Постанова № 5070384, 05.10.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.

05.10.2009 р.                                                                                 № 2а - 3150/09/1470

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України (далі –УПФУ) в Баштанському районі Миколаївської області, вул. Ювілейна, 84, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100,

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Христофорівське", вул. Приінгульська, 110, с.Христофорівка, Баштанський район, Миколаївська область, 56162

про стягнення заборгованості.

Головуючий суддя Середа О. Ф.,

секретар судового засідання Колеснікова О. О.

Представники:

від позивача: не з»явився.

відповідач у судове засідання не з»явився.

УПФУ в Баштанському районі пред’явлено позов до сільськогосподарського ТОВ «Інгульське»про стягнення заборгованості в сумі 1 298 грн. 20 коп. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Представники сторін у судове засідання не з»явилися, про причину неприбуття суд не повідомили. Відповідач правом, передбаченим статтею 49 КАС України не скористався, письмові заперечення проти позову суду не надав.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи суд, -

встановив:

Відповідач є юридичною особою та відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-ІV є страхувальником та платником страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування.

В порушення п. п. ”б”- ”з” ст. 13 Закону України ”Про пенсійне забезпечення”, а також п. 2 Прикінцевих положень Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідач зобов’язаний відшкодовувати ПФУ фактичні витрати на оплату та доставку пільгових пенсій та повинен покривати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно підпункту 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вимоги вищевказаних законів не виконував і своєчасно не перераховував в повному обсязі до Пенсійного фонду України внески по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в наслідок чого у нього утворився борг станом на 30.06.2009 р. з квітня 2009 р. в сумі 1 298 грн. 20 коп.

Заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи.

До теперішнього часу відповідач позовні вимоги не заперечив, у добровільному порядку суму заборгованості до ПФУ не перерахував.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 128, 158, 160 -163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Христофорівське" (вул. Приінгульська, 110, с.Христофорівка, Баштанський район, Миколаївська область, 56162, код 03765163) на користь Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області (вул. Ювілейна, 84, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100, код ЄДРПОУ 20916681) заборгованість в сумі 1 298 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті дев’яносто вісім гривень 20 коп.).

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Виконавчий лист у відповідності зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.

Суддя                                                                                           О. Ф. Середа