Рішення № 50717349, 15.09.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4366/15

Головуючий у першій інстанції Гайда-Герасименко О. Д.

Доповідач Процик М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючої судді Процик М.В.,

суддів Дрішлюка А.І., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі Решетник М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та в Білгород-Дністровському районі Одеській області до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої пенсії,

за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та в Білгород-Дністровському районі Одеській області на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 березня 2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року Управління пенсійного фонду України (далі УПФУ) в м. Білгород-Дністровському та в Білгород-Дністровському районі Одеської області звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення надміру сплаченої пенсії у розмірі 77627,15 грн.

В обґрунтування позову УПФУ в м. Білгород-Дністровському та в Білгород-Дністровському районі Одеської області посилалось на те, що 24 березня 2004 року, за зверненням ОСОБА_2, на підставі ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в УПФУ в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області йому було призначено пенсію по інвалідності ІІ групи від загальних причин захворювання на підставі наданого витягу з акту огляду у МСЕК серії 2-18 ОБ № 092599, виданого безстроково 24.03.2004 року Одеською обласною медико-соціальною експертною комісією № 2. (а.с.6) На виконання наказу головного управління ПФУ в Одеській області від 27.11.2013 року № 131 «Про проведення інвентаризації пенсійних справ та особистих рахунків» та наказу управління від 28.11.2013 року № 292 «Про проведення інвентаризації пенсійних справ та особистих рахунків» 13.12.2013 року за вих. №1335/05 спеціалістом управління було зроблено запит до Малиновської міжрайонної медико-соціальної експертної комісії з метою підтвердження встановлення ОСОБА_2 ІІ групи інвалідності загального захворювання. 21 жовтня 2014 року за вхід. № 226/10 на адресу Управління надійшла відповідь від Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії №2 від 14 січня 2014 року № 593 проте, що медична справа (акти огляду) на ОСОБА_2 в архіві МСЕК не значаться та документи по даним реєстраційних журналів не надходили. З'ясувалось, що ОСОБА_2 не мав права на отримання пенсії по інвалідності, у зв'язку з чим виплату йому пенсії було припинено, але в період з 24.03.2004 року по 31.01.2014 рік ним необґрунтовано отримано кошти у сумі 77627,15 грн.

Відповідач позов не визнавав, в останнє судове засідання не з'явився. В письмових заперечення відповідач зазначив, що УПФУ в м. Білгород-Дністровському та в Білгород-Дністровському районі Одеської області не надало будь-яких доказів, які б свідчили про подання ним недостовірних даних для призначення пенсії, чи про наявність недобросовісності або зловживань з його боку при отриманні пенсії, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 січня 2015 року у задоволенні позову Управління пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та в Білгород-Дністровському районі Одеській області до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої пенсії - відмовлено.

В апеляційній скарзі УПФУ в м. Білгород-Дністровському та в Білгород-Дністровському районі Одеській області просить рішення суду від 17 січня 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

До суду апеляційної інстанції сторони у судове засідання не з`явилися. Представник УПФУ просив справу розглянути за його відсутності.

Відповідач до апеляційного суду неодноразово не з'являвся, від отримання судової повістки ухилявся, проте надіслав апеляційному суду письмові заперечення, що свідчить про його безперечну обізнаність щодо перебування справи в апеляційному суді.

Згідно з ч.3 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

З урахуванням знаходження цивільної справи у суді з 06.04.2015 року та строків, передбачених ч.1 ст.303-1 ЦПК України, колегія суддів вирішила за можливе розглянути справу за відсутністю сторін.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги і матеріали справи в межах апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позову, з наступних підстав.

За правилами ч. 1 п. 3,4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач будь-яких належних та допустимих доказів недостовірності витягу з акту огляду МСЕК або її підроблення, чи про наявність зловживань з боку відповідача при отриманні пенсії до суду не надав, а тому позов є недоведеним.

Однак, з такими висновками суду колегія суддів погодитись не може.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Згідно ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Із матеріалів справи вбачається, що 24 травня 2004 року ОСОБА_2, 1966р.н., який ще не досяг пенсійного віку, подав до УПФУ в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області заяву про призначення йому пенсії по інвалідності, надавши при цьому УПФУ витяг з акту огляду Одеської обласної МСЕК № 2 серії 2-18 ОБ № 092599 про встановлення йому інвалідності другої групи від загальних причин захворювання з 24 березня 2004 року безстроково, на підставі акту № 201. (а.с.4,6)

З 24 березня 2004 року у відповідності зі ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в управлінні Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області ОСОБА_2 було призначено пенсію по інвалідності ІІ групи, яка йому виплачувалась з моменту встановлення інвалідності. (а.с.6,10-14)

У зв'язку з проведенням інвентаризації пенсійних справ та особистих рахунків пенсіонерів управлінням Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області було зроблено запит до Малиновської міжрайонної медико-соціальної комісії про надання підтвердження встановлення ОСОБА_2 ІІ групи інвалідності загального захворювання. (а.с.7) 21 жовтня 2014 року за вхід. №226/10 на адресу позивача надійшла відповідь Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 від 14 січня 2014 року №593, з якої вбачається, що медична справа (акт огляду) на ОСОБА_2 в архіві МСЕК не значиться та документи по відомостям реєстраційних журналів до МСЕК не надходили. (а.с.8)

Отримавши відповідь Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії №2, позивач виплату пенсії відповідачу припинив з лютого 2014 року, та водночас направив йому лист про зобов'язання повернути переплачену, внаслідок надання недостовірних документів, пенсію, яка за період з 24.03.2004 року по 31.01.2014 рік склала 77627,15 грн. .(а.с.15) Припинення виплати пенсії відповідач не оскаржив, та на підтвердження наявності у нього такого захворювання, що призвело до інвалідності, та факту встановлення йому інвалідності жодних доказів УПФУ не надав.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11 серпня 2015 року також було витребувано із Одеської обласної МСЕК № 2 документи, що підтверджують захворювання ОСОБА_2, а також документи, що підтверджують правомірність видачі йому витягу з акту огляду МСЕК серії 2-18 ОБ № 092599 від 24.03.2004 року (виданого безстроково). За повідомленням Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» в Одеській обласній МСЕК № 2 документів, що підтверджують видачу витягу з акту огляду МСЕК серії 2-18 ОБ № 092599 від 24.03.2004 року (безстроково) немає.(а.с.98)

Відтак, з'ясовано, що ОСОБА_2 інвалідність не встановлювалась, він не мав права на отримання пенсії по інвалідності, а тому за період з 24.03.2004 року по 31.01.2014 рік ним необґрунтовано отримано пенсію на загальну суму 77627,15 грн.

Відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Статтею 1215 ч.1п.1 ЦК України визначено випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності набувача.

За змістом ст. ст. 10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони…мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вбачається, що позивач на підтвердження позовних вимог надав суду письмові докази, які підтверджують відсутність факту встановлення відповідачу інвалідності, і у зв'язку з цим необґрунтованість виплати йому пенсії по інвалідності, та які підтверджують недобросовісність поведінки відповідача - отримувача пенсії по інвалідності.

Жодних доказів на спростування інформації Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 відповідач ОСОБА_2 ані УПФУ ( у зв'язку з припиненням виплати пенсії), ані суду не надав.

Всупереч наданим позивачем документам, суд першої інстанції не зважив на те, що сторони є рівними у цивільному процесі, а обов'язок позивача довести позовні вимоги кореспондується з таким же обов'язком відповідача довести свої заперечення проти позову. А тому колегія суддів вважає висновки суду щодо недоведеності позову такими, що не відповідають матеріалам справи, а правила ст.1215ч.1 ЦК України такими, що судом неправильно застосовані. За наведених обставин, доводи відповідача в запереченнях проти апеляційної скарги щодо недоведеності позову, недоведеності факту підроблення витягу тощо колегія суддів визнає неспроможними.

Враховуючи недобросовісність поведінки відповідача, який надав УПФУ недостовірний витяг про інвалідність, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 безпідставно отриману ним пенсію у розмірі 77627,15 грн.

За таких обставин апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати, і ухвалити нове рішення про задоволення позову УПФУ у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 303,307,309,313-316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та в Білгород-Дністровському районі Одеській області задовольнити.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 березня 2015 року скасувати.

Позов Управління пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та в Білгород-Дністровському районі Одеській області до ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІПН НОМЕР_1) на користь Управління пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та в Білгород-Дністровському районі Одеської області (код ЄДРПОУ 37893980) надміру виплачену пенсію у сумі 77627 грн. 15 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІПН НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у сумі 1164,40 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: М.В.Процик

Судді: Є.С. Сєвєрова А.І.Дрішлюк