Рішення № 50691261, 07.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2015

Справа №910/18482/15

За позовом: державного підприємства "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "СОК-ТРАНС"

про: стягнення 5.591,89 грн

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: не з’явилися;

відповідача: не з’явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Державне підприємство "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ" звернулося до господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СОК-ТРАНС" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 5.591,89 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої грошові зобов’язання перед позивачем за договором від 25.12.2014 № 289/ск, оскільки не здійснив розрахунок за надані послуги. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 5.591,89 грн.

На підставі викладеного, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5.591,89 грн, з яких: основна заборгованість складає 3.585,36 грн.; пеня в сумі 680,14 грн, 3 % річних в сумі 35,66 грн та інфляційних втрат в сумі 1.290,73 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/18482/15.

Ухвала про порушення провадження у справі надсилалася учасникам процесу на адресу їх місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, учасники процесу повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 07.09.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між державним підприємством "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ" (далі – позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "СОК-ТРАНС" (далі – відповідач) укладено договір від 25.12.2014 № 289/ск про надання послуг спеціалізованим вантажним комплексом (далі – Договір).

Як вбачається з предмету Договору, позивач надає відповідачу комплекс послуг, що пов’язані зі створенням умов для митного та інших видів контролю державними контролюючими органами на території спеціалізованого вантажного комплексу позивача (СВК), а також виконує роботи та надає послуги, що не зазначені в цьому Договорі, але пов’язані з перебуванням вантажів на території СВК. Інші роботи та послуги надаються позивачем за заявкою відповідача (далі - послуги) (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору підтвердженням факту виконання позивачем послуг є акт наданих послуг.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що на підставі заявки та акту наданих послуг позивачем формуються рахунки на оплату (за виключенням попередньої оплати) та акти приймання-здачі наданих послуг протягом 8 діб після надання послуг. Сторони погодились, що акти приймання-здачі всіх наданих за Договором послуг, підписані уповноваженими представниками сторін є документами, що підтверджують факт надання позивачем послуг на користь відповідача. Відповідач зобов’язаний не пізніше 8 дня після надання позивачем послуг направити до позивача уповноваженого представника для отримання екземплярів актів приймання-здачі наданих послуг та повернути позивачу підписані та засвідчені власною печаткою належні екземпляри актів. У разі невиконання відповідачем зазначених зобов’язань акт приймання-здачі наданих послуг вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документу, підписаного відповідачем.

Остаточна оплата рахунків за надані послуги повинна бути проведена відповідачем протягом п’ятнадцяти календарних днів після надання позивачем послуг (п. 3.5 Договору).

У відповідності до п. 6.5 Договору, за порушення строків оплати, передбачених Договором позивач має право нарахувати відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, сукупний індекс інфляції за весь час прострочення а також 3 % річних від суми прострочення.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов’язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, позивач, на виконання своїх зобов’язань за Договором та на його умовах, своєчасно виконав роботи на загальну суму 3.585,36 грн. Наведена фактична обставина підтверджується актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 31.01.2015 № И/1 612, який підписаний уповноваженою особою позивача та скріплений відбитком його печатки. В силу положень п. 3.4 Договору вказаний акт вважається підписаним з боку відповідача.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача його зобов’язання за Договором, відповідач оплату наданих послуг на користь позивача не здійснив. Наведена обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 3.585,36 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін спору має місце допущене з боку відповідача порушення у його зобов’язанні за Договором, позивач заявив позовні вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені, розмір якої складає 680,14 грн, а також відповідальності за прострочення виконання грошового зобов’язання, передбаченої ст. 625 ЦК України, шляхом стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 35,66 грн та інфляційних втрат в сумі 1.290,73 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, а відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 3.585,36 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Оскільки відповідач своїми діями порушив зобов’язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 680,14 грн та 3 % річних в сумі 35,66 грн є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат суд зазначає, що вказана вимога задовольняється судом частково, оскільки розрахунок позивача, викладений у позові, є арифметично невірним. Наведена позовна вимога підлягає задоволенню в сумі 1.061,63 грн, за таким розрахунком суду:

Період заборгованості

Сума боргу (грн.)

Сукупний індекс інфляції за період

Інфляційне збільшення суми боргу

16.02.2015 - 16.06.2015

3.585,36

129,61

1.061,63

Обов’язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов‘язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СОК-ТРАНС" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 18, офіс 310; ідентифікаційний код: 39157192, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь державного підприємства "ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ" (68001, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Праці, 6; ідентифікаційний код: 01125672, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 3.585 (три тисячі п’ятсот вісімдесят п’ять) грн 36 коп; пеню в сумі 680 (шістсот вісімдесят) грн 14 коп; три відсотки річних в сумі 35 (тридцять п’ять) грн 66 коп.; інфляційні втрати в сумі 1.061 (одна тисяча шістдесят одна) грн. 63 коп; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) 00 коп.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14 вересня 2015 року

Суддя С.В. Балац