляд місця події. Що було вилучено під час проведення огляду сказати не може, бачив лише тубуси, які не належали ОСОБА_2, гранати та запали.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що у червні 2015 року він був запрошений у якості понятого при проведенні огляді місця події у готельному комплексі «Венеція», де в кімнаті, в якій знаходився ОСОБА_2 на кроваті знайшли пістолет, а під кроваттю рюкзак з 2-ма гранатами та гвинтівку, яка була завернута у поліетиленовий мішок білого кольору. Також були вилучені приціл, тринога під приціл та ніж. Обвинувачений поясняв, що все виявлене належить йому. В іншій кімнаті, де знаходився чоловік узбецької національності було вилучено два «рожка» та патрони.

Згідно даними, які містить досліджений в судовому засіданні протокол огляду місця події від 24.06.2015 року та фото таблиця до нього (а.с. 9-29) під час проведення якого за адресою місто Лисичанськ, вул. Сєрова, буд. 37 «а» в кімнаті за № 5 було виявлено та вилучено предмети зовні схожі на патрони з маркуванням 7,62х51 в загальній кількості 30 штук; предмети зовні схожі на патрони до ПМ калібру 9мм в загальній кількості30 штук; предмети зовні схожі на бойові припаси гранати РДГ -5 з маркуванням В-121-71Т,В175-82Т в кількості 2 штук; шеврон зеленого кольору на написом «Спецпідрозділ МВС України «Торнадо», предмет зовні схожий на ніж з рукояткою у вигляді твариної ноги довжиною 155 мм з лезом шириною 35 мм, предмет зовні схожий на ПМ з написом КЕ 340590пс, предмет зовні схожий на зброю гвинтівку з написом Вепрь-308супер 308Wln з маркуванням ЕА 2931 та інші предмети заборонені у громадському обороті.

Відповідно до висновку судової балістичної експертизи № 216 від 25.06.2015 року (а.с.65-70):

- патрони в кількості 30-ти штук калібром 9 мм, вилучені у ході проведення огляду місця події за адресою: місто Лисичанськ, вул. Сєрова, буд. 37 «а» відносяться до категорії боєприпасів, виготовлені промисловим способом, є патронами до пістолета Макарова (ПМ) та придатні до стрільби;

- патрони в кількості 30-ти шт. калібром 7,62х51, вилучені у ході проведення огляду місця події за адресою: місто Лисичанськ, вул. Сєрова, буд. 37 «а» відносяться до категорії боєприпасів, є мисливськими патронами калібру 308Win виготовлені промисловим способом на базі зразка 1947 року призначені для стрільби з мисливських гвинтівок іноземного та вітчизняного виробництва, а також в деяких моделях військової зброї іноземного та вітчизняного виробництва та придатні до стрільби;

- предмет зовні схожий на пістолет Макарова з маркуванням КЕ 3405, 1990 року, вилучений у ході проведення огляду місця події за адресою: місто Лисичанськ, вул. Сєрова, буд. 37 «а» відноситься до категорії вогнепальної зброї, є 9мм пістолетом конструкції Макарова (ПМ)№ КЕ 3405-1990 року випуску, виробництва СРСР, виготовлений промисловим способом та придатний до стрільби.

Згідно з висновком вибохотехнічної експертизи № 223 від 14.07.2015 року (а.с. 118-121) предмети надані на експертизу являються в сукупності боєприпасом ручною осколкової гранатою РГД-5 у кількості двох штук та придатні до вибуху.

Відповідно до висновку судової балістичної експертизи № 245 від 13.08.2015 року (а.с. 208-210) предмет, зовні схожий на гвинтівку «Вепрь» серії АЕ 2931 2931, вилучений під час огляду місця події за адресою : місто Лисичанськ, вул. Сєрова, 37 «а», відноситься до категорії вогнепальної зброї. Карабін є вогнепальною зброєю калібром 308Win, мисливським карабіном моделі «Вепрь-308 супер» № ЕА 2931, виготовлений промисловим способом.

Як вбачається з копії наказу Міністерства Внутрішніх Справ України № 724 від 18.06.2015 року (а.с. 170) у звязку з наявністю обґрунтованої підозри деяких осіб роти патрульної служби міліції особливого призначення «Торнадо» в тому числі і командира роти у вчиненні низки тяжких злочинів на території Луганської області роту патрульної служби міліції особливого призначення «Торнадо» ГУ МВС України у Луганській області було ліквідовано.

На виконання вищевказаного наказу МВС України «Про ліквідацію роти патрульної служби особливого призначення «Торнадо» ГУМВС України в Луганській області» наказом Головного управління МВС України у Луганській області № 1593 від 19.06.2015 року було оголошено про перелік змін у штатах, забезпечення проведення позачергового атестування працівників роти патрульної служби «Торнадо» з метою визначення їх професійної придатності та можливості подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ.

Як вбачається з листа МВС України ГУМВС України в Луганській області громадянин ОСОБА_2 не є працівником роти патрульної служби міліції особливого призначення «Торнадо» ГУМВСУ, з питань оформлення на службу в ОВС до УКЗ ГУМВСУ не звертався (а.с. 172).

Згідно довідки від 03 червня 2015 року за підписом заступника командира КЗ РПСМОП «Торнадо» ОСОБА_3 (а.с. 242) ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 являвся добровольцем роти патрульної служби міліції особливого призначення «Торнадо» ГУМВС України у Луганській області та постійно знаходиться в місці розташування підрозділу.

Згідно довідки ГУМВС України в Луганській області від 15.07.2015 року № 8/1-1123 карабін «Вепрь» к.7,62 № ЕА 2931 на обліку ІІПС та ІП «Зареєстрована зброя», «Кримінальна зброя» не числиться, гр. ОСОБА_2 у відділ дозвільної системи про видачу дозволу на придбання, зберігання та носіння зброї не звертався, власником зброї на обліку «Зареєстрована зброя» не перебуває.

При встановлених обставинах суд вважає, що перераховані вище докази у своїй сукупності повністю підтверджують винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, а не визнання своєї виниОСОБА_2 суд розцінює як спосіб захисту та намаганняуникнутикримінальної відповідальності.

Суд критичної оцінює доводи обвинуваченого що йому не було відомо про розформування роти «Торнадо» та необхідності скласти зброю, оскільки його пояснення в цій частині спростовуються поясненнями свідка зі сторони обвинувачення ОСОБА_5 та свідка зі сторони захисту ОСОБА_7 сумнівів у правдивості яких суд не має, оскільки вони послідовні, логічні та узгоджуються між собою і з дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами. Так, свідок ОСОБА_5 зазначив, що наказ про розформування роти було зачитано 18.06.2015 року відповідальною особою через рупор за територією де розташовувалась база Торнадо, оскільки вхід на базу було заблоковано. На цей час всі бійці роти були на базі, в тому числі і ОСОБА_2. Потім приїхав виконуючий обовязки командира роти «Торнадо» ОСОБА_6 з позивним «Охотник» та повідомив, що їм потрібно негайно скласти зброю, тому він склав зброю і залишив територію бази, при цьому він пропонував обвинуваченому піти з ним, однак той відмовився. Крім того 20.06.2015 року йому на телефон дзвонив начальник кадрів роти «Торнадо» з позивним «Соник» та попросив передати ОСОБА_2 щоб він віддав те що взяв, і що до нього ніхто не буде мати ніяких претензій, а коли він про це повідомив ОСОБА_2, той сказав «що розбереться сам». Свідок ОСОБА_7 доброволець роти «Торнадо», також під час допиту в судовому засіданні пояснив, що хоча офіційно під підпис їм наказ ніхто не доводив, однак добровольців роти «Торнадо» які б не знали про наказ про розформування та роззброєння у роті не було, оскільки чутки швидко поширювались, тому він повернув зброю зброяреві, забрав паспорт та залишив базу. Він пропонував ОСОБА_2 поїхати з ним, на що той відмовився та сказав, що хоче перевестись у інший батальйон. При цьому суд вважає необґрунтованими доводи захисника, що ОСОБА_2 взагалі не повинен був виконувати ніякі накази Міністерства внутрішніх справ, так як цей наказ поширювався лише на співробітників міліції, а ОСОБА_2 таковим не являвся, оскільки рота «Торнадо» являлась добровольческою ротою патрульної служби особливого призначення та входила в структуру Міністерства Внутрішніх Справ, що свідчить про те, що всі бійці роти, незалежно від їх статусу, повинні виконувати законні команди МВС та підкорюватись воєнній дисципліні.

Згідно ст. 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У судовому засіданні стороною захисту не надано суду жодного доказу у частині її заперечень щодо вчинення обвинуваченим інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення.

Будь яких істотних порушеньКПК Українипід час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не вбачається.

Таким чином, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку, суд прийшовдо висновку про винуватістьОСОБА_2 увчиненні носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, а його дії правильно кваліфікованими за ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні обвинуваченому покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винного, який не працює, інвалідом не являється, раніше не судимий (в силу ст. 89 КК України) (а.с. 90-91), за місцем останньої реєстрації характеризується позитивно (а.с.99), під диспансерним наглядом у лікаря психіатра не перебуває, на обліку у лікаря нарколога не числиться (а.с. 97-98);

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Наявності критичної оцінки обвинуваченим своїх дій, готовності нести відповідальність за вчинене та правових підстав для визнання поведінки обвинуваченого такою, що свідчать про його щире каяття, судом не встановлено, а тому обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно дост. 66 КК України, суд не вбачає.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, відсутності обставин, що помякшують покарання, судвважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки останній вчинив умисний злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, суспільна небезпечність якого полягає в тому, що воно створює сприятливі умови для вчинення злочинів з використанням зброї та бойових припасів.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, з урахуванням особи обвинуваченого та його репутації, який одружений, раніше не судимий (в силу ст. 89 КК України), за місцем останньої реєстрації характеризується позитивно, має постійне місце проживання, що підтверджується актом обстеження на факт проживання ОСОБА_2 за адресою: Тернопільська область, м. Почаїв, вул. Паркова, 4, затвердженим міським головою м. Почаїва (а.с. 241), а також поведінку обвинуваченого до вчинення злочину, який виконуючи свій конституційний обовязок добровільно за власним бажанням, маючи вищу мотивацію та відданість обовязку став на захист інтересів держави, її територіальної цілісності з метою недопущення актів агресії на її території, а також відсутності тяжких наслідків від вчиненого злочину та обставин, що обтяжують покарання, суд вважає що виправлення ОСОБА_2 можливе без відбування покарання із застосуванням вимогст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Застосовуючи ст. 75 КК України, одночасно суд бере до уваги та враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, яка передбачає, що покарання має на меті не тільки кару, яка повинна відповідати принципам індивідуалізації, справедливості, гуманності, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

На підставі викладеного та з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, у суду виникло переконання в тому, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 немає необхідності в реальному виконанні покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2

Запобіжний захід обраний відповідно до ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 26 червня 2015 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 122, 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням:

- балістичної експертизи № 216 від 25.06.2015 року, що згідно довідки НДЕКЦ складає 537грн. 60 коп. (а.с. 64);

- дактилоскопічної експертизи №17 від 03.07.2015 року, що згідно довідки НДЕКЦ складає 306 грн. 90 коп.(а.с.81);

- вибухотехнічної експертизи № 223 від 14.07.2015 року, що згідно довідки НДЕКЦ складає 491 грн. 04 коп. (а.с. 117);

- судової криміналістичної експертизи № 1552/52 від 03.07.2015 року, що згідно довідки НДЕКЦ складає 368 грн. 28 коп. (а.с.136);

- балістичної експертизи № 245 від 13.08.2015 року, що згідно довідки НДЕКЦ складає 614 грн. 40 коп.(а.с. 207) підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Підстав для стягнення з обвинуваченого витрат на залучення експертів у звязку з проведенням балістичної експертизи № 217 від 25.06.2015 року (а.с.75-77) суд не вбачає у звязку зі зміною в судовому засіданні обсягу висунутого ОСОБА_2 обвинувачення у звязку з недоведеністю його вини у носінні і зберіганні бойових патронів калібру 5, 45 мм.

Суд також не вбачає підстав для стягнення з обвинуваченого витрат на залучення експертів у звязку з проведенням вибухотехнічної експертизи № 224 від 23.07.2015 року (а.с.128-131) оскільки надані на дослідження предмети розібрані пускові труби реактивних протитанкових гранат РПГ-22 у кількості 2-х штук відповідно до протоколу огляду місця події від 24.06.2015 року було виявлені не в кімнаті, де проживав обвинувачений ОСОБА_2 а в кімнаті відпочинку готелю «Венеція» та не ставились у вину обвинуваченого ОСОБА_2

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази по справі:

- шеврон спецпідрозліду МВС України «Торнадо», який відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області від 25.06.2015 року (а.с. 86) знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганскій області - підлягає знищенню;

- мобільний телефон марки «Samsung Dios», який відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського МВ ГУМВСУ переданий на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВСУ підлягає поверненню власнику обвинуваченому ОСОБА_2;

Згідно з п.2 ч. 9 ст. 100 КПК України майно, що було предметом кримінального правопорушення, повязаного з незаконним обігом , та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам, або знищується.

Як вбачається з довідки Управління матеріального забезпечення ГУ МВС України в Луганській області (а.с. 176) 9 мм пістолет Макарова ПМ № КЕ 3405-1990 року випуску перебуває на балансі роти патрульної служби міліції особливого призначення «Торнадо» МВС України в Луганській області, у звязку з чим суд вважає необхідним речовий доказ у справі пістолет ПМ № КЕ 3405-1990 року випуску, який відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського МВ ГУМВСУ (а.с. 225) знаходиться на зберіганні в камері речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області передати Управлінню матеріального забезпечення ГУ МВС України в Луганській області.

Речові докази:

бойові набої калібру 5,45 у кількості 92 шт., бойові набої калібру 9 мм у кількості 30 шт., бойові набої калібру 7,62х51 мм у кількості 30 штук, ручні осколкові гранати РДГ-5 у кількості 2-х шт., підшивачі УЗРГМ для ручних гранат у кількості 8 штук, гвинтівка «Вепрь» серії АЕ 2931, розібрані пускові труби реактивних протитанкових гранат РПГ-22 у кількості 2 штук, ніж, глушителі від вогнепальної зброї у кількості 6 штук, які відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського МВ ГУМВСУ передані на зберігання до камери речових доказів Лисичанського МВ ГУМВСУ (а.с. 225) підлягають знищенню;

- СД диск з записом допиту свідка ОСОБА_13, що відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського МВ ГУМВСУ переданий на зберігання до кімнати речових доказів (а.с. 225) долучити до матеріалів кримінального провадження.

Керуючись ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 263 КК Українита призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно дост. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою скасувати, звільнивши ОСОБА_2 з-під варти в залі суду негайно. Зарахувати в строк відбуття покарання термін перебування під вартою з 24.06.2015 року по 21.09.2015 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення:

- балістичної експертизи № 216 від 25.06.2015 року у сумі 537 (пятсот тридцять сім) грн. 60 коп. (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013);

- дактилоскопічної експертизи №17 від 03.07.2015 року у сумі 306 (триста шість) грн.90 коп. (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013);

- вибухотехнічної експертизи № 223 від 14.07.2015 року у сумі 491 (чотириста девяносто одна) грн.. 04 коп. (одержувач УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013);

- судової криміналістичної експертизи № 1552/52 від 03.07.2015 року у сумі 368 (триста шістдесят вісім) грн. 28 коп. (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013);

- балістичної експертизи № 245 від 13.08.2015 року у сумі 614 (шістсот чотирнадцять) грн. 40коп. (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази:

- шеврон спецпідрозліду МВС України «Торнадо»; бойові набої калібру 5,45 у кількості 92 шт., бойові набої калібру 9 мм у кількості 30 шт., бойові набої калібру 7,62х51 мм у кількості 30 штук, ручні осколкові гранати РДГ-5 у кількості 2-х шт., підшивачі УЗРГМ для ручних гранат у кількості 8 штук, гвинтівка «Вепрь» серії АЕ 2931, розібрані пускові труби реактивних протитанкових гранат РПГ-22 у кількості 2 штук, ніж, глушителі від вогнепальної зброї у кількості 6 штук, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУ МВС України в Луганській області знищити;

- пістолет ПМ № КЕ 3405-1990 року випуску, який знаходиться на зберіганні в камері речових доказів Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області передати Управлінню матеріального забезпечення ГУ МВС України в Луганській області.

- мобільний телефон марки «Samsung Dios», який переданий на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Лисичанського МВ ГУМВСУ повернути власнику обвинуваченому ОСОБА_2

- СД диск з записом допиту свідка ОСОБА_13, який знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів долучити до матеріалів кримінального провадження.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова