Рішення № 5069773, 04.08.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" серпня 2009 р. Справа № 5/860

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача (первісного): Ващинець І.І - дов. б/н від 01.07.09р.

від відповідача: не з'явився.

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фарфор України" (м.Київ)

до Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" (м.Коростень)

про стягнення 1003510,47 грн.

та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" (м.Коростень)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фарфор України" (м.Київ)

про стягнення 100000,00грн.

У відповідності до ч.4 ст. 69 ГПК України, спір вирішується у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 цієї статті.

Первісним позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 1 003 510,47 грн. боргу, з яких 978733,76 грн. - основний борг, 24776,71 грн. - відсотки за користування грошовими коштами та судових витрат.

28.04.09р. на адресу суду від відповідача - Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" надійшла зустрічна позовна заява, згідно якої останній просить стягнути з ТОВ "Торговий дім "Фарфор України" на користь ЗАТ "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" частину основного боргу в розмірі 100000,00 грн. (а.с. 63-65, т.1).

Ухвалою від 28.04.09р. зустрічний позов прийнято до розгляду з первісним.

03.08.09р. на адресу суду від первісного позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог від 27.07.09р. (а.с.125-126, т.1), згідно якої він просить стягнути з відповідача 956682,27 грн., оскільки після подання позовної заяви первісний відповідач здійснив додаткові поставки продукції на загальну суму 58094,44 грн. та 19.06.08р. повернув первісному позивачу надлишково перераховані кошти на суму 10000,00 грн.

Представник первісного позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви від 27.07.09р. із вказаних у позовній заяві та заяві від 27.07.09р. підстав. Проти зустрічного позову заперечив, підстави заперечень обгрунтував у відзиві на зустрічну позовну заяву від 20.07.09р. (а.с.1-3, т.2).

Первісний відповідач свого представника в судове засідання не направив. Згідно клопотання, яке 04.08.09р. надійшло на адресу господарського суду, просить відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю участі його представника в судовому засіданні, яке призначене на 11:00 год. 04.08.09, оскільки він має бути присутнім в іншому судовому засіданні.

У письмовому відзиві на позовну заяву (а.с. 23-26, т.1) первісний відповідач заперечив проти первісного позову, зустрічні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з наведених у зустрічній позовній заяві мотивів.

На думку суду, відсутність можливості у конкретного представника прийняти участь у судовому засіданні не являється підставою для відкладення розгляду справи, оскільки представляти інтереси юридичної особи в суді може і інший належним чином уповноважений представник останньої.

Крім того, як вбачається з доданих до клопотання документів розгляд справи господарським судом Житомирської області № 10/2151, в якій приймає участь представник первісного відповідача, призначено на 9:40 год. 04.08.09.

Враховуючи викладене, та ту обставину, що суд не вбачає перешкод для вирішення спору в даному судовому засіданні і за відсутності представника первісного відповідача, клопотання останнього відхиляється.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника первісного позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.08р. між сторонами було укладено генеральний дистрибюторський договір з додатковою угодою №1 до нього (а.с.6-9), згідно якого первісний відповідач зобов'язався виробити і передати у власність первісного позивача фарфорову продукцію, а позивач зобов'язався прийняти цю продукцію та оплатити на умовах договору.

Умови розрахунків між сторонами визначено розділом 5 Договору та додатковою угодою №1 до Договору від 09.04.08р.

Так, п.1 додаткової угоди первісний позивач зобов'язався здійснювати попередню оплату шляхом перерахування коштів на банківський рахунок відповідача, згідно вказаних у Договорі реквізитів.

14.04.08р. первісний відповідач виставив позивачу за первісним позовом рахунок №12-04 на загальну суму 2700000,00 грн.

07.06.08р. відбулося спільне засідання представників позивача і відповідача, на якому первісний відповідач зобов'язався поставити позивачеві за первісним позовом на протязі червня 2008 року продукцію на загальну суму 350000,00 грн., на протязі липня - на загальну суму 1500000,00 грн., що зафіксовано у протоколі №1 спільного засідання сторін з питань організації спільної діяльності торгового дому та заводу від 07.06.08р. (а.с.11-13).

Первісний позивач на виконання своїх зобов'язань в частині здійснення передоплати перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 600000,00 грн. та 400000,00 грн., відповідно доказом чого є платіжні доручення, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.14,15 т.1).

За даними первісного позивача, зазначеними у заяві від 27.07.09р. (а.с.125-126, т.1), відповідач за первісним позовом не виконав свої зобов'язання щодо поставки товару в порядку та строки, обумовлені Договором, оскільки в порушення п.3.1 Договору, до звернення з позовом до суду та під час розгляду справи передав первісному позивачеві продукцію лише на суму 58094,44 грн. та повернув йому надлишково перераховану попередню оплату в сумі 10000,00 грн.

Позивач за первісним позовом вказав, що неодноразово звертався до первісного відповідача з вимогою про здійснення поставки продукції, що було проігноровано останнім.

Зокрема матеріали справи містять адресований відповідачу за первісним позовом лист від 20.06.08р. з вимогою негайно передати продукцію на суму 978733,76 грн., або повернути грошові кошти, сплачені за продукцію на вказану суму (а.с. 17, т.1).

У відповіді на вказаний лист (а.с.18, т.1) відповідач за первісним позовом повідомив про здійснення модернізації виробництва та просить з розумінням віднестися до продовження термінів виконання замовлень.

Оскільки первісний позивач вважає, що відповідач за первісним позовом порушив умови Договору, недопоставивши товар на суму 931905,56 грн., на підставі ст.ст. 693, 536 ЦК України та ст. 231 ГК України, до стягнення з останнього за період з 08.07.08р. по 22.09.08р. нараховано 24776,71 грн. відсотків за користування грошовими коштами, отриманими в якості передоплати.

Відповідач за первісним позовом проти позову заперечує. У письмовому відзиві на позовну заяву підтвердив викладені первісним позивачем обставини щодо факту укладення Договору та додаткової угоди до нього, а також вказане позивачем за первісним позовом часткове виконання сторонами своїх зобов'язань. При цьому зазначив, що оскільки позивач за первісним позовом не перерахував у повному обсязі попередню оплату за товар згідно виставленого рахунку в сумі 2700000,00 грн., ЗАТ "АТЗ "Коростенський фарфор" не зобов'язане здійснювати поставку своєї продукції (а.с.23-25, т.1). Посилання первісного позивача на умови спільного протоколу №1 від 07.06.08р. вважає безпідставними, оскільки взаємовідносини сторін грунтуються виключно на Договорі.

Вимоги позивача за зустрічним позовом грунтуються на положеннях ст.ст. 693, 538 ЦК України, оскільки він вважає, що відповідач за зустрічним позовом на момент подання зустрічного позову до суду, не виконав свої зобов'язання по попередній оплаті на суму 1700000,00 грн. (а.с.63-65, т.1).

У письмовому відзиві на зустрічну позовну заяву (а.с.1-3, т.2) відповідач за зустрічним позовом вказав, що жодних порушень взятих за Договором зобов'язань зі свого боку не вбачає, тому вимоги позивача за зустрічним позовом є необгрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству.

Згідно зі ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення сторін, господарський суд дійшов висновку про часткову обгрунтованість первісних позовних вимог та безпідставність зустрічного позову, мотивуючи наступним.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, спір між ними виник у зв'язку з виконанням генерального дистрибюторського договору від 07.04.08р. (з додатковою угодою №1 від 09.04.08р.).

У відповідності до ст.11 ЦК України, договори, зокрема, є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

За ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Слід зазначити, що при оцінці генерального дистрибюторського договору від 07.04.08р., судом встановлено, що вказаний Договір містить умови договору поставки.

Так, умовами Договору, зокрема, передбачено обов'язки первісного відповідача передати продукцію первісному позивачу з відповідною її оплатою останнім і саме у зв'язку з виконанням зазначених обов'язків сторонами виник спір , як за первісним так і за зустрічним позовами.

Відповідно до ч.1 ст. 265 ГК України та ч.1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Проаналізувавши умови Договору та додаткової угоди до нього, суд встановив, що п. 1 останньої дійсно сторони передбачили проведення розрахунків за продукцію шляхом здійснення попередньої оплати.

При цьому її розмір та дата платежу ні Договором, ні додатковою угодою до нього не встановлені.

Натомість за п. 1.6 Договору, обсяг фарфорової продукції, що передається за даним Договором, визначається сторонами кожного місяця у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно п.2.1 Договору первісний відповідач зобов'язався протягом дії Договору здійснювати виробництво та передачу фарфорової продукції згідно поданих первісним позивачем заявок, підписаного сторонами щомісячного плану виробництва та специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору.

Пунктом 3.1 сторони погодили, що приймання-передача виробленої склопродукції здійснюється сторонами щомісячно за актом приймання-передачі згідно умов договорів, що укладаються щомісячно, відповідно до п.2.2 цього Договору.

За п.2.2. Договору кількісні та якісні характеристики фарфорової продукції, що передається за даним Договором, визначаються стороною-2 (первісним позивачем) на кожну партію продукції у щомісячних договорах чи специфікаціях. Кількість партій виробів визначається за погодженням сторін.

Однак первісним відповідачем було виставлено рахунок на 2700000,00 грн., який не грунтується на щомісячних договорах відносно визначення кількісних та якісних показників продукції чи обумовлених вищевказаними пунктами Договору заявках та специфікаціях, оскільки матеріали справи не містять доказів укладення та подання їх сторонами. Сторони не заперечили, що вказаних документів не існує.

Враховуючи, що в Договорі безпосередньо чи в передбачений ним спосіб (на підставі щомісячних договорів, заявок, специфікацій) сторонами не визначено розмір попередньої оплати, необгронтованим є виставлення первісним відповідачем рахунку від 14.04.08р. на суму 2700000,00 грн.

Водночас суд звертає увагу, що позивачем за первісним позовом було перераховано первісному відповідачу попередню оплату в сумі 1000000,00 грн., після чого останнім частково здійснено поставку продукції, хоча у відповідності до положень ч.ч.1,3 ст.538 ЦК України, до якої у випадку невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару відсилає ст. 693 ЦК України "Попередня оплата товару", виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання; у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Вказане свідчить про прийняття первісним відповідачем попередньої оплати у перерахованій фактично сумі.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 19.06.08р. відповідач за первісним позовом здійснив повернення 10000,00 грн. попередньої оплати, як надлишково перерахованих за Договором від 07.04.08р. коштів (а.с.127, т.1), що також спростовує твердження первісного відповідача про невиконання позивачем за первісним позовом своїх зобов'язань по здійсненню попередньої оплати в сумі 2700000,00 грн.

Враховуючи вищевказане та положення ст. 693 ЦК України, первісний позивач правомірно просить стягнути з відповідача за первісним позовом різницю між сумою здійсненої ним попередньої оплати та вартістю поставленого товару.

Так, у відповідності до ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, враховуючи, що Договором не обумовлено строк передачі товару, для його визначення слід керуватися положеннями ст. 530 ЦК України.

Посилання первісного позивача на протокол №1 (а.с.11-13, т.1), на думку суду є безпідставним, оскільки права та обов'язки сторін обумовлені виключно укладеним ними Договором, з яким не можна ідентифікувати вказаний протокол, так як зміни до Договору у встановленому законом порядку не внесено.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Діюче законодавство не встановлює якусь певну форму вимоги, яка повинна виставлятись боржнику, тому надісланий первісному відповідачу лист від 20.06.08р. (а.с.17 т.1) суд розцінює як вимогу, згідно якої останній повинен був виконати свій обов'язок щодо поставки продукції на суму передоплати.

За вказаних обставин, враховуючи, що доказів стосовно дати відсилання первісному відповідачу листа-вимоги до матеріалів справи не надано, а лист-відповідь датовано 01.07.08р. (а.с.18), суд погоджується з позицією первісного позивача, що прострочення відповідачем свого зобов'язання щодо передачі продукції слід відраховувати від 08.07.08р. (01.07.08р. + 7 пільгових днів).

При цьому судом встановлено, що до звернення первісного позивача до суду відповідачем за первісним позовом було передано йому товар на суму 17010,57 грн., що підтверджено товаро-транспортними накладними (а.с.128-144, т.1). Також в рахунок виконання первісним відповідачем зобов'язань за Договором позивач зарахував надані 17.07.08р. та 20.06.08р. роботи на суму 2047,20 грн., факт виконання яких підтверджено актами здачі-приймання робіт, що не суперечить чинному законодавсту. Тобто, до подання позовної заяви первісному позивачу було передано товар та виконано робіт на загальну суму 19057,77 грн., а не на 21266,24 грн., як початково було вказано у позовній заяві. Також, як уже зазначалося, йому було повернуто 10000,00 грн. надлишково перерахованої попередньої оплати (а.с.127, т.1). За вказаних обставин в частині стягнення з первісного відповідача 7791,53 грн. попередньої оплати (19057,77 грн. + 10000,00 грн. - 21266,24 грн.) слід відмовити, оскільки їх заявлено до стягнення безпідставно.

Крім того, згідно наданих до справи накладних (а.с. 145-151, т.1), після звернення первісного позивача до суду, відповідачем за первісним позовом було додатково передано продукцію на суму 39036,67 грн., тому у відповідності до п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, провадження у справі в цій частині слід припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином заборгованість первісного відповідача на день вирішення спору становить 931905,56 грн.

Що стосується заявлених до стягнення з первісного відповідача відсотків за користування грошовими коштами, нарахованих, на підставі ст.ст. 693, 536, 231 ЦК України та ст. 231 ГК України, суд не вбачає підстав для задоволення зазначеної вимоги.

Так, у відповідності до ч.3 ст. 693 ЦК україни, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

У відповідності до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Однак, законом не визначено розмір процентів за користування чужими грошовими коштами у правовідносинах поставки. Договором сторони також не обумовили їх розмір.

Водночас посилання первісного позивача на ч.6 ст. 231 ГК України є безпідставними, оскільки у вказаній нормі йдеться про штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань, а проценти до їх числа не відносяться.

З аналізу вищевказаного випливає також, що вимоги позивача за зустрічним позовом є безпідставними, оскільки не грунтуються на фактичних обставинах справи.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений законом або договором строк; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Оцінивши в сукупності фактичні обставини справи, господарський суд дійшов до висновку, що первісний позов обгрунтований та підлягає частковому задоволенню в частині стягнення 931905,56 грн. попередньої оплати.

В частині стягнення з первісного відповідача 7791,53 грн. попередньої оплати та 24776,71 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами суд відмовляє, оскільки їх заявлено до стягнення безпідставно.

В частині стягнення з первісного відповідача 39036,67 грн. попередньої оплати, провадження у справі суд припиняє на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

В задоволенні зустрічного позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом покладаються на первісного відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позовних вимог.

Судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача.

На підставі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 69,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор", 11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 00310350,

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Фарфор України", м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 7, корп. 2, оф. 7.1.1 (юр. адреса); 02068, м. Київ, вул. Ахматової,15, кв. 112 (факт. адреса) , код 35839235

- 931905,56 грн. - попередньої оплати;

- 9709,43 грн. - витрат по сплаті держмита;

- 114,17 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В стягненні 7791,53 грн. попередньої оплати та 24776,71 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами відмовити.

4. В частині стягнення 39036,67 грн. попередньої оплати, провадження у справі припинити на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

5. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.

Суддя Сікорська Н.А.

Дата підписання: 07 серпня 2009 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам