Рішення № 50689313, 09.09.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 11/128/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2015 Справа № 908/3813/15

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя Гончаренко С.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (вул. Заводська, буд. 7, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035; код ЄДРПОУ 03345716),

до відповідача: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Запоріжжя (вул.Жовтнева, буд. 4, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69063; код ЄДРПОУ 07809992),

у присутності представників:

позивача: ОСОБА_1 дов. №19/2943 від 01.04.2015;

відповідача: ОСОБА_2 дов. вих№306 від 02.02.2015;

про стягнення 1108021,75грн.

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя 897933,50грн. заборгованості за поставлений газ, 50780,78грн. пені, 2539,04грн. 3% річних та 156768,43грн. втрат від інфляції.

24.06.2015 порушено провадження по справі, призначені дата і час судового засідання. З ціллю надання витребуваних матеріалів в засіданні оголошувалась перерва, також продовжувався строку вирішення спору та відкладався розгляд справи.

20.08.2015 позивач зменшив суму позовних вимог, у звязку з погашенням відповідачем суми боргу просить стягнути 50780,78грн. пені, 156768,43грн. суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів і 2539,04грн. річних.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Зменшення позовних вимог приймається судом до розгляду.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в позовній заяві, при цьому повідомив, що спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих зобовязань за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом №ТП-Б-11021 від 17.02.2015 в части повної та своєчасної оплати наданих послуг, в наслідок чого утворилась заборгованість за період з лютого по квітень 2015. Затримка оплати вартості поставленої теплової енергії обумовила нарахування сум пені, 3% річних та втрат від інфляції. Разом з цим, позивач просить судові витрати, повязані із розглядом справи віднести на відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву суму заборгованості нарахованої за спожитий газ за період з лютого по квітень 2015 у розмірі 897933,50грн. визнає. Відповідач зазначає, що, він є розпорядником бюджетних коштів третього ступеню, тобто отримує бюджетні кошти від розпорядника другого ступеня - Південного східного територіального квартирно-експлуатаційного управління. Також зазначає, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобовязання та провадять видатки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, у період утворення заборгованості, відповідач не отримував достатнього фінансування від розпорядника коштів другого ступеню.

Крім того, відповідач просить суд зменшити розмір пені у звязку із складним матеріальним становищем та відсутністю своєчасного фінансування на здійснення своєчасної оплати.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також ретельно дослідивши додатково надані сторонами докази, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) закріплено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Зобовязанням, відповідно до п.п.1, 2 ст.509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

17.02.2015 між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (надалі - Постачальник) та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя (надалі Споживач) укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №ТП-Б-11021 (надалі Договір).

Згідно п. 1.1 вказаного Договору, Постачальник постачає природний газ Споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

В силу положень ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Обсяг та умови постачання газу регулюються розділом 2 Договору, відповідно до якого послуги з постачання газу підтверджується підписаними сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до Договору. Постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє Споживачу два примірника акта за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобовязується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акт приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

Сторонами по справі складно, підписано уповноваженими особами та скріплено печатками акти приймання-передачу природного газу:

- №ЗП000003916 від 28.02.2015 на суму 553672,34грн.;

- №ЗП000006046 від 31.03.2015 на суму 692655,87грн.;

- №ЗП000007631 від 30.04.2015 на суму 221675,05грн.

Стаття 692 ЦК України визначає обовязок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з Розділу 4 Договору розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснює за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Розрахунковий період за Договором становить один місяць з 8-00 години першого дня місяця до 8-00 години першого дня наступного місяця включно. Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальних режимом використання Постачальника.

Відповідач частково сплатив заборгованість, про що свідчать платіжні доручення надані позивачем:

- №376 від 16.03.2015 на суму 553672,34грн.;

- №649 від 16.04.2015 на суму 16397,42грн.

На час звернення позивача із позовом до суду (24.06.2015) заборгованість відповідача за отриманий природний газ складала 897933,50грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) передбачає, субєкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 ЦК України. Так, зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Відповідач взяті на себе зобовязання за договором в частині повної оплати вартості отриманого газу, виконав після звернення позивачем із позовом до суду, сплативши заборгованість платіжними дорученнями:

- №1289 від 08.07.2015 на суму 676258,45грн.;

- №1290 від 08.07.2015 на суму 2215,05грн.

Позовні вимоги в частині стягнення 897933,50грн. підлягають припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у звязку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідальність Споживача за порушення строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, закріплено в п. 6.2.2. Договору у вигляді стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань обчислюється від простроченої суми та не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 50780,78грн. за період з 11.03.2015 по 18.05.2015.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 2539,04грн. 3% річних за період з 11.03.2015 по 18.05.2015 та 156768,43грн. втрат від інфляції за період з березня 2015 по квітень 2015.

Суми пені, 3% річних та втрат від інфляції ретельно перевірені в судовому засіданні, розрахунок здійснено вірно.

Пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Відповідно до п. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Також, згідно п. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

А відповідно до п. 2 тієї ж статті, якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, виходячи з обєктивної оцінки обставин справи, приймаючи до уваги те, що відповідач фінансується виключно із бюджету та не може мати власних коштів, суд вважає за можливе скористатись наданим ч.3 ст.83 Господарського процесуального Кодексу України правом та зменшити розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій до 25390,39грн. пені.

Таким чином, до стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя підлягають 25390,39грн. пені, 2539,04грн. 3% річних та 156768,43грн. витрат від інфляції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду.

Позивачем при звернення із позовом до суду (24.06.2015) був сплачений судовий збір у розмірі 22160,44грн. 2 відсотки від суми позову. Після зменшення позовних вимог сума позову складає 210088,25грн., в свою чергу судовий збір складає 4201,77грн. Різниця складає 17958,67нгрн.

Надмірно сплачений судовий збір підлягає поверненню позивачу.

Судові витрати віднести на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам. Судові витрати в частині зменшених позовних вимог повернути позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір» -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя (вул.Жовтнева, буд. 4, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69063; код ЄДРПОУ 07809992) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (вул. Заводська, буд. 7, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035; код ЄДРПОУ 03345716) 25390 (двадцять пять тисяч триста девяносто) грн. 39коп. пені, 2539 (дві тисячі пятсот тридцять девять) грн. 04коп. 3% річних та 156768 (сто пятдесят шість тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 43коп. витрат від інфляції та 4201 (чотири тисячі двісті одна) грн. 77 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

В частині стягнення 897933,50грн. заборгованості за поставлений газ провадження у справі припинити.

Винести ухвалу про повернення позивачу з державного бюджету судовий збір в розмірі 17958 (сімнадцять тисяч девятсот пятдесят вісім) грн. 67коп. на зменшену позовну суму.

В засіданні 09.09.2015 оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписане 14.09.2015.

Суддя С.А. Гончаренко