Справа № 296/6365/15-а
2-а/296/245/15
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 серпня 2015 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Шалота К.В., розглянувши в порядку скороченого провадження одноособово адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області про визнання протиправними дій щодо неврахування для обчислення розміру пенсії інших виплат, з яких були нараховані і виплачені страхові внески, та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,
В С Т А Н О В И В :
До Корольовського районного суду м. Житомира звернулася ОСОБА_1 із вказаним позовом, в якому просить зобов"язати відповідача здійснити з 02.10.2006 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з врахуванням у складі заробітної плати інших виплат в сумі 9485,75 грн., а саме матеріальна допомога на оздоровлення в сумі 4070,36 грн., компенсація за невикористану щорічну основну та додаткову відпустки в сумі 2567,76 грн., винагорода за вислугу років в сумі 2705,69 грн. та індексація доходів громадян в сумі 141,94 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що Позивачу з 03 жовтня 2006 року призначено пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу". В подальшому Позивач звернулася до відповідача з заявою та довідкою Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі від 29.04.2015 №122 про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", згідно якої до складу його заробітної плати входять у тому числі "інші виплати", в які включаються матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та індексацію доходів громадян, проте при розрахунку пенсії Відповідачем такі виплати враховано не було про що повідомлено листом від 20.05.2015 р. №214/І-02, що на думку Позивача не відповідає вимогам Закону України "Про державну службу", Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Постанові Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. №865 "Про деякі питання вдосконалення розмірів заробітку для обчислення пенсії".
Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності із ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Представник відповідача подала до суду письмові заперечення, в яких посилаючись на положення ст. 33 Закону України "Про державну службу" вказувала, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та виплата індексації заробітної плати врахована для визначення розміру пенсії бути не може, а також те, що пенсія призначена в розмірі 90%, виходячи з даних про заробіток позивача, отриманих згідно довідок ГУ статистики у Житомирській області №652 та №653 від 03.10.2006 за період 24 календарних місяці з 01.10.2004 по 30.09.2006, в яких в графа «інші виплати» відсутня. Окрім того заперечувала проти включення до розрахунку заробітку «винагороди за вислугу років» в сумі 2705,69 грн, оскільки відповідно до довідки №309 від 24.03.2008, позивачу вказану надбавку встановлено в розмірі 40% в сумі 710 грн, у звязку з чим просила у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до абзацу 4 пункту 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року № 7 за результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав ухвалює законне рішення.
Судом встановлено, що з 03.10.2006 року позивачу ОСОБА_1 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України Про державну службу.
05 травня 2015 року позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі із заявою про перерахування та виплату пенсії з врахуванням інших виплат, а саме матеріальної допомоги на вирішення соціально побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати відповідно до Закону України "Про державну службу" та довідкою Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі від 29.04.2015 №123 про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".
Відповідно до вказаної довідки на усі виплати, включені у довідку, нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 8).
З листа Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі від 20.05.2015 р. №214/Г-02 про відмову в перерахнку (донарахування) пенсії, пов'язаного з включенням до складових заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення, сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань і суми індексації, отриманої позивачкою на її заяву, вбачається, що її пенсія розрахована в розмірі 90% від суми посадового окладу з урахуванням надбавок, передбачених Законом України «Про державну службу». Підставою відмови було вказано, що законодавством не передбачено урахування до заробітної плати «Інших виплат», крім тих, які визначені як складові заробітної плати відповідно до закону, а тому немає підстав для врахування їх до заробітної плати при обчисленні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с.10-12).
У відповідності до ст.37 ЗУ «Про державну службу», право на одержання пенсії державних службовців мають особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків не менше 25 років, для жінок не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків зароітної плати.
Згідно вимог ст.37-1 ЗУ «Про державну службу», у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 ЗУ «Про державну службу» визначено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Відповідно до ч.1 ст.66 ЗУ від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 ЗУ від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оплату праці» у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.
Аналіз наведених норм вказує на те, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Верховний Суд України вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні статей 33, 37 Закону № 3723-XII і в постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня 2013 року (справи №№ 21-430а11, 21-125а13, 21-97а13 відповідно) та зазначив, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Відповідно до ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Виходячи зі змісту ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом не беруться до уваги заперечення представника відповідача щодо відмови у включенні до розрахунку заробітку «винагороди за вислугу років», оскільки відповідно довідки №123 від 29.04.2015 року, вказана виплата врахована в заробітну плату (дохід) позивача для обчислення пенсії та на яку були нараховані страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.
Отже, системний аналіз вищенаведених норм діючого законодавства України та відповідна судова практика дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, індексація заробітної плати та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, компенсація за невикористану щорічну основну та додаткову відпустки, винагороду за вислугу років відповідно до Закону України "Про державну службу" входять до системи оплати праці державного службовця.
Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в місті Житомирі зробити перерахунок та виплачувати їй пенсію з урахуванням індексації, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову відпустки, винагороду за вислугу років відповідно до Закону України "Про державну службу" є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Щодо визначення початку періоду з якого позивачу слід здійснювати перерахунок пенсії, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статей 83, 84, 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статей 43, 44, 45, 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначення чи перерахунок пенсії проводиться виключно на підставі звернення (заяви) особи до відповідного територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі. Пенсія призначається чи перераховується з дня звернення, крім окремих випадків, передбачених згаданими Законами.
Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Як свідчать матеріали справи, Позивач звернулася до Відповідача з відповідною заявою та довідкою про здійснення перерахунку її пенсії - 05.05.2015 р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області.
З урахуванням норм вказаного вище Закону, ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії з 01.05.2015 року, у звязку з чим позовні вимог за період з 02.10.2006 р. по 30.04.2015 р. відповідно до норм чинного законодавства задоволенню не підлягають.
Окрім того, слід зазначити, що статтями 21, 105, 162 КАС України визначено, що адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.
Відповідно до п. 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
В той же ж час, до повноважень суду не належить здійснення встановлення (нарахування, перерахування) розміру перерахунку пенсії, тому що державою віднесені ці повноваження до компетенції Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області, а суд не може перебирати на себе функції вищевказаної установи та визначити (призначити) суму при призначенні пенсії.
Таким чином, здійснення перерахунку пенсії у певному розмірі є обов'язком Пенсійного фонду України, а у разі не згоди з таким перерахуванням (нарахуванням) позивач має право звернутися до суду та оскаржити таке нарахування.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з частковим задоволенням позову, суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини позову в сумі 36 грн. 54 коп. (73 грн. 08 коп. / 2).
Керуючись ст. ст. 8-11, 17, 69 - 72, 86, 87, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі Житомирської області щодо відмови у включенні до складу розрахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії державного службовця фактично отриманої матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плат, компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову відпустки, винагороду за вислугу років відповідно до Закону України "Про державну службу", з 01.05.2015 р.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Житомирі Житомирської області провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії державного службовця в розмірі 90 відсотків від її заробітної плати з урахуванням фактично отриманої матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, компенсації за невикористану щорічну основну та додаткову відпустки, винагороду за вислугу років відповідно до Закону України "Про державну службу" відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України в м.Житомирі від 29.04.2015 №123, починаючи з 01 травня 2015 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя К. В. Шалота
Судове рішення № 50735965, Корольовський районний суд м. Житомира було прийнято 03.08.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 296/6365/15-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: