Постанова № 50725171, 15.09.2015, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа№751/6516/15-а

Провадження №2-а/751/214/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2015 року м. Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Деркача О.Г.,

при секретарі Гармаш-Лящинська М.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського міського центру зайнятості, треті особи Управління пенсійного фонду України в м. Чернігові, Державна податкова інспекція в м. Чернігові Головного управління державної фіскальної служби у Чернігівській області, Публічне акціонерне товариство «Будівельна компанія «Домобудівник», про зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.06.2015 ОСОБА_1 звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до Чернігівського міського центру зайнятості про зобовязання зарахування до страхового стажу періоду роботи в ПАТ «БК «Домобудівник» з 19.12.2013 по 20.04.2015; зобовязання призначення допомоги по безробіттю з 21.05.2015 на підставі ч. 1 ст. 22 та ст. 23 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у розмірі 70 % від його середньої заробітної плати (доходу) за останнім місцем роботи та виплату її, з урахуванням вже сплачених сум. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.04.2015 він звернувся до відповідача та отримав статус безробітного, його страховий стаж було визначено відповідачем як 9 років 7 місяців, проте до нього не було зараховано 1 рік та 4 місяці (період роботи з грудня 2013 року по квітень 2015 року) з підстав несплати роботодавцем страхових внесків за вказаний період. Зазначає, що 21.05.2015 наказом № НТ150521 йому було призначено допомогу по безробіттю (без врахування спірного страхового стажу) у мінімальному розмірі 544,00 грн. на місяць відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Вважає, що згідно діючого законодавства він має право на призначення допомоги по безробіттю з урахуванням його страхового стажу понад 10-ть років у розмірі 70 % від його заробітної плати. Вказує, що на підприємстві, де він працював (ПАТ «БК «Домобудівник») до 20.04.2015 та з якого був звільнений на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, в період з грудня 2013 року по квітень 2015 року роботодавцем не були сплачені відповідні страхові внески, а тому йому була призначена допомога у мінімальному розмірі. Проте, страхові внески при нарахуванні заробітної плати утримувались підприємством, яке є їх платником, а тому несплата даних внесків підприємством-роботодавцем не є підставою для відмови в призначені йому допомоги по безробіттю в належному розмірі. Згідно довідки про доходи та податки, виданої ПАТ «БК «Домобудівник» 10.06.2015, за період його роботи на підприємстві з грудня 2013 року по квітень 2015 року, кожного місяця з заробітної плати утримувались єдиний соціальний внесок та податок на доходи. Відповідні щомісячні та щорічні звіти щодо проведення вищезазначених відрахувань були подані підприємством-роботодавцем до УПФУ в м. Чернігові. Зазначає, що у червні 2015 року він звернувся до відповідача з заявою про зарахування до страхового стажу періоду роботи в ПАТ «БК «Домобудівник» з 19.12.2013 по 20.04.2015, призначення допомоги по безробіттю з 21.05.2015 на підставі ч. 1 ст. 22 та ст. 23 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у розмірі 70 % його середньої заробітної плати (доходу) за останнім місцем роботи та виплату її. Згідно відповіді Чернігівського міського центру зайнятості населення за № 05/2534 від 12.06.2015, йому було відмовлено у зарахуванні вищезазначеного страхового стажу та призначенні допомоги по безробіттю на підставі ч. 1 ст. 22 та ст. 23 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з підстав несплати ним та роботодавцем страхових внесків. Посилаючись на норми чинного законодавства, вважає, що обовязок сплати єдиного соціального внеску за своїх працівників покладений на роботодавця, а тому несплата своєчасно та в повному обсязі даного внеску не може позбавити його конституційного права на соціальний захист, а саме: права на допомогу по безробіттю. Таким чином, відповідач, призначаючи допомогу по безробіттю на підставі ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», діяв неправомірно, оскільки він має право на призначення допомоги по безробіттю з врахуванням страхового стажу відповідно до ч. 1 ст. 22 та ст. 23 цього Закону у розмірі 70 % від його заробітної плати.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 07.07.2015 до участі в розгляді справи в якості третіх осіб були залучені Державна податкова інспекція в м. Чернігові Головного управління державної фіскальної служби у Чернігівській області, ПАТ «БК «Домобудівник»

У судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав викладених у ньому та просива суд його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях (а.с.36-39).

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.32-33), клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Від представника УПФУ в м. Чернігові надійшли письмові заперечення (а.с.49), в яких просить відмовити в задоволенні позову, справу розглянути без участі їх представника.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 19.12.2013 позивач працював у ПАТ «БК «Домобудівник» та з 20.04.2015 звільнений з роботи по ст. 40 п. 1 КЗпП України за скороченням штатів, що підтверджується записами у його трудовій книжці (а.с.8-10). Крім того, з трудової книжки вбачається, що з 21.05.2015 позивачу розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст. 23 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Проте, розмір допомоги по безробіттю відповідач обчислив без зарахування до страхового стажу позивача період його роботи у ПАТ «БК «Домобудівник» з грудня 2013 року по квітень 2015 року, за які підприємство не сплатило єдиний страховий внесок.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначені ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», за умовами пункту 1 статті 1 якого загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи - підприємці.

Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи - це, зокрема, наймані працівники та особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами тощо (частина 1 статті 6 Закону №1533-ІІІ).

Одним із видів такого забезпечення є допомога по безробіттю, на отримання якої, за умовами частини 1 статті 22 Закону №1533-ІІІ, мають право залежно від страхового стажу застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. .

Частиною 1 статті 21 Закону №1533-ІІІ встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Отже, страховий стаж обчислюється як сума періодів, протягом яких особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та сплачувала страхові внески особисто або через рахунки роботодавця та роботодавцем.

За змістом пункту 14 частини 1 статті 1 Закону № 1533-III страхові внески це кошти відрахувань на страхування на випадок безробіття, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», кошти єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, спрямовані на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до пропорцій, визначених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI).

Статтею 4 цього Закону встановлено перелік осіб, які є платниками єдиного внеску це, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі.

З цим правом кореспондується обов'язок такого платника своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI), який підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону № 2464-V).

При цьому, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону № 2464-VI)

Адміністративну відповідальність за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску несуть посадові особи платників єдиного внеску (частина 1 статті 26 Закону № 2464-VI).

Виходячи зі змісту наведених норм, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи, підлягають обов'язковій сплаті і є гарантією матеріального забезпечення особи на випадок її безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин. Відповідальність за порушення умов та порядку сплати таких внесків покладено на платника єдиного внеску та його посадових осіб.

При цьому, особи, які сплачують такі внески через роботодавця, без сприяння державних органів позбавлені можливості безпосередньо і оперативно впливати на повноту і своєчасність такої сплати, що, фактично, у випадку неповної чи несвоєчасної сплати, означатиме порушення їх прав на отримання соціальних гарантій.

Як встановлено судом, під час роботи ОСОБА_1 у ПАТ «БК «Домобудівник» з грудня 2013 року по квітень 2015 року, з його заробітної плати роботодавцем відраховувались страхові внески в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи (а.с.13). Проте, ці внески роботодавець своєчасно в установленому порядку до бюджету не перерахував (а.с.41-47).

Механізм державного соціального страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.

Відомості про те, що орган, відповідальний за повноту та своєчасність сплати страхових внесків, у вказаний період вживав заходів на усунення порушень з боку ПАТ «БК «Домобудівник» з приводу несплати підприємством страхових внесків з грудня 2013 року по квітень 2015 року в матеріалах справи відсутні, що свідчить про відсутність контролю з боку уповноваженого органу, який в силу своїх повноважень був зобов'язаний вжити відповідних заходів щодо усунення порушень з боку роботодавця.

Отже, позивач не може бути позбавлений права на отримання соціальних гарантій через те, що орган, відповідальний за повноту та своєчасність сплати страхових внесків своєчасно не вжив дієвих заходів, що призвело до порушення гарантованого державою права на отримання позивачем допомоги по безробіттю.

А відтак, несплата підприємством страхових внесків, які роботодавець попередньо відрахував із заробітної плати працівника, не може бути підставою для позбавлення його права на отримання соціальних гарантій, оскільки це призведе до порушення принципу рівності особи перед законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи з 19.12.2013 по 20.04.2015 в ПАТ «БК «Домобудівник»; зобов'язання відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1, починаючи з 21.05.2015, допомогу по безробіттю на підставі ч. 1 ст. 22 та ст. 23 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у розмірі 70 % від його середньої заробітної плати (доходу) за останнім місцем роботи, з урахуванням вже сплачених сум.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2-9, 69-71, 158-163, 181 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Чернігівського міського центру зайнятості про зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов'язати Чернігівський міський центр зайнятості зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи з 19.12.2013 по 20.04.2015 в Публічному акціонерному товаристві «Будівельна компанія «Домобудівник».

Зобов'язати Чернігівський міський центр зайнятості призначити та виплатити ОСОБА_1, починаючи з 21.05.2015, допомогу по безробіттю на підставі ч. 1 ст. 22 та ст. 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у розмірі 70 % від його середньої заробітної плати (доходу) за останнім місцем роботи, з урахуванням вже сплачених сум.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.Г. Деркач