Постанова № 50697318, 15.09.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2015 року Справа № 912/1734/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Кузнецова В.О., Коваль Л.А.

при секретарі судового засідання: Сусла Я.Б.

за участі представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № 04-4/1343 від 23.07.15р.

представники прокурора та відповідача до судового засідання не зявились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Неофіти"

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.07.2015р. у справі № 912/1734/15

за позовом прокурора Добровеличківського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області, м. Кіровоград

до відповідача фермерського господарства "Неофіти", с. Осикове, Добровеличківський район, Кіровоградська область

про стягнення 49 372 грн. 29 коп., -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015рн. прокурор Добровеличківського району (далі по тексту - Прокурор) звернувся до господарського суду в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державна екологічна інспекція у Кіровоградської області (далі по тексту Інспекція, Позивач), з позовною заявою, в якій просить стягнути з фермерського господарства "Неофіти" (далі по тексту Господарство, Відповідач) 49 372 грн. 29 коп. збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок наднормативних викидів в атмосферне повітря.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 06.07.2015р. у справі № 912/1734/15 (суддя Болгар Н.В.) позов задоволено повністю; стягнуто з фермерського господарства "Неофіти" (адреса: 27010, Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Осикове; і. к. 33360528) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (адреса: 25022, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 84/37; і. к. 38037110) 49 372 грн. 29 коп. збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, із зарахуванням їх до спеціального фонду Державного бюджету України, спеціальних фондів місцевих бюджетів Кіровоградської області та Гаївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області на аналітичний рахунок (р/р 33113331700142 в ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код одержувача 37287143, код бюджетної класифікації 24062100); стягнуто з фермерського господарства "Неофіти" (адреса: 27010, Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Осикове; і. к. 33360528) в доход Державного бюджету України 1827 грн. судового збору (отримувач коштів УК у м. Кіровогр./м.Кіровоград/ 22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38037409; банк отримувача ГУ ДКСУ у Кіровоградській області; код банку отримувача (МФО) 823016; рахунок отримувача 31211206783002; код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір").

Не погодившись із зазначеним рішенням, фермерське господарство "Неофіти" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.07.2015р. у справі № 912/1734/15 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Так, скаржник вказує, що господарський суд не звернув уваги на недоведеність прокурором обставин заподіяння відповідачем шкоди саме Державній екологічній інспекції у Кіровоградській області на захист прав та інтересів, якої предявлено позов. Не враховано господарським судом і того, що чинним законодавством не встановлено порядку та розміру відшкодування саме шкоди за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря. Скаржник, також посилається на несвоєчасне одержання ним дозволів на викиди в атмосферне повітря з вини департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації, тобто з незалежних від скаржника причин, що є підставою для звільнення його від відповідальності.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.07.2015 року у складі колегії суддів: головуючий суддя Чередко А.Є., судді Кузнецов В.О., Пархоменко Н.В. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 25.08.2015 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 року розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 15.09.2015 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.09.2015 року, на підставі розпорядження секретаря судової палати апеляційного суду від 14.09.2015р. про склад колегії суддів у звязку з відпусткою судді Пархоменко Н.В., апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Чередко А.Є., судді Кузнецов В.О., Коваль Л.А.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та представник у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечують, вважають оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим у відповідності до фактичних обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу скаржника безпідставною. Так, Позивач зазначає, що за результатами планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ним 22.05.13р. встановлено здійснення Господарством викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з 22.05.13р. по 22.09.14р. без відповідного дозволу в порушення вимог ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Отже, Відповідачем допущено порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, наслідком чого є відшкодування заподіяних збитків на користь Держави в особі Інспекції, як органу виконавчої влади, уповноваженого чинним законодавством здійснювати функції з контролю за дотриманням природоохоронного законодавства.

Скаржник та прокурор наданим їм правом участі у судовому засіданні не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що неявка представника скаржника та прокурора не перешкоджає перегляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу по суті у відсутності представника скаржника та прокурора, за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та повноту з'ясування і доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.

За ч.1 ст. 13, ч. 1 ст. 14, ст. ст. 66, 68 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Кожен зобов'язаний неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки.

Пунктом а ч. 1 ст. 20 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, передбачена компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища щодо організації і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про екологічну та радіаційну безпеку, про охорону атмосферного повітря.

Відповідно до ч. 1 "Положення про Державну екологічну інспекцію України", затвердженого Указом Президента України від 13.04.11 № 454/2011, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Державна екологічна інспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворена для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Інспекція утворена за постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.11 № 995 "Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції" відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання й відтворення природних ресурсів як юридична особа, що діє на підставі "Положення про Державну екологічну інспекцію у Кіровоградській області", затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 № 136, зареєстрованого в виконавчому комітеті Кіровоградської міської ради від 29.12.2011 за № 14441020000007959.

За офіційним тлумаченням від 08.04.1999 № 3-рп/99, наданим Конституційним Судом України, під органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Отже, Прокурором з належних підстав зазначено Інспекцію як органу уповноваженого державою здійснювати її функції у спірних правовідносинах - Позивачем.

22.05.13р. Позивачем проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності Господарства, за результатами якої встановлено, що воно здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу і це вважається наднормативним викидом. Період роботи підприємства без відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин визначений з моменту виявлення порушення 22.05.13р. до моменту отримання дозволів на викиди №№ 3521781001-105 та 3521781001-106 від 23.09.14р. За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 156 від 22.05.13р.

Статтею 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" обумовлено, що підприємства, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Відповідно до статті 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря, підприємства, установи, організації, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин: здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

За приписами частини 5 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Відповідачем отримано дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами 23.09.14 за №№ 3521781001-105 та 3521781001-106.

Відповідно до пункту 2.1.2 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Порядком проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 302, встановлено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного у дозволі терміну.

Згідно підпунктів 3.11, 3.12 Методики час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, в даному випадку - до моменту оформлення дозволу на викид.

По результатах виявлених порушень у сфері охорони атмосферного повітря, Інспекцією, з урахуванням довідок б/н, б/д та звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 22.05.13 року (з моменту встановлення факту не усунення виявлених порушень) до 22.09.14 року (моменту усунення порушення - отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами), розраховано розмір збитків відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 р. № 639 та зареєстрованої в Мін'юсті України 21.01.2009 р. за № 48/16064 (далі по тексту Методика), який склав 49 372 грн. 29 коп.

Відповідно до пунктів 2.2, 2.7, 3.6 Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально - лабораторними методами контролю та розрахунковими методами. Розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема і у випадку викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання. Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні картки роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

З розрахунку вбачається, що державним інспектором при здійснені розрахунку використано розрахунковий метод визначення маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викиду, а саме дані звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин в повітря по Господарству" від 26-27.08.11р.

Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно iз статтею 34 Закону України Про охорону атмосферного повітря, шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до норм статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових обов'язків).

Отже, як випливає з приписів вищенаведених правових норм, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення з наступними елементами: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Апеляційний суд погоджується з місцевим господарським судом, що наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою та вина Відповідача підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №156 від 22.05.15., приписом щодо усунення порушень природоохоронного законодавства №435 від 22.05.15., протоколом про адміністративне правопорушення № 004770 від 22.05.15., постановою про накладення адміністративного стягнення №004770 від 22.05.15., розрахунком розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів в атмосферне повітря ФГ "Неофіти" за період з 22.05.13 року до 22.09.14 року.

Вказане свідчить, що в наявності є склад цивільного правопорушення, а тому місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про існування у Відповідача зобовязання з відшкодування державі заподіяної шкоди у вигляді збитків, розрахованих із застосуванням Методики, у сумі 49 372 грн. 29 коп. та достатність правових підстав для задоволення позову Прокурора.

При цьому, апеляційний суд вважає безпідставними доводи скаржника щодо відсутності на даний час встановленого законодавством України порядку і розміру відшкодування шкоди, оскільки такий порядок встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639. Застосування ж даною Методикою терміну збитки, у даному випадку жодним чином не впливає на зміст спірних правовідносин та не звільняє Відповідача від відшкодування, спричиненої навколишньому природному середовищу шкоди.

Відхиляються апеляційним судом і доводи скаржника щодо несвоєчасного одержання ним дозволів з незалежних від нього причин.

Так, розрахунок збитків за порушення Відповідачем природоохоронного законодавства щодо не отримання відповідних дозволів здійснений Позивачем за період з 22.05.13р. по 22.09.14р., тоді як вбачається з матеріалів справи з заявами про одержання дозволів Відповідач звернувся до Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації лише 28.08.2014р.

З листа Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації № 01-15/2466/04.01/1 від 01.07.15р., також вбачається, що діяльність щодо видачі дозволів розпочато Департаментом, створеним як юридична особа та структурний підрозділ Кіровоградської обласної державної адміністрації від 21.05.13 № 264-р, у липні 2013, а до цієї дати відповідні повноваження здійснювались Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області. Тимчасове ж зупинення прийому заяв на видачу дозволів Департаментом відбувалося з 29.10.13р. по 26.11.13р., але Господарство не виклало і не довело того, як тимчасове зупинення видачі відповідних дозволів з 29.10.13 по 26.11.13 вплинуло на порушення встановлені станом на 22.05.13р. та розмір збитків, розрахованих у період з 22.05.13р. по 22.09.14р.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, оскаржуване рішення господарського суду відповідає чинному законодавству, отже підстави передбачені ст. 104 ГПК України для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.07.2015р. у справі № 912/1734/15 - відсутні.

Згідно ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід віднести на скаржника.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Неофіти" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.07.2015р. у справі № 912/1734/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.07.2015р. у справі № 912/1734/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя Л.А. Коваль

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.09.2015 року.