Постанова № 5070109, 14.10.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2009 р.

№ Б18/599-08

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого –

Ткаченко Н.Г,

суддів –

Білошкап О.В.,

Катеринчук Л.Й.,

за участю представника ДПІ у Шевченківському районі м. Києва –Фесюнова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Господарського суду Київської області від 29 січня 2009 р. у справі № Б18/599-08 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПТП "Ергофор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК" про визнання банкрутом, –

встановив:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22 грудня 2008 р. порушено провадження у справі про визнання банкрутом ТОВ "ВВК" за заявою ТОВ "ПТП "Ергофор" на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Постановою Господарського суду Київської області від 29 січня 2009 р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора, зобов’язано ліквідатора повідомити про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів, надати суду звіт та ліквідаційний баланс.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Господарського суду Київської області від 29 січня 2009 р., а провадження в справі припинити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., пояснення представника ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом, суд першої інстанції послався на те, що боржник за юридичною адресою відсутній, що підтверджується актом від 17.11.2008 р., підписаним директором ТОВ "ПТП "Ергофор".

Однак, з таким висновком суду погодитися не можна з наступних підстав.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана постанова суду зазначеним вище вимогам не відповідає.

Згідно зі ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з матеріалів справи, за заявою ТОВ "ПТП "Ергофор" було порушене провадження у справі про банкрутство ТОВ "ВВК" як відсутнього боржника на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. При цьому ініціюючий кредитор ТОВ "ПТП "Ергофор" послався на незадоволення боржником кредиторських вимог на суму 723 000 грн. по договору № 1803 від 18 березня 2009 р., а безспірність своїх вимог обґрунтовував визнанням боржником суми боргу відповідно до претензії № 35 від 24 липня 2008 р., відповіддю на претензію від 25 серпня 2008 р. та актом звірки взаєморозрахунків від 18 липня 2008 р.

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для порушення провадження по справі є наявність безспірних вимог кредитора до боржника, а вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Згідно ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", визнана претензія не є виконавчим документом.

Таким чином, заява ініціюючого кредитора про визнання ТОВ "ВВК" банкрутом, подана за відсутності безспірних вимог до боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Як вбачається із матеріалів справи, ініціюючий кредитор не надав суду належних доказів у відповідності до вимог ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які б свідчили про припинення ТОВ "ВВК" " підприємницької діяльності та відомостей про відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням.

Відповідно до ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. ч. 1,3 ст.18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Даний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тому акт про відсутність юридичної особи, складений ініціюючим кредитором не є доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням.

Крім того, відповідно до витягу з ЄДРПОУ №14150/04 адреса місцезнаходження боржника є м. Київ, пров. Косогірний, 4.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що справа про банкрутство ТОВ "ВВК" на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, як відсутнього боржника, порушена безпідставно, оскільки ініціюючий кредитор не надав суду доказів безспірності своїх вимог до боржника та боржника мав фактичне місцезнаходження відповідно до запису в ЄДРПОУ.

За таких обставин, постанову господарського суду Київської області від 29 січня 2009 р. по справі про банкрутство ТОВ "ВВК" не можна визнати як таку, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону і вона підлягає скасуванню.

Оскільки справа про банкрутство боржника за спрощеною процедурою була порушена без достатніх правових підстав, провадження в даній справі підлягає припиненню відповідно до ч.1 ст.80 ГПК України.

Керуючись статтями ст.ст. 12, 80, 86, 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Господарського суду Київської області від 29 січня 2009 р. у справі № Б18/599-08 скасувати.

Провадження у справі № Б18/599-08 припинити.

Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про скасування постанови господарського суду Київської області від 29 січня 2009 р. про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК" "(код 30970780, індекс 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 16) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Головуючий:

Ткаченко Н.Г.

Судді:

Білошкап О.В.

Катеринчук Л.Й.