Рішення № 5069791, 07.10.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2009 р. Справа № 05/286-08

вх. № 9088/6-05

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з’явився,

відповідача - не з’явився,

розглянувши справу за позовом Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" (м. Харків)

про спонукання до виконання договору та стягнення 45349,31 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" (м. Харків)

до: Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (м. Київ)

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

За уточненим первісним позовом позивач просить зобов’язати відповідача надати йому точний перелік використаних об’єктів авторського права, зафіксованих у виконаннях, фонограмах (відеограмах), програмах мовлення за ІІІ, ІV квартали 2007 року та за І, ІІ, ІІІ квартали 2008 року; документально підтверджені дані про одержані відповідачем доходи за ІІІ, ІV квартали 2007 року та за І, ІІ, ІІІ квартали 2008 року та стягнути з відповідача невиплачену за договором №КТ-04/07 від 01.07.07 р. суму авторської винагороди в розмірі 31100,00 грн., штраф в сумі 11000,00 грн., пеню в сумі 2001,99 грн., інфляційні за прострочення виконання зобов’язання в сумі 571,00 грн. та 3% річних за весь строк прострочення зобов’язання в сумі 204,98 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за ліцензійним договором №КТ-04/07 від 01.07.07 р. та порушенням відповідачем вимог ст. 526 ЦК України, ст. 47 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Відповідач за первісним позовом, в відзиві на позовну заяву, просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю. Свої заперечення відповідач за первісним позовом обґрунтовує тим, що він є провайдером програмної послуги, який виконує лише функції технічної площадки (за допомогою встановленого обладнання), на який конвертується/підсилюється телевізійний сигнал (надає абонентам можливість перегляду), який транслює мовник – телерадіоорганізація. Відповідач за первісним позовом посилається на те, що провайдер укладає договори з телерадіоорганізацією (на ретрансляцію телерадіопрограм, в яких права авторів і/або виконавців додержані телерадіоорганізацією згідно вимог чинного законодавства) та перераховує телерадіоорганізації відповідно до вимог укладеного договору платню за використання (ретрансляцію) пакету програм. Провайдер здійснює прийом та передачу сигналу одночасно з його трансляцією у повному обсязі без будь-яких змін та доповнень. Провайдер не отримує право за договорами з телерадіоорганізаціями на запис (фіксування) телепрограм та (або) відтворення запису телепрограм, тобто провайдер не здійснює повторного публічного сповіщення, а лише здійснює ретрансляцію телерадіопрограм телерадіоорганізації у прямому ефірі на підставі договорів, які зазначають умови ретрансляції та ліцензії провайдера програмної послуги, яка в свою чергу зазначає обсяг ретрансляції.

Також відповідач за первісним позовом вважає, що ретрансляція програм телерадіоорганізацій провайдерами програмної послуги не входить до сфери діяльності Закону України „Про авторське право та суміжні права”, а питання ретрансляції може зачіпати тільки права організацій мовлення, тобто телерадіоорганізацій у розумінні Закону України „Про авторське право та суміжні права”, а сам термін ретрансляція повинен розумітися так, як він тлумачиться в Закону України „Про телебачення та радіомовлення”, тобто немає ні яких законних підстав вважати ретрансляцію (один із шляхів передачі телерадіосигналу організацією мовлення, яку вона здійснює за допомогою провайдера програмної послуги, використовуючи його технічні засоби) публічним сповіщенням у розумінні Закону України „Про авторське право і суміжні права”. Від так, оскільки задоволення договору надає позивачу формальне право вимагати сплати винагороди за начебто використовувані об’єкти авторського права, то відповідач за первісним позовом вважає, що позивач вимагає від його підприємства виконувати дії, хоча і передбачені договором, по відношенню до правовідносин, що є такими, на які дія договору не поширюється, в силу особливостей діяльності, яку здійснює підприємство відповідача. Крім того відповідач за первісним позовом вважає, що оскільки на ті господарські правовідношення, які є у ТОВ "Альфа-Медіа" не поширюється дія договору, то ТОВ "Альфа-Медіа" не повинно надавати звіт по цим правовідношенням, що підтверджується пунктом 2.5 договору, який прямо прив’язаний к використанню авторських творів з репертуару позивача і як наслідок цього використання на ТОВ "Альфа-Медіа" за договором покладено зобов’язання робити звіт та перераховувати авторську винагороду, але позивач сам ні перед, ні після укладання договору не передав ТОВ "Альфа-Медіа" свій репертуар.

Позивач за первісним позовом в запереченні на відзив відповідача просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Позивач за зустрічною позовною заявою просить визнати ліцензійний договір №КТ-04/07 від 01.07.07 р. недійсним з моменту укладення. Свою зустрічну позовну заяву обґрунтовує тим, що з моменту укладання ліцензійного договору №КТ-04/07 від 01.07.07 р. сторонами не визначено на які твори було передано невиключні права. Також позивач за зустрічним позовом вказує, що на сайті відповідача за зустрічним позовом (http:// www.uacrr.kiev.ua) не визначений репертуар ДП УААСП. Крім цього, позивач за зустрічним позовом посилається на те, що правова природа ліцензійного договору №КТ-04/07 від 01.07.07 р. не співпадає з правовою діяльністю його підприємства, що на його думку є підставою для визнання цього договору недійсним на підставі ст. 229 ЦК України. До того ж позивач за зустрічним позовом вважає, що відсутність у ДП УААСП господарської компетенції (ст. 207 ЦК України), невідповідність угоди (правочину) загальним вимогам, які необхідні для чинності правочину (п. 4 ст. 203 ЦК України), недодержання форми договору (ст. 638 ЦК України), наявність введення в оману шляхом замовчення істотних обставин, а саме відсутність репертуару ДП УААСП та переліку творів, є підставами для визнання договору недійсним на підставі статей 227, 229 ЦК України з моменту укладення.

Відповідач за зустрічним позовом, в відзиві на зустрічну позовну заяву, просить залишити його без задоволення, посилаючись на те, що ліцензійний договір №КТ-04/07 від 01.07.07 р. відповідає вимогам ст.ст. 627, 1109 ЦК України, статтям 32, 48, 49 Закону України „Про авторське право і суміжні права”, а відсутність репертуару на вебсайті свідчить лише про неналежне виконання умов договору відповідачем за зустрічним позовом, оскільки відповідно до статей 1108, 1109 ЦК України він не є істотною умовою ліцензійного договору.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач за первісним позовом має свідоцтво про облік організації колективного управління №3/2003 від 22.08.03 р., видане Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України у сфері управління на колективній основі майновими правами суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, зокрема такими категоріями майнових прав, як використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав шляхом публічного виконання, в тому числі на радіо і телебаченні; відтворення творів за допомогою механічного, магнітного та іншого запису; репродукування; тиражування творів образотворчого мистецтва у промисловості; відтворення аудіовізуальних творів чи звукозаписів творів в особистих цілях та інше.

Відповідач за первісним позовом має ліцензію провайдера програмної послуги Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення серії НР №0197-п від 21.01.03 р., строк дії якої по 21.01.13 р.

01.07.07 р. між сторонами був укладений в простій письмовій формі ліцензійний договір №КТ-04/07 (надалі – ліцензійний договір), за яким ДП УААСП (позивач за первісним позовом) від імені авторів та їх правонаступників, включаючи зарубіжних, надає користувачеві (відповідачу за первісним позовом) на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на публічне сповіщення та (або) ретрансляцію (шляхом передачі по кабелю) оприлюднених творів в Україні на території м. Харкова для 9720 абонентів, які відносяться до репертуару ДП УААСП, без права передачі їх третім особам, а користувач зобов’язується виплачувати авторську винагороду (роялті) ДП УААСП відповідно до Закону.

На підтвердження укладання ліцензійного договору позивач за первісним позовом видав відповідачу ліцензію № 1522 від 01.07.07 р. (т.1 а.с.96).

Згідно п. 2.3 ліцензійного договору, він не поширюється: а) на немайнові права авторів; б) на права виконавців та виробників фонограм, відеограм та організацій мовлення; в) передачу по кабелю оприлюднених музично-літературних композицій, романів, повістей, новел, оповідань, поем тощо, драматичних, музично-драматичних творів, а також музичних творів, спеціально створених для супроводження драматичних творів, якщо вказані твори сповіщаються повністю (в тому числі частинами з продовженням) або частково (частини). Такі твори можуть бути публічно сповіщені користувачем виключно з окремого та попереднього письмового дозволу ДП УААСП шляхом укладання окремого ліцензійного договору. г) на публічне сповіщення творів шляхом окремого ліцензійного договору.

Відповідно до п. 2.4 ліцензійного договору авторська винагорода (роялті) визначена сторонами, становить 4900,00 грн., але не менше ніж 5% від доходів, одержаних з того виду діяльності, у процесі якого відбувається сповіщення творів користувачем, за кожен квартал.

Згідно п. 2.5 ліцензійного договору використовуючи твори репертуару ДП УААСП користувач зобов’язується вести точний облік телевізійних каналів мовлення, програми яких публічно сповіщаються та (або) ретранслюються користувачем, та не пізніше 20-ти днів після закінчення кожного кварталу (20 квітня, 20 липня, 20 жовтня, 20 січня), у якому здійснювалось публічне сповіщення творів з репертуару ДП УААСП:

2.5.1 перераховувати ДП УААСП авторську винагороду у розмірі, визначеному в п. 2.4 даного договору;

2.5.2 надавати ДП УААСП безпосередньо або через представника звіт про публічно сповіщені та (або) ретрансльовані телевізійні канали мовлення за формою, наведеною у додатку 1 до даного договору;

2.5.3 надавати ДП УААСП для підписання заповнений акт із зазначенням інформації про доходи, одержані з того виду діяльності користувача, у процесі якого відбувається публічне сповіщення творів за формою, наведеною у додатку 2 до даного договору.

Відповідно до п. 6.7 ліцензійного договору сторони домовились про те, що репертуар ДП УААСП має електронну форму і користувач визнає таку форму репертуару ДП УААСП прирівняною до письмової форми.

Згідно п. 3.9 ліцензійного договору користувач гарантує самостійний доступ до репертуару ДП УААСП в мережі Інтернет за адресою http:// www.uacrr.kiev.ua.

Відповідно до п. 5.1 ліцензійного договору цей договір вступає в дію з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.07 р., при цьому п.п. 2.5.1, 2.5.2, 2.5.3, п. 2.6, 2.7 залишаються в силі до повного виконання своїх зобов’язань користувачем, що виникли під час дії даного договору. Даний договір автоматично пролонгується до 31.12.08 р., якщо жодна зі сторін не заперечить про це в письмовій формі за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії даного договору.

01.11.07 р. сторони уклали додаткову угоду №1 до ліцензійного договору, в якій пункт 2.4 ліцензійного договору виклали в новій редакції, встановивши розмір авторської винагороди (роялті), яка сплачується користувачем, у розмірі 5% від доходів користувача, але не менше ніж 6400,00 грн. за кожен календарний квартал.

01.01.08 р. сторони уклали додаткову угоду №2 до ліцензійного договору, в якій пункт 2.4 ліцензійного договору виклали в новій редакції, встановивши розмір авторської винагороди (роялті), яка сплачується користувачем, у розмірі 5% від доходів користувача, але не менше ніж 15300,00 грн. за кожен календарний квартал.

Позивач за первісним позовом повністю виконав свої зобов’язання за ліцензійним договором, а відповідач – частково, сплативши авторську винагороду за 3 квартал 2007 року в загальній сумі 22700,00 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача від 06.12.07 р. (т.1 а.с.128).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами статті 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди.

Частиною першою статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (надалі – Закон) передбачено виключне право автора та іншої особи, яка має авторське право, надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.

Відповідно до частин першої-третьої статті 440 ЦК України, статті 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

Згідно з частиною першою статті 452 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на об'єкт суміжних прав є: право на використання об'єкта суміжних прав; виключне право дозволяти використання об'єкта суміжних прав; право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта суміжних прав, у тому числі забороняти таке використання.

Одним із способів використання творів (за частиною третьою статті 15 Закону), виконань (за частиною першою статті 39 Закону), фонограм і відеограм (за частиною першою статті 40 Закону) є їх публічне сповіщення (доведення до загального відома), тобто передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Виключні права осіб, які мають авторське право та суміжні права, на дозвіл чи заборону використання об’єктів авторського права і суміжних прав іншими особами дають їм право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне сповіщення творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах.

Аналогічні положення містяться у статті 11 bis Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (1971), за приписами якої автори літературних і художніх творів користуються виключним правом дозволяти:

(i) передачу своїх творів в ефір або публічне повідомлення цих творів будь-яким іншим способом бездротової передачі знаків, звуків або зображень;

(ii) будь-яке публічне повідомлення, чи то по дротах або засобами бездротового зв'язку повторно передаваного в ефір твору, якщо таке повідомлення здійснюється іншою організацією, ніж первинна.

Аналіз наведених приписів національного законодавства України та норм міжнародного права свідчить про те, що ретрансляція є повторним публічним сповіщенням, а тому обов’язковим є одержання відповідної згоди суб’єктів авторського права та суміжних прав як у випадку первинної передачі об’єктів авторського права і суміжних прав в ефір, так і для здійснення ретрансляції таких об'єктів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" відповідач за первісним позовом є провайдером програмної послуги, тобто суб'єктом господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж.

Ретрансляція - прийом і одночасна передача, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником.

Згідно з частиною п’ятою статті 42 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" провайдери програмної послуги здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм та передач у багатоканальних телемережах відповідно до переліку телерадіопрограм та передач, які передбачено надавати у складі програмної послуги.

Стаття 1 Закону визначає, що публічним сповіщенням (доведенням до загального відома) є передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Згідно ч. 5 ст. 47 Закону суб’єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть також доручати управління своїми майновими правами на колективній основі відповідним державним організаціям, установчі документи яких передбачають здійснення таких функцій.

Відповідно до довідки Міжнародної Конфедерації товариств авторів і композиторів, яка представляє інтереси більш 2 мільйонів авторів і охоплює всі творчі репертуари, від 08.03.05 р., позивач за первісним позовом є її членом з 15.12.2000 р. (т.1 а.с.130).

За змістом статті 49 Закону до функцій організацій колективного управління належить, зокрема, погодження з особами, які використовують об'єкти авторського права і (або) суміжних прав, розміру винагороди під час укладання договору; вчинення інших дій, передбачених чинним законодавством, необхідних для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів.

Відповідно до ст. 47 Закону особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов'язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних творів, виконань, примірників фонограм (відеограм), програм мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.

Також пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України № 71 від 18.01.03 р. із змінами, внесеними постановою КМУ № 450 від 02.04.09 р., встановлює, що до юридичних і фізичних осіб, які здійснюють комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, належать юридичні особи, у тому числі державні та комунальні телерадіоорганізації, які здійснюють публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) шляхом трансляції і ретрансляції зазначених об’єктів суміжних прав у передачах ефірного, супутникового, кабельного телебачення та радіомовлення або через Інтернет, зокрема провайдери програмної послуги, а також інші суб’єкти господарювання.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач за первісним позовом не надав суду доказів передачі власниками авторських прав організаціям мовлення прав на кабельну ретрансляцію їх творів та доказів сплати організаціями мовлення авторської винагороди за ретрансляцію об'єктів авторського права в кабельній мережі відповідача.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 2.6 ліцензійного договору передбачено, що в разі порушення користувачем пунктів 2.5.1, 2.5.2, 2.5.3 даного договору, користувач зобов’язується сплатити ДП УААСП штраф у розмірі 1000,00 грн. за кожне порушення одного з цих пунктів договору.

Позивач за первісним позовом відповідно до п. 2.6 ліцензійного договору нарахував відповідачу штраф в зальній сумі 11000,00 грн., який складається з штрафів в розмірі 1000,00 грн. кожен за: ненадання акту за 4 квартал 2007 р., ненадання звіту за 4 квартал 2007 р., невиплату авторської винагороди за 4 квартал 2007 р., ненадання акту за 1 квартал 2008 р., ненадання звіту за 1 квартал 2008 р., ненадання акту за 2 квартал 2008 р., ненадання звіту за 2 квартал 2008 р., невиплату авторської винагороди за 2 квартал 2008 р., ненадання акту за 3 квартал 2008 р., ненадання звіту за 3 квартал 2008 р., невиплату авторської винагороди за 3 квартал 2008 р.

Також пунктом 2.7 ліцензійного договору передбачено, що у разі затримки платежів, користувач зобов’язаний виплатити ДП УААСП пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач за первісним позовом відповідно до п. 2.6 ліцензійного договору нарахував відповідачу пеню в загальній сумі 2001,99 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач за первісним позовом нарахував відповідачу інфляційні за прострочення виконання зобов’язання по виплаті авторської винагороди за ліцензійним договором в сумі 571,00 грн. та 3% річних за весь строк прострочення в сумі 204,98 грн.

Відповідач за первісним позовом не надав суду доказів надання позивачу за первісним позовом актів та звітів за відповідні періоди, доказів сплати авторської винагороди за відповідні періоди, штрафу, пені, інфляційних та 3% річних.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги за первісним позовом обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Посилання позивача за зустрічним позовом на те, що відсутність у ДП УААСП господарської компетенції (ст. 207 ЦК України), невідповідність угоди (правочину) загальним вимогам, які необхідні для чинності правочину (п. 4 ст. 203 ЦК України), недодержання форми договору (ст. 638 ЦК України), наявність введення в оману шляхом замовчення істотних обставин, а саме відсутність репертуару ДП УААСП та переліку творів, є підставами для визнання договору недійсним на підставі статей 227, 229 ЦК України з моменту укладення, суд вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та вищенаведеними нормами діючого законодавства України.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги за зустрічним позовом необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України та враховуючи, що позивач за первісним позовом звільнений від сплати державного мита згідно п. 2 ст. 4 Декрету КМУ „Про державне мито”, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за первісним позовом на користь Державного бюджету України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені позивачем за зустрічним позовом, покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 440, 443, 452, 525, 526, 530, 611, 625, 627, 629, 1108, 1109 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 11 bis Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (1971), Законом України "Про авторське право і суміжні права", Законом України „Про телебачення та радіомовлення”, ст.ст. 33-35, 43, 46, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" (61022 м. Харків, вул. Сумська, 49, к. 4. Код ЄДРПОУ 31641975. П/р № 26002256760011 в АКБ „Базис” м. Харкова, МФО 351760) надати Державному підприємству "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (01030 м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 34. Код ЄДРПОУ 31025266. П/р №2600600610308 в АКБ „Правекс-Банк” м. Києва, МФО 321983) точний перелік використаних об’єктів авторського права, зафіксованих у виконаннях, фонограмах (відеограмах), програмах мовлення за ІІІ, ІV квартали 2007 року та за І, ІІ, ІІІ квартали 2008 року; документально підтверджені дані про одержані доходи за ІІІ, ІV квартали 2007 року та за І, ІІ, ІІІ квартали 2008 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" (61022 м. Харків, вул. Сумська, 49, к. 4. Код ЄДРПОУ 31641975. П/р № 26002256760011 в АКБ „Базис” м. Харкова, МФО 351760) на користь Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (01030 м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 34. Код ЄДРПОУ 31025266. П/р №2600600610308 в АКБ „Правекс-Банк” м. Києва, МФО 321983) авторську винагороду за ліцензійним договором №КТ-04/07 від 01.07.07 р. за 4 квартал 2007 р., 2 та 3 квартали 2008 р. в загальній сумі 31100,00 грн., штраф в загальній сумі 11000,00 грн., пеню в загальній сумі 2001,99 грн., інфляційні за прострочення виконання зобов’язання по виплаті авторської винагороди за ліцензійним договором в сумі 571,00 грн., 3% річних за весь строк прострочення в сумі 204,98 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В зустрічному позові відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" (61022 м. Харків, вул. Сумська, 49, к. 4. Код ЄДРПОУ 31641975. П/р № 26002256760011 в АКБ „Базис” м. Харкова, МФО 351760) на користь на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код ЄДРПОУ № 24134490, р/р № 31110095700002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) державне мито в сумі 533,78 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа" (61022 м. Харків, вул. Сумська, 49, к. 4. Код ЄДРПОУ 31641975. П/р № 26002256760011 в АКБ „Базис” м. Харкова, МФО 351760) на користь на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, код ЄДРПОУ № 24134490, р/р № 31213259700002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя