Рішення № 50742221, 23.03.2010, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 23.03.2010

ЄУ № 2-207/2010

Провадження №2-207/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2010 року Новопсковський районний суд Луганської області в складі головуючого судді Проньки В.В.

при секретарі Котовій О.Л.

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2»янової О.О, відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої ушкодженням здоров»я, майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з нього на її користь 865 грн. 20 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди та суму у розмірі 10000 грн., в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31.10.2009 р. приблизно о 23 год.25 хв. ОСОБА_4, знаходячись в стані алкогольного сп»яніння, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по площадці в районі Бару «Са-Рай» по вул. Леніна смт. Новопсков, не переконавшись в безпеці виконання маневру - розвороту ,скоїв на неї наїзд, в результаті чого вона отримала легкі тілесні ушкодження, у вигляді ушкодження лівої ноги, що підтверджено актом судово-медичного дослідження. В період з 02.11.2009 р. по 11.11.2009 р. вона знаходилася на амбулаторному лікуванні у лікаря-хірурга Ноовопсковського РТМО . В наслідок цієї події їй була завдана шкода здоровю, було пошкоджено її взуття та завдана моральна шкода. На придбання ліків та доставку до медичного закладу нею уло витрачено 465,20 коп., вартість ушкодженого взуття - чобіт складає 400 грн. Крім іатеріальних збитків їй завдано також моральної шкоди, яку вона оцінює в 10000 грн.

В судовому засіданні позивач, та представник позивача підтримали обставини викладені в озовній заяві, просять позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позов визнав частково, пояснивши, що згоден відшкодувати позивачу шкоду авдану ушкодженням здоров»я, тобто витрати на лікування. З вимогами про відшкодування оральної шкоди не згоден. Стосовно відшкодування майнової шкоди - вартості чобіт, то вважає, до позивачем в судовому засіданні не надані докази щодо їх пошкодження. Також відповідач азначив, що він намагався добровільно відшкодувати завдану шкоду, але позивач не погоджувався.

Вислухавши пояснення сторін, представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, атеріали про відмову в порушення кримінальної справи по факту ДТП, та адміністративний атеріал, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з аступного. Судом встановлені такі факти й відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 31.10.2009 р. приблизно о 23 год.25 хв. відповідач ОСОБА_4, іруючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по площадці в районі іру «Са-Рай» по вул. Леніна смт. Новопсков, не переконавшись в безпеці виконання маневру - звороту, скоїв наїзд на позивача ОСОБА_1 в результаті чого вона отримала тілесні ушкодження, саме : ушкодження лівої ноги, та було пошкоджено її взуття . Зазначені обставини визнаються оронами, та у чинність ч.І ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

При здійсненні наїзду на позивача відповідач був в стані алкогольного сп»яніння, що утверджено поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 Згідно постанови

Новопсковського районного суду від 12.11.2009 року відповідач визнаний винним у вчиненн адміністративного правопорушення передбаченого ч.І ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді 40 годин громадських робіт.

В наслідок отримання тілесних ушкоджень позивач в період часу з 02.11.2009 р. по 11.11.2009 р. знаходилася на амбулаторному лікуванні у лікаря-хірурга Новопсковського РТМО , що підтверджено копією листка непрацездатності та випискою з медичної картки (а.с.7, 12,13). Під час лікування нею було витрачено кошти на ліки, в сумі 332 грн. 70 коп., що підтверджується рецептами лікаря, та фіскальними чеками (а.с. 4-6,9).

Відповідно до ч.І ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа , яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я фізичній особі, зобов»язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, тощо.

Таким чином, суд вважає, що заявлені вимоги про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров»я, а саме відшкодування витрат на придбання ліків у розмірі 332,70 грн. підлягають задоволенню . Разом з тим, суд відмовляє в задоволенні вимог щодо стягнення витрат на проїзд до лікарні у сумі 132,50 грн., оскільки вказані витрати не є шкодою у розумінні ст.22 ЦК України.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

В судовому засіданні встановлено, та визнавалося сторонами під час проведення попереднього судового засідання, що в звязку з ДТП позивачу було пошкоджено взуття - чоботи. В зв»язку з чим, суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен нести повну відповідальність за шкоду, завдану майну позивача - пошкодження взуття. Розмір шкоди підтверджується наданими позивачем документальними доказами - накладною № 25 від 15.10.2009 року, відповідно до якої вартість чобіт становить 400 грн., тому вимоги про відшкодування майнової шкоди підлягають задоволенню.

Суд не приймає відмову відповідача від визнання в попередньому судовому засіданні обставин того, що ним було пошкоджено взуття (чоботи) позивача, оскільки під час судового розгляду справи відповідач не довів, що він визнав ці обставини внаслідок помилки, обману, насильства, погрози, тяжкої обставини, тощо, що у чинність ч.І ст.178 ЦПК України могло б бути підставами для прийняття відмови сторони від визнання обставин.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Відповідно до Постанови № 4 від 31.03.1995 року Пленуму Верховного суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайново'О шкоди», моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв*язку з ушкодженням здоров я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

При вирішенні питання щодо розміру моральної шкоди, суд приймає до уваги, що в результаті ДТП позивач перенесла фізичний біль та страждання у зв'язку з ушкодженням здоров'я, та пошкодженням майна. При цьому суд вважає, що заявлена позивачем до відшкодування сума моральної шкоди в розмірі 10000 грн. є значно завищеною, оскільки не відповідає критеріям

пошкодженням майна. При цьому суд вважає, що заявлена позивачем до відшкодування сума моральної шкоди в розмірі 10000 грн. є значно завищеною, оскільки не відповідає критеріям розумності, справедливості та достатності відшкодування шкоди . З урахуванням глибини душевних страждань позивача, тривалості та характеру вимушених змін у звичному укладі життя позивача, суд вважає за необхідне вимоги в цій частині задовольнити частково, зменшити заявлену суму до 1500 грн. Також суд враховує ту обставину, що відповідач мав намір добровільно відшкодувати завдану шкоду, але позивач не погоджувалася .

У чинність ч.І ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судовий збір та витрати пов»язані з інформаціно-технінчим забезпеченням розгляду цивільної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 23, 1166, 1167, 1187, 1195 ЦК України, ст. ст.10,11, 60, 61, 88, 212- 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоровя, майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнуту з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 732 (сімсот тридцять дві) грн. 70 коп. в рахунок відшкодування шкоди завданої ушкодженням здоровя, та відшкодування майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1500 (одну тисячу їіятсот) грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави мито у розмірі 51 грн., та судові витрати, повязані з інформаційно - технічним забезпеченням розгляду цивільної справи у Новопсковському районному суді Луганської області у розмірі 120 грн. на рахунок управління Державного казначейства України для перерахування до спеціального фонду Державного бюджету по КЕКД 22050000 „Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах, розрахунковий рахунок: 31210259700223 в УДК в Луганській області, код 24046685, МФО 804013.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може подано протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено в нарадчій кімнаті 24.03.2010 р.