Рішення № 50710926, 16.09.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/7798/14-ц Провадження № 22-ц/772/1854/2015Головуючий в суді першої інстанції Король О. П.Категорія 27 Доповідач Береговий О. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Берегового О.Ю.,

суддів: Панасюка О.С., Оніщука В.В.,

за участю секретаря: Топольської В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення ,

встановила:

ПАТ КБ "Приватбанк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення.

Позовні вимоги обгрунтовував тим, що відповідно до укладеного договору №VIH0GF00840873 від 07.11.2005 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 32500 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,72 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.11.2015 року.

Згідно з умовами зазначеного договору погашення заборгованості повинно було здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

ПАТ КБ "Приватбанк" свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, видавши відповідачу кредит в розмірі 32500 доларів США.

В порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань ОСОБА_2 станом на 10.04.2013 року мав заборгованість 14051,77 доларів США, яка складається з наступного: заборгованості за кредитом - 13771,02 долари США, заборгованості за процентами за користування кредитом - 150,74 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом - 130,00 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 0,01 доларів США.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_2 07.11.2005 року уклали договір іпотеки №VIH0GF00840873, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 57,70 кв.м., житловою площею 37,70 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки складає 205426 грн.

Зважаючи на викладене, позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №VIH0GF00840873 від 07.11.2005 року, в розмірі 14051,77 доларів США, що за курсом НБУ від 10.04.2013 року складає 112273,64 грн. звернути стягнення на квартиру, загальною площею 57.70 кв.м., житловою площею 37,70 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі продажубудь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав па нерухоме маймо, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами дій, необхідних для продажу предмета іпотеки.

Виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.

Стягнути з відповідача судові витрати.

В ході розгляду справи позивачем було подану заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій він зазначав, що станом на 03.03.2015 р. заборгованість відповідача перед банком становить 8872,82 доларів США, при цьому позовні вимоги в частині виселення він змінив та просив висилити ОСОБА_2, який зареєстрований та проживає у квартирі (предмет іпотеки). Розташованій за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ПАТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до укладеного договору №VIH0GF00840873 від 07.11.2005 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 32500 доларів США для купівлі нерухомості, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,72 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.11.2015 року.

Згідно з умовами зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

ПАТ КБ "ПриватБанк" свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, видавши відповідачу кредит в розмірі 32500 доларів США.

В порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_2 07.11.2005 року уклали договір іпотеки №VIH0GF00840873, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 57,70 кв.м, житловою площею 37,70 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

Згідно з довідкою №3124 від 22.08.2014 року, виданої ТОВ «ЖЕО», в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований та проживає ОСОБА_2

З довідки про стан заборгованості клієнта ОСОБА_2 по кредитному договору №VIH0GF00840873 від 07.11.2005 р., наданої в суді апеляційної інстанції, вбачається, що станом на 16.09.2015 р. сума заборгованості по кредитному договору становить 8371.77 дол. США.

Відповідно до звіту про оцінку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, , її оціночна вартість без ПДВ складає 335295,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що сума заборгованості за кредитом є неспівмірною вартості іпотечного майна.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У п. 41 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Оскільки вказане положення закону є оціночним, то суд має належним чином його мотивувати, співставити обставини зі змістом цього поняття, визначитись, чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини (зокрема про право на першочергове задоволення вимог за рахунок предмета застави), та врахувати загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність 9п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодацем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки за звичайною ціною на нього.

Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав та вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю.

Таким чином, у разі, якщо вартість іпотечного майна перевищує розмір кредитної заборгованості, відповідно до вимог чинного законодавства решта коштів, виручених від реалізації предмета іпотеки, повертається іпотекодавцю. Неспівмірною вартості іпотечного майна сумі боргу не є підставою для відмови в задоволенні позову.

Аналогічна позиція викладена і в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі від 15 липня 2015 року, справа №6-15070св15.

В ході судового розгляду справи, представник ОСОБА_2 заперечував проти задоволення апеляційної скарги ПАТ КБ «Приватбанк» посилаючись на ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та порушення вимог ст.35 ЗУ «Про іпотеку», а саме недотримання порядку досудового врегулювання спору.

Однак, такі посилання не заслуговують на увагу з огляду на наступне:

Згідно з пунктом 1 Закону України від 3 червня 2014 року № 1304-VII "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (далі - Закон № 1304-VII) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Поняття мораторій у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов'язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України).

Відтак установлений Законом № 1304-VII мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника).

Крім того, згідно з пунктом 4 Закону № 1304-VII протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Оскільки вказаний Закон не зупиняє дію решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов'язань, то й не може бути мотивом для відмови в позові, а є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію його положень на період чинності цього Закону.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного суду України у справі №6-57цс15.

Відповідно до ч.1 ст.35 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ КБ «Приватбанк» направляло на адресу ОСОБА_2 письмову вимогу про повернення суми кредиту в повному обсязі , а також процентів, комісії та штрафних санкцій в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги (а.с. 16), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та реєстром поштових відправок (а.с. 17-18).

Зі змісту частини третьої статті 109 Житлового кодексу Української РСР, частини третьої статті 33, частин першої, другої статті 39, частин першої, другої статті 40 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» убачається, що вимога письмового попередження про добровільне звільнення житлового приміщення стосується лише такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки, як позасудове врегулювання на підставі договору, і не застосовується в порядку звернення стягнення за рішенням суду. Задоволення позову про виселення мешканців з переданого в іпотеку житлового приміщення не залежить від дотримання іпотекодержателем частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку». З урахуванням частини другої статті 39 цього Закону відповідне рішення може бути прийняте судом (за заявою іпотекодержателя) одночасно з прийняттям рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки (правова позиція Верховного суду України від 9 вересня 2015 року №6-455цс15).

За таких обставин, посилання ОСОБА_2 не заслуговують на увагу, а тому колегія суддів приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги роз'яснення, викладені в п.42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з приводу відповідності резолютивної частини рішення вимогам як ст.39 ЗУ «Про іпотеку» так і положенням п.4 ч.1 ст.215 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 п.1,2 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2015 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №VIH0GF00840873 від 07.11.2005 року, в розмірі 8371.77 доларів США, що за курсом НБУ від 16.09.2015 року складає 184163.58 грн. звернути стягнення на квартиру, загальною площею 57.70 кв.м., житловою площею 37,70 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав па нерухоме маймо, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами дій, необхідних для продажу предмета іпотеки, з визначенням початкової ціни предмета іпотеки в розмірі 335295 грн.

Виселити ОСОБА_2, без надання іншого житлового приміщення з квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 1237.44 грн. судового збору за подання позовної заяви та 912.18 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Рішення Апеляційного суду Вінницької області набирає законної сили з моменту його проголошення, і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підпис/ /підпис/

З оригіналом вірно: О.Ю. Береговий