Рішення № 5069037, 15.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.10.09 р. Справа № 15/231пд

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Амстор” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 32516492)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Рондо торгівля та фінанси” м. Горлівка (код ЄДРПОУ 24653403)

про спонукання відповідача повернути товар, який знаходиться на зберіганні

за участю представників сторін:

від позивача: Дорошенко О.М. за довіреністю № 4051 від 13.06.2009 р.

від відповідача: Устінова Л.А. за довіреністю № 122 від 14.09.2009

за участю: Мар’євський А.Л. – менеджер з постачання ТОВ Торгівельний будинок “Амстор”

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Амстор” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю “Рондо торгівля та фінанси” м. Горлівка про спонукання відповідача повернути товар, який знаходиться на зберіганні.

Ухвалою суду від 09.09.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/231пд, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою суду від 09.09.2009 р. товариству з обмеженою відповідальністю “Рондо торгівля та фінанси” було заборонено реалізовувати третім особам, використовувати у власному господарському обороті скумбрію 300-500 с/г свіжоморожену вагову (штрих-код 59258310) у кількості 30 ящиків, отриману на зберігання від ТОВ “Торгівельний будинок “Амстор” згідно договору від 01.03.2009 р. за накладною на відповідальне зберігання № 3908460 від 13.05.2009 р.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2009 р. сторони уклали договір зберігання, згідно якого зберігач (відповідач) зобов’язався зберігати товар, що передано поклажодавцем (позивачем) у своєму холодильному приміщенні у камері № 3, площею 256,6 кв.м, що обладнана для зберігання свіжомороженої їстівної продукції, та розташована за адресою: м. Горлівка, вул. Першотравнева, 50/1.

Згідно п. 2.4 договору зберігач протягом терміну зберігання товару забезпечує видачу поклажодавцю у необхідній йому кількості товар з 08.00 до 15.00 годин у робочі дні (понеділок–п’ятниця) зберігача, з 08.00 до 12.00 годин у суботу.

Відповідно до п. 2.5 договору зберігач приймає товар тільки по кількості місць на зберігання через свого представника за участю представника поклажодавця, повноваження яких підтверджуються довіреностями, з обов’язковою відміткою в накладній температури тіла товару та кількості пошкоджених місць.

Пунктом 2.6 договору передбачено, що у підтвердження прийняття товару поклажодавець надає зберігачу накладну тільки по кількості місць. Накладна є підтвердженням факту прийняття товару тільки по кількості місць на зберігання і є підставою для відповідальності зберігача перед поклажодавцем.

Згідно п. 2.10 договору при знятті зі зберігання товару поклажодавця, зберігач повинен оформлювати накладну на відпуск товару тільки по кількості місць.

Відповідно до п. 2.11 договору зберігач зобов’язаний повернути майно поклажодавцеві за першою вимогою останнього.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що сторони кожна рівною мірою відповідають за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань.

Згідно пунктів 4.3, 4.4, 4.5 договору у випадку втрати (нестачі) або пошкодження товару, яке передане на зберігання або його частини, зберігач повинен сплатити поклажодавцю повну вартість товару та відшкодувати всі пов’язані з цим збитки у вартості зіпсованого, втраченого, пошкодженого товару. У випадку неповернення товару поклажодавцеві за першою вимогою зберігач повинен сплатити поклажодавцеві неустойку у розмірі 1% від вартості товару за кожний день затримки.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2 договору він вступив в силу з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками та діє до 31.12.2009 р.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

До спірного договору сторони уклали додаткову угоду від 12.09.2009 р., якою розірвали договір з 12.09.2009 р. Завірені копії договору та додаткової угоди містяться в матеріалах справи.

На виконання умов договору зберігання від 01.03.2009 р. позивач передав відповідачу на зберігання скумбрію 300-500 с/г свіжоморожену вагову в кількості 100 ящиків за накладною на відповідальне зберігання № 3908460 від 13.05.2009 р. Факт отримання відповідачем спірного товару на вказану суму підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на накладній в графі „Прийняв на відповідальне зберігання” та відбитком печатки. Завірена копія накладної на відповідальне зберігання додана до позову.

