Ухвала суду № 50710944, 14.09.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 148/825/14-к

Провадження №11-кп/772/602/2015 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Зайцев В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2015 рокум. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого судді Зайцева В.А.,

суддів: Нагорняка Є.П., Ковальської І.А.

при секретарі Діденко В.В.,

за участю прокурора Миколайчука Д.Г.,

адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

потерпілого ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Барановського О.Б. із змінами та апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_2 з доповненнями на вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 20 квітня 2015 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець

та житель ІНФОРМАЦІЯ_2

Тульчинського району Вінницької області,

громадянин України, раніше судимий -

04.07.2014 року Тульчинським районним

судом Вінницької області за ч. 1 ст. 125 КК

України до покарання у виді штрафу в

розмірі 850 грн.,

визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та засуджений до покарання у виді 6 (шести) років шести місяців позбавлення волі.

Цивільний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 кошти в сумі 1489,57 грн. за спричинену матеріальну шкоду та 30.000 грн. моральної шкоди.

Вирішено долю речових доказів та питання судових витрат.

Згідно вироку 19.12.2013 року, біля 17:40 год. ОСОБА_5, перебуваючи на автомобілі марки «Фольксваген Т5», д.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6, поблизу автобусної зупинки, що розташована біля повороту в с. Крищенці, Тульчинського району, безпричинно, з хуліганських спонукань, демонструючи явну неповагу до суспільства, з особливою зухвалістю, що виразилась у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження честі та гідності ОСОБА_4, з метою спричинення тілесних ушкоджень останньому, застосувавши предмет для відстрілу гумових куль невстановленого зразка, здійснив з нього два постріли в область підборіддя та лівої завушної ділянки голови ОСОБА_4, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення підборіддя справа, лівої завушної ділянки та мочки лівого вуха, що згідно висновку комплексної судово-медичної експертизи № 42-к/130Б по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

В апеляційній скарзі із змінами прокурор просить вирок скасувати у звязку з істотними порушеннями кримінального процесуального закону, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 повернути до суду першої інстанції для призначення нового судового розгляду. Посилається на те, що суд у вироку не зазначив мотивів зміни обвинувачення та не вказав підстав визнання частини обвинувачення необґрунтованим, чим порушив вимоги п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України. Також, при кваліфікації дій обвинуваченого суд вийшов за межі предявленого обвинувачення, оскільки в судовому засіданні воно прокурором не змінювалося, внаслідок чого порушив право обвинуваченого на захист, вимоги ч.ч. 1, 3 ст. 337, п. 1 ч. 3 ст. 42 КПК України, оскільки кваліфікація дій обвинуваченого, яка зазначена у вироку, не ставилась у провину ОСОБА_5 згідно оголошеної йому підозри та викладеного в обвинувальному акті обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник-адвокат ОСОБА_2 в своїй спільній апеляційній скарзі з доповненнями вважають вирок незаконним і необґрунтованим, у звязку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неповнотою судового розгляду, а тому просять його скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вказують, що суд при винесені вироку вийшов за межі предявленого ОСОБА_5 обвинувачення, оскільки на досудовому розслідуванні його дії були кваліфіковані за ч. 4 ст. 296 КК України, як хуліганство із застосуванням предмету заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, а згідно кваліфікації дій обвинуваченого, наведеної у вироку, останній фактично визнаний винним і засуджений за хуліганство із застосуванням предмету, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень. Крім того, в провину ОСОБА_5 інкримінується хуліганство із застосуванням вогнепальної зброї, однак в мотивувальній частині вироку наявні істотні суперечності, чим порушені вимоги ст. 374 КПК України. Судом першої інстанції не повністю досліджені зібрані докази, не допитані усі свідки, а також експерт та лікар, який безпосередньо лікував потерпілого; протокол допиту свідка ОСОБА_7 не відповідає дійсності, оскільки підписи на його сторінках різняться між собою, а також містяться інші порушення закону на що суд не звернув увагу. На думку сторони захисту юридична кваліфікація дії ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 296 КК України є взагалі невірною, оскільки в матеріалах провадження відсутній жодний доказ того, що обвинуваченим був порушений громадський порядок та принижено честь і гідність потерпілого ОСОБА_4; також за висновками комплексної судово-медичної експертизи № 42-к/130Б, заподіяні потерпілому ушкодження, по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя, а тому в діях підзахисного вбачаються ознаки ст. 125 КК України.

Заслухавши доповідь судді, виступи в дебатах: обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_2, які підтримали свою апеляційну скаргу з доповненнями і просили задовольнити, при цьому не заперечували проти апеляційної скарги прокурора із змінами; прокурора Миколайчука Д.Г., який підтримав апеляційну скаргу із змінами прокурора та просив задовольнити; потерпілого ОСОБА_4 та його представника-адвоката ОСОБА_3, які заперечили проти апеляційних скарг, перевіривши матеріали провадження та обсудивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що подані апеляційні скарги із змінами та доповненнями підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження передбачених цим Кодексом, на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до правил, які ґрунтуються на всебічному, повному, неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, з вирішенням питань, передбачених у ст. 368 КПК України, а також з правильною кваліфікацією діяння обвинуваченого у вчиненні відповідного кримінального правопорушення.

В ході судового розгляду даного кримінального провадження вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Як вбачається з обвинувального акту та оголошеної ОСОБА_5 підозри дії останнього органом досудового слідства кваліфіковано за ч. 4 ст. 296 КК України, як хуліганство із застосуванням предмету заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень і в суді таке обвинувачення прокурором не змінювалось.

Незважаючи на це, суд першої інстанції у мотивувальній частині вироку, за відсутності будь-якого обґрунтування свого рішення, кваліфікував дії ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 296 КК України, як хуліганство із застосуванням предмету спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, чим фактично вийшов за межі висунутого обвинувачення.

Згідно ч. 3 ст. 42 КПК України обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують.

Частина 4 ст.296 КК України передбачає відповідальність за вчинення хуліганських дій із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Всупереч вказаним нормам закону, згідно оголошеної підозри та обвинувального акту, ОСОБА_8 не ставилося в провину хуліганство із застосуванням предмету спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень; від такої кваліфікації дій він не захищався на досудовому розслідуванні та в ході судового розгляду, а тому несподівана зміна судом у вироку кваліфікації дій обвинуваченого, на думку колегії судів, лише обтяжило його становище та сприяло порушенню права на захист, що в свою чергу свідчить про допущення судом істотних порушень кримінального процесуального закону.

Крім того, судом першої інстанції допущена неповнота судового розгляду на що обґрунтовано посилається в апеляційній скарзі захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_2

Оскільки, вищенаведені порушення кримінального процесуального закону, відповідно до ч.1 ст. 412 КПК України, є істотними, такими що перешкодили ухваленню законного і обґрунтованого рішення, вирок щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.

В ході нового судового розгляду також підлягають перевірці інші доводи апеляційної скарги захисту, включаючи питання визначення юридичної кваліфікації дій обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 419 КПК України апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокурора Барановського О.Б. із змінами та апеляційну скаргу з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 20 квітня 2015 року стосовно ОСОБА_5 скасувати. Кримінальне провадження повернути в той же суд для призначення нового судового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

З оригіналом вірно: