Ухвала суду № 50713741, 16.09.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №468/815/15-ц 16.09.2015 16.09.2015 16.09.2015

Справа №468/815/15-ц

Провадження № 22ц-/784/2183/15 Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1

Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої -Крамаренко Т.В.,

суддів - Буренкової К.О., Кутової Т.З.,

із секретарем судового засідання - Богуславською О.М.,

за участю: позивачки ОСОБА_3 представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

на заочне рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 22 червня 2015року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (надалі ПАТ КБ «Приватбанк») про усунення перешкод у користуванні коштами та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

В травні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «Привабанк» про усунення перешкод у користуванні коштами та зобовязання вчинити певні дії.

Позивачка зазначала, що в ПАТ КБ «Приватбанк» нею було відкрито картковий рахунок. На початку 2015 року відповідач в односторонньому порядку припинив видачу коштів з рахунку без належного повідомлення. На неодноразові звернення до відповідача стосовно блокування карткового рахунку на теперішній час інформації не надано.

Посилаючись на викладене позивачка просила суд, визнати дії відповідача щодо блокування карткового рахунку відкритого на її ім'я неправомірними, зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні коштів на картковому рахунку шляхом надання письмового підтвердження банку про розблокування карткового рахунку, надання примірнику Договору на відкриття карткового рахунку, зобов'язання відповідача видати грошові кошти з її рахунку.

Заочним рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 22 червня 2015 року позов задоволено. Визнано дії ПАТ КБ «Приватбанк» в частині блокування карткового рахунку № 414949744 відкритого на ім'я ОСОБА_3 неправомірними, зобов'язано ПАТ КБ «Приватбанк» усунути перешкодити для використання коштів на картковому рахунку та надати письмове повідомлення про розблокування карткового рахунку, а також зобов'язано відповідача видати позивачці наявні на картковому рахунку грошові кошти. Вирішено питання про судовий збір.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 27 липня 2015 року заяву ПАТ КБ «Приватбанк» про перегляд заочного рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 22 червня 2015 року залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне зясування судом обставин справи, просило рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задовленні позову відмовити.

В запереченнях на апеляційну скаргу, позивачка просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що сторони перебувають у договірних відносинах на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, що разом становить договір приєднання.

На підставі вказаного договору на імя позивачки в ПАТ КБ «Приватбанк» відкрито картковий рахунок №414949744 на якому знаходяться грошові кошти у сумі 8537,32 грн. (а.с.78).

Дізнавшись на початку 2015 року, що відповідач в односторонньому порядку припинив видачу коштів з рахунку без належного її повідомлення, позивачка 23 березня 2015 року звернулась із заявою щодо розблокування платіжної картки, на що отримала відповідь від 15 квітня 2015 року №20.1.0.0.0/7-20150327/1319 (а.с.4-5).

Відповідно до п. 7.1.2 ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно з ч.ч.1 та 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та інші, непередбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Тобто випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Відповідно до пункту 12 розділу 6 Положення про порядок емісії електронних платежів засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 5 листопада 2014 року №705, емiтент має право прийняти рiшення про зупинення здiйснення операцiй з використанням певного електронного платiжного засобу, а також про вилучення електронного платiжного засобу за наявностi обставин, що можуть свiдчити про незаконне використання електронного платiжного засобу та/або його реквiзитiв, значно збiльшеного ризику неспроможностi платника виконати своє зобов'язання щодо сплати кредиту та процентiв за ним, в iнших випадках, установлених договором. Зупинення або припинення права користувача використовувати електронний платiжний засiб не припиняє зобов'язань користувача й емiтента, що виникли до часу зупинення або припинення зазначеного права.

Емiтент зобов'язаний iнформувати користувача про зупинення права використовувати електронний платiжний засiб та причини такого зупинення в спосiб, установлений договором, у разi можливостi перед тим, як право використовувати електронний платiжний засiб буде зупинено, i негайно пiсля цього, якщо надання такої iнформацiї не скомпрометує об'єктивно виправданих заходiв з безпеки або якщо це не заборонено законодавством України.

Емiтент має право поновити право користувача використовувати електронний платiжний засiб або надати новий пiсля усунення причини зупинення права використовувати електронний платiжний засiб.

Права та обовязки банку щодо відмови від здійснення розрахункових операцій по рахунку клієнта та щодо призупинення проведення фінансової операції передбачені також Умовами та Правилами надання банківських послуг, які розміщені на сайті банку (надалі Умови та Правила).

Так, відповідно до п.п. 1.3.2.13 Умов та Правил банк має право відмовитися від здійснення розрахункових операцій по рахунку клієнта в разі виникнення мотивованих підозр відносно використання банку для проведення незаконних операцій.

Згідно з п.п. 1.3.2.14 Умов та Правил банк має право призупинити проведення фінансової операції або призупинити видаткові операції по рахунку у випадку, якщо така операція (операції) містить ознаки операцій, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до законодавства про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансування тероризму, і зобов'язаний призупинити проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодонабувачем є особа, яка включена в перелік осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або відносно до якої застосовані міжнародні санкції. В разі такого припинення фінансових операцій прибуткові операції не припиняються. Припинення фінансових операцій здійснюється на терміни і в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідач як суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен був діяти у відповідності із вимогами ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» (надалі Закон) у редакції Закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин, зокрема, щодо дотримання порядку та строків зупинення фінансових операцій, щодо яких є мотивована підозра, що вони повязані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, чи щодо яких застосовані міжнародні санкції.

Відповідно до п. 6 ст. 17 Закону строки зупинення фінансових операцій суб'єктами первинного фінансового моніторингу та Спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій-четвертій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають.

Як пояснив в суді апеляційної інстанції представник відповідача, призупинення видаткових операцій по рахунку позивачки стало надходження на цей рахунок значної суми коштів без зазначення певного призначення платежу, що викликало вмотивовані підозри про проведення незаконних операцій.

Однак, належних доказів на підтвердження звернення банку до правоохоронних органів стосовно операцій по рахунку позивачки, а також повідомлення ОСОБА_3 про зупинення права використовувати електронний платiжний засiб та причини такого зупинення не надано.

Самі по собі підозри у незаконності надходження на рахунок позивачки значної суми грошових коштів не може бути підставою для застосування зі сторони банку такої санкції як призупинення видаткових операцій, що здійснюється у порядку, передбаченому законом.

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірність дій відповідача по блокуванню рахунку позивачки, що чинять перешкоди останній в користуванні та розпорядженні картковим рахунком, який відкрито на її імя та обґрунтовано задовольнив позов.

Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів щодо блокуванню рахунку позивачки спростовуються матеріалими справи.

Посилання на відсутність спору у звязку з тим, що позивачка має можливість користуватися рахунком не заслуговують на увагу суду, оскільки доказів на підтвердження вказаних обставин матеріали справи не містять.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду, ухваленого відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити, заочне рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 22 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: