Ухвала суду № 50699977, 18.09.2015, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Єдиний унікальний номер (справа №) 444/7865/12

Номер провадження у суді 2/216/38/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(ДОДАТКОВЕ)

18 вересня 2015 року місто ОСОБА_1 Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Мазурчака В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання засідання ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу

за позовом №1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до виконавчого комітету Центрально-Міської районної в місті ради, Першої криворізької державної нотаріальної контори про визнання права на спадкування та визнання права власності на спадкове майно, та

за позовом №2 ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, треті особи: Перша криворізька державна нотаріальна контора, виконавчий комітет Центрально-Міської районної в місті ради, про встановлення факту прийняття спадщини за заповітом, визнання факту набуття права власності на домоволодіння, визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ч.1 ст.198 ЦПК України одночасно з проведенням фіксування технічними засобами секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання. У звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснювався судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та без ведення журналу судового засідання.

Встановлено, що рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 03 липня 2015 року у справі № 444/7865/12 вирішено:

- позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до виконавчого комітету Центрально-Міської районної в місті ради, Першої криворізької державної нотаріальної контори про визнання права на спадкування та визнання права власності на спадкове майно та позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, треті особи: Перша криворізька державна нотаріальна контора, виконавчий комітет Центрально-Міської районної в місті ради, про встановлення факту прийняття спадщини за заповітом, визнання факту набуття права власності на домоволодіння, визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити повністю;

- визнати факт прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_6 після смерті його матері ОСОБА_7;

- визнати факт набуття за життя права власності на домоволодіння (житловий будинок з господарськими спорудами) за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Політехнічна, будинок №31 ОСОБА_6, який помер 31.05.2011 року;

- визнати за ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом після смерті 31.05.2011 року ОСОБА_6 право власності на одну третю частку у праві спільної часткової власності на домоволодіння (житловий будинок з господарськими спорудами) за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Політехнічна, будинок №31;

- визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті 31.05.2011 року ОСОБА_6 право власності на одну третю частку у праві спільної часткової власності на домоволодіння (житловий будинок з господарськими спорудами) за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Політехнічна, будинок №31;

- визнати за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті 31.05.2011 року ОСОБА_6 право власності на одну третю частку у праві спільної часткової власності на домоволодіння (житловий будинок з господарськими спорудами) за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Політехнічна, будинок №31 (а.с. 176-178).

Отже, судом визнано за кожним із позивачів право власності на частки у справі спільної часткової власності на домоволодіння.

В той же час позивач ОСОБА_5 в тексті уточненої позовної заяви просила суд:

- визнати за позивачем ОСОБА_5 право власності на одну третю частину вартості домоволодіння у відповідності до експертної оцінки домоволодіння в розмірі 22700 грн за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Політехнічна, буд.31;

- визнати за відповідачем №1 за її позовом ОСОБА_3 право власності одну третю частину вартості домоволодіння у відповідності до експертної оцінки домоволодіння в розмірі 22700 грн за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Політехнічна, буд.31;

- визнати за відповідачем №2 за її позовом ОСОБА_4 право власності на одну третю частину вартості домоволодіння у відповідності до експертної оцінки домоволодіння в розмірі 22700 грн за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Політехнічна, буд.31 (т.2 а.с 147-150).

З цих трьох вимог судом рішення не було прийнято, а тому з даних вимог слід ухвалити додаткове рішення відповідно до вимог п.1) ч.1 ст.220 ЦПК України.

Згідно цієї норми суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, як окремо так і взаємний їх звязок, суд приходить до висновку, що у визнанні за ОСОБА_5 права власності на одну третю частину вартості домоволодіння у відповідності до експертної оцінки домоволодіння в розмірі 22700 грн за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Політехнічна, буд.31, у визнанні за ОСОБА_3 права власності одну третю частину вартості домоволодіння у відповідності до експертної оцінки домоволодіння в розмірі 22700 грн за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Політехнічна, буд.31, у визнанні за ОСОБА_4 права власності на одну третю частину вартості домоволодіння у відповідності до експертної оцінки домоволодіння в розмірі 22700 грн за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Політехнічна, буд.31 слід відмовити повністю з підстав.

Задовольняючи позови, суд виходив з розуміння правової природи нерухомого майна - домоволодіння як речі.

Так, відповідно до ч.1 ст.179 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Стаття 181 ЦК України визначає види речей: нерухомі та рухомі речі.

Відповідно до ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За змістом обох позовів спір стосується права власності на домоволодіння як одиниці нерухомості.

Зокрема, це вбачається і з тексту вимог позовної заяви ОСОБА_5 Так, другою вимогою є прохання про визнання факту набуття права власності на домоволодіння ОСОБА_6, а не на частину вартості домоволодіння.

Це також вбачається і з мотиваційної частини позовної заяви ОСОБА_5, в якій йдеться про право власності ОСОБА_7 на домоволодіння (мати спадкодавця), про перехід права власності на домоволодіння в порядку спадкування до сина ОСОБА_7 ОСОБА_6 (спадкодавця), про проблеми оформлення права власності на домоволодіння за померлим ОСОБА_6

Даний спір не стосується частини вартості домоволодіння, оскільки частина вартості не є нерухомістю (нерухомим майном), тобто не підлягає оформленню відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

Відповідно до ч.1 ст.2 цього закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В судовому порядку у спорах про визнання права власності в порядку спадкування права спадкоємців захищаються судом шляхом офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, тобто судове рішення є тим інструментом, що за відсутності належним чином оформлених правовстановлюючих документів на нерухоме майно спадкодавцем за його життя, підміняє останні та є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У даній категорії спірних правовідносин визнання в порядку спадкування права власності на частину вартості домоволодіння є неналежним способом захисту права.

Відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкодавцеві ОСОБА_6 належало право власності на домоволодіння, а не на вартість домоволодіння.

З цих міркувань суд захистив спадкові права ОСОБА_5 у спосіб визнання за нею права власності на частку у справі спільної часткової власності на домоволодіння та відмовляє у визнанні за нею право власності на одну третю частину вартості домоволодіння у відповідності до експертної оцінки домоволодіння в розмірі 22700 грн

У визнанні права власності на частини вартості домоволодіння за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд відмовляє з тих підстав, що вони даних вимог не предявляли, а право визначення позовних вимог належить позивачу відносно прав позивача, а не відносно прав відповідачів.

Керуючись ч.5 ст.220 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_5 в частині вимог про визнання за ОСОБА_5 права власності на одну третю частину вартості домоволодіння у відповідності до експертної оцінки домоволодіння в розмірі 22700 грн за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Політехнічна, буд.31, про визнання за ОСОБА_3 права власності одну третю частину вартості домоволодіння у відповідності до експертної оцінки домоволодіння в розмірі 22700 грн за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Політехнічна, буд.31 та про визнання за ОСОБА_4 права власності на одну третю частину вартості домоволодіння у відповідності до експертної оцінки домоволодіння в розмірі 22700 грн за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Політехнічна, буд.31 відмовити.

Матеріали справи повернути до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Мазурчак В.М.