Рішення № 50704133, 15.09.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 вересня 2015 р. Справа № 902/1022/15

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Горейка М.В.

представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність №1-14-4628 від 01.01.2015р., посвідчення №42 від 01.07.2013р.;

відповідача: ОСОБА_2, довіреність №168 від 08.09.2015р., паспорт серії МА 874360 виданий Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області 15.11.2000р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Козятинські електричні мережі" (вул. 1-Травня, 2, м. Вінниця, 21050, вул. Щорса, 172, с. Сигнал, Козятинський район, Вінницька область, 22100)

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Арчі" (вул. Радянська, 72, с. Михайлин, Козятинський район, Вінницька область)

про стягнення 30405 грн 78 коп.,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Козятинські електричні мережі" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Арчі" 30405,78 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано наявністю у відповідача заборгованості за електричну енергію, що спожита понад встановлену договірну величину за листопад 2014 року. З огляду на те, що позасудові спроби щодо стягнення наявної заборгованості не надали позитивних результатів, позивач звернувся до суду із позовом щодо стягнення із відповідача боргу в розмірі 30405,78 грн.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 21.07.2015р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1022/15 з призначенням її до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини, що викладені у ньому.

Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, що викладені ним у відзиві на позов. Додатково пояснив, що підстав для стягнення з відповідача вартості спожитої електричної енергії у подвійному розмірі за перевищення договірних величин немає, оскільки відповідач за усною домовленістю звертався до позивача із листом щодо коригування встановлених договірних величин, як то визначено Правилами користування електричною енергією, проте його заяву безпідставно не було прийнято та розглянуто.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

18 серпня 2006 року між ВАТ «АК Вінницяобленерго», яке перейменовано в ПАТ «Вінницяобленерго», в особі СО «Козятинські електричні мережі» та ТОВ «Арчі» укладено договір постачання електричної енергії №12012 (далі Договір).

В силу того, що жодна із сторін Договору не виявляла бажання щодо припинення строку його дії, відповідно до п.9.4 його умов відбувалася автоматична пролонгація строку дії Договору, у тому числі і на 2014 рік.

Додатком №3 до Договору визначено порядок розрахунків споживача за використання електроенергії.

Відповідно до додатку №10 до Договору визначено перелік місць встановлення електролічильників, за якими проводиться розрахунок за відпущену електроенергію, включаючи субспоживачів.

Згідно із договором від 17.08.2010 року про внесення змін до договору постачання електроенергії №12012 від 18.08.2006 року змінено номер Договору на « 040200».

Відповідно до додатків до Договору про обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам на 2014 рік на листопад місяць відповідачу встановлено договірну величину споживання в розмірі 15000 кВт год.

28 листопада 2014 року між сторонами складено акт прийняття-передавання електричної енергії (перевищення договірних величин споживання електричної енергії), згідно із яким зафіксовано факт перевищення ТОВ «Арчі» обєму споживання електричної енергії у порівнянні із договірними величинами на 24650 кВт год., який підписано представниками обох сторін.

У звязку із чим позивачем 28.11.2008 року виставлено відповідачеві рахунок-фактуру №КО-040200/31421/4 за перевищення договірної величини електроспоживання на суму 30405,78 грн.

Також в матеріалах справи наявні листи від січня та червня 2015 року, адресовані позивачем ТОВ «Арчі», з метою досудового врегулювання спору та добровільного погашення відповідачем наявної заборгованості.

На момент розгляду справи, заявлена в позові заборгованість відповідачем оплачена не була.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та заперечень відповідача, суд виходив із наступного.

Так, відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

В силу дії статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Розглядом справи встановлено, що за своєю правовою природою зобовязання, які виникли між сторонами з моменту укладення між публічним акціонерним товариством «Вінницяобленерго» в особі структурної одиниці "Козятинські електричні мережі" та ТОВ «Арчі» договору №12012 від 18 серпня 2006 року, є зобовязаннями поставки (купівлі-продажу).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст.692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.6 ст.276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.7 ст.276 ГК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як встановлено судом, спір між сторонами виник у звязку із споживанням ТОВ «Арчі» електричної енергії у листопаді 2014 року та перевищенням визначених договірних величин споживання.

Зокрема, за твердженням позивача відповідач має відшкодувати вартість різниці спожитої понад норму електричної енергії за подвійним тарифом, так як того вимагає п.4.2.2 Договору. При цьому оскільки споживач не скористався правом щодо коригування договірних величин, пропозицій з даного приводу до позивача не надходило, відтак відповідач має відшкодувати вартість спожитої електричної енергії у заявленому в позові розмірі.

Натомість, заперечуючи проти позову, відповідач спочатку повідомив, що після зняття показників лічильників та встановлення факту перевищення за листопад місяць, він звернувся до позивача із усною пропозицією щодо коригування договірних величин, однак отримав відмову у прийнятті та реєстрації своїх звернень. Згодом, в судовому засіданні від 15.09.2015 року, представником відповідача повідомлено, що також 25.11.2014 року постачальнику надсилався лист з пропозицією коригування договірних величин. Тобто, на думку відповідача, йому безпідставно нараховано до оплати вартостість спожитої понад договірну норму електричної енергії по подвійному тарифу.

Разом із тим суд, надаючи оцінку наявним у справі доказам та перевіряючи обґрунтованість зясованих під час розгляду справи процесуальних позицій сторін, погоджується із доводами, викладеними в позові, з огляду на таке.

Як уже було встановлено, що і не заперечується самими сторонами, ТОВ «Арчі» у листопаді 2014 року дійсно перевищило договірний обсяг споживання електричної енергії на 24650 кВт год., так як за умовами додатку 1 до Договору на листопад місяць договірну величину встановлено на рівні 15000 кВт год., у звязку із цим позивач в силу положень п.4.2.2 Договору виставив відповідачу рахунок №КО-040200/31421/4 від 28.11.2014 року на оплату вказаного розміру електричної енергії по двохкратному тарифу. Даний рахунок залишився без оплати, позаяк, на думку відповідача, розмір договірних величин мав бути скоригований.

Відповідно до п.2.1 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення усіх питань, що не обумовлені ним, сторони зобовязуються користуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ).

Тобто, спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) є Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 року. Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Аналізуючи ПКЕЕ в контексті спору, що виник, необхідним є дослідження порядку коригування договірних величин споживання електроенергії, що міститься в п.4.4 Правил.

Так, відповідно до п.4.4 Правил споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Споживач, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживач постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.

Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

У разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.

Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. У разі, якщо договором про постачання електричної енергії попередня оплата не передбачена, датою коригування вважається дата прийняття постачальником електричної енергії рішення про коригування договірних величин на підставі письмового звернення споживача. Для споживача, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживача постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, за дату коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності приймається дата отримання постачальником електричної енергії звернення від споживача.

Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.

За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору.

З системного аналізу положень п.4.4 ПКЕЕ чітко вбачається, що споживач протягом розрахункового періоду, має звернутися до постачальника із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. А постачальник протягом пяти робочих днів з дня отримання звернення розглядає заяву та не пізніше шостого робочого дня повідомляє споживача про результати її розгляду. При цьому при розгляді заяви пріоритетними є пропозиції за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником заяви за пять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.

Таким чином, визначальним за положеннями Правил в процедурі коригування договірних величин є дотримання таких умов: подання протягом розрахункового періоду споживачем заяви до постачальника та отриманням ним цієї заяви з метою розгляду.

Натомість, як встановлено матеріалами справи, належних доказів відповідачем на підтвердження викладених у відзиві обставин та своєї процесуальної позиції суду не надано. Представник відповідача стверджує, що працівники ТОВ «Арчі» зверталися до постачальника в усній формі з метою реєстрації відповідного листа вих. №189/1 від 19.11.2014 року про коригування договірних величин, однак на через вказівку керівництва позивача його не було зареєстровано. На противагу цьому представник позивача заперечив, та повідомив, що даний факт не мав місця.

З оглянутого в судовому засіданні журналу вихідної кореспонденції ТОВ «Арчі» вбачається відправка відповідачем на адресу позивача листа від 25.11.2014 року про коригування електроенергії. Також на підтвердження цього факту представником відповідача надано квитанцію відділення звязку.

Проте судом критично оцінюються подані відповідачем докази, оскільки беззаперечний факт надіслання чи подання заяви про коригування величин спожитої електроенергії вони не підтверджують. З поданих доказів не можливо встановити який саме лист, з приводу коригування договірної величини за який місяць і з яким змістом надсилався, й взагалі чи надсилався. Адже з квитанції відділення звязку не можливо також встановити, що надсилалося, оскільки відсутній опис вкладення. До того ж, представник відповідача у своїх поясненнях, наданих в різних судових засіданнях суперечив сам собі: спочатку говорив, що зверталися в усній формі, не направляючи заяв поштою, що вбачається із самого відзиву, а потім стверджував протилежне.

Таким чином, наданими представником відповідача засобами не доведено факт звернення відповідача до постачальника із заявою про коригування величин споживання електричної енергії.

Окрім того, оглянутим в судовому засідання журналом вхідної кореспонденції структурної одиниці «Козятинські електричні мережі» за розрахунковий період - листопад місяць також не виявлено надходження від ТОВ «Арчі» будь-яких звернень щодо коригування величин споживання електроенергії, відтак не встановлено факт отримання звернення про коригування, що також належить до обовязкових умов, за наявності яких можливе коригування.

Отже, відповідачем не дотримано порядку коригування договірних величин споживання електричної енергії, визначеного у п.4.4 ПКЕЕ, який би надав можливість сторонам провести коригування розміру електроенергії спожитої понад розмір договірних величин.

Таким чином, за умовами п.4.2.2 договору постачання електроенергії вартість спожитої електроенергії понад договірну величину за листопад 2014 року підлягає оплаті за подвійним тарифом, як зазначено в позові.

На підставі усього вищевикладеного, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

В силу вимог ч. 1 та 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позов в повному обсязі.

У зв'язку із задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Арчі" (вул. Радянська, 72, с. Михайлин, Козятинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 32745862) на користь публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. 1-Травня, 2, м. Вінниця, 21050) в особі структурної одиниці "Козятинські електричні мережі" (вул. Щорса, 172, с. Сигнал, Козятинський район, Вінницька область, 22100, код ЄДРПОУ 25510239) 30405 грн 78 коп. заборгованості за перевищення договірної ціни споживання електричної енергії та 1827 гр витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18 вересня 2015 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи