Рішення № 50731524, 08.09.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5105/15-ц

2-о/0203/55/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

Головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Місюра К.А.

розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за заявою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, особа, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю – Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Статус Бізнес», банківська установа – Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Радабанк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулась до суду з вищевказаною заявою, в якій просили суд зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Радабанк» розкрити інформацію, що містить банківську таємницю відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Статус Бізнес».

В судове засідання представники сторін не з’явились, про причини неявки не повідомили.

В зв’язку з цим, з урахуванням положень ч.2 ст.197 та ч.2 ст.289 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за заявою у відсутності не з’явившихся представників сторін та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши викладені в заяві доводи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

В обґрунтування поданої заяви зазначається, що до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська надійшла постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2015 року у справі №904/6982/15 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Статус Бізнес» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. З метою проведення перевірки вказаного товариства було винесено наказ №608 від 12.08.2015 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного товариства та здійснено виїзд за податковою адресою останнього по вул.Метробудівська,3, офіс №7 в м.Дніпропетровську, за результатами якого встановлено, що за вказаною адресою товариство не знаходиться, про що складено відповідний акт. Крім того, інспекція зверталась до ліквідатора товариства з вимогою надати первинні документи до перевірки. Але відповідь ліквідатором надана не була. В зв’язку з цим, посилаючись на те, що інспекція позбавлена можливості здійснити всі передбачені законом заходи щодо контролю за своєчасністю та повнотою сплати податків та зборів Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Статус Бізнес», заявник просив розкрити банківську таємницю відносно товариства.

Згідно ч.1 ст.1076 ЦК України відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Згідно ч.1 ст.60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінан-сового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею.

Згідно п.2 ч.1 ст.62 вказаного вище Закону інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмову вимогу суду або за рішенням суду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.62 Закону інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками органам Державної податкової служби України на їх письмову вимогу з питань оподаткування або валютного контролю стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної або фізичної особи за конкретний проміжок часу.

Відповідно до ч.4 ст.62 Закону банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їх імена зазначені у документах, угодах та операціях клієнта.

Пунктом 20.1.3 ст.20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки, у порядку встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно п.73.4 ст.73 ПК України інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків надається в обсягах більших, ніж передбачені п.73.3 цієї статті, банками та іншими фінансовими установами контролюючим органам за рішенням суду. Для отримання такої інформації контролюючий орган звертається до суду.

Відповідно до ст.288 ЦПК України у заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено, зокрема, обґрунтування необхідності та обставини, за якими вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено та обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.

Як роз’яснено в п.12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.09.2011 року №10 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних та фізичних осіб», згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв'язку із цим у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.

Отже, враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Статус Бізнес» не знаходиться за місцем своєї реєстрації, в зв’язку з чим неможливо проведення перевірки, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви щодо розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.

Відповідно до п.14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.09.2011 року №10, ч.4 ст.62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їх імена зазначені у документах, угодах та операціях клієнта.

Разом із тим абз.1 п.3.5 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 року №267, передбачено, що банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть, якщо їх імена зазначені у документах, угодах, операціях клієнта, якщо інше не зазначено в дозволі клієнта іншого банку або рішенні (постанові) суду. Це означає, що лише за рішенням суду може бути розкрита особа/особи контрагента, номери його/їх рахунків у банках та інша інформація щодо неї/них, яка становить банківську таємницю, у взаємовідносинах із особою, відносно якої вимагається розкриття банківської таємниці.

Таким чином, вимоги заявника про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю із зазначенням контрагентів, є обґрунтованими та заява податкової інспекції підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.1076 ЦК України, ст.ст.60,62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст.20,73 Податкового кодексу України, ст.ст.197,288-290 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, особа, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю – Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Статус Бізнес», банківська установа – Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Радабанк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю - задовольнити повністю.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Радабанк» (код ЄДРПОУ 21322127, МФО 306500) розкрити Державній податковій інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області (49027, м.Дніпропетровськ, вул.Шаумяна,5) інформацію, що містить банківську таємницю відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Статус Бізнес» (код ЄДРПОУ 38528592) шляхом надання роздруківки реєстру електронних платіжних документів про рух грошових коштів по рахунку №304378-UA40010042, за період з дати відкриття рахунку по дату закриття рахунку, з зазначенням призначення платежу, дати, коду ЄДРПОУ та назви контрагентів.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п'ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя С.Ю.Казак