Рішення № 50691014, 09.09.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2015Справа №910/16493/15

За позовомПрокурора Кіровоградського району в інтересах держави, функції якої в спірних відносинах виконує орган державної влади Державна екологічна інспекція України в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг"простягнення збитків у розмірі 4 411,16 грн.Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від прокуратури:Дергунов Д.С. - посвідчення №004715;від позивача:не з'явився;від відповідача:Карнаух О.В. - представник за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Кіровоградського району в інтересах держави, функції якої в спірних відносинах виконує орган державної влади Державна екологічна інспекція України в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" (надалі - ТОВ "Альянс Холдинг") про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про стягнення збитків у розмірі 4 411,16 грн.

Позовні вимоги прокурор мотивує тим, що в ході проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами АЗС №2106 ТОВ "Альянс Холдинг", державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища встановлено здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, що призвело до збитків завданих державі в загальному розмірі 4 411,16 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.06.2015 р. порушено провадження по справі №910/16493/15 та призначено її до розгляду на 14.08.2015 р.

29.07.2015 р. до канцелярії суду від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі згідно змісту яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі, а також витребувані судом документи.

04.08.2015 р. від прокуратури Кіровоградського району на виконання вимог ухвали суду від 30.06.2015 р. до канцелярії суду надійшли письмові пояснення по справі.

14.08.2015 р. представником відповідача на виконання вимог ухвали суду від 30.06.2015 р. через загальний відділ суду було подано витребувані документи, а також відзив на позовну заяву згідно змісту якого проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні вказуючи на відсутність вини відповідача у не одержанні дозволу, оскільки з 2012 р. була розпочата ліквідація санітарно-епідеміологічних станцій у зв'язку із чим документи на отримання будь-яких висновків СЕС не приймались. Крім того, відповідач вказує на необґрунтованість розрахунку збитків, доданого до позовної заяви.

Представник прокуратури в судове засідання 14.08.2015 р. з'явився, вимоги ухвали суду від 30.06.2015 р. виконав, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 14.08.2015 р. не з'явився, при цьому, вимоги ухвали суду від 30.06.2015 р. виконав, у своїх письмових поясненнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить їх задовольнити. Крім того, повідомив про неможливість бути присутнім в судовому засіданні у зв'язку із відсутністю фінансування видатків на оплату відряджень працівників Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області.

Представник відповідача в судове засідання 14.08.2015 р. з'явився, поти позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Крім того, представником відповідача було подано клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2015 р. продовжено строк розгляду спору до 10.09.2015 р. та у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 09.09.2015 р.

03.09.2015 р. від відповідача до канцелярії суду надійшли додаткові документи по справі.

04.09.2015 р. та 07.09.2015 р. від позивача та прокуратури Кіровоградської області до канцелярії суду надійшли письмові заперечення на відзив відповідача.

Представник прокуратури в судове засідання 09.09.2015 р. з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 09.09.2015 р. не з'явився, при цьому, в письмових поясненнях №104-4/1630 від 02.09.2015 р. проти відзиву відповідача заперечує та підтримує позовні вимоги в повному обсязі. Крім того, суд приймає до уваги неможливість прибуття представника Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області в судове засідання з підстав викладених в письмових поясненнях №04-4/1381 від 28.07.2015 р.

Представник відповідача в судове засідання 09.09.2015 р. з'явився, проти позовних вимог заперечує та просить залишити їх без задоволення.

Зважаючи на те, що відповідач просив розгляд справи здійснювати за відсутності уповноваженого представника, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.09.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2013 р. Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами АЗС №2106 ТОВ "Альянс Холдінг", що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, вул. Шевченка, 77-В, (юридична адреса: м. Київ, вул. М. Грінченка, 4).

Перевірка проводилась державними інспекторами на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області №804 від 13.12.2013 р.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ "Альянс Холдінг" на АЗС №2106 здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферу без відповідного дозволу у період з 10.04.2013 р. по 12.09.2013 р., про що складено акт №2 від 24.12.2013 р., який підписаний начальником АЗС №2106 без будь-яких зауважень та заперечень щодо проведеного заходу та складеного акта.

Позивач, на підставі вказаної перевірки, здійснив розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від джерел викидів відповідача за період з 10.04.2013 р. по 12.09.2013 р., згідно із яким розмір шкоди складає 4 411,16 грн.

21.03.2014 р. Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області на адресу відповідача направлено претензію №08-8/764 про відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення атмосферного повітря з розрахунком розміру збитків.

25.04.2014 р. відповідач звернувся з адміністративним позовом до Кіровоградського окружного адміністративного суду про визнання дій Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області по проведенню розрахунків розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які направлені ТОВ "Альянс-Холдинг" листом від 21.03.2014 р. №08-8/764 та зобов'язати Державну екологічну інспекцію у Кіровоградській області відкликати претензію та розрахунки.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.05.2014 р., у зв'язку з відсутністю правовідносин, що виключають можливість звернення до суду, провадження у справі №ГІ/811/1285/14 закрито. Вказана ухвала набрала законної сили 11.06.2014 р.

Відповідач заподіяну шкоду в добровільному порядку не відшкодував.

З огляду на те, що відповідач допустив порушення вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, чим завдав державі шкоди, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно із ч. 3 ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Статтею 1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що атмосферне повітря - життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень; викид це надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин, а норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела-гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду.

Положеннями статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, вживати заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів.

Нормами ч. 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. При цьому, до першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування.

Так, п.п. 2, 3, 4 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №302 від 13.03.2002 р., передбачено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Отже, як вбачається з аналізу вищевикладених норм, за відповідачем закріплений обов'язок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами виключно на підставі дозволу.

Судом встановлено, що у період з 10.04.2013 р. по 12.09.2013 р. ТОВ "Альянс Холдинг" здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, передбаченого ч. 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", що підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами №2.

Як вже зазначалось, акт підписано начальником АЗС №2106 без будь-яких зауважень та заперечень щодо проведеного заходу та складеного акта.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто, за змістом даної правової норми, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.

Відповідно до пунктів 5, 6 Рекомендацій Президії Вищого арбітражного суду України №02-5/215 від 01.04.1994 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" підстави відповідальності за заподіяння шкоди, передбачені статтями 1166 та 1187 Цивільного кодексу України, застосовують і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Факт здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами №2 від 24.12.2013 р., який є джерелом інформації.

Так, за змістом п. 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, що затверджений Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008 р., акт є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

З огляду на вищенаведене, враховуючи що факт порушення відповідачем законодавства у сфері охорони атмосферного повітря у вигляді викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу підтверджується матеріалами справи і відповідачем у встановленому порядку не спростований, суд дійшов висновку, що відповідач, як винна особа, повинен відшкодувати завдані державі збитки внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 р. №639 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (далі - Методика).

Згідно із п. 1.2 Методики вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб).

Пунктом 1.4 Методики визначено, що вона поширюється на державних інспекторів України з охорони навколишнього природного середовища та державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виявлені за результатами державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до 2.1.2, 2.7.1 Методики встановлено, що наднормативними викидами вважаються зокрема, викиди забруднюючих речовин на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства і розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами (п. 2.2 Методики).

Згідно із п. 3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Згідно п. 4.1 Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1,2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за формулою:

З = mi х 1,1П х Аі х Кт х Кзі, де -

mi - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т;

1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн../т;

Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і-тої забруднюючої речовини;

Кт - коефіцієнт, що вираховує територіальні соціально-екологічні особливості;

Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

При цьому, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду забруднюючих речовин, віднесеного до основних джерел викидів, здійснюється за формулами викладеними в п. 3 Методики.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів в атмосферне повітря ТОВ "Альянс Холдінг" судом перевірений, визнаний вірним та таким, що відповідає вказаній вище Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, а тому заперечення відповідача щодо необґрунтованості здійсненого розрахунку судом відхиляються.

Посилання відповідача на неможливість отримання дозволу судом оцінюється критично, оскільки законодавчо за відповідачем закріплений обов'язок здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами лише на підставі дозволу.

Стосовно доводів відповідача щодо не заподіяння шкоди державі у зв'язку зі сплатою екологічного податку, необхідно зазначити, що статтею 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", як спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, не наведено відповідних підстав для звільнення відповідача від відповідальності.

Пунктом 9.1.5 ст.ст. 240 - 243 Податкового кодексу України встановлено, що до загальнодержавних податків та зборів відноситься екологічний податок Сплата вказаного платежу не є підставою для звільнення користувача природним ресурсом загальнодержавного значення - атмосферного повітря від отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" заявлені до відшкодування кошти у зв'язку із заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу, підлягають зарахуванню до спеціальних фондів охорони навколишнього природного середовища, який утворюється у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди та спеціального фонду Державного бюджету про що зазначається у резолютивній частині судового рішення.

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що ототожнювати екологічний податок зі збитками, завданими порушенням природоохоронного законодавства не можна, оскільки нормою ст. 9.1.5 Податкового кодексу України визначено екологічний податок, саме як загальнодержавний податок, а нормами Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлена цивільно-правова відповідальність у вигляді обов'язку винних у порушенні природоохоронного законодавства відшкодувати завдану шкоду.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Таким чином, факт порушення відповідачем законодавства у сфері охорони атмосферного повітря, у вигляді викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача збитків завданих державі в загальному розмірі 4 411,16 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Положеннями п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з позовом до суду) встановлено, що від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, відтак, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача та стягуються в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 32, 33, 43, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Прокурора Кіровоградського району в інтересах держави, функції якої в спірних відносинах виконує орган державної влади Державна екологічна інспекція України в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдінг" (03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, буд. 4; ідентифікаційний код 34430873) в дохід Державного бюджету України збитки завдані порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря у розмірі 4 411 (чотири тисячі чотириста одинадцять) грн. 16 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдінг" (03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, буд. 4; ідентифікаційний код 34430873) в дохід Державного бюджету України судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано - 14.09.2015 р.

Суддя Ю.О. Підченко