Ухвала суду № 50697848, 16.09.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тихонов І.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року справа №812/358/15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Шишова О.О., суддів Міронової Г.М., Казначеєва Е.Г., при секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 р. у справі № 812/358/15 (головуючий І інстанції Тихонов І.В.) за позовом Державної фінансової інспекції в Луганській області до Новопсковського районного територіального медичного об'єднання про зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Державна фінансова інспекція в Луганській області (далі позивач,) звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Новосковського районного територіально-медичного об'єднання (далі - відповідач або медичне об'єднання), в якому просить суд зобов'язати відповідача виконати пункти 2, 4, 5, 6 вимоги ДВІ в Луганській області від 17.09.2014 р. № 710-14/1136.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року у задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Луганській області до Новопсковського районного територіально-медичного обєднання про зобовязання вчинити певні дії - відмовлено в повному обсязі.

Суд першої інстанції виходив з того,щов порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки.У справі, що розглядається, ДФІ пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовнівимоги в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позовною заявою від 20.05.2015 року не зазначена вимога про стягнення збитків з відповідача, мова йдеться про зобовязання відповідача вчинити певні дії шляхом стягнення коштів, що відповідає п.2 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином. Колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність особи, яка не зявилась.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено,що Інспекцією проведено ревізію фінансово - господарської діяльності Новопсковського районного територіально-медичного об'єднання за період з 01.09.2011р. по 01.07.2014р.

За результатами перевірки складено акт від 05.09.2014р. № 710-21/054.

На підставі акту перевірки Інспекцією прийнято вимогу від 17.09.2014р. № 710-14/1136 (далі - Вимога).

У пункті 4 Вимоги, який позивач вимагає медичне об'єднання відобразити в обліку дебіторську заборгованість за юридичними особами щодо яких здійснено безпідставні витрати; стягнути з КЗ Новопсковський ЦНМСД Новопсковської райради збитки в сумі 13272,78грн. та з ПП Гарант у сумі 8766,32грн. і перерахувати на відповідний розрахунковий рахунок Новопсковського РТМО. В іншому випадку стягнути відповідну суму з осіб, які згідно посадової інструкції та посадових обов'язків допустили вищезазначене порушення.

У пункті 5 Вимоги, який позивач вимагає медичне об'єднання перерахувати кошти в сумі 10914,27 грн. до спеціального фонду бюджетної установи, в іншому випадку стягнути відповідну суму з осіб, які згідно посадової інструкції та посадових обов'язків допустити недоотримання Новопсковським районним територіально медичним об'єднанням власних надходжень.

У пункті 6 Вимоги, який позивач вимагає медичне об'єднання перерахувати кошти в сумі 24 253,81грн., до місцевого бюджету, в іншому випадку стягнути відповідну суму з осіб, які згідно посадової інструкції та посадових обов'язків допустити порушення.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від (надалі - Закон № 2939) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідно до п.2 Порядку проведення інспектування Держаною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20.04.2006 р. (далі - Порядок № 550) інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Згідно положень ст.4 Закону №2939 інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Статтею 8 Закону №2939 встановлюються основні функції органу державного фінансового контролю, зокрема здійснення державного фінансового контролю та контроль за: виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень.

У взаємозв'язку з наведеним слід додати, що пунктом 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено право органу державного фінансового контролю пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Частиною другою статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Спірним питанням у даній справі є, вимога позивача від 17.09.2015 року № 710-14/1136 щодостягнення збитки на загальну суму43934 грн. 40 коп. завдані внаслідок порушення бюджетного законодавства.

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимогу від 17.09.2015 року № 710-14/1136 про стягнення збитків та перерахування певних сум. Тобто, оскаржувана вимога Інспекції вказує на виявлені збитки та їхній розмір.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов.

При таких обставинах колегія суддів вважає, що у задоволенні позовних вимог про зобовязання виконати п.4,5,6 вимоги від 17.09.2015 року № 710-14/1136яка прийнята в порушення норм законодавства задоволенню не підлягають.

Зазначена позиція висловлена й у рішенні Верховного суду України від 15.04.2014 року № 21-40а14.

Частина 1 статті 244-2 КАС України встановлює, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Вищезазначені обставини повністю спростовують доводи апелянта, крім того колегія суддів зазначає, що збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певнідії.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судоваколегіядійшлависновку, що судом першоїінстанції правильно встановленіобставинисправи, та ухваленосудоверішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У звязку з викладеним доводи апеляційноїскарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Повний текст ухвали складений 17 вересня 2015 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 р. у справі № 812/358/15 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 р. у справі № 812/358/15-залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк до 5 днів.

Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Колегіясуддів : ОСОБА_1

ОСОБА_3

ОСОБА_4