Рішення № 50706193, 14.09.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2015 р.Справа № 922/3889/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Омельченко К.А.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення коштів в розмірі 9253,15 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Міський інформаційний центр", м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 9253,15 грн., а саме: неустойка за прострочення повернення місця за Договором № 699 від 24.05.2013 року за період з 08.07.2014 року по 02.07.2015 року в розмірі 8571,60грн.; витрати за проведення демонтажу спеціальної конструкції за Договором № 699 від 24.05.2013 року у розмірі 617,23грн., витрати на зберігання демонтованої спеціальної конструкції у розмірі 64,32грн., а також просить суд забов'язати відповідача повернути на підставі акту прийому - передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, за адресою: м. Харків, вул. Чайковська, 6, привівши це місце в належний стан відповідно до п.5.3. Договору № 699 від 24.05.2013 року. Також позивачем заявлено до стягнення судовий збір у розмірі 1 827 грн. та 1218,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов`язків за Договором № 699 від 24.05.2013 року, в частині своєчасного повернення місця, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції - щит стаціонарний (0,70х3,00х2), за адресою м. Харків, вул. Чайковська, 6, з урахуванням чого та враховуючи приписи ст. ст. 15, 16, 22, 526, 530, 611, 627, 628, 629 Цивільного Кодексу України, просить суд стягнути з відповідача заявлену суму позову та зобов'язати відповідача повернути позивачеві на підставі Акту приймання - передачі місце, що знаходиться у комунальній власності за адресою м. Харків, вул. Чайковська, 6.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.07.2015 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 14.07.2015 року о 11:15 год.

Ухвалою суду від 14.07.2015 року у зв'язку із неявкою представника відповідача у призначене судове засідання, розгляд справи було відкладено на 29.07.2015 року о 10:15.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.07.2015 року у зв'язку із неявкою представника відповідача у призначене судове засідання, розгляд справи було відкладено на 14.09.2015 року о 09:30.

Представник позивача у судовому засіданні 14.09.2015 року підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

24.05.2013 р. між Комунальним підприємством "Міський інформаційний центр" (позивачем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір № 699 про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (Договір).

Відповідно до п.2.1. Договору, вказаний договір набирає чинності з 01.07.2013 року та діє по 30.06.2014 року.

Відповідно до Договору та Акту прийому-передачі від 24.05.2013р. до Договору (а.с. 17), позивач надав в користування відповідачу місце, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції - щит стаціонарний (0,70х3,00х2), за адресою м. Харків, вул. Чайковська, 6, строком з 01.07.2013 року по 30.06.2014 року (п. 1.4 Договору), а користувач (відповідач) прийняв місце, згідно Додатку № 1 до вказаного договору, у кількості 1.

Розмір оплати за використання місць за адресою м. Харків, вул. Чайковська, 6, згідно додатку №1 до договору №699 від 24.05.2013 року (а.с.18) становить разом з ПДВ 340,20 грн.

Згідно до умов договору №699 від 24.05.2013 року , а саме: п.п. 3.4.6., 4.1., 4.5. Договору та додатку № 1 до зазначеного договору, відповідач зобов'язаний кожний місяць здійснювати оплату за користування наданими йому місцями авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п.5.1. Договору №699 від 24.05.2013р., протягом семи календарних днів після припинення дії договору на будь-яких підставах, передбачених пунктами 8.1., 8.3 договору "Користувач" зобов'язаний звільнити надані в користування місця і передати їх позивачу. Повернення місць, наданих в користування, здійснюється відповідачем на підставі актів прийому-передачі, які складаються відповідачем та підписуються уповноваженими представниками позивача.

Відповідно до п.5.2 договору "Місця вважаються фактично повернутими позивачу з моменту підписання актів прийому-передачі, Акт прийому - передачі місця підписується позивачем після надання відповідачем фото місця демонтованої спеціальної конструкції, а у разі неможливості визначення стану місця по наданим фотознімкам після виїзду представника позивача на місце розташування спеціальної конструкції. У випадку неналежного стану місця розташування спеціальної конструкції акт прийому - передачі місця з боку позивача не підписується, а складається акт огляду місця з зазначенням виявлених порушень.

Розділом 8 договору а саме: п. 8.1. Договору передбачено, що він припиняє свою дію:

за згодою сторін;

якщо «Користувач» не платить, несвоєчасно або в неповному обсязі вносить платежі за користування місцями;

якщо місця, надані в користування за цим договором, вибули з комунальної власності або земельна ділянка, на якій знаходяться місця була надана в оренду або постійне користування (в частині конкретних місць);

якщо «Користувач» повернув «КП» усі місця, надані в користування за цим Договором;

якщо «Користувач» не отримав дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на місцях, переданих у користування за цим Договором протягом строку на який було встановлено пріоритет;

по закінченню строку дії Договору;

у випадку припинення діяльності однієї із сторін Договору без правонаступництва;

погіршення «Користувачем» місць, які передані йому, або їх утримання у неналежному стані;

в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно до умов договору №699 від 24.05.2013 р., а саме: абз.3 п.8.2 " У разі припинення дії договору з підстав, передбачених підпунктом 8.1.5 пункту 8.1 розділу 8, договір вважається таким, що припинив свою дію з дня наступного за закінченням строку, на який було встановлено пріоритет". Таким чином, станом на 30 червня 2014 року Договір № 699 від 24.05.2013 року припинив свою дію.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач прийняті на себе зобовязання згідно договору № 699 від 24.05.2013 року виконав належним чином, але відповідач порушуючи умови п.5.2,5.3 Договору не повернув в належному стані на підставі Акту прийому - передачі місця позивачу, що й стало причиною звернення позивача до суду з цим позовом.

Оскільки, відповідач порушив умови спірного договору, а саме не повернув позивачеві місце на підставі акту прийому-передачі, то з 08.07.2014р. по 02.07.2015 року позивачем була нарахована неустойка відповідно до п.6.2 Договору № 699 від 24.05.2013 року за кожний день затримки повернення місць у розмірі 8571,60 грн.

31 липня 2014 року Позивач направив на адресу Відповідача повідомлення №12985 (вих.№2093/0/2-14) з вимогою повернути на підставі акту прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, і яке було передано в користування за спірним Договором, та попередженням про те, що у випадку невиконання вимог даного повідомлення у встановлений строк, спеціальну конструкцію буде демонтовано Позивачем з покладенням на Відповідача витрат, понесених у звязку з демонтажем спеціальної конструкції та її зберіганням (а.с.25).

Але дане повідомлення залишилось без відповідного реагування з боку відповідача.

19 березня 2015 року позивач здійснив демонтаж спеціальної конструкції: щит стаціонарний (0,70x3,40x2) за адресою: м. Харків, вул. Чайковська,6, у зв'язку з чим, Позивач поніс збитки у розмірі - 617,23 грн., що підтверджується актом проведення демонтажу спеціальної конструкції від 19.03.2015р., рахунком-фактурою №СФД-899 від 25.03.2015р., калькуляцією витрат надання послуг та виконання робіт, розрахунком витрат та іншими документами.

Також, відповідно до 5.6. «Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними» (Додаток до рішення виконавчого комітету ХМР від 22.06.2011р. №444 «Про затвердження Порядку виявлення, демонтажу, обліку, зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розміщених на території міста Харкова з порушенням законодавства про рекламу та благоустрій населених пунктів, подальшого розпорядження ними»): «Демонтовані спеціальні конструкції зберігаються у спеціально відведених для цього місцях (сховищах, складах тощо)».

Таким чином, Позивач нарахував Відповідачеві витрати, понесені ним за зберігання демонтованої спеціальної конструкції у розмірі - 64 грн. 32 коп., що підтверджується Рахунком №1062 від 17.06.2015р., калькуляцією витрат послуг зберігання демонтованих рекламних конструкцій.

06.04.2015 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію (вих. №937/0/2- 15)з вимогою погасити загальну заборгованість за спірним Договором (а.с.55).

Але дана претензія залишилось без відповідного реагування з боку відповідача.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, неустойка за прострочення повернення місця за договором № 699 від 24.05.2013 року за період з 08.07.2014 року по 02.07.2015 року в сумі 8571,60 грн., витрати по демонтажу спеціальної конструкції у розмірі 617,23 грн., витрати на зберігання демонтованої спеціальної конструкції у розмірі 64,32грн. є правомірними, не спростовані відповідачем та визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України, у зв'язку з чим витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст.173, 179, 193, 216, 217, 230, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61145, м. Харків, вул. Заліська, 5, к.99, ІПН НОМЕР_1, р/р 26000326826600 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005) на користь Комунального підприємства „Міський інформаційний центр (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф.618; Код ЄДРПОУ 32135675; р/р 26003033891700 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005) - неустойку за прострочення повернення місця за Договором № 699 від 24.05.2013 року за період з 08.07.2014 року по 02.07.2015 року в розмірі 8571,60грн.; витрати за проведення демонтажу спеціальної конструкції за Договором № 699 від 24.05.2013 року у розмірі 617,23грн., витрати на зберігання демонтованої спеціальної конструкції у розмірі 64,32грн. та судовий збір в сумі 3045, 00 грн.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (61145, м. Харків, вул. Заліська, 5, к.99, ІПН НОМЕР_1, р/р 26000326826600 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005) повернути комунальному підприємству "Міський інформаційний центр" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф. 618, код ЄДРПОУ 32135675) на підставі Акту приймання - передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, за адресою: м. Харків, вул. Чайковська, 6, привівши це місце в належний стан відповідно до п.5.3. Договору № 699 від 24.05.2013 року.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 16.09.2015 р.

Суддя ОСОБА_3