Постанова № 507321, 05.03.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.07 р. Справа № 7/172а

Суддя господарського суду Донецької області Малашкевич С.А.

при секретарі судового засідання Волобуєвій А.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” м. Макіївка Донецької області

До відповідача: Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції м. Макіївка Донецької області

Про: визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000532330/0/7733 від 09.06.2006 р., № 000542330/0/7734 від 09.06.2006 р.

За участю:

Представника позивача: Баранов С.О. –довіреність № 0109/135 від 02.08.2006 р.; Мірошнікова О.В. –довіреність № 0109/1 від 10.01.2007 р.

Представника відповідача: Квачова Г.В. –довіреність № 5080/10/10-113-3 від 27.02.2007 р.; Колосова Ж.Ю. –довіреність № 5079/10/10-113-3 від 27.02.2007 р.

Суть справи:

Закрите акціонерне товариство „Макіївський металургійний завод” м. Макіївка звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Макіївка про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000532330/0/7733 від 09.06.2006 р., № 000542330/0/7734 від 09.06.2006 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на безпідставне прийняття податковим органом оспорюваних повідомлень-рішень, оскільки позивачем було правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, на підставі податкових накладних, виписаних за фактом придбання товарно-матеріальних цінностей від Товариства з обмеженою відповідальністю „Тієра” м. Донецьк.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, посилаючись на правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення, у зв’язку із завищенням позивачем суми бюджетного відшкодування за жовтень 2005 р. Відповідач зазначив, що однією з обов’язкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до Державного бюджету, а право на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Провадження у справі зупинялось до закінчення реорганізації Державної податкової інспекції у м. Макіївка.

Відповідачем були надані копії наказу ДПА у Донецькій області від 30.06.2006 р. № 264 „Про реорганізацію органів Державної податкової служби в містах Макіївці та Маріуполі”, копія свідоцтва про державну реєстрацію Макіївської ОДПІ. Згідно з Наказом Державної податкової адміністрації у Донецькій області № 264 від 30.06.2006 р. ДПІ у м. Макіївці, Гірницька МДПІ м. Макіївки, Центрально-Міська МДПІ м. Макіївки, ДПІ у Червоногвардійському районі м. Макіївки, були реорганізовані шляхом злиття, на їх базі було створено Макіївську об’єднану державну податкову інспекцію, яка є правонаступником прав та обов’язків реорганізованих державних податкових інспекцій.

Відповідач у зв’язку з реорганізацією, просить замінити його правонаступником—Макіївською об’єднаною державною податковою інспекцією.

Суд вважає можливим задовольнити подане клопотання та, на підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснити заміну відповідача його правонаступником.

Судом досліджені документи, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, копії яких долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив.

Закрите акціонерне товариство „Макіївський металургійний завод” м. Макіївка зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області та обліковується як платник податків та інших обов’язкових платежів у Державній податковій інспекції у м. Макіївка.

Державною податковою інспекцією у м. Макіївка була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” м. Макіївка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на розрахунковий рахунок в деклараціях за жовтень-листопад 2005 року. За результатами перевірки було складено акт № 308/23-4 від 31.05.2006 р., в яком були відображені порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, зокрема:

- завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за жовтень 2005 року на суму 82 739, 00 грн., за листопад 2005 року на суму 43 966, 00 грн.;

- завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду (вересень 2005 року) в сумі 111 520, 00 грн.;

- завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду (жовтень 2005 року) в сумі 135 637, 00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

1. № 0000542330/0/7734 від 09.06.2006 р. про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування на 135 637, 00 грн., визначення податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 91 671, 00 грн. та стягнення фінансових санкцій в сумі 45 835, 50 грн.;

2. № 0000532330/0/7733 від 09.06.2006 р. про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування на 111 520, 00 грн., визначення податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 28 781, 00 грн. та стягнення фінансових санкцій в сумі 14 390, 50 грн.

Позовною вимогою Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” м. Макіївка є визнання недійсними зазначених податкових повідомлень-рішень.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг в цілях їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податків.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з пп.. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України, будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг)—актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів у оплату вартості таких робіт (послуг).

14.09.2005 р. між Закритим акціонерним товариством „Макіївський металургійний завод” (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Тієра” було укладено договір постачання № 1703/05. Предметом зазначеного договору було визначено сировину—феромарганець та феросиліцій, для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до умов договору позивачем були виконані в повному обсязі зобов’язання по сплаті отриманої сировини ТОВ „Тієра” в загальній сумі 1 428 940, 44 грн. (з урахуванням ПДВ в сумі 247 156, 74 грн.).

На підставі виданих ТОВ „Тієра” податкових накладних № 140901, № 270907, № 270901 позивачем було сформовано податковий кредит за вересень 2005 року в сумі 111 520 грн., та на підставі податкових накладних № 061001, № 171001, № 181001, № 311001—податковий кредит за жовтень 2005 року в сумі 135 637 грн.

Судом встановлено і не заперечується відповідачем, що позивач мав належним чином оформлені податкові накладні.

Позивачем—ЗАТ „Макіївський металургійний завод” була отримана за договором постачання сировина (феромарганець та феросиліцій), яку він використовував у власній господарській діяльності, що підтверджується наданими суду документами. Придбання зазначених товарів для використання у власній господарській діяльності підприємства, зумовлює право позивача на формування податкового кредиту по таких операціях, на підставі відповідних первинних документів.

Відповідачем не оспорюється факт оплати позивачем ТОВ „Тієра” сировини за договором постачання № 1703/05 від 14.09.2005 р. та правомірність віднесення вартості такої сировини до складу валових витрат.

Оскільки ТОВ „Тієра” на момент здійснення господарських операцій з позивачем було зареєстроване як платник податку на додану вартість, що також не оспорюється відповідачем, то податкові накладні, на підставі яких був сформований податковий кредит позивача, були видані та враховані при податковому обліку правомірно.

Таким чином, позивачем були дотримані всі вимоги, встановлені Законом України „Про ПДВ”, щодо формування податкового кредиту за вересень-жовтень 2005 року.

В акті перевірки відповідач посилається на те, що до складу податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ за вересень-жовтень 2005 р. ЗАТ „Макіївський металургійний завод” віднесено ПДВ згідно податкових накладних, які неможливо підтвердити матеріалами зустрічних перевірок по взаємовідносинам з ТОВ „Тієра”, яке не є виробником відвантаженої сировини.

Підставою для зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ та визначення зобов’язання з цього податку відповідач зазначає той факт, що позивачем до складу податкового кредиту за вересень-жовтень 2005 року включені суми ПДВ по господарських операціях із ТОВ „Тієра”, який не подає звітності до податкових органів з березня 2006 року та не знаходиться за вказаною юридичною адресою. У зв’язку з такими обставинами, неможливо провести зустрічну перевірку цього контрагента та встановити факт включення ним до податкового зобов’язання, при обчисленні ПДВ, суми податку, сплаченого позивачем. За таких умов, відповідач вважає, що позивач не мав права включати суму сплаченого ним ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ „Тієра” до складу податкового кредиту у вересні-жовтні 2005 року.

Відповідно до п. 1.3 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку—особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у п.п. „а”, „в”, „г”, „д” п. 10.1 ст. 10 відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).

Таким чином, з вищенаведеного слідує, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця, та суму бюджетного відшкодування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підстав та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законодавством України.

Отже, податкові ограни не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює для цього підстав.

При цьому суд враховує, що такої ж думки дотримується й Верховний суд України в аналогічних справах (Постанова від 26.09.2006 р.).

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що обов’язковою умовою включення сум ПДВ до податкового кредиту є сплата цих сум до Державного бюджету, а право на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 67 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).

Чинне законодавство України, зокрема Закон України „Про ПДВ” не встановлюють обов’язку покупця сплачувати ПДВ до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою. Відповідно до положень Закону України „Про ПДВ” сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов’язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов’язок по сплаті цього податку до бюджету. В даному випадку, такий обов’язок безпідставно покладений податковою інспекцією на позивача, що суперечить нормам чинного законодавства.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статей 87, 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодовуються позивачеві з Державного бюджету України.

Керуючись, ст.ст. 19, 67 Конституції України, ст.ст. 1, 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст. ст. 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Замінити відповідача Державну податкову інспекцію у м. Макіївка його правонаступником—Макіївською об’єднаною державною податковою інспекцією.

Задовольнити позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” м. Макіївка про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000532330/0/7733 від 09.06.2006 р., № 000542330/0/7734 від 09.06.2006 р., прийнятих Державною податковою інспекцією у м. Макіївці.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Макіївці: № 0000542330/0/7734 від 09.06.2006 р. про зменшення ЗАТ „Макіївський металургійний завод” м. Макіївка суми бюджетного відшкодування на 135 637, 00 грн., визначення податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 91 671, 00 грн. та стягнення фінансових санкцій в сумі 45 835, 50 грн.; № 0000532330/0/7733 від 09.06.2006 р. про зменшення ЗАТ „Макіївський металургійний завод” м. Макіївка суми бюджетного відшкодування на 111 520, 00 грн., визначення податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 28 781, 00 грн. та стягнення фінансових санкцій в сумі 14 390, 50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” (ЄДРПОУ 33185989), вул. Металургійна 47, м. Макіївка, Донецька область, 86101, р/р 260023107491/980 в АКБ „Юнекс” м. Києва, МФО 322539, витрати по сплаті судового в сумі 3, 40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Сторонам у судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова викладена у повному обсязі 12.03.2007 р.

Суддя Малашкевич С.А.