Рішення № 50740724, 16.09.2015, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/752/15-ц

Провадження № 2/378/256/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2015 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Галич Ю. М.

за участю секретаря: Заболотня Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тілігул», - треті особи Відкрите акціонерне товариство «Ставищепродтовари» в особі керуючого санацією ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ-Альянс +» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з названим позовом звернулись ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 які є власниками іменних цінних паперів ВАТ «Ставищепродтовари» (юридична адреса: Київська обл., смт. Ставище, пров. Радянський, 3, Код ЄДРПОУ 05583319) у кількості 122458,00 акцій, загальна частка яких в статутному капіталі ВАТ «Ставищепродтовари» становить 14,5296 %.

В травні 2015 року Позивачів було опитано у якості потерпілих, слідчим Ставищенського РВ ГУ МВС України в Київській області у рамках відкритого кримінального провадження зареєстрованого в ЄДРДР під №12014110280000015 за заявою ДП «Статус і К». /

В ході опитування Позивачам стало відомо, що вказане вище кримінальне провадження було порушено у звязку із незаконним відчуженням нерухомого майна, яке належить ВАТ «Ставищепродтовари» на праві приватної власності. Вказане вище відчуження відбувалось шляхом підписання Договору купівлі-продажу № 01/12-03 від 15 січня 2003 року укладеного між ВАТ «Ставищепродтовари» та ТОВ «Тілігул».

Також Позивачам стало відомо, що підписання Договору купівлі-продажу №01/12-03 від 15 січня 2003 року укладеного між ВАТ «Ставищепродтовари» та ТОВ «Тілігул» відбувалось на підставі рішення загальних зборів ВАТ «Ставищепродтовари» від 16.08.2002 року.

Оскільки, у відповідності до Ухвали Господарського суду Київської області від 13.06.2008 року у справі № Б11/195-08/3 за заявою Дочірнього підприємства «Статус і К», було порушено провадження про банкрутство ВАТ «Ставищепродтовари», в квітні 2015 року. Позивачі звернулися до арбітражного керуючого ОСОБА_3, якого ухвалою Господарського суду Київської області у справі № Б11/195-08/3 було призначено керуючим санацією ВАТ «Ставищепродтовари».

Керуючим санацією ВАТ «Ставищепродтовари» ОСОБА_3 було повідомлено що, на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 29.08.2012 року, на ВАТ «Ставищепродтовари» проведено інвентаризацію майна та складено відповідний ОСОБА_4 від 17.07.2013 року.

ОСОБА_4 приймання-передачі документів та матеріальних цінностей ВАТ «Ставищепродтовари» від 18.06.2013 р., арбітражному керуючому ОСОБА_3 документів які підтверджують відчуження вказаних вище споруд ВАТ «Ставищепродтовари» не надавалось.

З інформації наданої Ставищеньким РУ МВС України в Київській області, нежитлові будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: Київська обл., смт. Ставище, Перший провулок Радянський 1, б. З та належать ВАТ «Ставищепродтовари», були відчужені Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІЛІГУЛ» Товариству з обмеженою відповідальністю «ВВ-Альянс+» на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 06.06.2013 року, який посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5.

У якості правовстановлюючого документа на відчужуване майно ТОВ «ТІЛІГУЛ» приватному нотаріусу ОСОБА_5В було надано Договір купівлі-продажу № 01/12-03, укладеного між ВАТ «Ставищепродтовари» та ТОВ «ТІЛІГУЛ» 15 січня 2003 року на підставі Протоколу Загальних зборів акціонерів ВАТ «Ставищепродтовари» № 4 16.08.2002 року, та ОСОБА_4 приймання-передачі нерухомого майна підписаний сторонами вказаного договору 17 січня 2003 року.

З положень Статуту ВАТ «Ставищепродтовари», вбачається:

- п. 10.1.1. Вищим органом Товариства є загальні збори;

- п. 10.1.3. Реєстрація акціонерів (їх представників) здійснюється згідно з реєстром Акціонерів в день проведення загальних зборів виконавчим органом Товариства або реєстратором.

-літ. И, п. 10.1.5. до компетенції Загальних зборів товариства належить, прийняття рішення (надання згоди) про надання в заставу, передачу в оренду будь яким чином відчуження нерухомого майна.

-10.1.12. Про час та місце проведення Загальних зборів сповіщаються власники іменних акцій шляхом публікації в місцевій пресі та публікується інформація в одному з офіційних видань ВР України, КМ України, Комісії по цінним паперам та фондового ринку. У повідомленні вказується: дата та час проведення Загальних зборів товариства, адреса за якою будуть Проводитися Загальні збори товариства, порядок денний. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до проведення зборів.

Оскільки, жодних повідомлень або публікацій про проведення 16.08.2002 року Загальних зборів ВАТ «Ставищепродтовари» не робилось, можна прийти до висновку, що Загальні збори товариства не проводились, а протокол № 4 від 16.08.2002 року, про наявність якого стало відомо з матеріалів кримінальної справи, є підробленим.

Оскільки в жодному фінансовому звіті ВАТ «Ставищепродтовари» в період з 2003 року по сьогоднішній день (який повинен передаватись на затвердження Загальних зборів товариства) не відображається зарахування оплати за відчуження вказаних вище споруд на розрахунковий рахунок ВАТ «Ставищепродтовари», то вказані обставини є доказом того, що Договір купівлі-продажу №01/12-03 від 15 січня 2003 року не укладався і реальне відчуження ВАТ «Ставищепродтовари» на користь ТОВ «ТІЛІГУЛ» нерухомого майна не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

ОСОБА_4 ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а ч. 2, 4 ст. 203 ЦК України визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Враховуючи викладене позивачі просять визнати недійсним, з моменту укладання, Договір купівлі - продажу №01/12-03 від 15.01.2003 року між ВАТ «Ставищепродтовари» та ТОВ «ТІЛІГУЛ», та покласти судові витрати на ТОВ «ТІЛІГУЛ» та стягнути на користь Позивачів суму судового збору, сплаченого за розгляд позову судом.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6, позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що просить визнати недійсним, з моменту укладання, Договір купівлі - продажу №01/12-03 від 15.01.2003 року між ВАТ «Ставищепродтовари» та ТОВ «ТІЛІГУЛ», поскільки він укладений особою яка не мала дієздатності та невідомо хто підписав договір без повноважень на те, поскільки загальні збори ВАТ «Ставищепродтовари» не проводились, протокол № 4 від 16.08.2002 року є підробленим. Також є підробленим реєстраційний напис на правовстановлюючому документі, в звязку з чим порушено кримінальну справу та ведеться на даний час розслідування і позивачі визнані потерпілими по даній кримінальній справі. В судовому засіданні преставник вказав, що спірний договір слід визнати недійсним з підстав передбачених ст. 203 ч.ч.2, 4 , поскільки особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності та правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ «ТІЛІГУЛ», позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що договір купівлі - продажу №01/12-03 від 15.01.2003 року між ВАТ «Ставищепродтовари» та ТОВ «ТІЛІГУЛ», є законним укладеним відповідно до чинного законодавства яке діяло на момент укладення договору тобто на 2003 рік і обовязкової реєстрації договору на той час не було, лише передача майна, а тому був укладений акт приймання передачі майна. Протокол загальних зборів товариства, № 4 від 16.08.2002 року є законним і ніким не визнаний недійсним.

В судовому засіданні представник третьої особи ВАТ «Ставищепродтовари» в особі ОСОБА_3, за дорученням від ОСОБА_3, ОСОБА_7, суду пояснив, що підтримує позовні вимоги позивача та його пояснення в повному обємі, також вважає, що необхідно встановити момент укладання договору, потрібно буде провести експертизу договору купівлі - продажу №01/12-03 від 15.01.2003 року між ВАТ «Ставищепродтовари» та ТОВ «ТІЛІГУЛ» та штампу БТІ. Вважає що до даних правовідносин не підлягає застосування законодавство яке діяло на 2003 рік, поскільки в той час ніякий договір не укладався, а в дійсності він укладений в 2013 році, та підроблено штамп реєстрації договору в БТІ, в звязку з чим порушено кримінальну справу та ведеться на даний час розслідування і позивачі визнані потерпілими по даній кримінальній справі.

В судовому засіданні представник третьої особи ТОВ « ВВ-Альянс+», позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що договір купівлі - продажу №01/12-03 від 15.01.2003 року між ВАТ «Ставищепродтовари» та ТОВ «ТІЛІГУЛ», є законним укладеним відповідно до чинного законодавства яке діяло на момент укладення договору тобто на 2003 рік. Звернув увагу на те, що господарським судом Київської області по справі № 911/1453/14 за позовом ВАТ «Ставищепродтовари» про визнання недійсним договору купівлі продажу № 01/12-03 від 15 січня 2015 року винесено рішення від 03.02.2015 року, який у задоволенні позову відмовлено. Рішеннями Київського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України вказане рішення залишено без змін. Існує рішення суду вступивши в законну силу, яким оцінено всі докази, що наведені позивачем у даній справі, як доказ його порушеного права. Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України-обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а тому просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачів, представника відповідача, представників третіх осіб та дослідивши матеріали справи вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 є власниками іменних цінних паперів ВАТ «Ставищепродтовари» (юридична адреса: Київська обл., смт. Ставище, пров. Радянський, 3, Код ЄДРПОУ 05583319) у кількості 122458,00 акцій, загальна частка яких в статутному капіталі ВАТ «Ставищепродтовари» становить 14,5296 %.(а.с.31).

ОСОБА_4 рішення господарського суду Київської області від 03 лютого 2015 року, відкрите акціонерне товариство «Ставищепродтовари» (далі ВАТ «Ставищепродтовари») звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тілігул» про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 15.01.2003 №01/12-03, укладеного сторонами, на підставі ст.215 ЦК України (55-60), господарським судом встановлено слідуючі факти;-

Відповідно до протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ «Ставищепродтовари» від 16.08.2002 прийнято, зокрема, рішення про продаж ТОВ «Тілігул» адмінбудинку, кондитерського цеху, безалкогольного цеху, майстерні крупорушки, складу ГЗМ, пропускного пункту, водонапірної башти, огорожі.

15.01.2003 між ВАТ «Ставищепродтовари» та ТОВ «Тілігул» укладено договір купівлі-продажу №01/12-03 (далі договір) .

За умовами відповідного договору позивач продає, а відповідач купує адмінбудинок, кондитерський цех, безалкогольний цех, майстерню крупорушки, склад ГЗМ, пропускний пункт, нежитлову будівлю, водонапірну башту, огорожу, які розташовані за адресою: Київська обл., Білоцерківський район, смт. Ставище, провулок Радянський, 3.

Загальна вартість обєктів купівлі-продажу, що відчужуються за відповідним договором, визначена сторонами у розмірі 345 531,89грн (п.1.3 договору); оплата за договором здійснюється протягом чотирьох місяців з моменту його підписання (п.1.4 договору).

ОСОБА_4 п.1.2 договору, відповідач (покупець за вказаним договором) набуває право власності на майно після підписання акту прийому-передачі.

Майно, яке є обєктом продажу за вказаним договором, передано позивачем ТОВ «Тілігул» згідно акту прийому-передачі 17.01.2003р.

Право власності на відповідне майно за ТОВ Тілігул» зареєстроване 06.06.2013, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Дійсність відповідного договору є предметом розгляду у даній справі.

Вказуючи на недійсність такого договору, позивач посилається на його мнимість.

Оскільки такий договір датований 2003 роком, до такого договору мають застосовуватись норми, які регулювали порядок укладення такого договору, підстави недійсності, на момент його укладення.

Так, відповідні відносини врегульовані норми ЦК УРСР.

Як вбачається із змісту ч.2 ст.41 ЦК УРСР, договір є двосторонньою угодою.

В силу ч.1 ст.58 ЦК УРСР, недійсною є угода, укладена лише про людське око, без наміру створити юридичні наслідки (мнима угода).

Таким чином, для встановлення того, що певна угода є мнимою, необхідно зясувати, чи виконувались зобовязання за нею, щоб підтвердило намір сторін на виникнення, зміну або припинення певних прав та обовязків за ним.

Оспорюючи дійсність відповідного договору, позивач, зокрема, посилається на те, що відповідно до матеріалів інвентаризації відповідне майно обліковувалось у ВАТ «Ставищепродтовари» у 2008 році.

Так, накладення арешту на майно, яке є обєктом купівлі-продажу за спірним договором, не може беззаперечно свідчити про те, що сторони не мали наміру на створення спірним договором для них певних правових наслідків з огляду на таке.

Так, відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.03.2006 на все майно ВАТ «Ставищепродтовари» накладено арешт .

Як вбачається з акту опису та арешту, 28.05.2008 на майно ВАТ «Ставищепродтовари» накладено арешт, у т.ч. на частину майна, яке є обєктом купівлі-продажу за спірним договором .

Однак, відповідний факт не може свідчити про те, що майно залишилось власністю позивача, оскільки сам факт накладення на нього арешту не встановлює право власності на нього. Так, особи, які вважають, що майно яке описано та арештовано, належить їм, можуть подавати позови про виключення його з акту опису та арешту, зняття з нього арешту тощо.

При цьому, за умовами спірного договору, право власності на обєкти купівлі-продажу переходить до ТОВ «Тілігул» після підписання акту приймання-передачі, а сам акт приймання-передачі підписаний сторонами 17.01.2003.

ОСОБА_4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. При цьому, в силу ч.4 вказаної норми, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

До набрання чинності ЦК України до 01.01.2004 виникнення права власності на нерухоме майно не повязувалось з моментом реєстрації відповідного права.

Підставою для виникнення права власності визначались певні юридичні факти, з якими закон повязував виникнення відповідного права, зокрема, факти передачі певного майна за договором, створення такого майна тощо.

Отже, оскільки акт приймання-передачі майна підписаний сторонами 17.01.2003, право власності на таке майно перейшло до ТОВ «Тілегул» 17.01.2003.

Посилання позивача на те, що у реєстровій книзі будівель будинковолодіння 3 по пров. Радянський під реєстровим №127, який вказаний на написі про реєстрацію спірного договору, зареєстровано перехід права власності за договором купівлі-продажу №2699 від 13.10.2004 не може бути беззаперечною підставою для висновку про те, що спірний договір не укладався, а є мнимим.

Так, як вже вказувалось, реєстрація переходу права власності за спірним договором до ТОВ «Тілегул» не мала обовязкового характеру, оскільки в момент переходу права власності до відповідача день підписання акту прийому-передачі перехід права власності не повязувався з моментом реєстрації такого права.

Зважаючи на підписання сторонами акту прийому-передачі майна обєкта купівлі-продажу за договором, яке у подальшому відповідачем відчужено третій особі, стверджувати про те, що відповідний договір укладений без наміру на настання наслідків, безпідставно, оскільки сам факт передачі такого майна свідчить про намір сторін такого договору.

Під час вирішення спору у даній справі, позивач також вказував на те, що фактично спірний договір є підробленим і дата його укладення, вказана на ньому, не відповідає фактичній даті підписання такого договору.

З метою встановлення чи дійсно спірний договір укладено 15.01.2003, а акт прийому-передачі до нього -17.01.2003, що має істотне значення для даної справи, оскільки у разі, якщо відповідні факти мали місце у інший час, можливо, до відносин сторін щодо укладення такого договору підлягають застосуванню інші норми законодавства, у т.ч. ті, що повязують момент виникнення права власності з моментом його реєстрації.

При цьому, як свідчить відповідь СВ Ставищенського РВ ГУ МВС України у Київській області, дійсно відповідні оригінали спірного договору та акту прийому-передачі до нього вилучені та передані до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення технічної експертизи, яка призначена у межах кримінального провадження №1201411028000005 від 20.01.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, за фактом службового підроблення договору №01/12-03 від 15.01.2003 купівлі-продажу нежитлових будівель.

При цьому, слід зазначити, що у разі закінчення розслідування вказаної кримінальної справи та встановлення вироком суду фактів підробки відповідного договору та акту, позивач має право звернутись до суду з заявою про перегляд рішення, прийнятого у даній справі за нововиявленими обставинами.

Враховуючи, що позивачі подали до суду позов до ТОВ «Тілігул» та третіми особами є ВАТ «Ставищепродтовари» в особі ОСОБА_3 та ТОВ « ВВ-Альянс+», про визнання недійсним договору купівлі продажу № 01/12-03 від 15 січня 2015 року, в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі, поскільки докази подані сторонами вже досліджувались під час розгляду справи в господарському суді, їм дана оцінка та викладені встановлені факти в рішенні від 03.02.2015 року, яким у задоволенні позову відмовлено. Рішеннями Київського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України вказане рішення залишено без змін. Існує рішення суду вступивше в законну силу, яким оцінено докази, що наведені позивачами у даній справі, як доказ їх порушеного права.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України-обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ніяких доказів та нововиявлених обставин по визнанню недійсним договору купівлі продажу № 01/12-03, від 15 січня 2015 року, позивачі та їх представник суду не надали. Невитребувані судом виписка з журналу реєстрації договору та статистичниі дані не можуть свідчити про недійсність вищезазначеного договору, крім того час реєстрації спірного договору та його дійсність є предметом розгляду в кримінальній справі зазначеній у рішенні господарського суду та підтверджено поясненнями як представника позивача так і поясненнями представників відповідача та третіх осіб.

Посилання позивачів на те, що загальні збори акціонерів 16.08.2002 року не проводилися і оголошення про їх проведення не піблікувалося в засобах масової інформації, а протокол №4 від 16.08.2002 року є підробленим, ніякими доказами не підтверджено та позивачі не ставили питання про визнання даного протоколу недійсним.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що просить визнати недійсним спірний договір, поскільки підписи на договорі не відповідають підписам осіб які його підписал, проте доказів цього суду не надав.

З мотивів визнання спірного договору недійсним за ч.ч. 2,4 ст. 203 ЦК України, поскільки представник позивачів вважає, що особа що вчиняла правочин не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності то суд вважає, що представник позивачів не надав суду переконливих доказів цього.

Зважаючи на відповідні обставини, заявлені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки не є доведеними позивачем.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 128, 225 ЦК України (1963 р.), ст. ст. 16, 203, 215, 316, 319, 321, 328 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тілігул», - треті особи Відкрите акціонерне товариство «Ставищепродтовари» в особі керуючого санацією ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ-Альянс +» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель відмовити.

Повне рішення виготовити на 22 вересня 2015 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Ю. М. Галич