Рішення № 50697159, 18.09.2015, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

" 17 " вересня 2015 року Справа №927/1114/15

За ПОЗОВОМ: Заступника військового прокурора Чернігівського гарнізону

вул. Шевченка, 57, м. Чернігів, 14030

в інтересах держави

В особі: 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту

вул. Щорса, 18, м. Чернігів, 14017

ТРЕТЯ ОСОБА, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області

проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000

До ВІДПОВІДАЧА: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1/1 м. Чернігів, 14013

Про стягнення 42424,72 грн.

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: ОСОБА_2 представник, довіреність №1506 від 01.12.2014.

Від Відповідача: не з'явився.

Від Третьої особи: не з'явився.

У судовому засіданні прийняла участь прокурор військової прокуратури Чернігівського гарнізону ОСОБА_3, службове посвідчення №033232 від 05.05.2015.

СУТЬ СПОРУ:

Заступником військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі 8 навчального центру Державної соціальної служби транспорту подано позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 42424,72 грн., в тому числі 35040,60 грн. заборгованості по орендній платі, 4884,01 грн. пені, 1732,97 грн. штрафу, 244,20 грн. 3% річних та 522,94 грн. інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №170-13 від 03.12.2013.

Ухвалою суду від 25.08.2015 в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області.

До початку судового засідання 03.09.2015 від Третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, в яких Регіональне відділення ФДМУ по Чернігівській області просить задовольнити позов Прокурора.

У судовому засіданні 17.09.2015 Прокурор та представники Позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Третьої особи у судове засідання 17.09.2015 не з'явився, хоча Третя особа про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, явки представника у судові засідання 03.09.2015 та 17.09.2015 не забезпечив.

Ухвали про порушення провадження у справі від 25.08.2015 та відкладення розгляду справи від 03.09.2015, надіслані Відповідачу за адресою: АДРЕСА_2/1, м. Чернігів, 14000, повернулися до суду без вручення адресату з поштовими відмітками: "за закінченням терміну зберігання".

Згідно Спеціального витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, який судом долучено до матеріалів справи, станом на 03.09.2015 місце проживання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2/1, м. Чернігів, 14013.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно з п.п.3.9.1 п.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" №18 від 26.12.2011 (із змінами) в разі якщо ухвалу про порушення провадження по справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що ухвали про порушення провадження у справі від 25.08.2015 та відкладення розгляду справи від 03.09.2015 були направлені Відповідачу по справі за вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою, суд вважає, що не перебування Відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість явки в судове засідання чи направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не перешкоджають розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, суд приходить висновку про розгляд справи без участі представника Відповідача за наявними матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення Прокурора, представника Позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається зі Спеціального витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 03.09.2015, який судом долучено до матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець 17.02.2006.

03 грудня 2013 року між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Чернігівській області (Орендодавець за Договором, Третя особа у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар за Договором, Відповідач у справі) було укладено договір оренди №170-13 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі - Договір), згідно з п.1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування без права передачі у суборенду та переходу права власності третім особам державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно нежитлові приміщення будівлі плавального басейну з допоміжними приміщеннями площею 488,30 кв.м, в тому числі приміщення першого поверху площею 423,10 кв.м та підвальне приміщення площею 65,2 кв.м (далі майно), розміщене за адресою: місто Чернігів, вул. Щорса, 18, що перебуває на балансі 8-го навчального центру Державної спеціальної служби транспорту (Балансоутримувач за Договором, Позивач у справі), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31.07.2013р. і становить за незалежною оцінкою 877684,72 грн.

Відповідно до п.п.1.2 Договору майно передається в оренду для здійснення діяльності за призначенням обєкту.

Згідно з п. 2.1 Договору Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передавання майна.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору орендна плата визначається за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - вересень 2013 року 14300,00 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

За умовами п. 3.3 Договору орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.4 Договору оренди передбачено, що у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого місяця оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Відповідно до п.3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% на 50% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно пропорцій розподілу, установлених Кабінету Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно з п.5.3. Договору Орендар зобовязується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету і Балансоутримувачу.

За умовами п.п.10.1., 10.2. Договору цей Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 03 грудня 2013р. до 01 грудня 2016р. включно. Умови цього Договору зберігають силу протягом усього строку його дії, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту прийманняпередачі від 03.12.2013 Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування без права передачі в суборенду та переходу права власності третім особам державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно нежитлові приміщення будівлі плавального басейну з допоміжними приміщеннями площею 488,30 кв.м, в тому числі приміщення першого поверху площею 423,10 кв.м та підвальне приміщення площею 65,2 кв.м (далі майно), розміщених за адресою: місто Чернігів, вул. Щорса, 18, що перебуває на балансі 8-го навчального центру Державної спеціальної служби транспорту (далі - Балансоутримувач) вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31.07.2013р. і становить за незалежною оцінкою 877684,72 грн.

29 травня 2015 року між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Чернігівській області та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено угоду про розірвання договору оренди від 03.12.2013р. №170-13 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якої сторони домовились розірвати Договір з 01.06.2015. При цьому, сторони передбачили, що відповідно до п.3.11 Договору Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно, розірвання Договору не звільняє Орендаря від обовязку сплатити заборгованість з орендної плати в повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Угода про розірвання Договору погоджена Балансоутримувачем 8-им навчальним центром Державної спеціальної служби транспорту.

31 травня 2015 року між 8-им навчальним центром Державної спеціальної служби транспорту та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, за погодженням з Регіональним відділенням фонду державного майна України по Чернігівській області, підписано акт прийому-передачі з оренди нерухомого майна, яке розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 18.

Відповідач, в порушення умов Договору, орендну плату сплачував несвоєчасно.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.01.2015 у справі №927/1796/14 з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 стягнуто на користь 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту 76451,54 грн. заборгованості, в тому числі 64718,49 грн. основного боргу, 2481,18 грн. пені, 2942,93 грн. штрафу, 5641,12 грн. інфляційних втрат, 667,82 грн. 3% річних.

Відповідно до вищевказаного рішення фактично стягнуто заборгованість з орендної плати, що виникла внаслідок порушення Відповідачем умов договору оренди №170-13 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 03.12.2013, по грудень 2014 року включно.

За період з січня 2015 року по травень 2015 року включно, не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним, як це передбачено п.3.6. Договору, Відповідач повинен був сплатити на користь Позивача 76990,98 грн. згідно з виставленими рахунками, в тому числі: за січень 2015 року - 13029,18 грн. (рахунок №40 від 10.02.2015), за лютий 2015 року - 13719,73 грн. (рахунок №63 від 10.03.2015), за березень 2015 року 15201,47 грн. (рахунок №87 від 10.04.2015), за квітень 2015 року - 17329,68 грн. (рахунок №100 від 07.05.2015), за травень 2015 року - 17710,92 грн. (рахунок №149 від 08.06.2015).

Відповідачем було сплачено 41950,38 грн., що підтверджується копіями банківських виписок, наявними в матеріалах справи.

18.06.2015 Позивачем була надіслана Відповідачу претензія №1 про стягнення заборгованості та пені за договором оренди №170-13 від 03.12.2013 (вих. №800).

В матеріалах справи міститься копія акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.06.2015, підписаного між Позивачем та Відповідачем, відповідно до якого сальдо на користь Позивача в сумі 104292,14 грн.

На підставі викладеного, Прокурор просить стягнути з Відповідача на користь Позивача 35040,60 грн. заборгованості з орендної плати за січень-травень 2015 року.

Оскільки майно, передане в оренду за вищевказаним Договором є державною власністю, то до правовідносин, що виникли між сторонами необхідно застосовувати крім загальних положень законодавства про зобовязання в першу чергу норми спеціального в цій сфері правовідносин Закону України Про оренду державного і комунального майна від 10 квітня 1992 року N2269-XII (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №2269).

Згідно з ч.1 ст.2 даного Закону:

1. Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону №2269:

3. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.19 Закону №2269:

1. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

3. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГКУ):

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості Відповідача по орендній платі за січень-травень 2015 року на користь Позивача в сумі 35040,60 грн., а тому суд приходить до висновку, що позов в даній частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Статтею 29 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено, що за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч.1 ст.216 ГКУ:

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч.1 ст.218 ГКУ:

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з п. 3.7 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувача у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, уключаючи день оплати.

Відповідно до п.3.8 Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф в розмірі 10% від суми заборгованості.

Враховуючи викладене, Прокурор просить стягнути з Відповідача 4884,01 грн. пені за період з 13.03.2015 по 21.08.2015 відповідно до наданого розрахунку.

Разом з тим, оскільки заборгованість по орендній платі за квітень 2015 року в сумі 17329,68 грн. існує більше ніж три місяці, Прокурор просить стягнути з Відповідача штраф в розмірі 10% від суми заборгованості, що становить 1732,97 грн.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, Прокурор просить стягнути з Відповідача 244,20 грн. - 3% річних за період з 13.03.2015 по 21.08.2015 та 522,94 грн. інфляційних за травень-липень 2015 року відповідно до наданих розрахунків.

Згідно з п.п.1.12 п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (із змінами) з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За результатами здійсненої судом перевірки нарахування заявлених Прокурором до стягнення сум пені, штрафу та 3% річних встановлено, що розрахунок пені, штрафу та 3% річних здійснений правильно, а тому 4884,01 грн. пені, 1732,97 грн. штрафу та 244,20 грн. 3% річних підлягають стягненню з Відповідача.

Щодо нарахування 522,94 грн. інфляційних за травень-липень 2015 року суд зазначає таке.

Відповідно до п.п.3.2. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань (із змінами):

3.2. Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Як вбачається з наданого розрахунку, при нарахуванні інфляційних до розрахунку включено індекси інфляції за травень-липень 2015 року на суму 17329,68 грн., за червень-липень 2015 року на суму 17710,92 грн.

При цьому зазначено, що середній індекс інфляції за травень-липень 2015 року складає 1,026, а червень-липень 2015 року - 1,004.

Разом з тим, за повідомленням Державної служби статистики України від 08.08.2015, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у липні 2015 року становив 0,99, тобто менше одиниці, отже мала місце дефляція, що не враховано при здійсненні розрахунку інфляційних.

Фактично розмір інфляційних за травень-липень 2015 року, нарахованих на суму 17329,68 грн. становить 274,28 грн., а в частині нарахування інфляційних за червень-липень 2015 року на суму 17710,92 грн. взагалі має місце дефляція в сумі -106,97 грн. (відємне значення).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних підлягають задоволенню в сумі 274,28 грн.

В стягненні решти інфляційних має бути відмовлено з підстав, зазначених вище.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказів своєчасної сплати орендної плати, як і належних та достатніх доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, Відповідач не надав.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 35040,60 грн. заборгованості по орендній платі, 4884,01 грн. пені, 1732,97грн. штрафу, 244,20 грн. 3% річних та 274,28 грн. інфляційних.

В решті позову має бути відмовлено з підстав, зазначених вище.

Враховуючи, що виникнення даного спору призвели неправильні дії Відповідача суд доходить висновку, що, відповідно до ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу, судовий збір в повному обсязі має бути покладений на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3/1, м. Чернігів, 14013, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь 8 навчального центру Державної спеціальної служби транспорту (вул. Щорса, 18, м. Чернігів, 14017, р/р 31254201207773 (код надходження 25010200) в ГУ ДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, ідентифікаційний код 33111325) 35040 грн. 60коп. заборгованості по орендній платі, 4884 грн. 01 коп. пені, 1732 грн. 97 коп. штрафу, 244 грн. 20 коп. 3% річних та 274 грн. 28 коп. інфляційних.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3/1, м. Чернігів, 14013, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (рахунок 31217206783002 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, отримувач: УК у м. Чернігові/м.Чернігів/22030001, код ЄДРПОУ 38054398, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу: ?судовий збір, код 03500068, пункт 2.1?) 1218 грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В стягненні 248 грн. 66 коп. інфляційних відмовити.

Повне рішення складено 18 вересня 2015 року.

Суддя І.В. Кушнір