Рішення № 50716426, 30.11.2011, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/2-4058/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30листопада 2011 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі :

головуючого судді Целуха А.П.,

при секретарі судового засідання Корнієнко Л.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, КП ОМБТІ та РОН, третя особа на боці відповідача Сьома Одеська державна нотаріальна контора про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

28.02.2011 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2 із позовом до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, КП ОМБТІ та РОН, третя особа на боці відповідача Сьома Одеська державна нотаріальна контора про визнання права власності. В обґрунтуванні заявлених вимог позивачі зазначили, що вони є спадкоємицями за законом, що залишилось після смерті їх брата ОСОБА_3, який помер 26.11.2007 року. У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в державній нотаріальній конторі позивачам було відмовлено, через те, відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно. За таких обставин, та з метою захисту своїх прав на спадщину позивачі звернулися до суду із даним позовом, та просили визнати за ними в рівних частках право власності на квартиру № 47, будинку № 18, корпус 3 розташованої по вул.Варненська в м.Одесі, в межах той загальної та житлової площі, яка передбачена по проекту будинку.

В процесі судового розгляду 14.11.2011 року позивачі уточнили позовні вимоги, в звязку з чим просили постановити рішення, яким визнати за ними в рівних частках право власності на квартиру № 47, будинку № 18, корпус 3 розташованої по вул.Варненська в м.Одесі, яка складається з двох житлових кімнат площею 17, 6 кв.м. та 10,9 кв.м., кухні площею 6,4 кв.м., ванної площею 2,7 кв.м, коридору площею 5, 8 кв.м., кладової площею 1,9 кв.м., житловою площею 28,5 кв.м., корисною площею 33,2 кв.м., а також просили визнати за ними право власності на будівельні матеріали у вигляді прибудови балкону та кухні площею 11 кв.м. та 5,4 кв.м. до квартири № 47, будинку № 18, корпус 3 розташованої по вул.Варненська в м.Одесі.

Позивачка ОСОБА_2 та адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні поданий позов підтримали, та просили задовольнити його в повному обсязі.

Представник КП ОМБТІ та РОН ОСОБА_5 та представник Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнали за мотивами зафіксованими технічними засобами фіксації процесу та просили відмовити в задоволенні поданої заяви.

Сьома Одеська державна нотаріальна контора направила на адресу суду лист від 30.05.2011 року, в якому просили розглядати справу у їх відсутності, у разі винесення рішення по справі, направити в їх адресу його копію.

Мотиви та додаткові доводи сторін, інших учасників процесу зафіксовано технічними засобами фіксації процесу.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши й дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, 21.01.1965 році ОСОБА_3 сплатив перший пайовий внесок за квартиру № 47, будинку № 18, корпус 3 розташованої по вул.Варненська в м.Одесі, що підтверджується копією квитанції № 367744, яка знаходиться в матеріалах цивільної справи.

07.01.1967 року ОСОБА_3 отримав ордер № 56 на квартиру № 47, будинку № 18, корпус 3 розташованої по вул.Варненська в м.Одесі, на склад сім'ї ОСОБА_7 (дружина). У 1979 році ОСОБА_3, як член ЖБК Моряк4виплатив пай за квартиру № 47, будинку № 18, корпус 3 розташованої по вул.Варненська в м.Одесі, що підтверджується довідкою № 159 від 05.07.2007 року, виданою ЖБК Моряк4. Свідоцтво про право власності на квартиру не отримував.

26.11.2007 році ОСОБА_3 помер, про що в Книзі реєстрації актів про смерть 28.11.2007 року було зроблено відповідний актовий запис за № 10488, та Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси видано Свідоцтво про смерть. Після його смерті відкрилась спадщина на вищезазначену квартиру.

Відповідно до норм діючого Цивільного кодексу України,у першучергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки, у другу рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід, у третю рідні дядько та тітка спадкодавця, у четверту особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Стаття 1258 ЦК України встановлює, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, і кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

15.09.2007 році ОСОБА_7 (дружина) померла, про що в Книзі реєстрації актів про смерть 16.09.2006 року було зроблено відповідний актовий запис за № 8385, та Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси видано Свідоцтво про смерть.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 18.08.2010 року ОСОБА_8 (сина) усунуто від права на спадкування після смерті ОСОБА_3, який помер 26.11.2007 року.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 08.12.2010 року прийнято відмову представника ОСОБА_9, діючого в інтересах ОСОБА_8 від апеляційної скарги на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18.08.2010 року, апеляційне провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_8 про усунення від права на спадкування, зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та усунення перешкод у здійсненні права власності закрито.

Відповідно до положень ст. 1262 Цивільного кодексу України, ОСОБА_1, ОСОБА_2 належать до другої черги спадкоємців після смерті їх брата ОСОБА_3.

Позивачі після смерті ОСОБА_3, фактично прийняли спадкове майно і звернулися до Сьомій Одеської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право власності на майно, яке належало ОСОБА_3, але їм було відмовлено на підставі того, що немає належним чином оформлених документів, які б підтверджували право власності спадкодавця на спірне майно, що підтверджується відповіддю № 3776/02 14 від 10.09.2010 року Сьомої Одеської державної нотаріальної контори.

Згідно зі ст.15 Закону України Про власність, який має зворотню силу в часі, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Відповідно ОСОБА_3, на момент ведення вказаного закону в дію, став власником квартири № 47, будинку № 18, корпус 3 розташованої по вул.Варненська в м.Одесі.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, ОСОБА_2 мешкали разом за адресою: АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_3 позивачі фактично прийняли спадщину, продовжували мешкати в зазначеній квартирі. Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Заяву про відмову ОСОБА_1, ОСОБА_2 не робили.

Одночасно, що стосується вимог позивачів про визнання за ними право власності на будівельні матеріали у вигляді прибудови балкону та кухні площею 11,0 кв.м. та 5,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, суд вважає, що необхідно в цій частині вимоги задовольнити частково.

Спадкова частина у вигляді прибудови балкону та кухні площею 11,0 кв.м. та 5,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 не була введена до експлуатації, та не було отримано Свідоцтво про право власності.

Позивачіприйняли спадщину, оскільки фактично вступили в управління та володіння спадковим майном,користуються спадковим майном як власністю. Відсутність можливості вирішити питання спадкування в позасудовому порядку стало причиною звернення з даним позовом до суду.

Як вбачається зі ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно п. 6 Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкуванняякщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Відповідно до ст.ст. 379, 382 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них. Право користування позивачами спірним майном стороною відповідачами не оспорюється.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Чинним законодавством України передбачено два порядку прийняття до експлуатації житлових будинків: прийняття до експлуатації закінчених будівництвом обєктів, що будувались відповідно до затвердженого проекту, прийняття до експлуатації закінчених будівництвом обєктів, що споруджувались без затвердженого проекту та дозволу. Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про порядок прийняття до експлуатації закінчених будівництвом обєктівприйняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил (далі - свідоцтво), що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю (далі - інспекція) за формою згідно з додатком 1.

Свідоцтво документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Відповідно до п. 3 Про порядок прийняття до експлуатації закінчених будівництвом обєктівдо заяви додаються: проектна документація, затверджена в установленому законодавством порядку; акт готовності об'єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, замовником, страховою компанією (у разі, коли об'єкт застрахований).

Таким чином, у разі відсутності затвердженого, в установленому порядку проекту, який надається до початку здійснення будівництва, особа, що має намір здати житловий будинок чи іншу споруду до експлуатації, позбавлена такого права, що випливає з сенсу Постанови Кабінету Міністрів України Про порядок прийняття до експлуатації закінчених будівництвом обєктів.

Також при постановленні рішення суд приймає до уваги положення п.8 Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.2007 року, що у разі, якщо будівництво здійснювалось згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обовязки як забудовника входять до складу спадщини.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно ст. 317 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права. Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд вважає, що позовні вимоги доведені у судовому засіданні, у зв'язку з чим необхідно визнати за позивачами у порядку спадкуванняправо на усі права та обов'язки, що належали ОСОБА_3, який помер 26.11.2007 рокуі не припинилися внаслідок його смерті, визнати за позивачами право введення прибудови балкону та кухні площею 11,0 кв.м. та 5,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 в експлуатацію.

Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 47 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 57, 169, 208-209, 212, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 331, 1261, 1268 ЦК України, СУД

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, КП ОМБТІ та РОН, третя особа на боці відповідача Сьома Одеська державна нотаріальна контора про визнання права власності задовольнити частково.

Визнати в рівних частках за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності на квартиру № 47, будинку № 18, корпус 3 розташованої по вул.Варненська в м.Одесі, яка складається з двох житлових кімнат площею 17, 6 кв.м. та 10,9 кв.м., кухні площею 6,4 кв.м., ванної площею 2,7 кв.м, коридору площею 5, 8 кв.м., кладової площею 1,9 кв.м., житловою площею 28,5 кв.м., корисною площею 33,2 кв.м., загальною площею 45,3 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом право на усі права та обов'язки, що належали ОСОБА_3, який помер 26.11.2007 року і не припинилися внаслідок його смерті.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право на введення прибудови балкону та кухні площею 11,0 кв.м. та 5,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 в експлуатацію.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Малиновського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.П. ЦЕЛУХ

30.11.11