Рішення № 50711541, 20.09.2011, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

м. Вознесенськ, вул. Кібріка, 11, 56500, (05134) 4-25-83

Справа №1407/-2-1347/2011р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2011 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Ротар М.М., при секретарі Попенко О.В.,

За участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Укрінтерпостача» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку

В С Т А Н О В И В:

В липні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПП «Укрінтерпостача» про стягнення невиплаченої заробітної плати, , середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в якій вказував, що з 07.07.2010 року по 12.05.2011 року він працював на посаді сторожа. Наказом від 12.05.2011 року він був звільнений за п.4 ст.40 КЗпП України. За час роботи позивачу не в повному обсязі виплачувалася заробітна плата, не була вона виплачена і в день його звільнення.

Враховуючи вказані обставини, позивач просив про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди.

В подальшому, позивач уточнив та доповнив свої позовні вимоги просив стягнути з відповідача 902,75 грн. заборгованості з заробітної плати, що виникла за період з лютого 2011 по травень 2011 року, середній заробіток за весь час затримки розрахунку по виплаті заробітної плати у розмірі 2387 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечувала частково проти задоволення

позовних вимог, при цьому зазначала, що на момент звернення до суду заборгованість по заробітній платі становила 383,60 грн, які були сплачені позивачу 29 липня 2011 року, інші суми нарахованої заробітної плати за вказаний період пішли на відшкодування збитків, які були спричиненні крадіжками відповідно до розпорядження власника підприємства на загальну суму 1184,15 грн.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено та не заперечувалося сторонами те, що з 07 липня 2010 року по 12 травня 2011 року позивач ОСОБА_1 працював на посаді сторожа на Олександрівському току в ПП «Укрінтерпостача». Наказом № 67 від 12 травня 2011 року він був звільнений за п.4 ст.40 КЗпП України.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки про заробітну плату позивачу ОСОБА_1 було нараховано:

За лютий 2011 року 630 грн. із них відраховано податку 43,20 грн., видано аванс 200 грн. до видачі становило 386,80 грн;

За березень 2011 року - 700 грн. відраховано податку 55,85 до видачі заробітна плата становила 644,15 грн.;

За квітень 2011 року - 630 грн., відраховано податку 43,20 грн, було видано аванс 50 грн. до видачі розмір заробітної плати становив 536,80 грн.

За травень заробітна плата не нарахована. Таким чином, з урахування сплачених коштів в сумі 383,60 грн. та виданих авансів на суму 250 грн., заборгованість відповідача по заробітній платі становила 934,15 грн., які відповідно до ст.116 КЗпП України відповідач повинен був сплатити при звільнені позивача.

В судовому засіданні було встановлено, що на підставі наказів № 10-в від 09.03.2011 року та № 12- в від 10.04.2011 року за шкоду заподіяну підприємству при виконанні трудових обовязків з позивача ОСОБА_1 було вирішено стягнути суму збитків, але не більше середньомісячної заробітної плати. Таким чином на підставі наказу № 10-в з заробітної плати позивача було стягнуто 540 грн., на підставі наказу № 12-в було стягнуто шкоду в розмірі 644,15 грн.

Згідно ст.. 136 КЗпП України, яка встановлює порядок покриття шкоди, заподіяної працівником, розпорядження власника або уповноваженого ним органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівнику. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку передбаченому законодавством. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником підприємства позову до суду.

В судовому засіданні було встановлено, що позивачу не було відомо, про що з його заробітної плати проводяться утримання на відшкодування збитків та в якому розмірі, крім того з наказами № 10-в та № 12-в його також не ознайомлювали. Доказів протилежного суду надано не було. При цьому необхідно зазначити, що ні в лютому, ні в березні, ні квітні позивач не отримував заробітну плату, що також підтверджує те що йому не було відомо, що з його заробітної плати здійснюються утриманні на відшкодування шкоди.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем був порушений порядок покриття шкоди, заподіяної працівником, то вказані утримання з його заробітної плати здійсненні неправомірно, враховуючи викладене та довідку підприємства від 08.08.2011 року № 08/06-2 на день звільнення заборгованість по заробітній платі відповідача становила 1317,75 грн. Відповідно до видаткового касового ордеру від 29 липня 2011 року відповідачем було сплачено позивачу в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі - 383,60 грн., тому заборгованість по заробітній платі на день розгляду справи становить 934,15 грн.

Водночас, згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» (далі Постанова Пленуму) середній заробіток стягується за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

З положень «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №100 від 08 лютого 1995 року (зі змінами) вбачається те, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються основна заробітна плата за відпрацьований час з відповідними доплатами і надбавками, проте за вирахуванням допомоги у звязку з тимчасовою непрацездатністю.

З матеріалів справи вбачається те, що середньоденна заробітна плата позивача за останні два місяці, що передують моменту звільнення складає 34,10 грн.

Тому з відповідача на користь позивача в межах вимог підлягає стягненню середній заробіток за період з 12 травня по 20 вересня 2011 року за вирахуванням податків та обовязкових внесків 2387 грн.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню на користь позивача сплачені ним витрати на правову допомогу в сумі 80 грн.

Також з відповідача підлягають стягненню судові витрати: судовий збір - 51 грн. та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи на користь держави.

Згідно до ч.2 ст.367 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні працівникові виплати заробітної плати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного підприємства «Укрінтерпостача» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Укрінтерпостача» (р/р 2600100125430 у філії АТ Укрексімбанк м. Миколаїв, МФО 326739, код ЗКПО 30526451) на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за період з лютого 2011 року по травень 2011 року в сумі 934,15 грн (девятсот тридцять чотири) гривні 15 копійки, середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 2387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) гривень, а також 80 (вісімдесят ) гривень судових витрат. .

Стягнути з приватного підприємства «Укрінтерпостача» (р/р 2600100125430 у філії АТ Укрексімбанк м. Миколаїв, МФО 326739, код ЗКПО 30526451) 51 гривню судового збору на користь місцевого бюджету м.Вознесенська (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р 31415537700007).

Стягнути з приватного підприємства «Укрінтерпостача» (р/р 2600100125430 у філії АТ Укрексімбанк м. Миколаїв, МФО 326739, код ЗКПО 30526451) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень на користь державного бюджету м. Вознесенська: (Банк ГУДКУ в Миколаївській області, код платежу 22050000, код ЄДРПОУ: 23406957, МФО 826013, р/р 31210259700007).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Рішення в частині стягнення заробітної плати в межах всієї суми боргу підлягає негайному виконанню.

Суддя: Ротар М.М.