На підставі п. 2.11 договору позивач надіслав відповідачу вимогу № 537 від 26.08.2009 р. про видачу йому 28.08.2009 р. товару, що знаходиться на відповідальному зберіганні відповідача згідно договору зберігання від 01.03.2009 р., а саме скумбрію 300–500 с/м в кількості 2100 кг. Факт отримання відповідачем вказаної вимоги підтверджується штампом та підписом уповноваженої особи відповідача – секретаря Агеевої І.В. із зазначенням вхідного номеру 37 та дати отримання вимоги, якою є 27.08.2009 р. Завірена копія вимоги додана до позову.

В поясненнях (вх. № 02–41/51065 від 15.10.2009 р.) представник позивача – менеджер з постачання ТОВ „Торгівельний будинок „Амстор” Мар’євський А.Л. зазначає, що спірний товар, переданий відповідачу на зберігання згідно договору від 01.03.2009 р., був отриманий від ТОВ СП „Українська східна рибна компанія”, яке поставляє свіжоморожену рибу, спаковану у стандартні картонні короби вагою приблизно 20 кг за кожний, оскільки спакувати у короб рибу точною вагою 20 кг неможливо, тому що риба пакується цілою тушкою. Даний факт підтверджується листом № 135 від 17.09.2009 р. ТОВ СП „Українська східна рибна компанія”, завірена копія якого міститься в матеріалах справи. Таким чином, представник позивача стверджує, що вага скумбрії, переданої на зберігання, складає приблизно 2000 кг. Зі зберігання було повернуто спірний товар вагою близько 1300 кг, неповернутим залишився товар вагою біля 700 кг.

Уповноваженою особою відповідача – завідуючим складом Брюк Н.І. була надана доповідна записка, в якій стверджується, що згідно спірної накладної № 3908460 від 13.05.2009 р. відповідач прийняв від позивача на зберігання товар в кількості 100 ящиків. Станом на 01.09.2009 р. залишок скумбрії 300–500 на складі склав 35 ящиків (по 20 кг), з яких 30 ящиків за спірною накладною.

Виходячи з того, що у вимозі № 537 від 26.08.2009 р. позивач просив повернути йому 2100 кг скумбрії, суд дійшов висновку, що він мав на увазі повернути йому 100 ящиків товару приблизно по 20 кг кожний. Даний факт підтверджується позивачем та не заперечується відповідачем.

Відповідач частково повернув позивачу з відповідального зберігання товар в кількості 70 ящиків за видатковими накладними: № 81 від 29.08.2009 р. в кількості 25 ящиків; № 82 від 29.08.2009 р. в кількості 45 ящиків. Завірені копії накладних містяться в матеріалах справи. Накладні підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, тому приймаються судом до уваги згідно ст. 36 ГПК України як належні докази у даній справі.

Відповідач надіслав позивачу лист № 110 від 31.08.2009 р., в якому повідомив, що у випадку неоплати послуг по зберіганню товару за період з 01.09.2009 р. по 11.09.2009 р. в сумі 11166,67 грн. (рахунок № 102 від 12.08.2009 р.) до 05.09.2009 р., товар буде реалізований в рахунок погашення боргу. Завірена копія листа міститься в матеріалах справи. В обґрунтування наявності зобов’язання позивача сплатити 11166,67 грн. за вказаний період відповідач посилається на необхідність відшкодування витрат, пов’язаних з оплатою ним електроенергії. Вказане він підтверджує бухгалтерською довідкою від 28.09.2009 р. за підписом головного бухгалтера підприємства, скріпленого печаткою; рахунками на оплату; платіжними дорученнями в підтвердження фактів здійснення оплати; звітами про дебетові та кредитові операції за 11.08.2009 р. та 31.08.2009 р. Оригінал довідки та завірені копії рахунків, звітів та платіжних доручень містяться в матеріалах справи.

В передбачений договором зберігання строк відповідач повернення спірного товару не здійснив.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

16.09.2009 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи невиконанням позивачем договірних зобов’язань щодо оплати послуг в сумі 11166,67 грн. за зберігання товару.

Крім того, відповідач надав до суду пояснення від 15.10.2009 р., в яких вказує на те, що вранці 08.09.2009 р. був підписаний наказ № 8 про розпломбування холодильної камери та реалізацію 700 кг скумбрії свіжомороженої за ціною 19,22 грн. за 1 кг в рахунок погашення заборгованості позивача перед відповідачем (але будь–яких доказів фактичної реалізації предмету договору зберігання відповідач до суду не надав). Позов був отриманий відповідачем 07.09.2009 р., повторно – 08.09.2009 р. в 15.10 год., що, на думку відповідача, підтверджується відбитком поштового штампу. Ухвали суду про порушення провадження у справі та про забезпечення позову відповідач отримав 11.09.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо спонукання відповідача виконати умови договору від 01.03.2009 р. стосовно повернення товару, який знаходиться на зберіганні. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором зберігання.

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають, зокрема, з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином заперечення відповідача суд не приймає до уваги з наступних підстав:

По–перше, виходячи з того, що вимога № 537 від 26.08.2009 р. про видачу товару, що знаходиться на відповідальному зберіганні, була отримана відповідачем 27.08.2009 р., строк повернення товару для відповідача наступив 28.08.2009 р.

По–друге, реалізовувати товар позивача відповідач не мав права, тому що пунктом 1.2 договору передбачено, що право власності на товар до зберігача не переходить, воно не може бути задіяне в господарському обороті зберігача або бути передане ним третім особам.

Згідно ст. 944 ЦК України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Таким чином, посилання відповідача на факт реалізації ним спірного товару в рахунок погашення заборгованості не приймається судом до уваги, тому як наявність заборгованості позивача не є підставою для порушення відповідачем вимог чинного законодавства стосовно зберігання.

Суд дійшов висновку, що вимоги позивача про спонукання відповідача повернути товар, який знаходиться на зберіганні, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог № 5913 від 18.09.2009 р., в якій на підставі наявності прострочення виконання відповідачем зобов’язання повернути товар з відповідального зберігання, керуючись п. 4.5 договору, нарахував відповідачу пеню в сумі 2959,00 грн. Інші позовні вимоги позивач залишив без змін. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги.

Згідно п. 4.5 договору у випадку неповернення товару за першою вимогою зберігач повинен сплатити поклажодавцеві неустойку у розмірі 1% від вартості товару за кожний день затримки.

Перевіркою розрахунку суми пені судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 2959,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю “Рондо торгівля та фінанси” (юридична адреса: 84617, Донецька область, м. Горлівка, пр. Перемоги, 16; код ЄДРПОУ 24653403) повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Амстор” (юридична адреса: 83012, м. Донецьк, вул. Соколина, 38; код ЄДРПОУ 32516492) зі зберігання скумбрію 300–500 с/г свіжоморожену вагову (штрих–код 59258310) у кількості 30 ящиків на суму 13449,99 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Рондо торгівля та фінанси” (юридична адреса: 84617, Донецька область, м. Горлівка, пр. Перемоги, 16; код ЄДРПОУ 24653403; рахунок 26009051803246 у ГФ „Приватбанк” м. Горлівка, МФО 335496) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “Амстор” (юридична адреса: 83012, м. Донецьк, вул. Соколина, 38; код ЄДРПОУ 32516492; рахунок 26003959968354 у філії ПУМБ м. Донецьк, МФО 335537) пеню в сумі 2959,00 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 187,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

У судовому засіданні 15.10.2009 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення підписаний судом 19.10.2009 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя