Постанова № 50697773, 03.09.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2015 року Справа № 918/736/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Павлюк І. Ю. ,

судді Саврій В.А.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників сторін:

позивача: - ОСОБА_1 (договір про надання правової допомоги від 01.07.2015 р.)

відповідача: - ОСОБА_2 (довіреність №208 від 02.09.2015 р.)

- ОСОБА_3 (довіреність №22 від 29.01.2015 р.)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об'єднання ЖБК" на рішення господарського суду Рівненської області від 21 липня 2015 року у справі №918/736/15 (суддя Горплюк А.М.)

за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Санком-Рівне"

до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об'єднання ЖБК"

про стягнення заборгованості в сумі 149 677 грн. 88 коп.

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2015 року, рішенням господарського суду Рівненської області було задоволено позов ТОВ "Санком-Рівне" до ТОВ "ЖЕО ЖБК" про стягнення заборгованості в сумі 149677,88 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 90842,04 грн. - боргу, 53106,07 грн. - інфляційних втрат, 5729,77 грн. - 3% річних, 2993,54 грн. - судового збору та 5358,80 грн. - витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідач у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки ТОВ "Санком-Рівне" безпідставно застосований тариф на послуги з вивезення ТПВ у розмірі 32,55 грн. за 1 мЗ, тоді як згідно з додатком №2 діючого Договору №Н-005 від 01 жовтня 2011 року, тариф на послуги з вивезення ТПВ становив 27,04 грн. за 1 м3. Різниця в вартості послуг внаслідок неправомірно застосованих позивачем тарифів з лютого по травень 2012 року склала 78 822,58 грн. Крім того, позивачем у лютому-травні 2012 року включено не передбачені цим договором роботи (по вивезенню великогабаритних та ремонтних (будівельних) відходів), оскільки ці послуги з квітня 2009 року по травень 2012 року надавалися населенню власними силами ТОВ "ЖЕО ЖБК", і тому акти виконаних робіт за період з лютого по травень 2012 року підписані із зауваженнями.

Також, вказує на те, що позивач звертався з пропозицією укласти з 01 лютого 2012 року новий договір, проте, 31 січня 2012 року відповідач на адресу позивача направив повідомлення про відмову в укладенні договору від 01 лютого 2012 року, а угоду про розірвання договору про надання послуг з вивезення побутових відходів №Н005 від 01 жовтня 2011 року було укладено лише 01 червня 2012 року, тому вважає що до цієї дати між сторонами існували відносини лише за договором №Н005 від 01 жовтня 2011 року загальною сумою 37490,42 грн. в місяць, а не Договір від 01 лютого 2012 року загальною сумою 57467,11 грн. в місяць.

Крім того, Договір №Н-005 від 01 жовтня 2011 року про надання послуг з вивезення побутових відходів було розірвано 01 червня 2012 року, а тому вважає, що позивачем було пропущено строк позовної давності на звернення з даним позов, а при розрахунку ціни завищено дані про гонорар адвоката, який судом було задоволено до стягнення.

Вважає, також, що суд порушив його процесуальні права, як сторони спору, розглянувши справу у відсутність його представника.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає дане рішення таким, що прийняте у чіткій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Зазначає, що провадження у даній справі судом було порушено 06 липня 2015 року, одночасно ухвалою господарським судом було зобов'язано відповідача подати відзив на позов та всі наявні докази на його обґрунтування, а судове засідання, призначене на 14 липня 2015 року, яке судом було відкладено на 21 липня 2015 року, у зв'язку із подачею відповідачем відповідного клопотання, таким чином, суд виконав приписи ст. 77 ГПК України та дотримався принципу змагальності і рівності сторін.

Зазначає, що до 10 січня 2012 року тариф на послугу з вивезення ТПВ включав у себе також вивезення великогабаритного та ремонтного сміття, а 10 січня 2012 року рішеннями виконавчого комітету РМР були встановлені тарифи окремо на вивезення ТПВ, великогабаритного сміття та ремонтних (будівельних) відходів, саме тому з лютого 2012 року ТОВ "Санком-Рівне" в актах виконаних робіт зазначало вартість послуги із урахуванням всіх встановлених для ТОВ "Санком-Рівне" тарифів, тому безпідставними є покликання відповідача на неправомірне застосування з 01 лютого 2012 року нового тарифу на послуги з вивезення ТПВ, великогабаритного сміття та ремонтних відходів.

Господарським судом було вірно встановлено, що плата за надані послуги нараховується щомісяця відповідно до умов договору і встановлених тарифів, які формуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1010 від 26 липня 2006 року.

Неправомірними вважає доводи апелянта щодо пропуску строку на звернення з даним позовом, оскільки станом на 01 червня 2012 року, заборгованість відповідача перед ТОВ "Санком-Рівне" складала 114 842,04 грн. та, в подальшому, відповідач сплачував кошти в рахунок погашення даної заборгованості де останній платіж відбувся 28 липня 2014 року. У цьому платіжному дорученні, у графі призначення платежу зазначено "Погашення заборгованості за вивезення ТПВ згідно рахунку", тобто відповідачем визнавалась наявність в нього боргу по вивезенню ТПВ.

Не погоджується і з твердженнями про завищення розміру витрат на послуги адвоката, та відсутністю будь-яких доказів, які підтверджують розумність таких витрат в сумі 5358,80 грн., оскільки всього на вивчення та аналіз правового спору між позивачем та відповідачем, вивчення всіх письмових документів та доказів, підготовку позовної заяви, клопотання про відстрочення сплати і судового збору, інших письмових клопотань, здійснення розрахунку нарахування інфляційних втрат та 3% річних і представництво інтересів ТОВ "Санком-Рівне" в суді, адвокатом було витрачено 11 годин роботи. Година якої, відповідно до Постанови КМ України №590 від 27 квітня 2006 року становить 487,00 грн. і, відповідно, загальна вартість здійсненої адвокатом правової допомоги позивачу складає 5358,80 грн., і не є завищеною.

17 серпня 2015 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 03 вересня 2015 року.

03 вересня 2015 року, розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Мамченко Ю.А., було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено її у складі: ОСОБА_5 - головуючий, ОСОБА_6, ОСОБА_7

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

16 квітня 2009 року, між ТОВ "Санком-Рівне", як виконавцем, та ТОВ "ЖЕО ЖБК", як замовником, було укладено Договір про надання послуг по вивезенню та знешкодженню твердих побутових відходів №20 (надалі Договір №20), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по вивезенню та захороненню накопичених побутових відходів (ТПВ), що знаходяться в 24 контейнерах з території замовника, а замовник зобовязаний приймати та оплачувати надані послуги в порядку. (т.1 а.с.13-14)

Згідно п.2.2 Договору №20, за результатами наданих послуг виконавець підраховує обєм вивезених та захоронених на умовах цього Договору побутових відходів. На підставі підрахунків виконавець складає та передає на підпис попередньо погоджений із замовником акт приймання наданих послуг. Замовник зобовязаний протягом 3-х днів підписати вищезазначений акт та повернути виконавцю.

Відповідно до п.3.1 Договору №20, загальна вартість визначається виходячи із обсягу накопичення та вивезення виконавцем ТПВ під час дії цього Договору.

Згідно п.3.5. Договору №20, вартість послуг по вивезенню та захороненню ТПВ складає 10,45 грн. за м3.

01 травня 2009 року, між сторонами було укладено Додаток №3 до Договору №20, яким:

- з 01 травня 2009 року збільшено вартість послуг по вивезенню та захороненню ТПВ до 19,17 грн. (з ПДВ) за 1 м3;

- з 01 червня 2009 року збільшена кількість одиниць контейнерів до 77, які.

19 серпня 2011 року, рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради №141 "Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій" було встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій з вивезення ТПВ у розмірі 0,177 грн. за 1 м2. (т.1, а.с.39)

01 жовтня 2011 року, між ТОВ "Санком-Рівне", як виконавцем, та ТОВ "ЖЕО ЖБК", як замовником, було укладено Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів №Н-005 (надалі - Договір №Н-005), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати послуги з вивезення побутових відходів, а споживач своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами і у строки і на умовах, передбачених цим договором. (т.1, а.с.18-21)

Відповідно до п.3.1. Договору №Н-005, обсяг надання послуг розраховується виконавцем на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування. Розрахунок обсягу і вартості послуг здійснюється згідно з Додатком №2 до Правил надання послуг з вивезення побутових відходів. (п. 3.2. Договору № Н-005)

Згідно з п.4.2 Договору №Н-005, у разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж до 20 числа періоду, що настає за розрахунковим

У відповідності до п.4.6 Договору №Н-005, у разі зміни вартості послуги її виконавець повідомляє не пізніше ніж за 30 днів про це споживачеві із зазначенням причин і відповідних обґрунтувань.

Згідно Додатку №2 до Договору №Н-005, загальна сума оплати за місяць становить 37490,42 грн. в тому числі ПДВ 6248,40 грн. (а.с.24).

10 січня 2012 року, рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради №10 "Про встановлення тарифу на послуги з вивезення твердих відходів для ТзОВ "Санком-Рівне"" було встановлено тарифи для ТОВ "Санком-Рівне" на послуги з вивезення ним твердих побутових відходів у розмірі: для населення - 32,55 грн. за 1 м3; для бюджетних установ - 34,76 грн. за 1 м3; для інших споживачів - 39,51 грн. за 1 м3. (т.2, а.с.47)

10 січня 2012 року, рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради №11 "Про встановлення тарифу на послуги з вивезення великогабаритних відходів для ТзОВ "Санком-Рівне"" було встановлено тарифи для ТОВ "Санком-Рівне" на послуги з вивезення великогабаритних відходів у розмірі: для населення - 41,24 грн. за 1 м3; для інших споживачів - 50,05 грн. за 1 м3.

10 січня 2012 року, рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради №12 Про встановлення тарифу на послуги з вивезення ремонтних відходів для ТзОВ "Санком-Рівне"" було встановлено тарифи для ТОВ "Санком-Рівне" на послугу з вивезення ремонтних відходів для населення у розмірі 33,11 грн. за 1 м3.

З січня 2012 року, позивач, в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) робив помітку, що з 01 лютого 2012 року будуть застосовані нові тарифи на послугу з вивезення ТПВ, згідно рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради №10 від 10 січня 2012 року: інші споживачі 39,51 грн. за 1 м3, для населення 32,55 грн. за 1 м3, для бюджетних установ 34,76 грн. за 1 м3. (т.1 а.с.95-96)

23 січня 2012 року, ТОВ "Санком-Рівне" листом №660 попередило ТОВ "ЖЕО ЖБК" про те, що з 01 лютого 2012 року, згідно рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради №10 від 10 січня 2012 року, розділені побутові відходи за їх складовими та затверджені тарифи для кожного з цього виду, зокрема, для населення: на ТПВ 32,55 грн. за 1 м3, на великогабаритні - 41,24 грн. за 1 м3; на ремонтні (будівельних) 33,11 грн. за 1 м3, та надав угоду від 01 лютого 2012 року про зміну тарифу на послуги вивезення побутових відходів і розрахунок обєму відповідно до видів відходів до даного договору про надання послуг з вивезення побутових відходів. (т.2 а.с.34)

31 січня 2012 року, ТОВ "ЖЕО ЖБК" листом №18 повідомило ТОВ "Санком-Рівне", що не може підписати запропонований договір, оскільки для будинків ЖБК діють тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджені розпорядженням міського голови від 14 вересня 2011 року №899-р, відповідно до яких і укладено Договір №Н-005 про надання послуг з вивезення побутових відходів від 01 жовтня 2011 року. Вивіз великогабаритних та ремонтних відходів товариство здійснює власними силами. (т.2, а.с.40, 44)

14 лютого 2012 року, рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради №42 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 10.01.2012 №21 "Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій окремо за кожним будинків" було встановлено, що для будинків, в додатках №1-№8 цього рішення, застосовуються тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій встановлені рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради №141 від 19 серпня 2011 року. (п.2 рішення) (т.2, а.с.51)

01 червня 2012 року, між ТОВ "ЖЕО ЖБК" та ТОВ "Санком-Рівне" було укладено Угоду про розірвання договору про надання послуг з вивезення побутових відходів від 01 жовтня 2011 року №Н005. (т.2 а.с.41)

03 липня 2015 року, ТОВ "Санком-Рівне" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ " ЖЕО ЖБК" про стягнення заборгованості в сумі 149 677,88 грн., з яких 90842,04 грн. - борг, 53106,07 грн. - інфляційні втрати, 5729,77 грн. - 3% річних, 2993,54 грн. - судовий збір та 5358,80 грн. - витрати на оплату послуг адвоката. (т.1 а.с.3-9)

21 липня 2015 року, рішенням господарського суду Рівненської області даний позов було задоволено. (т.2 а.с.3-8)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено з матеріалів справи, між ТОВ "Санком-Рівне", як виконавцем, та ТОВ "ЖЕО ЖБК", як замовником, було укладено Договір №20 від 16 квітня 2009 року та в подальшому Договір №Н-005 від 01 жовтня 2011 року про надання послуг по вивезенню та знешкодженню твердих побутових відходів (ТПВ) відповідно до умов яких замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання по вивезенню та захороненню накопичених побутових відходів з території замовника, а замовник зобовязався приймати та оплатити надані послуги.

За формою та змістом вказані договори відповідають типовому договору затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №1070 від 10 грудня 2008 року та вимогам ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивач вважає, що на виконання умов договорів, за період з квітня 2009 року по травень 2012 року ним було надано послуги з вивезення твердих побутових відходів на загальну суму 1004572,62 грн., відповідачем проведено часткову оплату в сумі 913730,58 грн. і таким чином допущено заборгованість у розмірі 90842,04 грн.

При цьому, позивач вважає, що згідно Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) ним відповідачу у лютому 2012 року було надано послуг на суму 57467,11 грн., у березні 2012 року на суму 57467,11 грн., у квітні 2012 року на суму 55581,50 грн., у травні 2012 року на суму 55581,50 грн. (а.с.51-53)

Відповідач не погодився з даними доводами позивача, і зазначив, що позивачем було надано послуги з вивезення твердих побутових відходів, у зазначений період, на загальну суму 925757,00 грн., з яких проведено оплату на суму 913730,58 грн. і борг складає 12026,42 грн., який залишився ще з 2011 року. Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з лютого по травень 2012 року, були підписані ТОВ "ЖЕО ЖБК" з зауваженнями, де зазначено, що послуги прийняті виходячи з тарифу на вивезення ТПВ не у розмірі 32,55 грн. за 1 м3, а у розмірі 27,04 грн. за 1 м3 та виключено, як не передбачені Договором №Н-005, послуги (по вивезенню великогабаритних та ремонтних (будівельних) відходів), оскільки ці послуги ТОВ "ЖЕО ЖБК" проводив власними силами.

З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи, зокрема, у вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч.3 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх надання.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 січня 2012 року рішеннями виконавчого комітету Рівненської міської ради №10, №11, №12 було встановлено тарифи для ТОВ "Санком-Рівне" на послуги з вивезення побутових відходів для населення у розмірі: для ТПВ - 32,55 грн. за 1 м3; для великогабаритних відходів - 41,24 грн. за 1 м3; для ремонтних відходів - 33,11 грн. за 1 м3. Пунктом 2 цих рішень, зазначено, що вони набирають чинності після встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та при будинкових територій окремо за кожним будинків для виконання цих послуг.

Тобто, у звязку з встановленням з 01 лютого 2012 року тарифів на послуги з утримання будинків та при будинкових територій окремо за кожним будинком для ТОВ "ЖЕО ЖБК" у розмірі 0,177 грн. за 1 м2, які діяли і до даного часу і відповідачем не поновлювались, з 01 лютого 2012 року для ТОВ "ЖЕО ЖБК" вступили в дію тарифи на вивезення побутових відходів послуги з вивезення твердих побутових відходів встановлені рішеннями з виконкому Рівненської міськради №10, №11, №12 від 10 січня 2012 року.

Згідно ч.2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Як вбачається з Додатку №2 до Договору №Н-005 розрахунок обсягу та вартості послуг з вивезення побутових відходів проводився на підставі розпорядження міського голови №899-р від 14 вересня 2011 року, прийнятого відповідно до рішення виконкому Рівненської міськради №141 "Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій" від 19 серпня 2011 року та рішення виконкому Рівненської міськради №140 "Про встановлення вартості послуг з вивезення твердих побутових відходів яка надається ТзОВ "Санком-Рівне"" від 19 серпня 2011 року.

Відповідно до п.13, п.15 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1070 від 10 грудня 2008 року, плата за надані послуги нараховується щомісяця відповідно до умов договору і тарифів, а у разі зміни вартості послуги її виконавець повідомляє не пізніше ніж за 30 днів про це споживачеві із зазначенням причин і відповідних обґрунтувань.

ТОВ "Санком-Рівне" попереджав ТОВ "ЖЕО ЖБК" про зміну тарифів на вивезення побутових відходів, які вступили в силу з 01 лютого 2012 року на підставі рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради №42 від 14 лютого 2012 року.

А тому, позивач вправі був надавати комунальні послуги з вивезення побутових відходів виходячи з тарифів встановлених рішеннями виконавчого комітету Рівненської міської ради №10, №11, №12 від 10 січня 2012 року та введеними в дію на підставі рішення виконкому Рівненської міської ради №42 від 14 лютого 2012 року, і доводи відповідача про те, що для нього залишились діяти тарифи, затверджені рішенням виконкому Рівненської міської ради №141 від 19 серпня 2011 року є безпідставними.

З урахуванням наведеного, суд дійшов вірного висновку, що позивачем було дотримано вимоги Правил надання послуг з вивезення побутових відходів щодо повідомлення відповідача про зміну вартості послуги з вивезення твердих побутових відходів.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, судова колегія погоджується з доводами місцевого господарського суду про правомірність задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про надання послуг з вивезення побутових відходів від 01 жовтня 2011 року №Н005 у розмірі 90842,04 грн. та стягнення з відповідача на користь позивача вказаної суми.

Посилання відповідача на те, що послуги з вивезення великогабаритних та ремонтних (будівельних) відходів проводились не позивачем, а силами відповідача, колегією суддів оцінюються критично, оскільки, з пояснень представників ТОВ "ЖЕО "ЖБК" біля будинків, що обслуговуються відповідачем не встановлювались окремі контейнери та не обладнувались місця для залишення великогабаритних чи ремонтних відходів. А представлення у судове засідання Договору про надання автопослуг від 01 січня 2012 року, укладеного між ТОВ "ЖЕО "ЖБК" і ОСОБА_8, яким відповідач підтверджує самостійне ним вивезення великогабаритних і ремонтних відходів, за відсутності доказів про його виконання (путівних листів, актів виконаних робіт, їх оплати, а також доказів оплати за схоронення вивезених відходів) позбавляє суд можливості прийняти даний договір як належний доказ у справі. В той же час, представник ТОВ "Санком-Рівне" зазначив, що з 2009 року і по теперішній час сміттєвози товариства забирали і забирають усі відходи, включаючи великогабаритні та ремонтні відходи відповідача, тільки з лютого 2012 року, за рішеннями виконавчого комітету Рівненської міської ради №10, №11, №12 від 10 січня 2012 року відбулась їх диференціація на тверді побутові відходи, великогабаритні та ремонтні.

Позивач, також у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача на його користь 53106,07 грн. - інфляційних втрат за період з червня 2013 року по травень 2015 року, включно, та 5729,77 грн. - 3% річних за період з 28 травня 2013 року по 24 червня 2015 року.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат (т.1 а.с.10, т.2 а.с.54-55) апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом про законність та обґрунтованість вимог позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5729,77 грн. - 3% річних за період з 28 травня 2013 року по 24 червня 2015 року та 53106,07 грн. - інфляційних втрат з червня 2013 року по травень 2015 року, включно.

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем пропущений строк позовної давності на звернення до суду з приводу даних правовідносин , колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові та не заперечує проти визначення його настання з 21 червня 2012 року, оскільки надані позивачем послуги у травня 2012 року не були оплачені відповідачем до 20 червня 2012 року. (п.4.2 Договору №Н-005) З 01 червня 2012 року Договір №Н-005 про надання послуг з вивезення побутових відходів був сторонами розірваний.

Проте, ч.1 ст. 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Пунктом 4.4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29 травня 2013 року, розяснено, що до дій, які вказують про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати:

визнання пред'явленої претензії;

зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору;

письмове прохання відстрочити сплату боргу;

підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;

письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу;

часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

При дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч.1 ст. 264 ЦК України), суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

З матеріалів справи вбачається, що на час розірвання сторонами Договору №Н-005 про надання послуг з вивезення побутових відходів (01 червня 2012 року) заборгованість відповідача перед позивачем складала 114842,04 грн. Відповідачем, після зазначеного початку перебігу строку позовної давності (21 червня 2012 року), в межах трирічного терміну, неодноразово робились перерахування по зменшенню розміру вказаної заборгованості. Так, 10 липня 2012 року ним було сплачено на рахунок позивача кошти у розмірі 5000 грн., 30 серпня 2012 року - в розмірі 5000 грн., 11 жовтня 2012 року - в розмірі 5000 грн., 29 січня 2013 року - в розмірі 5000 грн., 27 травня 2013 року - в розмірі 2000 грн., а також 28 липня 2014 року в розмірі 2000 грн., тобто на загальну суму 24 тис. грн. При чому, в платіжних дорученнях від 27 травня 2013 року та 28 липня 2014 року, призначення платежу відповідачем вказувалось - як погашення заборгованості за вивезення ТПВ згідно рахунку.

Отже, зазначене вказує на те, що відповідач визнав наявність в нього боргу по вивезенню ТПВ, а перебіг позовної давності перервався.

Колегія суддів критично відноситься до посилань апелянта на те, що розглянувши справу за відсутності представника відповідача, суд порушив принципи рівності та змагальності, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач був вчасно і належним чином повідомлений про порушення провадження у справі за позовом ТОВ "Санком-Рівне" про стягнення заборгованості в сумі 149677,88 грн., а також про час і місце розгляду даного спору.

14 липня 2015 року, ухвалою господарського суду Рівненської області було задоволено клопотання представника відповідача та відкладено розгляд спору на 20 липня 2015 року, про що відповідач був повідомлений 17 липня 2015 року, що вбачається з повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. (а.с.74, 85, 89)

20 липня 2015 року, відповідач повторно не прибув у судове засідання, подавши клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у звязку із відпусткою свого представника, що був направлений у відпустку після порушення провадження у справі, а тому господарським судом першої інстанції дане клопотання було правомірно відхилене та розглянуто спір за наявними матеріалами.

Оскільки, відсутність представника товариства, відповідно до ст. 77 ГПК України, не є безумовною причиною для відкладення розгляду справи, явка сторін судом обовязковою не визнавалась, відповідач належним чином та своєчасно був повідомлений про час і місце судового розгляду, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, то колегією суддів дані доводи відповідача відхиляються як безпідставні.

Щодо стягнення на користь позивача 5358,80 грн. витрат за отриману ним адвокатську допомогу, колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення по справі місцевий господарський суд вирішує питання про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката як складової судових витрат.

Відповідно до ч.3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Адвокатом, відповідно до ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво на право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України.

Таким чином, за приписами ст. 44 ГПК України, відшкодування судових витрат сум, сплачених стороною за отримання юридичних послуг, проводиться тільки адвокатам, а не будь-яким представникам.

Згідно розяснень у п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року, витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5 ст. 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Згідно з ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" здійснення адвокатської діяльності відбувається на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до ст. 4 Правил адвокатської етики (схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01 жовтня 1999 року) угода про надання правової допомоги - це договір (контракт), згідно з яким одна сторона - адвокат, що практикує індивідуально, або адвокатське об'єднання - приймає на себе доручення іншої сторони - клієнта (або його представника) - про надання клієнту юридичної допомоги обумовленого ним виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених угодою, а інша сторона - клієнт (або його представник) - зобов'язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов'язані з виконанням угоди.

Гонорар - передбачена угодою про надання правової допомоги винагорода за виконані адвокатом дії по наданню правової допомоги.

За змістом норм ч.3 ста. 48 та ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладення на сторони у справі витрат за отриману юридичну допомогу, як судових витрат, (у розумінні п.1 ст. 1 та ч.1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність") можливе тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання цих послуг саме адвокатом.

Як вбачається з матеріалів справи, право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом за №829, виданим Рівненською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури (т.1 а.с.81).

01 липня 2015 року між ТОВ "Санком-Рівне" та адвокатом ОСОБА_1 було укладено Договір на надання адвокатських послуг по стягненню з ТОВ "ЖЕО ЖБК" заборгованості (т.1 а.с.37-38). Згідно п.2.2.4. даного Договору вартість адвокатських послуг визначається шляхом складання актів виконаних робіт та рахунком. Згідно рахунку №1 від 14 липня 2015 року, загальна вартість адвокатських послуг складає 5358,80 грн. Факт оплати позивачем адвокатських послуг підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №1 від 14 липня 2015 року. (т.1 а.с.82-83). Оригінали даних квитанцій та ордерів оглянуті у судовому засіданні.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.ч.2,3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розрахунок вартості послуг наданих адвокатом ОСОБА_1 було проведено відповідно до Постанови КМ України №590 від 27 квітня 2006 року "Про граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави", згідно якої граничний розмір витрат, що повязані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення не може перевищувати суму, що обчислюється виходячи з 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. (40% від 1218,00 грн.).

Отже, врахувавши вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що правова допомога позивачу по справі надана саме адвокатом, розмір її відповідає чинному законодавству і не є завищеною, кошти у сумі 5358,80 грн. були сплачені ТОВ "Санком-Рівне", а тому дані витрати позивача підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Інші заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та обєктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 21.07.15 р. у справі №918/736/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об'єднання ЖБК" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №918/736/15 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Саврій В.А.