Постанова № 5071663, 06.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2009 № 33/246

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів:

За участю представників:

від позивача не з’явився

від відповідача Волощук Р.А. – за дов. № 010-01/3324 від 19.05.2009

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк")

на рішення Господарського суду м.Києва від 27.07.2009

у справі № 33/246 (суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем"

до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк")

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про внесення змін до Договору № 6407К9/2429 від 04.06.2007.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем 04.06.2007 укладено кредитний договір № 6407К9/2429, відповідно до умов якого відповідач для поповнення оборотних коштів позивача відкрив позивачеві відновлювальну кредитну лінію з лімітом 15 000 000,00 доларів США з кінцевим терміном погашення кредиту 03.06.2010, за користування кредитом позивач зобов’язаний сплачувати відповідачеві відсотки в розмірі базова ставка LIBOR для доларів США + 5,13 % річних, але не менше 10,5 % річних. На дату укладення договору процентна ставка складала 10,5 % річних, відповідно до пункту 3.2.6. Договору позивач зобов’язаний сплатити відповідачу плату за управління кредитом в розмірі 0,1% щомісячно від ліміту кредитної лінії. У зв'язку із зміною обставин, а саме: зміною курсу долара на міжбанківському валютному ринку, середньої кредитної ставки, вартості газу, електроенергії та основної сировини для виготовлення продукції, зменшення активності ринку будівництва та скорочення обсягу реалізованої продукції 28.01.2009 позивач звернувся до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору у зв’язку з істотною зміною обставин.

Листом № 158-01/930 від 16.02.2009 відповідач відмовився вносити запропоновані зміни до договору.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду та просить у зв'язку з істотною зміною обставин, якими керувалися сторони при укладанні договору, змінити кредитний договір № 6407К9/2429 від 04.06.2007.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог від 07.07.2009 № 090707/4 позивач уточнив позовні вимоги та виклав їх в наступній редакції:

1. у зв’язку з істотною зміною обставин, якими керувалися сторони при укладанні договору, змінити кредитний договір № 6407К9/2429 від 04.06.2006 року наступним чином:

1)Викласти підпункт 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 “Кредит та проценти” Договору в наступній редакції: “3.2.1. Ліміт кредитної лінії 75 750 000,00 грн.

2) Викласти підпункт 3.2.2 пункту 3.2 статті 3 “Кредит та проценти” Договору в наступній редакції: “3.2.2. Кінцевий термін погашення кредиту 31.12.15”.

3) Викласти ст. 3.4 “Погашення кредиту” Договору в наступній редакції: “В період до 31.12.09 Позичальник зобов’язаний щомісячно перераховувати Банку суму не менш, ніж 731 304 грн. Вказані перерахування здійснюються шляхом щоденних платежів у сумі 34 824 грн. Вся перерахована сума зараховується на оплату відсотків за користування цим кредитом та плати за управління.

В період з 1.01.10 по 31.12.10 Позичальник зобов’язаний щомісячно перераховувати Банку суму не менш, ніж 853 188 грн. Вказані перерахування здійснюються шляхом щоденних платежів у сумі 40 628 грн. Із перерахованої щомісячної суми 6 771,3 грн. зараховується на погашення кредиту, а 846 416,7 грн. зараховується на оплату відсотків за користування кредитом та плати за управління кредитом.

В період з 1.01.11 по 31.12.11 Позичальник зобов’язаний щомісячно перераховувати Банку суму не менш, ніж 975 072 грн. Вказані перерахування здійснюються шляхом щоденних платежів у сумі 46 432 грн. Із перерахованої щомісячної суми 121 400,3 грн. зараховується на погашення кредиту, а 853 671,7 грн. зараховується на оплату відсотків за користування кредитом та плати за управління кредитом.

В період з 1.01.12 по 31.12.12 Позичальник зобов’язаний щомісячно перераховувати Банку суму не менш, ніж 1 828 260 грн. Вказані перерахування здійснюються шляхом щоденних платежів у сумі 87 060 грн. Із перерахованої щомісячної суми 1 015 700 грн. зараховується на погашення кредиту, а 812 560 грн. зараховується на оплату відсотків за користування кредитом та плат за управління кредитом.

В період з 1.01.13 по 31.12.13 Позичальник зобов’язаний щомісячно перераховувати Банку суму не менш, ніж 2 132 970 грн. Вказані перерахування здійснюються шляхом щоденних платежів у сумі 101 570 грн. Із перерахованої щомісячної суми 1 505 170,7 грн. зараховується на погашення кредиту, а 627 799,3 грн. зараховується на оплату відсотків за користування кредитом та плати за управління кредитом.

В період з 1.01.14 по 31.12.14 Позичальник зобов’язаний щомісячно перераховувати Банку суму не менш, ніж 2 132 970 грн. Вказані перерахування здійснюються шляхом щоденних платежів у сумі 101 570 грн. Із перерахованої щомісячної суми 1 700 088,3 грн. зараховується на погашення кредиту, а 432 881,7 грн. зараховується на оплату відсотків за користування кредитом та плати за управління кредитом.

В період з 1.01.15 по 31.12.15 Позичальник зобов’язаний щомісячно перераховувати Банку суму не менш, ніж 2 132 970 грн. Вказані перерахування здійснюються шляхом щоденних платежів у сумі 101 570 грн. Із перерахованої щомісячної суми 1 920 157,7 грн. зараховується на погашення кредиту, а 212 813,3 грн. зараховується на оплату відсотків за користування кредитом та плати за управління кредитом.

Перерахування вказаних щомісячних сум повинно здійснюватися не пізніше останнього числа кожного місяця. Відхилення від розміру щоденних платежів допускається за умови дотримання розмірів щомісячних платежів.

За період до укладення цієї угоди штрафні санкції за невиконання умов кредитного договору № 6407К9/2429 від 04.06.07 не нараховуються і не застосовуються. Штрафні санкції також не нараховуються у випадку відхилення від розміру щомісячних платежів на суму не більш, ніж 10% від належного платежу.

4) Викласти п. 3.5 “Проценти” в наступній редакції: “Нараховані за цим Договором проценти сплачуються у порядку встановленому ст. 3.4 Договору”.

5) Виключити п. 3.7.4, п. 3.7.6 та п. 3.7.7 із Договору.

6) Викласти підпункт 4.1.1. статті 4 “Плати за кредитом” Договору в наступній редакції: “4.1.1 Плату за управління Кредитом у розмірі, зазначеному в п.3.2.6 цього Договору і у порядку, визначеному у п. 3.4 цього Договору. Плата за управління Кредитом за останній Період нарахування плати за управління підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за Кредитом”.

7) Викласти пункт 7.5. Статті 7 “Відповідальність Позичальника” в наступній редакції: “7.5. Позичальник зобов'язаний сплатити Банкові плату за зобов'язання у розмірі, зазначеному в п.3.2. цього Договору і в порядку, визначеному у ст. 3.4 цього Договору. Плата за зобов'язання нараховується на дату нарахування на суму різниці між Лімітом заборгованості та фактичною заборгованістю за основним боргом за Кредитом із фактичної кількості днів Періоду нарахування плати за зобов'язання на основі Банківського року. Плата за зобов'язання за останнім місяць користування Кредитом підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за Кредитом. Нарахування плати за зобов'язання припиняється з Дати кінцевої вибірки Кредиту”.

8) Викласти пункт 8.4 “Повідомлення” Договору в наступній редакції: “8.4. Будь-яке повідомлення, що надсилається згідно з цим Договором, повинно подаватися у письмовій формі із дотриманням відповідних процедур при доставці особисто, поштою, телексом чи факсом на адресу відповідної Сторони, як це зазначено нижче:

або на адресу, про яку відповідна Сторона повідомить іншу”.

9) Зобов'язати ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” укласти Графік зниження ліміту заборгованості із врахуванням ліміту заборгованості.

2. Встановити, що зазначені зміни до Договору діють з 17.06.09.

Покласти на відповідача судові витрати.

Також, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог вих. № 090715/3 від 15.07.2009 року позивач уточнив свої позовні вимоги у п.п. 9 п.1 позовних вимог та просив суд викласти його в наступній редакції: зобов'язати ПАТ “Державний експортно-імпортний банк України” укласти Графік зниження ліміту заборгованості із врахуванням ліміту заборгованості в розмірі 75 750 000,00 грн. та умов оплати, встановлених у п. 3.4 Договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2009 у справі № 33/246 позов задоволено частково.

Вирішено змінити кредитний договір № 6407К9/2429 від 04.06.2007 наступним чином:

Викласти підпункт 3.2.2 пункту 3.2 статті 3 “Кредит та проценти” Договору в наступній редакції: “3.2.2. Кінцевий термін погашення кредиту 31.12.15”.

Викласти ст. 3.4 “Погашення кредиту” Договору в наступній редакції: “В період до 31.12.09 Позичальник зобов’язаний щомісячно перераховувати Банку суму не менш, ніж 731 304 грн. Вказані перерахування здійснюються шляхом щоденних платежів у сумі 34 824 грн. Вся перерахована сума зараховується на оплату відсотків за користування цим кредитом та плати за управління.

В період з 1.01.10 по 31.12.10 Позичальник зобов’язаний щомісячно перераховувати Банку суму не менш, ніж 853 188 грн. Вказані перерахування здійснюються шляхом щоденних платежів у сумі 40 628 грн. Із перерахованої щомісячної суми 6 771,3 грн. зараховується на погашення кредиту, а 846 416,7 грн. зараховується на оплату відсотків за користування кредитом та плати за управління кредитом.

В період з 1.01.11 по 31.12.11 Позичальник зобов’язаний щомісячно перераховувати Банку суму не менш, ніж 975 072 грн. Вказані перерахування здійснюються шляхом щоденних платежів у сумі 46 432 грн. Із перерахованої щомісячної суми 121 400,3 грн. зараховується на погашення кредиту, а 853 671,7 грн. зараховується на оплату відсотків за користування кредитом та плати за управління кредитом.

В період з 1.01.12 по 31.12.12 Позичальник зобов’язаний щомісячно перераховувати Банку суму не менш, ніж 1 828 260 грн. Вказані перерахування здійснюються шляхом щоденних платежів у сумі 87 060 грн. Із перерахованої щомісячної суми 1 015 700 грн. зараховується на погашення кредиту, а 812 560 грн. зараховується на оплату відсотків за користування кредитом та плат за управління кредитом.

В період з 1.01.13 по 31.12.13 Позичальник зобов’язаний щомісячно перераховувати Банку суму не менш, ніж 2 132 970 грн. Вказані перерахування здійснюються шляхом щоденних платежів у сумі 101 570 грн. Із перерахованої щомісячної суми 1 505 170,7 грн. зараховується на погашення кредиту, а 627 799,3 грн. зараховується на оплату відсотків за користування кредитом та плати за управління кредитом.

В період з 1.01.14 по 31.12.14 Позичальник зобов’язаний щомісячно перераховувати Банку суму не менш, ніж 2 132 970 грн. Вказані перерахування здійснюються шляхом щоденних платежів у сумі 101 570 грн. Із перерахованої щомісячної суми 1 700 088,3 грн. зараховується на погашення кредиту, а 432 881,7 грн. зараховується на оплату відсотків за користування кредитом та плати за управління кредитом.

В період з 1.01.15 по 31.12.15 Позичальник зобов’язаний щомісячно перераховувати Банку суму не менш, ніж 2 132 970 грн. Вказані перерахування здійснюються шляхом щоденних платежів у сумі 101 570 грн. Із перерахованої щомісячної суми 1 920 157,7 грн. зараховується на погашення кредиту, а 212 813,3 грн. зараховується на оплату відсотків за користування кредитом та плати за управління кредитом.

Перерахування вказаних щомісячних сум повинно здійснюватися не пізніше останнього числа кожного місяця. Відхилення від розміру щоденних платежів допускається за умови дотримання розмірів щомісячних платежів.

За період до укладення цієї угоди штрафні санкції за невиконання умов кредитного договору № 6407К9/2429 від 04.06.07 не нараховуються і не застосовуються. Штрафні санкції також не нараховуються у випадку відхилення від розміру щомісячних платежів на суму не більш, ніж 10% від належного платежу.

Дія кредитного договору № 6407К9/2429 від 04.06.07 продовжена до 31.12.2015 року.

Викласти п. 3.5 “Проценти” в наступній редакції: “Нараховані за цим Договором проценти сплачуються у порядку встановленому ст. 3.4 Договору”.

Виключити п. 3.7.4, п. 3.7.6 та п. 3.7.7 із Договору.

Викласти підпункт 4.1.1. статті 4 “Плати за кредитом” Договору в наступній редакції: “4.1.1 Плату за управління Кредитом у розмірі, зазначеному в п.3.2.6 цього Договору і у порядку, визначеному у п. 3.4 цього Договору. Плата за управління Кредитом за останній Період нарахування плати за управління підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за Кредитом”.

Викласти пункт 7.5. Статті 7 “Відповідальність Позичальника” в наступній редакції: “7.5. Позичальник зобов'язаний сплатити Банкові плату за зобов'язання у розмірі, зазначеному в п.3.2. цього Договору і в порядку, визначеному у ст. 3.4 цього Договору. Плата за зобов'язання нараховується на дату нарахування на суму різниці між Лімітом заборгованості та фактичною заборгованістю за основним боргом за Кредитом із фактичної кількості днів Періоду нарахування плати за зобов'язання на основі Банківського року. Плата за зобов'язання за останнім місяць користування Кредитом підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за Кредитом. Нарахування плати за зобов'язання припиняється з Дати кінцевої вибірки Кредиту”.

Викласти пункт 8.4 “Повідомлення” Договору в наступній редакції: “8.4. Будь-яке повідомлення, що надсилається згідно з цим Договором, повинно подаватися у письмовій формі із дотриманням відповідних процедур при доставці особисто, поштою, телексом чи факсом на адресу відповідної Сторони, як це зазначено нижче:

або на адресу, про яку відповідна Сторона повідомить іншу”.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України” (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код ЄДРПОУ 00032112) укласти Графік зниження ліміту заборгованості із врахуванням ліміту заборгованості в розмірі 88 281 000,00 грн. та умов оплати, встановлених у п. 3.4 Договору

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”(03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код ЄДРПОУ 00032112) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Атем” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 19; п/р 2600001643574 в у філії ВАТ “Укрексімбанк” у м. Полтаві, МФО 331649, код ЄДРПОУ 21643937) витрати по сплаті державного мита в сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп. та 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовлено.

Судом здійснено заміну організаційно-правової форми відповідача з Відкритого акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України” на Публічне акціонерне товариство „Державний експортно-імпортний банк України”.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2009 у справі № 33/246 в частині відмови в задоволенні позовних вимог мотивовано тим, що між сторонами було укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до якої встановлено ліміт кредитної лінії у розмірі 88 281 000,00 грн. з 20.11.2008, при встановленні вказаного ліміту використовувався офіційний курс НБУ, встановлений на 19.11.2008, при цьому суд прийняв до уваги, що встановлення ліміту заборгованості в розмірі 75 750 000,00 грн. порушить співвідношення майнових інтересів сторін, а також те, що надані позивачем розрахунки вказують на можливість повернення кредиту та сплати відсотків і інших платежів за існуючого ліміту Договору в розмірі 88 281 000,00 грн.; в частині задоволення позову суді дійшов висновку, що наявні усі передбачені частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України передумови зміни договору, оскільки з на даних позивачем документів суд вважав, що обставини, якими сторони керувалися при укладенні Договору змінилися істотно, наведені обставини відповідачем не спростовані, наведені показники щодо курсу долара на міжбанківському валютному ринку, вартості електроенергії, обсягу виконаних будівельних робіт в Україні тощо суттєво впливають на прийняття позивачем рішення про отримання кредиту, оскільки складають основу затратної та дохідної частини діяльності позивача і, відповідно, його можливості щодо повернення кредиту. Розірвання Договору потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. Суд першої інстанції зазначив, що зміни, що є предметом спору, повністю відповідають принципам реструктуризації заборгованості, які визначені в Постанові Національного банку України „Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів” № 328 від 03.06.2009.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити ТОВ „Атем” в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив обов’язок оцінки і дослідження доказів, а також норми матеріального права.

Відповідачем надано доповнення до апеляційної скарги, в якому він посилається на те, що судом першої інстанції помилково зроблений висновок про зміну умов договору за згодою сторін щодо зміни валюти кредиту та встановлення ліміту кредитної лінії у розмірі 88 281 000,00 грн. з 20.11.2008, а також зазначає про рекомендаційний характер Постанови НБУ від 03.06.2009 № 328 „Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів”.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про час і місце засідання суду був повідомлений належним чином.

Колегією суддів відхилено клопотання позивача про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору, оскільки підстава, з якої позивач просить відкласти розгляд справи – це переговори між сторонами щодо врегульовання спору мирним шляхом з метою внесення змін до договору, в даному апеляційному провадженні переглядається прийняте рішення господарського суду про внесення змін до договору, що не перешкоджає сторонам вносити зміни до договору за взаємною згодою сторін в установленому порядку.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, доповнень до неї, дослідивши матеріали справи і подані докази, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.06.2007 між Відкритим акціонерним товариством „Державний експортно-імпортний банк України” (ВАТ „Укрексімбанк”) в особі Керуючого філією ВАТ „Укрексімбанк” у м. Полтава та Товариством з обмеженою відповідальністю „Атем” було укладено кредитний договір № 6407К9/2429 (надалі – Договір), відповідно до якого відповідач відкрив позивачеві відновлювану кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання.

Відповідно до пп. 3.2.1 п.3.2 статті 3 Договору ліміт кредитної лінії становить 15 000 000,00 дол. США.

Згідно з пп. 3.2.2 п.3.2 статті 3 Договору кінцевий термін погашення кредиту встановлений 03.06.2010 року.

Підпунктами 3.2.5, 3.2.6 та 3.2.7, 3.2.8 п.3.2 статті 3 договору визначено процентну ставку за кредитом, розмір плати за управління кредитом, розмір плати за зміну умов договору та розмір плати за зобов'язання.

Згідно з п. 3.4 Договору сторони встановили, що погашення кредиту здійснюється згідно із графіком зниження ліміту заборгованості, який є додатком № 1 до Договору.

Пунктом 3.5 Договору встановлено умови нарахування та сплати процентів. Пунктом 3.5.1 встановлено, що позичальник сплачує Банкові проценти за користування кредитом у валюті кредиту.

Порядок здійснення погашення кредиту встановлено п. 3.7 Договору.

Статтею 4 Договору встановлено порядок здійснення плати за кредитом, п. 7.5 Договору встановлено порядок сплати плати за зобов'язання.

Статтею 7 договору сторони встановили відповідальність позичальника.

Пунктом 8.4 Договору сторони встановили порядок обміну повідомленнями та зазначили адреси для таких повідомлень.

Пунктом 8.7. Договору встановлено, що усі додатки до Договору є його невід’ємною частиною.

Протягом його дії, сторони вносили зміни та доповнення до Договору шляхом укладення додаткових угод: № 1 від 27.08.2007, № 2 від 10.11.2008 тощо.

25.11.2008 листом № 064-15/7670 відповідач направив позивачеві пропозицію про зміну умов Договору з метою встановлення ліміту кредитного договору, визначивши в них суму в гривнях, починаючи з 20.11.2008 у розмірі 88 281 000,00 грн., еквівалент за офіційним курсом НБУ, встановленому на 19.11.2008 з проханням підписати додаткову угоду до 28.11.2008. Згідно відмітки відповідача, цей лист отримано останнім 08.12.2008.

Листом вих. № 081224/2 від 24.12.2008 позивач повідомив відповідача про те, що приймає пропозицію про внесення змін до умов Договору з метою встановлення розміру лімітів, визначивши в них суми в гривнях, починаючи з 20.11.2008, у зв’язку з чим надсилає підписаний з його боку додатковий договір до Договору № 6407К9/2429 від 04.06.2007. Надсилання зазначеного листа відповідачу підтверджується поштовою квитанцією від 25.12.2008 та описом вкладення в поштове відправлення. Як вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення № 16020042, лист про прийняття пропозиції та підписану додаткову угоду до Договору відповідачем отримано 31.12.2008.

В матеріалах справи відсутній підписаний сторонами примірник зазначеного додаткового договору.

У зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, що призвело до зниження обсягів реалізації продукції, викликаним загальнодержавною та загальносвітовою кризою, непомірним збільшенням ціни на газ, що складає значну частину собівартості продукції ТОВ „Атем”, а також викликану цим необхідність проведення в умовах рецесії економіки ряду організаційно-господарських та інвестиційно-інноваційних заходів – переоснащення обладнання для переходу на альтернативне паливо, формування дилерської мережі і т.д., 28.01.2009 позивач листом вих. № 090128/4 звернувся до відповідача із пропозицією про внесення змін до Договору, зокрема, визначити ліміт кредитної лінії в розмірі 75 750 000,00 грн., встановити кінцевий термін погашення кредиту 28.01.2014 року, змінити порядок повернення кредиту таким чином, щоб у період із 28.01.2009 року по 28.01.2011 року позивач сплачував відповідачеві 10 % від нарахованої загальної суми обслуговування кредитом, а починаючи з 29.01.2011 по 28.01.2014 року позивач сплачував усі належні до сплати поточні платежі та 90 % платежів за період із 28.01.2009 по 28.01.2011 року рівними частинами, які викладені в додатковій угоді від 28.01.2009, підписаної з боку позивача.

Зазначена пропозиція про внесення змін до Договору відповідачем не прийнята, про що відповідач повідомив позивача листом вих. № 158-01/930 від 16.02.2009, у зв’язку зі збитковістю для банку операцій щодо переведення заборгованості в гривню, та про те, що зазначені зміни призведуть до порушень встановлених НБУ обов’язкових нормативів. Як зазначено в цьому листі, у свою чергу 03.02.2009 відповідач направив позивачеві лист № 158-01/647 з пропозицією щодо можливих шляхів подальшої реструктуризації заборгованості позичальника перед банком, відповіді на яку не отримано.

Як вбачається з матеріалів справи, листом вих. № 158-1/1777 від 22.05.2009 відповідач з метою опрацювання питання щодо реструктуризації заборгованостей за кредитними договорами, в тому числі і за Договором, направив позивачеві графіки виконання умов договору та вказав рахунок для акумулювання, починаючи з 22.05.2009, коштів у розмірі не менше еквіваленту 120 000 грн. щоденно.

17.06.2009 позивачем направлений відповідачеві лист-пропозиція вих. № 090616/6 від 16.06.2009 про внесення змін до кредитного договору, а також надана додаткова угода до кредитного договору 6407К9/2429 від 04.06.2007 для підписання.

Зазначена додаткова угода відповідачем не була підписана.

01.07.2009 листом вих. № 158-01/4832 відповідач направив позивачеві проект угоди про принципи реструктуризації заборгованості за наданими кредитами. Відповідно до п. 1 вказаного проекту пропонується продовжити термін дії Договору до 30.11.2016 року і встановити графік погашення заборгованості за основним боргом рівними щомісячними платежами.

У зв’язку з відмовою відповідача внести запропоновані позивачем зміни до Договору, спір переданий ТОВ „Атем” на розгляд суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на час укладання Договору курс долара на міжбанківському валютному ринку становив 5,0430/5,0460 грн. за 1 дол. США; вартість 1 000 м3 газу становила 856,3 грн.; вартість 1 кВт електроенергії становила 0,3422 грн.; вартість 1 тони основної сировини для виготовлення продукції - глини, становила 136,42 грн./т.; обсяг виконаних будівельних робіт в Україні за січень-травень 2006 року збільшився у порівнянні з відповідним періодом попереднього року на 13,7 %.

Позивач вказує, що на час подання позову зазначені показники змінилися наступним чином: курс долара на міжбанківському валютному ринку становить 9,2400/9,2850 грн. за 1 дол. США; вартість 1000 м3 газу становить 2 582,58 грн.; вартість 1 кВт електроенергії становить 0,5285 грн.; вартість 1 т глини становить 216,36 грн./т; обсяг виконаних будівельних робіт в Україні в січні 2009 року скоротився на 57,6% у порівнянні з січнем 2008 року - до 1,713 млрд. грн., а будівельні підприємства м. Києва, якими виконується 24,6% загальнодержавного обсягу робіт, у січні 2009 року скоротили будівельні роботи на 66,3%. За рахунок розгортання кризових явищ в економіці та скорочення будівництва у 4-му кварталі попереднього року обсяг виконаних будівельних робіт в цілому за 2008 рік скоротився на 16% у порівнянні з 2007 роком - до 64,363 млрд. грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву повністю заперечує проти позовних вимог, зазначивши, що виходячи зі змісту умови, викладеної у пункті 4 частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України, випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин. Прийняття на себе ризику зміни обставин не обов’язково повинно бути прямо відображено у договорі, такій висновок може слідкувати із самого характеру та змісту зобов’язання. Відповідно до частини 1 статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, отже, уклавши кредитний договір в доларах США Позивач свідомо прийняв на себе ризики збільшення курсу долара США відносно валюти України; крім того, ризик збільшення вартості енергоносіїв; ризик зменшення вартості основної сировини для виготовлення продукції, ризик зменшення обсягів реалізації продукції Позивача; ризик спаду на ринку будівництва; ризик розгортання кризових явищ в економіці тощо.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України” на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2009 у справі № 33/246 підлягає до задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2009 у справі № 33/246 – скасуванню повністю з прийняттям нового рішення про відмову в позові, виходячи з наступного.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 651 Цивільного кодексу України встановлює, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до частини 4 статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дійшов висновку про те, що із наданих позивачем документів вбачається, що обставини, якими сторони керувалися при укладанні Договору змінилися істотно, та наведені обставини відповідачем не спростовані. Зазначені показники суттєво впливають на прийняття позивачем рішення про отримання кредиту, оскільки складають основу затратної та дохідної частини діяльності позивача і, відповідно, його можливості щодо повернення кредиту. Стосовно відмови в позову в частині вимоги про внесення змін до підпункту 3.2.1 статті 3 Договору щодо встановлення ліміту кредитної лінії в розмірі 75 750 000,00 грн. суд дійшов висновку про те, що шляхом обміну листами (лист-пропозиція відповідача № 064-15/7670 від 25.11.2008 та лист позивача про прийняття пропозиції № 081224/2 від 24.12.2008) сторони змінили валюту кредиту та встановили ліміт Договору в розмірі 88 281 000,000 грн. з 20.11.2008.

Проте колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Листом від 25.11.2008 № 064-15/7670 відповідач направив позивачеві пропозицію про зміну умов Договору з метою встановлення ліміту кредитного договору, визначивши в них суму в гривнях, починаючи з 20.11.2008 у розмірі 88 281 000,000 грн., з проханням підписати додаткову угоду до 28.11.2008.

Як вбачається з наданих документів, лист-пропозицію було направлено відповідачем кур’єрською службою доставки ТОВ „Аеро-Еспресс” 02.12.2008, документи були доставлені позивачеві 03.12.2008 (копії авіанакладної від 02.12.2008 № TNT GD 301952045 WW та листа ТОВ „Аеро-Експрес в матеріалах справи), отже факт отримання зазначеного листа позивачем 08.12.2008 не є доведеним.

Згідно статті 643 Цивільного кодексу України, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку. Згідно частини 1 статті 645 Цивільного кодексу України якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано з запізненням, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов’язань.

Згідно статті 188 Господарського суду України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (частина 1). Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (частина 2). Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (частина 3). У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частина 4).

Таким чином, як вбачається з документів, відповідач надіслав свій лист-пропозицію після строку, встановленому для відповіді. Також позивачем пропущений строк для відповіді, встановлений статтею 188 Господарського кодексу України.

Крім того, відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до пункту 8.6 Договору, будь-які зміни та доповнення до договору можуть бути внесені тільки у письмовому вигляді, оформлюються, якщо інше не передбачено цим договором, додатковими угодами (правочинами), які підписуються повноважними представниками позичальника і банку.

Додаткова угода про зміну валюти зобов’язань та встановлення ліміту кредитної лінії у розмірі 88 281 000,000 грн. укладена не була.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зміни в договір за рішення суду можуть бути внесені у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом за наявності одночасно умов, зазначених в частині 2 статті 652 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

При укладенні господарського договору будь-яка особа здійснює оцінку свого інтересу від укладення того чи іншого договору, виходячи з усієї сукупності існуючих зовнішніх обставин, за яких він буде виконуватися, і певних прогнозів відносно їх розвитку в майбутньому та забезпечення своїх інтересів на випадок можливих змін.

Метою зміни договору у зв’язку з істотними змінами обставин є необхідність відновлення балансу сторін внаслідок не передбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежать від волі сторін, сторони не могли розумно передбачити можливість їх настання.

Колегія суддів вважає, що укладаючи кредитний договір в доларах США, зацікавлена сторона – ТОВ „Атем” прийняла на себе ризик щодо зміни курсу національної валюти Украйни – гривні до долара США, отже із суті кредитного договору, укладеного в доларах США, випливає, що ризик зміни обставин (зміни курсу валют) несе ТОВ „Атем”.

Колегія суддів вважає, що ризик збільшення вартості газу та електроенергії, ризик збільшення вартості основної сировини для виготовлення продукції (глини), ризик спаду на ринку будівництва та ризик зменшення активності ринку будівництва – це ризики виробництва, які можуть бути розумно передбачені позивачем.

Що стосується посилання суду першої інстанції на постанову Національного банку України „Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів” № 328 від 03.06.2009 колегія суддів зазначає наступне.

Враховуючи звернення банків, з метою забезпечення їх стабільної діяльності та створення сприятливих умов для виконання позичальниками зобов'язань за кредитами, своєчасного виконання банками зобов'язань перед вкладниками і кредиторами, уникнення небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених банкам, а також беручи до уваги найкращу банківську практику та світовий досвід у цій сфері було прийнята постанова Національного Банку України „Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів” № 328 від 03.06.2009.

В постанові НБУ від 03.06.2009 № 328 рекомендовано банкам у тих випадках, коли банки за узгодженням з позичальниками (крім банків) приймають рішення про реструктуризацію їх кредитної заборгованості та/або зміну валюти виконання їх зобов'язання за кредитами, наданими в іноземній валюті, на національну валюту (далі - реструктуризація/зміна валюти зобов'язання), здійснювати ці операції з дотриманням викладених в постанові принципів.

Таким чином, зазначена постанова носить рекомендаційний характер для банків, які прийняли рішення про реструктуризацію кредитної заборгованості позичальників за узгодженням з останніми, отже, ініціатором реструктуризації або зміни валюти виконання зобов’язання визначено саме банки, а не їх позичальники. Зазначена постанова НБУ не є зобов’язуючою для банків і у разі відсутності згоди банку на проведення такої реструктуризації або зміну валюти зобов’язання не може застосовуватися.

Що стосується внесення змін в пункт 8.4. „Повідомлення” Договору щодо реквізитів відповідача, то зазначені зміни не пов’язані зі зміною істотних умов згідно статті 652 Цивільного кодексу України, також не знайшли документального підтвердження та згоди відповідача, тому не можуть бути задоволені судом, разом з тим, колегія суддів зазначає, що у разі згоди сторін вказані зміни можуть бути внесені сторонами в Договір в установленому порядку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для внесення змін до Договору в судовому порядку відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортній банк України” на рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2009 у справі № 33/246 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2009 у справі № 33/246 скасувати повністю.

У задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Атем” (01033, м.Київ, вул. Жилянська, 19, код ЄДРПОУ 21643937) на користь Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортній банк України” (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код ЄДРПОУ 00032112) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Матеріали справи № 33/246 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді